РОСЛИНИ ДЛЯ ПРИБРЕЖНЫХ ПОСАДОК - ДЛЯ ВОЛОГИХ ДО СИРИХ ПОЧВ
Безліч видів рослин воліють вологі грунти, але мало з них переносять постійно перезволожені сирі грунти, що обмежують доступ повітря до коріння. Представлені в цьому розділі рослини використовуються для посадки у природних водойм. Ця група рослин включає в себе види, які віддають перевагу вологим грунтам. Деякі з них витримують тимчасове підтоплення. Підбираючи рослини прибережної зони, не перестарайтеся з рослинами, опадаюче листя може занадто затінювати або засмітити водойму. Для прибережних посадок гарні рослини з великими листками і плакучі форми.
Хвойні рослини для вологих до сирих грунтів
Abies balsamea (ялиця бальзамічна) 'Nana'
Карликовий кущ округлой форми, в віці 10 років досягає до 0.5 м. висоти і приблизно стільки ж у діаметрі. Голки короткі темно-зелені, розміщені лучевидно уздовж пагонів. Потребує зволожений плодовитий грунт. Рекомендовано для кам'янистих садів. Зона зимостійкості 5А
Larix kaempferi - Larix leptolepis (модрина японська або тонколуската)
Велике швидкоростуче дерево з Японії з широкою, пірамідальною кроною. Річний приріст у висоту близько 50 см., в ширину близько 25 см. Після 30 років досягає близько 25 м. висоти і 10-15 ширини. Крона легка, прозора з виразним стволом і горизонтально розпростертими гілками. Молоді пагони червоно-коричневі, часто з восковим нальотом, з віком сіро-коричневі. Хвоя опадає, м'яка блакитно-зелена, довга 25-30 мм., пізньої осені золотисто-жовта. Жіночі квітки яйцеподібні, жовтуваті, лусочки з пурпуровим краєм, чоловічі циліндричні або яйцеподібні, маленькі, жовтуваті. Шишки спочатку яйцевидно-округлі, близько 2-3 см. довжина, пізніше через сильно відігнуті, красиво закручені назовні лусочки, приймають резетковидну форму, тримаються на дереві до 3 років. Коріння глибокі. Світлолюбна. Морозостійкість висока. Потребує свіжих або вологих, родючих грунтів, при достатній вологості зростає і на кислих грунтах, уникає застою води, потребує великої кількості літніх опадів і підвищеної вологості під час вегетаційного періоду, погано переносить сухість, добре росте на узбережжях. В Японії росте на вулканічних гірських схилах, в прохолодних і сухих взимку гірських лісах на висоті 1200-2000 м. над рівнем моря. Рекомендована для промислового і міського озеленення, по стійкості до міського середовища перевершує інші види модрина, страждає від пізніх заморозків. Дуже хороший вид для високих живоплотів, добре стрижеться. Крок посадки: 0,8-1 м. Зона зимостійкості 5А
Metasequoia glyptostroboides (метасеквойя китайська, або метасеквойя гліптостробоідна, або метасеквойя бороздчатошишечна)
У природі росте в тінистих вологих гірських лісах Китаю в провінціях Хубей і Сечуань, на висоті 700-1350 м., на родючих добре дренованих кислих глинистих грунтах. Листопадні стрункі швидкозростаючі дерева, з густою конусоподібною кроною, прямим стовбуром, сильно потовщеним біля основи і тонким на верху. Гілки в молодості підняті по діагоналі, у старих дерев горизонтальні, в нижній частині злегка звисають. Дуже швидко зростаючі, річний приріс в молодості може досягати більше 1 м., через 10 років 40-60 см., пізніше тільки 30-40 см. Дерева ростуть в середньому до 25-35 м. висоти, рідше зустрічаються екземпляри близько 40 м. висоти і 7-10 м. шириною. Хвоя голчаста, світло-зелена, 20 мм. довжиною, восени хвоя опадає разом з короткими пагонами. Осіннє забарвлення від жовтого до червоно-коричневого кольору. Шишки яйцевидні або округлі, 2-2,5 см. довжиною. Світлолюбна, виносить невелике затінення. Віддає перевагу свіжим або вологім, багатим, кислим або лужним грунтам, росте також на помірно сухих піщаних грунтах, але приріст помітно менший. Молоді рослини можуть пошкоджуватися морозом. Виносить міський клімат, переносить затоплення. Рекомендується висаджувати у вологих місцях, поряд зі ставками і струмками, в великих садах і парках. Зона зимостійкості 6А
Picea glauca - Picea alba (ялина канадська або біла) і більшість сортів
Батьківщина - східна частина Північної Америки. В молодості досить швидкозростаюче дерево з конусоподібною правильною кроною, у віці 30 років досягає 10-15 м. висоти. Доросла рослина 15-20 м., рідко до 40 м. заввишки. Дерево живе 400-500 років. Спочатку гілки розташовані регулярно, міцні, злегка підняті. Гілки старих екземплярів злегка пониклі, крона більш не регулярна. Хвоя коротка 1-1,8 см. довжина, блакитно-зелена або сіра, злегка викривлена, колюча. Характерно рясне плодоношення з 10 річного віку. Шишки декоративні, 3-5 см. довжина, спочатку яскраво-зелені, дозрілі світло-коричневі. Ялина посухостійка, дуже морозостійка, до грунту і вологи не вимоглива, росте на всіх піщано-гумусних, глинистих, свіжих, вологих грунтах, від кислих до лужних. Світлолюбна, виносить півтінь. Добре переносить обрізку. Рекомендується для парків, групових і одиночних посадок, алей, вічнозелених формованих живоплотів. Крок посадки: 0,8-1 м. Дерево добре протистоїть вітрам, висаджується в вітро і снігозахисних смугах. Ялина канадська має досить велику кількість популярних невеликих і мініатюрних декоративних садових форм. Зона зимостійкості 4
Pinus sylvestris (сосна звичайна) і сорти
Сосна звичайна утворює ліси в самих різних областях Північної півкулі, і є найважливішим компонентом ландшафту, першорядним сировинним матеріалом що дає деревину всіх видів використання, а також різноманітні хімічні продукти: смоли, скипидар, каніфоль та ін. Разом з тим вона має виняткову декоративність, невибагливість і морозостійкість. Красива крона, очищений від гілок стовбур з червонувато-оранжевою корою, ця сосна радує око в будь-якому рослинному співтоваристві. Сосна звичайна це високі стрункі дерева, в молодості рихло-конусоподібні, з віком часто з однобокою або широко-парасольковидной кроною і прямим стовбуром висотою 25-40 м., найвищі дерева ростуть на південному узбережжі Балтійського моря до 45-50 м. Сосна звичайна швидкозростаюча, річний приріст у висоту близько 30-40 см., в ширину 15 (40) см. Дерева живуть до 500 років. Хвоя розташована в пучках по 2, зазвичай трохи закручена, 4-7 см. завдовжки, сіро-зелена. Шишки невеликі яйцевидно-конічні, 2,5-7 см. завдовжки, 2-3 см. шириною, сіро-коричневі, часто поодинокі, іноді по 2-3 шт. в пучку, на загнутих в низ ніжках, дозрівають на другий рік. Коренева система стрижнева глибока, на глинистих з близькими грунтовими водами болотистих чи кам'янистих грунтах поверхнева. Дуже світлолюбива. Дуже невимоглива до грунту і вологи, добре росте на найбідніших піщаних грунтах і освоює самі кислі грунти верхових болот. Зростає на всіх сухих або сирих кислих або лужних субстратах. Оптимально зростає на основних більш пухких легких свіжих кислих грунтах. Погано розвивається на безгумусних відкритих білих пісках. Морозостійка, зона зимостійкості 2, не страждає від пізніх і ранніх заморозків, спеки та посухи, вітростійка, виносить міський клімат, але чутлива до забруднення повітря і сильного засолення. У міру зростання забрудненості повітря в містах повільно гине.
Сосна звичайна має самий великий ареал поширення з усіх європейських деревних рослин. Поширена від Європи до Східної Азії, в Євразії від Шотландії до берегів Тихого океану, від Північної Норвегії до Португалії. Зростає і в Італії, на Балканах, в Малій Азії. Зустрічається від низин до Альп на висоті 1600 м. Маючи такий великий ареал, звичайно, утворює безліч природних форм в результаті пристосування до різних умов зростання
Thuja occidentalis (туя західна) більшість сортів
Туя західна в Америці відома під назвою «американське дерево життя», з листя отримують ефірні масла використовуються в медичних і косметичних цілях.
Туя західна однодомне вічнозелене хвойне дерево рідше кущ, ареал поширення в природі холодні і вологі північно-західні райони Америки і Канади. Зростає на холодних болотистих грунтах в бореальних хвойних лісах. Досить швидко зростаючі дерева, річний приріст 25-30 см. в висоту і близько 10 см. в ширину, дерева в основному 15-20 м. заввишки, рідко зустрічаються екземпляри і до 38 м. висоти, і 3-4 м. до 6 м. шириною. В молодості дерева з правильною щільною стрункою конусоподібною або пірамідальною кроною, з короткими піднесено-горизонтальними або злегка назовні спрямованими гілками, з віком більш рихла неправильной в більшості випадків яйцевидной форми. У природних умовах дерева живуть понад 1500 років. Хвоя луската розташована часто як черепиця, щільно притиснута до гілочки, блискуча, насичено-зелена, взимку бронзово-коричнева. Функціонує 3 роки потім опадає з дрібними гілочками. Шишки дрібні довгасто-еліптичні, 8-12 мм. довжиною, кожна складається з 3-5 пар тонких лусок, спочатку жовто-зелені при дозріванні коричневі, дозрівають в першу осінь. Коріння поверхневі з кількома основними глибокими розгалуженими коріннями. Тіньовитривала, але віддає перевагу світлим до легкої тіні місцям. Зимостійкість висока, пагони дозрівають повністю. Вологолюбна рослина, добре росте при достатній волозі на кислих грунтах, оптимально на свіжих або сирих багатих поживними речовинами піщано-глинистих лужних грунтах. В цілому маловимоглива до грунту і вологи, чутлива до тривалої посухи але непогано переносить сухість грунту і повітря. Вітростійка, прекрасно стрижеться і формується, можливо формувати крону і в висоту і ширину, добре відростає, має високі регенераційні можливості, добре переносить пересадку навіть в дорослому стані, добре розвивається на сирих і болотистих місцях, виносить міський клімат і забруднене повітря. Туя західна благодатний матеріал для озеленення скверів, міських парків, дачних і садових ділянок. Зона зимостійкості 5А
Завдяки високій декоративності і великій кількості штучно виведених садових форм (культиваторів), довговічності, високой морозостійкості і стійкісті до міських умов і забрудненого повітря, туя західна дуже широко поширена в декоративному озелененні по всіх континентах.
Thuja plicata (туя складчатая, або туя гігантська) і сорти
Ареал поширення в природі найбільшой з туй, туї складчастої або туї гігантськой узбережжя Тихого океану Північної Америки, росте вздовж узбережжя від південної Аляски до Північної Каліфорнії, на вологих - сирих навіть болотистих грунтах, в основному слабокислих, по берегах річок, в низинах і тінистих лісах на схилах, в багатих опадами вологих районах з прохолодним літом і відносно м'якою зимою. Підноситься над місцевістю як зелена піраміда, місцеві жителі її називають західним червоним кедром або гігантським деревом життя. Вічнозелене велике струнке пірамідальне або конічне дерево, з дуже густо розташованими горизонтальними гілками і кілька пониклими плоскими пагонами, щільна форма крони зберігається і в віці, стає лише трохи ширше. Нижні гілки звисають до самої землі. Дерева 60 м. заввишки при діаметрі стовбура 2,5 м., зустрічаються окремі екземпляри 75 м. заввишки і до 6 м. діаметр стовбура. Хвоя розташована хрестоподібно, з верху блискуча глянцево-зелена, нижня сторона з білими устьічними смужками, при розтиранні ароматна. Шишки шкірясті довгасто-яйцеподібні, 12 мм. довжиною, влітку зелені взимку коричневі. Довговічна, живе до 500-800 років. Швидкозростаюча, річний приріст більше 30 см. у висоту і 10 см. в ширину. Тіньовитривала але віддає перевагу світлим місцям, стійка до низьких температур, але погано переносить сухість грунту і повітря. Невимоглива до значення pH, добре росте на всіх культивованих кислих і лужних особливо на досить вологих грунтах. На заболочених місцях, по берегах річок і поблизу моря, досягає максимальних розмірів. Вітростійка, виносить міський клімат, добре переносить стрижку. Успішно росте на вологих схилах і низинах, по берегах річок і болот. Типова форма туї складчастої хороша для створення груп, алей. Зона зимостійкості 6А
Листяні дерева для вологих до сирих грунтів
Acer negundo (клен ясенелистий або американський) Одна з найбільш агресивних рослин. І сорти
Листопадне дерево або великий кущ, часто багатостовбурний з широкою рихлою кроною, з віком розлогий, гілки живописно пониклі. Родом з Північної Америки, росте по берегах озер, в заплавних лісах (тимчасово затоплюваних річкових долинах). В Європу завезений в XVII столітті, швидко поширюється крилатками і зараз можна зустріти його самосів по всій території Європи. Клен ясенелистний інвазивний вид, навіть вважають його небезпечним агресивним деревним бур'яном, невибагливий і здатний швидше інших видів рослин утворювати багатоярусні зарості ускладнюючи відновлення місцевих видів. Дерева заввишки до 15 (20) м. і 10-12 (14) шириною. Швидко зростаючий, річний приріст у висоту 45 см., в ширину 30-40 см. (значно сильніший приріст у молодих рослин). Молоді пагони зелені блискучі часто з голубим нальотом. Листки супротивні, перисто-складні, листочків найчастіше 5 до 7 або 3, світло-зелені, осіннє забарвлення яскраво-жовте іноді яскраво помаранчеве. Квітки блідо-жовті з'являються перед розпусканням листя в березні-квітні в поникающих кистях, чоловічі суцвіття дуже декоративні. Плоди грона крилаток жовто-білого кольору. Коренева система стрижнева, головний корінь глибокий з великою кількістю тонких коренів у верхньому горизонті. Місцям розташування віддає перевагу сонячним до півтіні. Дуже невибагливий до грунтів і вологи, зростає на всіх видах грунтах, як сухих так і на перезволожених з високим рівнем грунтових вод, переносить вапняні грунти. Нечутливий до забруднення повітря, стійкий до умов міського середовища, добре переносить пересадку, без проблем затоплення, з віком небезпека вітролома. Використовується в міському озелененні та на підприємствах, на підтоплюваних ділянках, як грунтозакріпляюча рослина по берегах річок і озер і болотистих ділянках. Зона зимостійкості 5А
Acer pseudoplatanus (клен ложноплатановий або явір) і сорти
Велике листопадне дерево, ареал поширення в природі гори Південної і Середньої Європи, в Карпатах, узбережжя Балтики, Кавказ, Західна Азія, росте в гірських змішаних липових і букових лісах. Високі дерева з густою яйцевидною або широкоовальной часто низько починається кроною, гілки потужні при вільному стані живописно розлогі. Швидко зростаючий, в молодості дуже швидко зростаючий, спочатку річний приріст у висоту 80 см., пізніше 40-50 см., дорослі рослини близько 30-40 см. Дерева досягають 25-30 до 40 м. висоти, і 15-20 (25) м. ширини, живе до 500 років. Пагони від сірого до оливково-зеленого кольору, зимові бруньки зелені. Характерно попеляста кора, з віком на корі з'являються відшаровующієся сріблясто-коричневі лусочки що прикрашають стовбур. Листки супротивні, 5 лопатеві, грубі, з верху матові, темно-зелені тьмяні, з низу сизувато-білуваті з сірим опушенням, не містять молочного соку, восени золотисто-жовті. Квітки дрібні жовто-зелені зібрані в звисаючі кисті, медоносні, з'являються відразу після розпускання листя, травень-червень. Плоди крилатки розташовані під майже прямим кутом. Коренева система стрижнева з високой участю горизонтальних коренів середньої глибини, верхній горизонт інтенсивно пронизує корінням. Тіньовитривалий але віддає перевагу сонячним до півтіні місцям з підвищеною вологістю повітря. В цілому до грунту і вологи не вимогливий, але краще розвивається на свіжих до вологих глибоких вапняних грунтах, не переносить застою води, але сприймає проточну грунтову воду. Вітро і сільостійкий. Чутливий до забруднення повітря, спеки, в міському середовищі кілька проблематичний. Часто зустрічається в природі, популярний в культурі, здавна використовується для придорожнього озеленення. Рекомендується для природних і пейзажних насаджень. Клен ложноплатановий один з найвідоміших в культурі, має досить великий ряд декоративних садових форм. Зона зимостійкості 4
Acer rubrum (клен червоний) і сорти
Листопадне дерево середніх розмірів з конічною або округлою кроною, зі зімкнутою кроною, у віці гілки пониклі. Ареал поширення в природі, одне з найбільш часто зустрічающихся дерев в східній частині Північної Америки, по берегах річок, на болотах, на вологих до мокрих грунтах, а також на сухих гірських хребтах в змішаних лісах. Дерева заввишки 10-15 м. рідше до 20 м. висоти і 5-10 (14) м. шириною, на вільному місці розлогі. Швидко зростаючий, щорічний приріст у висоту 40 см., в ширину 15-20 см. Молоді пагони червонуваті, стара кора сіра. Листя з 3-5 зубчастими лопатями неправильної форми, 6-10 см. завдовжки, глянцеві темно-зелені, нижня сторона блакитно-біла, осіннє забарвлення від жовтого - помаранчевого до яскраво червоного. Квітки різностатеві, чоловічі та жіночі квітки розташовані на одному дереві. Жіночі квітки більш декоративні, темно-червоні зібрані в кисть, з'являються перед розпусканням листя з березня по квітень, чоловічі квітки жовті тичинки. На молодих деревах можуть бути присутні квітки тільки однієї статі. Плоди парні крилатки розташовані під гострим кутом. Корінь стрижневий з великой участю тонких коренів у верхньому горизонті. Світлолюбивий, переносить півтінь, віддає перевагу свіжим до вологих (мокрих) але переносить і більш сухі грунти, багаті, кисло-нейтральні. Уникає важкі глинисті і глейові грунти. На вапняних або надмірно сухих грунтах незадовільне осіннє забарвлення, не вітростійкий, не переносить морських вітрів, на ущільнених грунтах незадовільне зростання, переносить тимчасове затоплення, страждає від спеки. Переносить забруднення повітря і міський клімат. Сік червоного клена як і клена сріблястого і цукрового використовують для приготування кленового сиропу, але рідше. Використовується в садах і парках, в міському озелененні: автостоянок, вулиць, скверів. Зона зимостійкості 4
Acer saccharinum (клен сріблястий, або клен цукристий, або волосистоплідний) і сорти
Листопадне велике дерево з густою округло-спадаючою кроною, 15-20 (35) м. заввишки і 12-20 (25) м. шириною, головні пагони розлогі, гілки другого порядку живописно пониклі. Ареал поширення в природі підтоплювані грунти, низовини, болота, заплавні ліси Північної Америки і на прилеглих територіях Канади. Сильно швидкорослі дерева, річний приріст у висоту 50 см., в ширину 35 см. Пагони гладкі червоно-коричневі, кора сріблясто-сіра довгасто-тріщинувата. Листя 10-15 см. завдовжки глибоко розсічені 5-ти лопатеві, влітку зверху світло-зелені блискучі, знизу сріблясто-білі, восени від яскраво-жовтого - помаранчевого до винно-червоного кольору. Цвіте в березні до розпускання листя, квітки дрібні зеленувато-жовті або червоні, медоносні. Плоди крилатки складається з двох однакових крилець розташовані під тупим кутом. Коренева система стрижнева з великою кількістю тонких коренів у верхньому горизонті, кілька агресивна. Місцям розташування віддає перевагу сонячним до півтіні. Зростає на всіх культивованих грунтах від кислих до слаболужних, помірно сухих до вологих, але воліє досить глибокі субстрати, на вапняних грунтах схильний до хлорозу. Переносить короткі посухи, стійкий до умов міського середовища, до диму. Гілки пошкоджуються вітроломм і крижаним дощем, сокодвижение починається вже в січні-лютому, візьміть до уваги для термінів обрізки! Клен сріблястий часто використовується в якості декоративних рослин в парках, приміських насадженнях, алейне дерево, прекрасно виглядає як солітер на великих просторах. Зона зимостійкості 4
Acer saccharum (клен цукровий) Герб і символ Канади
Велике або середньої величини листопадне дерево з овально-округлою щільною кроною. Ареал поширення в природі займає великі території сходу Північної Америки і Канади, зростає на високогір'ях і на свіжо-вологих грунтах долин. Дерева заввишки 15-20 (25) м. в Америці до 30 м. і шириною 10-14 (16) м., зростає повільно, річний приріст у висоту 25-35 см., в ширину 25-30 см. Довгоживучі дерева, живуть 300-400 років. Кора сіро-коричнева. Листя на довгих черешках 3-5-ти лопатеві 8-14 см. шириною і такої ж довжини, зверху гладкі темно-зелені, знизу більш-менш шорсткі і бліді, восени жовті - жовто-оранжеві або яскраво червоні. Цвіте в квітні до розпускання листя, квітки дрібні жовто-зелені на довгих черешках зібрані гронами. Плоди крилатки складаються з двох крилець, розташовані один до одного майже паралельно або під гострим кутом, звисають на довгому червоному або червоно-коричневому черешку. Коренева система стрижнева з поверхневими добре розгалуженими у верхніх грунтових шарах бічним корінням. Дуже тіньовитривалий, віддає перевагу добре дренованим родючім вологім не посушливим слабокислм грунтам. Корінням потрібна велика і відкрита площа, морозостійкий, виносить засолення. Сік клена цукрового використовується для виготовлення кленового сиропу. Сік цукрового клена має великий вміст цукру, сік збираю в березні (насичений фруктозою, глюкозою і мінералами), точно так як і березовий, потім варять кленовий сироп (з 40 л. соку 1 л. сиропу). У найбільш поширених на наших територіях кленів гостролистий і ясенелистний, сік також має високу цукристість і з нього також варять кленовий сироп. Клен цукровий висаджують в парках і вздовж доріг, створюють лісозахисні смуги від вітру і снігу. Зона зимостійкості 5В
Alnus glutinosa (вільха чорна, або вільха клейка, або вільха європейська) і сорти
Листопадне велике дерево з прямим стовбуром і розлогою пірамідальною рихлою а з віком більш декоративною кроною, зазвичай основний стовбур йде до самої вершини, але часто зустрічаються і багатостовбурові форми. Ареал поширення в природі майже вся Європа, Західна Азія, Персія і Північна Африка, дерево яке формує ландшафт низовин, річок, заплавних лісів, перехідних болот. Дерева заввишки 10-25 рідше до 35 м. і 8-14 м. шириною, щорічний приріст дерев близько 30-40 см. у висоту і 20 см. в ширину, живе до 150 років. Молоді прирости зелено-коричневі, при розпусканні клейкі, гладкі, з віком кора стає темно-сірой, майже чорной, поздовжньо-тріщинувата. Листя темно-зелені до пізньої осені, 4-10 см. завдовжки, від оберненояйцевидних до круглих, з тупими кінцями або з невеликою виїмкою, під час розпускання клейкі після сухі. Цвіте ранньою весною до появи листя, в квітні-травні, квітки одностатеві, чоловічі сережки коричневі довгі звисаючі, жіночі квітки непоказні, запилюються вітром. Плід яйцеподібні шишки до 1,8 см. завдовжки. Дозрівають у вересні-жовтні, насіння маленькі горішки з прозорим крилом розносяться вітром. Коренева система стрижнева «дзвоноподібна», інтенсивна стрижнева з багатьма вертикальним дуже глибоким корінням, глибше ніж у всіх місцевих деревних порід, горизонтальні корені слаборозвинені. Світлолюбна але виносить півтінь. Невимоглива, воліє родючі свіжі до вологих (мокрі) слабо кислі грунти. Піонерна порода першого класу, заселяє разом з Salix caprea (Іва козяча) стерильні піски, добре переносить затоплення, вітростійка, сприяє родючості грунту, в симбіозі з актиноміцетами пов'язує азот, листя перегниває дуже швидко утворює хороший гумус. Морозостійкість витривалість і невибагливість роблять вільху важливим об'єктом для широкого використання, вільха чорна незамінна при облесінні мокрих місць, зміцнення трясовини і багнистих узбереж. Зона зимостійкості 3
Alnus incana (вільха сіра або вільха біла) і сорти
Велике листопадне дерево до 20 м. висоти і 4-8 (12) м. ширини, з щільною пірамідальною кроною, часто у формі великого куща, рідко з одним прямоідущім стволом, асиметричною кроною. Ареал в природі Європа до Кавказу, в Центральній Європі поширена майже всюди, в Альпах піднімається до 1600 м., зростає на вологих схилах і осипях, на затоплюваних територіях уздовж гірських струмків і річок, а також в заплавних лісах височин. Дерева із середньою швидкістю росту, річний приріст у висоту 35 см., в ширину 20 см., тривалість життя коротке в середньому близько 40-60 років, рідко доживає до 100 років. Молоді пагони сірі, не клейкі, слабо оксамитові, кора сріблясто-сіра довго залишається гладкою. Листя широкояйцеподібні, загострені, 4-10 см. завдовжки і 3,5-7 см. шириною, темно-зелені, з нижнього боку сірі оксамитові. Цвіте в березні-квітні до появи листя, цвіте раніше на один-два тижні ніж вільха чорна, квітки одностатеві, чоловічі сережки до 10 см. завдовжки, жіночі квітки дуже маленькі і непоказні, запилюється вітром. Плоди шишки завдовжки до 1,6 см., яйцевидні, сіро-коричневі, дозрівають у вересні, насіння розносяться вітром. Коренева система не глибокий стрижень, велика частина поверхнева дає численні кореневі нащадки. Невимоглива, росте від помірно сухих до вологих (мокрих) грунтах, віддає перевагу вапняному, застій води переносить не так добре як чорна вільха, переносить засолення грунту, в симбіозі з актиноміцетами пов'язує азот. Виносить невелику тінь, вітростійка. Використовується на перезволожених місцях. Зона зимостійкості 3
Betula pendula (береза бородавчаста, або береза повисла, або береза плакуча) і сорти
Листопадне швидкозростаюче велике дерево, річний приріст 45 см. у висоту і 25 см. в ширину, живе до 90-120 років, у віці 50 років досягає остаточної висоти, дерево досягає 18-25 (30) м. висоти і 7-9 ( 12) м. ширини. Дерево зі струнким в основному прямим стовбуром, і рихлой високосводчатой кроною, основні гілки широко розлогі, бічні плакучі. Ареал поширення в природі, поширена майже по всій Європі, Мала Азія, Кавказ, Північна Персія, зростає в світлих листяних і хвойних змішаних лісах, на болотах і вересових пустотах, на вологих і сухих помірно поживних в основному кислих грунтах. Молоді пагони сірі або чорно-коричневі густо вкриті бородавчастими смоляними залозами, біла кора відшаровується, біля основи стовбура кора чорна з глибокими бороздами і тріщинами. Листя трикутні або ромбоподібні 3-7 см. завдовжки, з зубчиками, світло-зелені, рано розпускаються, восени золотисто-жовті. Цвіте в березні-квітні, зелено-жовті сережки довжиною до 5 см. Коренева система стрижнева але неглибока, з добре розвиненими поверхневим бічним корінням і великою кількістю тонких коренів у верхніх шарах грунту. Дуже світлолюбна, переносить всі види грунтів в тому числі і дуже сухі бідні піщані грунти. Морозостійка, переносить посушливі періоди, зміцнює грунт, переносить забруднення повітря, рано розпускається, необхідно проводити обрізку тільки в період спокою. Застосовується для озеленення промислових територій. Зона зимостійкості 2
Береза бородавчаста одна з найбільш декоративних берез з плакучою кроною і гладкою білою відшаровующєйся корою, відрізняється надзвичайною різноманітністю декоративних форм росту і культиваторів.
Cercidiphyllum japonicum (багрянник японський) і сорти
Ареал в природі Японія, росте по берегах річок і гірських струмків в гірських місцевостях. Листопадне середнє за розміром часто багатостовбурове дерево або високий кущ, з воронковидной з віком широко конусоподібной а потім парасолькоподібной мальовничой кроною. Досягає 8-10 м. висоти і 4-7 (8) м. ширини, річний приріст 30 см. у висоту і 15 см. в ширину, з віком нерідко розростається більше в ширину. Молоді пагони червоно-коричневі блискучі зі світлими лусочками, кора сіро-коричнева з тріщинами. Листя зазвичай супротивні, широко-округлі, городчато-палчасті края, основа сердцевидна, до 8 см., живці червоні виділяються на тлі зелених до синювато-зеленого листя, розпускаються рано з бруньки кармінно-червоним забарвленням. Осіннє забарвлення від світло-жовтого через абрикосово-помаранчевого до кармінно-шарлахово-червоного, при обпаданні сильний аромат кориці і карамелі. Рослина дводомна, чоловічі квітки поодинокі або в суцвіттях 15-20 тичинок, жіночі квітки більш декоративні з пурпурно-червоними маточками, цвіте до розпускання листя. Плід збірна листівка довжиною 15-22 мм. Коренева система стрижнева з великою кількістю тонких поверхневих коренів. Місцеросташування сонячне до легкої тіні. Віддає перевагу глибокім свіжим-вологим багатим кислим до вапняних грунтам. Осіннє забарвлення на кислих грунтах набагато інтенсивніше. Реагує на спеку з одночасною сухістю повітря скиданням листя, після поливу знову дуже швидко відростають пагони. Належить до числа найцікавіших дерев через мінливе забарвлення. Рекомендується для посадки на невеликих ділянках. Зона зимостійкості 5В
Gleditsia triacanthos (гледичія трьохколючкова, або гледичия звичайна) і сорти
Листопадне велике невибагливе колюче дерево, з нерегулярною відкритою і рихлою кроною, основні гілки тільки в молодості піднімаються верх під гострим кутом, з віком горизонтально розлогі, утворюють мальовничу парасолькоподібну крону. Ареал поширення в природі Північна Америка, зростає в змішаних лісах уздовж річок на свіже-вологих родючих грунтах, іноді на сухих, бідних, піщано-кам'янистих, суглинних пагорбах. Ростуть дерева в молодості дуже швидко, річний приріст більше 70-80 см. заввишки, з часом швидкість росту сповільнюється, річний приріст близько 30 см. у висоту і 20 см. в ширину. Досягають 10-25 (30) м. висоти і 8-15 (20) м. ширини, старі екземпляри з парасолькоподібной формой можуть бути набагато ширше. Пагони злегка зигзагоподібно вигнуті, червоно-коричневі, пізніше оливково-коричневі і сірі, на гілках колючки прості і розгалужені до 8 см. завдовжки, на стовбурі до 20 см., кора на старих стовбурах сіро-коричнева, часто чорна, з довгими вузькими відшаровующімися лусочками, малюнок кори дуже декоративний. Листя парноперисте або двічі перистоскладні, з 20-30 довгасто-ланцетними листочками до 3 см. завдовжки, у двічі перистих 8-14 складних листочків, темно-зелені, осіннє забарвлення дуже раннє золотисто-жовте. Цвіте червень-липень, квітки непоказні світло-зеленого кольору, одностатеві, зібрані по 5-7 в довжині запашні медоносні суцвіття, виділяють рясно нектар. Плоди повислі, плоскі, вигнуті, спірально викручені, червонувато-коричневі, блискучі, до 40 (50) см. довжиною і 3 см. шириною шкірясті багатосім'яні стручки, залишаються на дереві до зими, дуже декоративні. Коріння дуже глибокі широко поширені, м'ясисті, мало розгалужені. Сонцелюбива, до грунтів і вологи невимоглива, росте на всіх культивованих грунтах, не боїться навіть найбідніших піщаних місць, вважає за краще рівномірно зволожені родючі грунти, від слабо кислих до лужних або сильно лужних. Добре переносить пересадку, добре переносить стрижку (підходить для колючих непрохідних живоплотів), морозостійка, стійка до міських умов, забруднення повітря, радіації, за американськими даними стійка до засолення, посухостійка, під час тривалої літньої посухи і на занадто сухих грунтах скидає листя, листя після поливу швидко відростають, дерево широкого спектру застосування, в тому числі і в зоні повеней (в США дерево узбережжя). В Америці одне з найбільш висаджуємих. Гледичія трьохколючкова має ряд цікавих форм, має сорт без колючок. Рекомендується для міського озеленення. Зона зимостійкості 6А
Juglans nigra (горіх чорний)
Листопадне велике могутнє дерево 20-25 (40) м. заввишки, з широкою сводчатой кроною, вільно ростуче дерево досягає такойже або більшої ширини, на батьківщині досягає до 50 м. висоти. Природний ареал виду східні регіони Північної Америки, в 1629 році був ввезений до Європи. Дуже швидко зростаюче, річний приріст у висоту 70-90 см. і 35-45 см. в ширину, в молодості ще швидше. Молоді пагони сірі, з віком кора чорно-коричнева глибоко-борозниста. Листорозміщення чергове, листя перисті 30-60 см. завдовжки, з 13-23 яйцевидно-ланцетними листочками 6-12 см. завдовжки, супротивно розміщеними на черешку, з верху гладкі темно зелені, трохи блискучі, з низу світліше злегка опушені, верхній листочок часто відсутній або дуже маленький, восени жовті. Цвіте одночасно з розпусканням листя в квітні/травні, чоловічі багатоквіткові сережки 5-15 см. завдовжки, жовто-зелені на дворічних пагонах; жіночі зелені квіти поодинокі або по 2-3 на кінцях однорічних пагонів, запилюється вітром. Плоди округлі горіхи, зазвичай поодинокі, рідше зібрані по 2-3, до 6,5 см. в діаметрі, з твердою товстою і шорсткою шкіркою, (околоплодніком 5-10 мм. товщиною). Горіх жорсткий з міцною товстою шкаралупою, ядро їстівне, становить близько 15% від загальної ваги плоду, з шкаралупи дістається важко, дозрівають у вересні-жовтні після чого обсипаються, частина залишається на дереві всю зиму. Горіхи мають велику цінність, містять до 30% білків (майже вдвічі більше ніж горіх волоський), і до 66% високоякісної олії. Плодоношення з 7-8 років, щорічне, рясне. Коренева система потужна, глибока і широка, стрижнева до 5 м. проникає в глибину з потужним бічним корінням. Віддає перевагу глибокім свіжім в плоть до вологих родючих проникних слабокислих або багатих вапном грунтам, мириться з нетривалим затопленням, відносно посухостійкий. Краще росте на зволожених грунтах річкових долин. Віддає перевагу сонячним до легкої тіні місцям, вимагає великий простір, пригнічує ріст рослин ростущіх під ним. Досить морозостійкий, більш морозостійкий ніж горіх волоський, проте в молодості теж може страждати від заморозків, особливо від пізніх. Добре переносить спеку, вітростійкий, стійкий до міських умов, на батьківщині деревина і його плоди мають велику цінність. Цінне паркове дерево, часто використовується в посадках уздовж доріг. Зона зимостійкості 5В
Liriodendron tulipifera (тюльпанове дерево, або ліріодендрон тюльпановий, або Ліран)
(Від грецького слова Leirion = лілія, Dendron = дерево)
Велике листопадне дерево сімейства магнолієвих, 25-35 м. заввишки і 15-20 м. шириною, з вузьким прямим стовбуром і пірамідальною кроною, скелетні гілки з віком сильно переплітаються і часто живописно звисають вниз, форми можуть відрізнятися, іноді зустрічаються дерева з асиметричною кроною і масивними широко розлогими бічними гілками. Ареал поширення в природних умовах Східна Північна Америка, зростає на вологих добре дренованих грунтах, дуже багато по рівнинах і вологих схилах, іноді в змішаних лісах але частіше в чистих однорідних насадженнях. Дерева швидкорослі, річний приріст у висоту 35-40 см., в ширину 20 см., деревина дуже цінна. Листя зелені незвичайної форми, контур майже чотирьох кутовий, складаються з чотирьох лопатей впадають відразу в очі, восени золотисто-жовті. Цвіте кінець травня - червня, квіти за формою і розміром дуже схожі на тюльпан (звідси назва), сірчано-жовті або жовто-зелені, виділяють слабкий огірковий аромат, біля основи пелюсток помаранчева пляма (виділення нектару), дають велику кількість нектару, квіти з'являються в віці 20-30 (35) років. Плоди вертикально зростаючі довгасті шишкообразні 6-7 см. завдовжки, складаються з основи і крилаток, обпадають при дозріванні, дозрівають в серпні-жовтні. Коренева система стрижнева, корені м'ясисті широко розпростерті. Світлолюбивий, віддає перевагу родючим глибокім свіжім-вологім добре дренованим грунтам, від кислих до нейтральних (злегка лужних), добре росте на сухих грунтах але приріст мінімальний. Морозостійкий, теплолюбний. Вітроломокий, особливо при намоканні листя в сильний дощ і вітер (в природі так само спостерігається таке явище). Потрібно висаджувати не восени через чутливі м'ясисті коріння а навесні, під час початку розпускання листя. Добре переносить міські умови. Тюльпанове дерево широко культивується в помірному кліматі різних країн, рекомендується як солітер. Зона зимостійкості 6А
Platanus × acerifolia (платан кленолистий або платан іспанський)
Імовірно гібрид між Platanus orientalis і Platanus occidentalis. Також відомий під назвою Platanus × hibrida, Platanus x hispanica.
У стародавній Греції платан назвали Platanus, можливо це слово походить від грецького platys що означає широкий, що могло означати широке листя або широку крону. Листопадне монументальне швидкоросле дерево 20-30 м. заввишки, іноді і вище, і 15-25 м. шириною, поодинокі екземпляри в природі бувають ширше, з сильними основними гілками і широко-розкидистою ажурною формою крони, нижні гілки з віком трохи звисають. Швидко зростаючий, річний приріст 50 см. у висоту і 40 см. в ширину, в перші 10-15 років зростає ще швидше. На молодих гілках кора світло-коричнева, пізніше жовто-зелена або сіро-коричнева, стара кора відшаровується великими пластинами. Листя схожі на листя клена, 3-х лопатеві, 12-25 см. шириною, зелені, шкірясті, зверху протягом літа гладкі, з низу прожилки опушені, довго тримаються на дереві, восени часто тільки зеленувато-жовті. Квіти жовто-зелені головки на довгих звисаючих черешках з'являються з листям, непоказні. Плоди декоративні, звисаючі кулясті супліддя на довгих плодоніжках 15-20 см. завдовжки, частіше по 2, рідше по 3, зберігаються на дереві часто до весни. Коренева система стрижнева, скелетні корені глибокі густо розгалужені. Бічні корені сильні, поверхневі, можуть підняти дорожнє покриття, добре переносить повінь, в природних умовах росте по берегах річок на вологих грунтах. До грунтів дуже невибагливий, добре росте на дуже сухих грунтах якщо вони не дуже бідні. Віддає перевагу глибокім дренованним досить вологім трохи глинистим субстратам, від нейтральних до сильно лужних. Місцезнаходження воліє сонячне до легкої тіні. Морозостійкий, теплолюбний, димо-газо стійкий, добре переносить міський клімат, переносить промислові викиди і випромінювання, добре переносить пересадку, добре відростає після стрижки, підходить для формування. В деяких країнах страждає грибним захворюванням Gloeosporium nervisequum (при якому опадають розпускающієся листя). У південних країнах хворіє на рак платанів. Прекрасна рослина з незвичайною корою що відшаровується, підходить для великих парків і широких вулиць. Зона зимостійкості 6А
Populus alba (тополя біла, або тополя срібляста) 'Nivea'
Ареал дикого виду практично вся територія Європи, Північна Африка, на Кавказі до Центральної Азії, зростає в заплавних лісах і їх галявинах, на регулярно затоплюваних, на свіжих, багатих суглинних, глинистих, піщаних і гравійних грунтах. Утворюючи ліси, гаї чи по одинокі дерева. Зростає в співтоваристві з в'язом, дубом черешчатим, вільхою та ясенем. Листопадне велике дерево 20-30 м. (іноді до 40 м.) висотою і 15-20 м. шириною, з широко-кулястой рихлой кроною, і найчастіше коротким кривим і перекошеним стволом, бічні гілки нерегулярні, нижні гілки звисають. На піщаних грунтах (дюнах) зростає часто тільки як чагарник. Швидко зростаючий, річний приріст 50-60 см. у висоту і 40 см. в ширину, в 40 років має остаточну висоту, живе близько 400-600 р. Молоді пагони оливково-зелені до зеленувато-сірих, кора біло-сіра до темно-сірої з віком глибоко довгасто-тріщинувата. Листя дуже різні, яйцевидно-округлі або яйцевидно-трикутні, края грубо-зубчасті, 6-12 см. завдовжки, зверху темно-зелені глянцеві, знизу білуваті, края хвилясті, осіннє забарвлення лимонно-жовте, велика частина листя опадає зеленими. Цвіте до або з розпускання листя в квітні-травні, чоловічі сережки товсті 3-7 см. завдовжки червоно-бурі, жіночі сережки 10-12 см. завдовжки з жовтувато-зеленими рильцями, запилюються вітром. Плід конусоподібні подовжені коробочки зібрані гронами, розкриваються і звільняють багато дрібного пухнастого насіння, дозрівають в червні. Коренева система в місцях з високим рівнем грунтових вод поверхнева, на сухих грунтах дуже глибока. Основні коріння розходяться в формі одного або декількох вінців один над одним радіально прямо від стовбура. На бідних грунтах дуже широко розростаються, можуть досягати чверті гектара, на родючих ледь досягають проекції крони, дає рясні кореневі нащадки. Віддає перевагу місцям розташування сонячним до легкої тіні, грунти свіжі-вологі багаті поживними речовинами, від слабо кислих до сильно лужних, дуже невибагливий і добре росте на сухих грунтах, на пісках тільки як чагарник. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, промислових викидів, виносить спеку, вітростійкий, виносить засолення грунту і солоний вітер. Без наслідків переносить короткочасні періоди повеней. Зона зимостійкості 4
Populus balsamifera (тополя бальзамічна)
Ареал дикого виду Північна Америка, Канада, зростає в заплавних лісах, на вологих рівнинах, низовинах, по берегах річок і морів, на піщаних схилах, частіше як чисті насадження. Листопадне велике дерево 18-25 (27) м. заввишки і близько 10 м. шириною, з відносно вузькою кроною і прямим стовбуром, гілки регулярні. У молодості дуже швидко зростаючий, річний приріст 70-80 см. у висоту і 30 см. в ширину, після 10 років зростає повільніше. Молоді пагони оливково-зелені трохи блискучі, бруньки на кінцях пагонів смолисто-клейкі під час розпускання сильно пахнуть, кора сіра, глибоко тріщинувата. Листя рано розпускаються, яйцевидні або широко яйцеподібні, загострені, 5-12 см. завдовжки, 3-8 см. шириною, темно-зелені гладкі, знизу трохи опушені, восени жовті. Рослина дводомна, починає цвісти у віці 8-10 років, цвіте до розпускання листя, чоловічі сережки 5-9 см. завдовжки, жіночі 12-14 см., запилюється вітром. Плоди конусоподібні подовжені коробочки зібрані гронами, розкриваються 2-4 стулками і звільняють безліч дрібних білих пухнастих насіннь. Коренева система поверхнева сильно розгалужена. Морозостійкий, воліє повне сонце до легкої тіні, грунти свіжі або вологі, від кислих до лужних. Зона зимостійкості 3
Populus nigra (тополя чорна, або осокір)
Ареал дикого виду Центральна, Південна і Східна Європа, зустрічається рідко в Азії, Персії, Північній Африці. Росте в низинах уздовж річок, на сирих, заливних лугах, періодично затоплюваних грунтах, на глибоких родючих глинистих і піщаних, кам'янистих грунтах. Листопадне велике дерево 20-25 (30) м. заввишки і 15-20 (30) м. шириною, з широкою рихлою кроною, і прямим але не до самої верхівки йде стволом, гілки розташовані нерегулярно і широко розлогі. Швидко зростаючий, річний приріст 70 (80) см. у висоту і 50 (60) в ширину, тривалість життя 200-300 (іноді до 400) років. Молоді гілки жовто-коричневі блискучі, сучкуваті, бруньки на кінцях пагонів до 12 мм. довжиною, бічні бруньки 6 мм., кінці загнуті назовні, червоно-коричневі, навесні клейкі, кора темно-сіра майже чорна, товста, тріщинувата. Листя дуже різні, від яйцевидних до ромбовидних, трикутних і довгасто-загострених, 5-10 см. завдовжки і 4-8 см. шириною, зелені, осіннє забарвлення жовте. Цвіте в березні-квітні, квітки дводомні звисаючі сережки, чоловічі червоно-пурпурні 5-8 см. завдовжки, жіночі сережки жовто-зелені 10 см. завдовжки. Плоди конусоподібні подовжені коробочки зібрані гронами, дозрівають в травні-червні, розкриваються і звільняють безліч дрібних білих пухнастих насінь. Коренева система поверхнева, на сухих місцях глибоко і широко розпростерта, утворює нащадкі, єдиний з тополь виносить засипання щебенем, переносить тимчасові повені. Віддає перевагу сонячним до легкої тіні місцям. До грунтів невимогливий, росте на сухих місцях (дюнах), утворює форму з прямим стовбуром на вологих глибоких родючих грунтах з кислою реакцією, любить вапнування, уникає болотисті кислі грунти. Вітростійкий, морозостійкий, теплолюбний, утворює багато тіні. Зона зимостійкості 4
Populus nigra (тополя чорна) 'Italica'
Листопадне високе швидкоростуче дерево 20-30 м. заввишки і близько 3-5 м. шириною, з вузькою колонновидной формою крони, і декількома основними гілками що йдуть до самої вершини, часто має лише один центральний стовбур. Бічні гілки густо розгалужені ростуть строго вертикально. Листя блискучі світло-зелені, ромбовидні, 6-8 см. завдовжки, восени жовті, залишаються довгий час зеленими. 'Italica' чоловічий клон тополі чорної, чоловічі сережки з'являються в березні квітні. Світлолюбива, невимоглива, віддає перевагу родючим вологім грунтам, лужним, любить вапнування, на занадто сухих місцях хворіє, утворюються сухо-вершини. Вітростійка, морозостійка, теплолюбна, трохи схильна до хвороб, грибним інфекціям, відмирання гілок, з віком стає ламкою. Решта особливості як у виду. Високе струнке швидкоростуче дерево, не зав'язує плодів, часто використовується для шпалер і в вітрозахисних посадках, прекрасна рослина для посадки на розділових смугах. Зона зимостійкості 4
Populus tremula (тополя тремтяча, або осика тремтяча, або осика звичайна)
Тополь тремтячий поширений в районах з помірним і холодним кліматом, широко поширений в центральній Європі, зростає в Північній Африці, Малій Азії, в Сибірі. Зустрічається в світлих змішаних лісах, на лісових галявинах, вітрозахисних смугах на полях, пустельних місцевостях, скелястих схилах і кам'яно-насипних відвалах, на помірно родючих, вапняних, слабокислих, рихлих або змішано піщано-глинистих грунтах. Листопадне середнє або велике дерево, від (8) 10 до 20 (30) м. висотою і (5) 7-10 (12) м. шириною, з рихлой асиметричной дуже мальовничой кроной, з вузьким прямим стовбуром. На піщаних бідних грунтах або в горах багатостовбуровий або у вигляді куща, часто утворює густі зарості. Швидко зростаючий, в молодості річний приріст близько 80 см. в висоту, після 15 років 30-40 см., живе до 100 років. Молоді гілки блискучі жовто-коричневі, пізніше сірі, кора довго залишається гладкою, жовта або зелено-сіра, з віком тріщинувата, чорна. Листя яйцевидно-округлі або майже круглі з гострою або тупою верхівкою, края зубчасті, 3-8 см. завдовжки і шириною, хвилясті, на довгих зверху сплюснених черешках, тому листя легко коливаються при русі повітря, зверху матово-зелені, знизу блакитні, восени жовті і оранжево-червоні. Цвіте в березні-квітні до розпускання листя, квітки одностатеві звисаючі сережки, чоловічі сережки 7-12 см. завдовжки пурпурні, жіночі на короткому черешку червоні з пурпуровими рильцями. Плоди округло-довгасті коробочки зібрані гронами, звисають, дозрівають в червні і розкриваються звільняють безліч дрібних біло-опушених насінь. До грунтів невибагливий, добре росте на сухих піщаних і болотистих грунтах, воліє помірно родючі грунти, від кислих до лужних. Коренева система залежить від структури грунту, на піщаних грунтах дуже широко простягаються, інтенсивно обплітає грунт, утворюючи багато кореневих нащадків, на родючих грунтах менш агресивна. Світлолюбивий, виносить півтінь. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, листя покращує грунт, висушує болотисті грунти. Зона зимостійкості 2
Populus tremula (тополя тремтяча) 'Erecta'
Листопадне швидкоростуче дерево середнього розміру, 10-15 м. заввишки і 3-5 м. шириною, з дуже вузькою колоновидною кроною, гілки ростуть строго вертикально уздовж стовбура. Річний приріст близько 50 см. заввишки. Листя типові для виду, тремтять і шелестять навіть при найменшому подиху вітру. Чоловічий клон. Усе інше, коренева система, переваги та особливості як у виду. Невибагливий, морозостійкий, вітростійкий сорт, цінне компактне вузькокронне дерево для посадок на тісних вузьких місцях, на вузьких розділових смугах, використовується для створення куліс і вітрозахисних смуг, використовується в ландшафтних композиціях, вертикальні акценти на площах і біля будівель. Зона зимостійкості 2
Prunus padus (черемха звичайна)
Ареал поширення в природі: Європа, Північна Азія до Кореї і Японії. Зростає на вологих полезахисних смугах, між лугами, на лісових галявинах, як підлісок в заливних лісах, болотах, у струмків і ярів, на родючих, гумусних і глибоких, часто на каменісто-глинистих і піщано-глинистих грунтах або суглінках. Листопадне невелике дерево або багатостовбуровий великий кущ, 6-10-15 (18) м. заввишки і 4-8 (10) м. шириною, з вузькояйцевидной або округлой щільной кроной, з віком трохи нерегулярними звисаючими гілками. Швидко зростаюча, в молодості річний приріст 50-70 см. заввишки, пізніше повільніше наполовину, живе до 60 років. Молоді пагони коричневі з численними чечевичками, кора чорно-сіра пахне гірким мигдалем, крім того містить каучук, дубильні речовини і смоли. Листя еліптичні, довгасті або широко назад яйцеподібні 6-10 см. завдовжки, з верху темно-зелені, матові, знизу блакитно-зелені, часто розпускаються дуже рано, восени жовті, іноді червонуваті. Цвіте в квітні-травні, квіти білі, рихлі, злегка підняті або звисаючі суцвіття 10-15 (20) см. завдовжки, з'являються після розпускання або одночасно з листям, запашні, медоноси, дають нектар і багато пилку. Плоди дрібні блискучі кулясті вишні, розміром з горох, їстівні, слідкувато-гіркуваті, сильно в'яжучі, використовуються для приготування соків, мармеладу і оцету. Дозрівають в липні-серпні, плодоношення з 5-6 років, щорічне. Коренева система сильна, густо розгалужена і дуже широко розпростерта, рідко йде в глибину, має гарну відновну здатність, утворює багато кореневих нащадків, добре переносить повені. Світлолюбна, виносить півтінь. Невимоглива, виносить короткочасну посуху, росте на майже всіх грунтах, віддає перевагу зволоженим гумусним багатим поживними речовинами субстратам, від кислих до лужних. Добре росте на свіжих піщаних місцях, де і може вирости до значних розмірів. Морозостійка, іноді страждає від пізніх заморозків, переносить міські умови, висушує вологі грунти, добре відростає. Зона зимостійкості 3
Prunus padus (черемха звичайна) 'Colorata'
Декоративне швидкозростаюче листопадне дерево середнього розміру або великий кущ, 6-10-15 м. заввишки і 4-8 (10) м. шириною, з округлою густою кроною, часто низько розгалужене. В молодості річний приріст 50-70 см. заввишки, пізніше повільніше наполовину. Листя еліптичні, в молодості червоно-коричневі, пізніше коричнево-зелені. Квіти темно-рожеві, декоративні, зібрані в пучки, з сильним запахом, медоноси, дають нектар і багато пилку, цвіте в травні. Решта особливості, коренева система, грунт, плодоношення і переваги як у виду Prunus padus. Добре виглядає біля водойм або на великих газонах. Зона зимостійкості 3
Quercus palustris (дуб болотний)
Ареал Східна Північна Америка, зростає на погано дренованих грунтах, у передгірній зоні, в болотистих місцях, заливних від річок і струмків, на глибоких вологих-сирих глинистих грунтах і суглинках, де вода може стояти декілька тижнів. Листопадне струнке середньої величини дерево, 15-20 до 30 м. заввишки і 8-15 до 20 м. шириною, з ширококонусовидной кроною і прямим стовбуром з розлогими гілками, з віком сильно провислі, особливо нижні. Повільно зростаючій, річний приріст близько 25 см. Кора сіро-коричнева або темно-сіра, довго залишається гладкою. Листя зелені, з обох сторін блискучі, по контуру дуже різні, глибокорозрізані, 7-15 см. завдовжки і шириною, восени червоно-коричневі, часто багряно-червоні. Плоди напівкулевидні на третину в чашечці жолуді, на короткому черешку або без нього. Коренева система стрижнева з поверхневим бічними корінням. Світлолюбний, до грунтів і вологи невимогливий, добре росте як на нормальних, так і на сухих, вологих, навіть заболочених грунтах, віддає перевагу глибоким родючім субстратам, кислим або слаболужним. Стійкий до міських умов, переносить забруднення сірою, схильний до утворення сухих гілок, також і в природі. Підходить для парків, придорожніх посадок і пейзажних композицій. Зона зимостійкості 5В
Quercus robur (дуб черешчатий, або дуб звичайний, або дуб літній, або дуб англійський) і сорти
Ареал Європа, північ Малої Азії, зростає по рівнинах, долинах і заливних лугах, в змішаних лісах, на глибоких, вологих, родючих, вапняних, помірно кислих глинистих і суглинних грунтах. Листопадне монументальне дерево з широкою округлою високо-сводчатой рихлой і світлой кроною, 25-35 (40) м. заввишки і 15-20 (25) м. шириною, на відкритих місцях з коротким стволом, сильними товстими нерегулярними широко розлогими гілками, з віком вузлуватими живописно закрученими. Дерево з середньою швидкістю росту, річний приріст 35 см. у висоту і 25 см. в ширину, живе до 500-1000 років. Кора темно-сіра, майже чорна, з глибокими тріщинами. Листя шкірясті, з верху зелені, з низу світло-зелені, оберненояйцевидні, 10-15 см. завдовжки, хвилясті з кожного боку 3-6 округлі лопаті, восени жовті або жовто-коричневі, довго тримаються на дереві, до весни. Плоди жолуді 2-3 см. завдовжки на черешку 5-12 см. завдовжки, часто по кілька штук на черешку. Коренева система в молодості глибока, з віком розвивається потужна бічна розгалужена, проростає поверхнево і в глибину. Світлолюбивий, виносить півтінь, в молодості тіньовитривалий, до грунтів і вологи невимогливий, добре росте на сухих нормальних грунтах, кислих до лужних. Оптимальні грунти багаті мінералами глибокі свіжі до вологих, важкі суглинки, гумусні грунти заболочених лісів. Морозостійкий, теплолюбний, виносить періоди літньої спеки без наслідків, виносить великі коливання температур і вологі, димо-газостійкий, виносить затоплення і застій води до 3 місяців. В останні роки сильно пошкоджується дубовим заболонником і дубовой листовійкою, хворіє борошнистою росою. Надзвичайно стійкий до штормових вітрів, після обрізки верхівки розвивається поросль з сплячих бруньок, листя підвищує кислотність грунту. Рекомендується для посадки в парках, житлових районах і уздовж доріг. Зона зимостійкості 4
Salix alba (верба біла або срібляста)
Верба біла найвища і довгоживуча з усіх Верб, живе 80-200 років. Поширення і середовище проживання в природних умовах вся Європа (за винятком Крайньої Півночі), Західна і Північна Азія, натуралізовалася в Північній Америці. Культивується в багатьох місцях як культурна рослина, часто дичавіє на місці посадок. Зростає біля берегів морів, річок, струмків і озер, в заплавних лісах, часто зростає з тополею, осикою і іншими видами на свіжих або вологих, періодично затоплюваних родючих вапняних грунтах або глинистих і мулистих грунтах. Іноді створює чисті або змішані великі протяжні зарості, що тягнуться вздовж річок або озер на багато кілометрів. Листопадне струнке велике дерево 15-20 (25) м. заввишки і 10-15 (30) м. шириною, з високо-склепінчастою шатровидной рихлой кроною і широко розлогими гілками, іноді з пірамідальной широкой кроною. В молодості швидкозростаюча, річний приріст до 15 років близько 60-80 см. у висоту, до 30 років близько 30 см., після 30 років 20 см. Молоді пагони золотисті, жовто-зеленувато-коричневі або червоно-бурі, на кінцях сріблясто-пухнасті, стара кора сіра грубо-тріщинувата. Листя вузьколанцетні або ланцетні, до 15 см. завдовжки і 1-3 см. шириною, при розпусканні білуваті, пізніше зверху темно-сіро-зелені, матові або слабо блискучі, з низу сріблясті, з обох сторін сріблясто опушені, осіннє забарвлення незначне. Цвіте в квітні-травні, жовті сережки з'являються разом з розпусканням листя мають приємний аромат, ранній медонос. Плоди довгасті грушоподібні коробочки 4-6 мм. довжиною на ніжках до 1 мм. довжиною, дозрівають в травні-червні, відкриваються на 2 стулки, з дрібним насінням схожі на палички з довгими білими волосками. Коренева система плоска далеко розпростерта, з великою кількістю тонких коренів. Світлолюбна, до грунтів дуже невимоглива, добре росте навіть на помірно сухих піщаних грунтах, переносить невелику засоленість грунту, віддає перевагу родючим вологим лужним грунтам. Вітростійка, морозостійка, трохи теплолюбна, стійка до міського клімату і шкідливих викидів, випромінювання, завдяки дуже високому вмісту повітря в ксилемі переносить тривалі періоди перезволоження грунту, має високі регенеративні здібності. Відмінно розмножується живцями, навіть кілками, відсоток вкорінення близько до 100%. Широко використовується в декоративному садівництві, особливо в парках і лісопарках розташованих на берегах великих водойм і при обсадці доріг. Зона зимостійкості 4
Salix alba 'Tristis' актуально Salix × sepulcralis 'Chrysocoma' (верба біла або верба золотистоволосая)
Один з найпопулярніших в озелененні сорт верби, був отриманий шляхом схрещування морозостійкої верби Salix alba (верба біла) і плакучої верби Salix babylonica (верба вавилонська, або плакуча), вперше став доступний в 1888 р. під назвою Salix vitellina pendula nova, в 1908 році отримала назву Salix alba 'Tristis' і також відома під назвою Salix х sepulcralis 'Crysocoma'. Листопадне дерево середніх розмірів, 20 (22) м. висоти і такої ж ширини, з мальовничою плакучою кроною. Скелетні гілки вертикальні широко розкидисті з золотисто-жовтими гнучкими довгими густими прутєвидними гілками звисаючими до землі, красиво виглядає навіть в безлистому стані. Швидкозростаюча, в молодості до 20-25 років річний приріст близько 60 см. Листя ланцетні, 8-12 см. завдовжки, тьмяно зелені, при розпусканні яскраво-жовто-зелені, восени жовто-зеленого кольору. Цвіте в квітні вузькі жовті сережки, медоноси, з'являються разом з листям. Коренева система поверхнева дуже широко розпростерта, що обмежує її використання в невеликих садах. Віддає перевагу сонячним до легкої тіні місцям. Морозостійка, до грунту і вологи невимоглива, виносить навіть дуже сухі місця розташування. Дуже декоративне дерево круглий рік, займає велику площу, добре виглядає біля водоймищ і на великих газонах. Зона зимостійкості 5А
Ulmus glabra (в'яз шорсткий, або в'яз голий, або ільм гірський, або в'яз гірський)
Інші назви Ulmus scabra Mill., Ulmus Montana
Ареал виду Північна і Центральна Європа, а також Західна Азія, росте в заплавних лісах, ярах прохолодних лісів, на схилах, від низин до Альп, переважно гірські райони, піднімається до висоти 1350 м. Листопадне величне дерево 25-35 (40) м. заввишки і 20 м. шириною, з округлою густою широко-розкидистою кроною, і прямим до вершини стволом, з сильними гілками. Росте досить швидко, річний приріст у висоту 45 см. в ширину 30 см., живе до 400 років. Молоді пагони тонкі зелено-сірі біло-опушені, пізніше світло-сірі, кора бура грубо пронизана тріщинами. Листя розташоване чергово, еліптичні або довгасто-широкояйцевидні, відносно великі 8-16 см. завдовжки, зверху темно-зелені дуже шорсткі з рідкіми жорсткими волосками, знизу по жилах шорсткі такими ж волосками, восени жовті. Цвіте до розпускання листя в березні-квітні, квітки коричнево-фіолетові зібрані в кулясті пучки. Плоди великі зеленуваті крилатки, оберненояйцевидні або елліпсовидні, в центрі з насінням, в щільних пучках, дозрівають в травні-червні, з'їдаються білками. Коренева система стрижнева глибока, 1,5-1,6 м. глибиною, з утворенням кореневої порослі. Віддає перевагу півтіні, в молодості тіньовитривалий. Грунти воліє родючі, свіжі/вологі, від слабо кислих до сильно лужних, вапняних грунтів. Морозостійкий, переносить короткочасне затоплення, зміцнює грунт кореневими нащадками, швидке перегнивання листя покращує грунт. Зона зимостійкості 5А
Ulmus glabra 'Pendula' (в'яз шорсткий 'Пендула')
Також зустрічається під назвою: Ulmus scabra 'Pendula', Ulmus Montana 'Pendula', Ulmus Montana horizontalis, Ulmus 'Camperdownii'
Листопадне невелике дерево досягає 5 м. висоти і в два рази більшої ширини, з мальовничою шатроподібной густо розгалуженою кроною. Основні гілки довгі парасольковидні, гілки іншого порядку плакучі, звисають до землі. Листя темно-зелені, дуже великі, шорсткі, густо покривають гілки. Інші дані і характеристики як у виду Ulmus glabra. Велике дуже декоративне дерево з плакучою формою, особливо рекомендується для великих ділянок і парків. Сорт отримав золоту медаль на виставці «Зелень - Це життя», Варшава, 2004 р. Зона зимостійкості 5А
Листяні кущі для вологих до сирих грунтів
Amelanchier laevis (ірга гладка)
Ареал в природних умовах Східна Північна Америка. Листопадний багатостовбурний великий кущ 3-5 (6) м. заввишки і шириною, на батьківщині вище до 10 м., з рихлою декоративною розлогою кроною і пониклими гілками. Зростає повільно, річний приріст у висоту 15-20 см., в ширину 15 см. Листя від яйцевидних до еліптичних 3-7 см. завдовжки, молоде листя при розпусканні бронзово-червоне, пізніше блакитно зелені, восени від інтенсивно жовтих до помаранчево-червоного кольору. Квіти рясні білі зібрані в густі пониклі кисті до 12 см. завдовжки. Ягоди великі, стиглі темно-пурпурні з нальотом, дуже смачні. Коренева система поверхнева сильно розгалужена. Місцям розташування віддає перевагу сонячним до легкої тіні. До грунтів не вимоглива, вважає за краще нормальні родючі грунти, від помірно сухих до вологих, від кислих до лужних. Морозостійка, вітростійка, стійка до міських умов. Рекомендується для всіх видів садів. Зона зимостійкості 5В
Amelanchier lamarkii (ірга канадська), також відома під назвою Amelanchier Canadensis
Ареал поширення в природі Східна Північна Америка. Листопадний великий багатостовбуровий кущ, в молодості з рихлою витягнутою кроною, з віком приймає широку парасолькоподібну форму. Росте досить повільно, річний приріст 20-25 см. у висоту і 15-25 см. в ширину, доросла рослина досягає 4-6 (8) м. висоти, з віком розростається в ширину, в 40 років 6 м. заввишки і 7-8 ширина. Листя еліптичні 3-8-5 см. завдовжки, при розпусканні червонуваті, пізніше зелені, восени радують різноманіттям і яскравістю фарб, від оранжево-жовтих до червоних. Цвіте в квітні, цвітіння рясне, квіти білі зіркові в стоячих кистях. Стиглі плоди синьо-чорні з нальотом, смачні, раніше замінювали родзинки. Коренева система в основному поверхнева, сильно розгалужена. Віддає перевагу місцям розташування сонячним до півтіні. До грунтів і вологи невимоглива, росте на будь-яких садових грунтах від досить сухих до вологих. Морозостійка, вітростійка, стійка до міського клімату, періодам посухи і перезволоження, легко переносить пересадку, навіть великі екземпляри. Рекомендується для всіх видів садів. Зона зимостійкості 4
Aronia melanocarpa (аронія чорноплідна)
Аронию чорноплідну часто називають "чорноплідна горобина".
Ареал східна частина Північної Америки, в Антарио, Мечіган і Флорида. Листопадний невеликий кущ 1-1,5 (2,5) м. заввишки, з віком такої ж ширини, з численними вертикальними пагонами, з віком розлогою формою, пагони вигнуті звисають в низ, утворює численну кореневу поросль. Щеплення на горобині дає штамбову форму, виходить невелике дерево. Листя розташоване чергово, еліптичні до оберненояйцевидних, 2-5,5 см. завдовжки, листовий черешок 0,5-0,8 см. завдовжки, края рівномірно і дуже тонко зазубрені, зверху глянцеві зелені, з низу світло зелені, при розпусканні зелені, слабо опушені, восени дуже красиві, від світло-червоного до вино і темно червоного забарвлення. Квітки білі близько 1 см. діаметром зібрані в парасолькоподібні суцвіття по 10-20 штук, цвіте в травні, добре відвідуються бджолами, утворюють пилок і виділяють нектар. Плоди спочатку червоні потім чорні блискучі, округлі близько 1 см. діаметром, їстівні, дозрівають на початку жовтня. Коріння поверхневі з великою кількістю тонких коренів. Сонцелюбива, переносить легку тінь. До грунтів дуже невимоглива, легко пристосовується, росте як на глибоких вологих так і на сухих піщаних бідних грунтах. Морозостійка, зона морозостійкості 4, не хворіє, добре виносить засолення, вітростійка.
Аронию чорноплідну вирощують як декоративну і плодово-лікарську рослину. Найбільшою перевагою аронії чорноплідной є корисні ягоди, вони багаті вітаміном С і антиоксидантами, містять антоціани, поліфеноли і катехіни, які допомагають при лікуванні тиску, хвороб серцево-судинної системи та раку. Плоди терпкі не дуже соковиті, використовуються в обробці, рідше в сирому вигляді. Має плодові сорти в ягодах менше танінів, м'якші і солодші. У декоративному садівництві використовуються для живоплотів, в одиночних і групових посадках. Декоративна протягом всього періоду вегетації, на навесні кущ рясно покривається білими суцвіттями, влітку завдяки темно-зеленим блискучим листям, і казково виглядає восени - яскравим полум'ям палають криваво-червоні листя серед яких виділяються чорні блискучі плоди.
Cornus alba (дерен білий, також свідіна біла або свіда біла) і більшість сортів
Ареал Європейська частина колишнього СССР, Сибір до Маньчжурії, Північна Корея, Північна Монголія і Китай. Листопадний швидко зростаючий кущ середніх до великих розмірів, 3-4 (5) м. заввишки, в молодості широко-вертикальний, з віком розростається в ширину з дугоподібно пониклими до землі вкорінюючимися гілками, на вологих місцях, особливо поблизу водойм, утворює великі зарості. Молоді пагони криваво-червоні, старі червоно-коричневого або оливково-коричневого кольору, малюнок кори взимку дуже декоративний. Листя еліптичні до яйцевидних 4-8 см. завдовжки, зелені, з нижньої сторони з блакитним відливом, восени жовті або оранжево-червоні. Цвіте в травні, цвіте дуже рясно, жовто-білі великі численні щільні щитковидні суцвіття 3-5 см. Плоди білі або світло-блакитні круглі ягодоподібні кістянки завбільшки з горошину. Коренева система поверхнева, сильно розгалужена, з великою кількістю тонких коренів. Місцям віддає перевагу сонячним до пів тіні. До грунтів невимогливий, виносить сухі місця, але воліє вологі грунти, переносить вапно. Морозостійкий, дуже висока регенеративна здатність, за допомогою радикальної обрізки можна знову отримати красиві криваво-червоні пагони, але може стати обтяжливим на вологих грунтах через сильне розростання. Добре переносить палючу спеку і перепади температури, прекрасно пристосовується до умов міського середовища, часто дичавіє, розноситься птахами і легко розмножується насінням. Дерен білий один з найбільш поширених в культурі вид, широко культивується в садах і парках, в міському озелененні, частіше в вільно зростаючих і стрижених живоплотах. Густота посадки живоплоту: 4-5 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 1-1,5 м. Має ряд садових форм з різним забарвленням листя. Зона зимостійкості 3
Cornus sanguinea (дерен криваво-червоний або свідіна червона)
В природних умовах зустрічається по всій території Європи, зростає в світлих змішаних листяних і заплавних лісах, на лісових галявинах, на помірно кислих і вапняних гумусних суглинках або глинистих грунтах. Листопадний кущ 4-6 м. заввишки, іноді вище, з віком стільки ж в ширину, в молодості скелетні гілки вертикально зростаючі, сильно розгалужені, з віком широко розлогі, з тонкими звисаючими пагонами. Молоді пагони темно-криваво-червоні, особливо взимку, стара деревина сіро-коричнева. Листя темно-зелені, широкоеліптичні 5-12 см. завдовжки, з обох сторін рідко опушені, осіннє забарвлення яскраво винно-червоне або жовто-помаранчеве. Цвіте після розпускання листя в травні-червні, сильно пахнуть білі великі щитковидні суцвіття, 4-8 см. діаметром. Плоди круглі чорно-фіолетові соковиті кістянки на червоних черешках, гіркуваті на смак, для птахів не отруйні, для людини слабо отруйні, можуть викликати розлад шлунка! Коріння поверхневі, розгалужені з великою кількістю тонких коренів, утворює кореневі нащадки. Віддає перевагу сонцю до півтіні, виносить тінь. До грунтів невимогливий, добре росте на сухих і на вологих грунтах, воліє вапнування. Рослина з широким діапазоном застосування, вітростійка, переносить тінь, спеку, зміцнює грунт, стійка до міських умов і забрудненного середовища. Підходить для прямо стрижених живоплотів, крок посадки: 4-5 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота 1-2 м. Зона зимостійкості 4
Hydrangea (Гортензія) види і сорти
Назва Hydrangea походить від грецьких слів hybor = вода і angeion = посудина «посудина з водою». Сімейство Гортензієвиє складається приблизно з близько 80 видів роду Hydrangea (Гортензія), ростуть в дикому вигляді в Північній Америці, в Андах, на півдні Чилі, Східній і Південно-Східній Азії, кілька видів в Росії на Далекому Сході. Гортензії тіньовитривалі листопадні, рідше вічнозелені, ліани, кущі або маленькі дерева, з дуже декоративними суцвіттями, які в ході свого розвитку прийшли до «поділу праці» у більшості видів суцвіття містять два типи квіток. В нутрі кінцевих щитків або мітелок знаходяться невеликі плодоносні квітки, по краю розташовані дуже декоративні але стерильні квітки, утворені завдяки збільшенню чашолистків. У крупноволотистих і кулястих так званих «махрових» культурних видів, більшість квітів стерильні. Гортензія має цілий ряд садових видів і форм, всі гортензії воліють не занадто сухі слабокислі грунти з оптимальним значенням pH 5,5-6. Гортензії дуже красиво декоративно-квітучі рослини і є одними з найпопулярніших рослин в декоративному озелененні, використовується в одиночних і групових посадках, в вільно-зростаючих декоративно-квітучих живоплотах, в садах і парках.
Hydrangea arborescens (гортензія деревоподібна) 'Annabelle'
Дикий вид живе на сході Північної Америки. Листопадний декоративний вертикально зростаючий широкий невисокий кущ, 1-1,5 (3) м. заввишки, з віком розростається більше в ширину, з великою кількістю основних пагонів. Річний приріст 20 см. у висоту і ширину. Листя світло-зелені і зелені, яйцевидно-еліптичні, 8-15 см. завдовжки. Суцвіття численні дуже великі, плоско-кулясто зонтичні, 15-25 см. діаметром, спочатку зелені, потім кремово-білі, складаються з густо розташованих безплідних 3-5 лепестних квіток 1,7-2,3 см. діаметром, цвіте в кінці червня - початку вересня. Плодів не зав'язує. Коріння товсті мало розгалужені, широко поширені. Місцям віддає перевагу сонячним до тіні, захищеним від вітру. Грунти родючі, свіжі або вологі, гумусні, від кислих до нейтральних, оптимальне значення pH 5,5-6. Морозостійка, тіньовитривала, розростається завдяки кореневим нащадкам, молоді сільнорослі рослини часто вимагають підв'язки для підтримки суцвіть. Рекомендується для присадибних ділянок. Зона зимостійкості 6А
Ilex verticillata (падуб мутовчатий)
Ареал Північна Америка, Нова Шотландія, зростає по лісових узліссях, у вологих низинах, часто зустрічається на болотах. Листопадний дводомний кущ 3 м. заввишки і шириною, мало розгалужений, з віком більш овальний або округлий, утворює кореневі нащадки. Слабо зростаючий, річний приріст 15-20 см. у висоту і ширину. Пагони оливково-коричневі або фіолетово-коричневі, пізніше чорні з світлими лусочками, частина більш старих гілок світло-сіра через відлущування шару епідермісу. Листя дуже різні, від еліптичних до ланцетних, 4-10 см. завдовжки, темно-зелені, восени жовті або помаранчеві. Цвіте з липня до серпня, квітки дрібні біло-зелені розташовані в пазухах листків, з сильним запахом на який злітаються бджоли. Плодоносить рясно, дуже декоративно, дуже численні округлі світло-червоні ягоди 6-8 мм. діаметром уздовж молодих пагонів, залишаються на гілках до глибокої зими. Для рясного плодоношення обов'язкова посадка жіночих і чоловічих екземплярів. Світлолюбивий, виносить легку півтінь. Морозостійкий, добре росте як на сухих легких так і на сирих важких грунтах, віддає перевагу свіжим гумусним грунтам зі значенням pH 4,5 до 5,5, при більш високому значенні спостерігається хлороз. Рекомендований для великих садів і парків. Зона зимостійкості 5А
Ligustrum vulgare (бирючина звичайна) і сорти
Ареал в природі Європа, в Україні в південних і південно-західних районах, Північна Африка і Мала Азія, мешкає в теплих світлих листяних дубово-грабових і соснових лісах, на лісових галявинах, у заростях чагарників. Зростає на теплих сонячних помірно сухих гумусних, глинистих і суглинних, а також піщаних грунтах, частіше за все на багатих вапном субстратах. Листопадний до вічнозеленого великий вертикально зростаючий кущ, 2-5 (7) м. заввишки і шириною, з широко розлогими бічними гілками і злегка несиметричною кроною, в тінистих місцях часто стелеться з вкорінюющимися пагонами. Швидкість зростання середня, річний приріст 25 см. у висоту і 20 см. в ширину, в молодості росте швидше ок. 50 см. у висоту. Листя довгасто-яйцеподібні або ланцетні, 4-6 см. завдовжки і 2 см. шириною, з витягнутим кінчиком, злегка шкірясті, верхня сторона темно-зелена матово блискуча, з низу світліші жовто-зелені, розпускаються ранньою весною, в м'які зими можуть зберігатись до весни. Цвіте рясно в червні-липні, квітки дрібні зібрані в густі суцвіття волоті 8 см. завдовжки, запашні, відвідуються великою кількістю комах. Плоди блискучі ягодоподібні чорні кістянки розміром з горошину, дозрівають в серпні і зберігаються до весни, поширюються птахами, слабо отруйні, раніше використовувалися для приготування барвників і вина. Коренева система поверхнево густо розгалужена, сітка поверхневих тонких коренів така щільна що жодна інша рослина не може прорости, утворює кореневі нащадки. Світлолюбна, тіньовитривала. До грунтів і вологи дуже невибаглива, добре росте як на сухих так і на вологих грунтах, вважає за краще вапняні субстрати. Морозостійка, як і всі види бирючини теплолюбива, посухостійка, стійка до міських умов, рослина з широкою світловою амплітудою, дуже тіньовитривала, виносить перезволоження грунту, зміцнює грунт, відносно стійка до засолення повітря і грунту, вітростійка. Основна рослина для прямо формованих живоплотів і шпалер. Крок посадки живоплоту: 8-9 шт. на м/п., в 2 або 3 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 0,5-2,5 м. Зона зимостійкості 5А
Ribes alpinum (смородина альпійська) 'Schmidt'
Ареал дикого виду вся Європа до Східного Сибіру і північно-західної Африки (Атлаські гори). У Центральній Європі від низин (рідше) до гір, в Альпах на висоті до 2000 м. зростає в багатих травою гірських мішаних лісах, часто в липових і букових, в ущільних лісах, по гірських лугах, також в заплавних лісах рівнин. Зростає на свіжих, родючих, частіше лужних, але і на помірно кислих, гумусних, рихлих, вологих, часто кам'янистих суглинках. Листопадний повільнозростаючій невеликий кущ з пружними строго вертикальними прямими головними пагонами, досягає близько 1-2 (2,5) м. заввишки і шириною, густо розгалужений, з віком крона більш округла, гілки трохи звисають. Молоді пагони світло-сіро-коричневі, кора щорічно відшаровується смужками. Листя розташоване чергово, 3-5 лопатеві, округлі, 3-5 см. завдовжки, соковито-зелені, з'являються ранньою весною і довго залишаються на кущі, осіннє забарвлення жовте. Цвіте в квітні-травні, чоловічі квітки зеленувато-жовтого кольору зібрані в густі суцвіття, складаються з 15-30 чоловічих квіток, жіночі складаються 1-5 квіток утворюють непониклі кисті. Плоди рожеві ягоди розміром 6-8 мм., їстівні, позбавлені смаку. Коріння густо розгалужені, з великою кількістю тонких коренів, помірно глибокі. Тіньовитривала, з великою амплітудою розташування, до грунтів невимоглива, росте на всіх видах грунту, на сухих, сирих, від слабо кислих до лужних, віддає перевагу свіжим вапняним і родючім, середньотяжкім і важкім. Морозостійка, виносить тиск коренів великих дерев, міську і промислову среду, добре стрижеться, не обгризається дичиною. Чудова для невисоких живоплотів і підбиття під великими деревами. Крок посадки живоплоту: 8-9 шт. на м/п., в 2 або 3 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 0,5-1 м. Зона зимостійкості 3
Salix caprea (верба козяча або Бредіна) і сорти
Ареал Європа, Північна Азія. Росте на лісових галявинах, уздовж доріг, живоплотах, гравійних кар'єрах, каменіломнях, пустощах, в світлих лісах різного складу і вздовж водойм, переважно на свіжих, сирих, родючих, слабокислих або слаболужних глинистих грунтах, уникає заболочених грунтів. Листопадний великий кущ або невелике дерево, основні гілки вертикальні, з віком нижні гілки слабо звисають. Швидкозростаюча, досягає 5-8 м. в висоту, 3-6 м. в ширину, іноді досягає більше 10 м. в висоту. Пагони темно-червоно-коричневі або червонувато-оливкові, з тіньової сторони оливкові, пізніше кора сіро-зелена, з віком сіра. Листя розташовані чергово, довгасто-еліптичні або широкоовальні, 10 см. завдовжки, зелені, зморшкуваті, з нижнього боку біло-сірі опушені особливо по жилах. Одна з найбільш раноквітучих рослин, цвіте в березні-квітні, великі сріблясто-сірі або золотисто-жовті сережки перед розпусканням листя, хороший ранній медонос, мед з верби козячої дрібнозернистий має золотисто-жовтий колір. Крім надзвичайно великої кількості нектару (при сприятливих умовах), з верби козячої бджоли збирають цветень, медяну росу і клей. Плодоносить дуже рясно, плід рідко-волосиста коробочка 7-8 мм. довжиною, насіння дозріває в травні, розносяться вітром на значні відстані. Коріння плоско-поширені, густо розгалужені, добре скріплюють грунт. Місцезнаходженню віддає перевагу світлому, але переносить і легку тінь. До грунтів невимоглива, росте на всіх сухих, сирих грунтах, від сильно кислих до слабо лужних, добре росте і на дуже сухих піщаних грунтах, оптимальні свіжі-вологі кислі низинні грунти. Морозостійка, але страждає від пізніх і ранніх заморозків. Розмножується насінням, живцями, на відміну від інших видів верб вкорінюється погано, в природних умовах при рубці розмножується порослю. Верба козяча використовується для закріплення схилів, має декоративні форми. Зона зимостійкості 4
Salix purpurea (верба пурпурна) і сорти
Ареал виду охоплює Північну Африку, Південну і Західну Європу, в Центральній Європі на північ до лінії: Гольштайн, південне узбережжя Балтійського моря, Литва, Верхня Волга, Південний Урал, а також Південна і Середня Азії. Часто росте в заплавних заростях і лісах, на вологих схилах і по берегах річок, періодично затоплюваних, родючих, зазвичай вапняних, глинистих гравійних, мулистих і піщаних грунтах. Листопадний великий швидкозростаючий тонкогіллястий кущ, іноді невелике дерево, 3-5 (10) м. заввишки і шириною. Гілки гнучкі, гладкі, кора червоно коричнева, пізніше сіра. Листя розташоване чергово, ланцетні, 8-10 см. завдовжки, зелені, з низу блакитні або блакитно-зелені. Цвіте до розпускання листя або одночасно з ними в березні-квітні, сережки червоні, потім жовтуваті, 3-4 см. завдовжки. Основні коріння глибокі або поверхневі і густо розгалужені. Місцезнаходження воліє сонячне до півтіні. Невимоглива, добре росте на всіх помірно сухих і сирих грунтах, переносить затоплення, грунти від слабо кислих до сильно лужних, вапняних, а також на сухих і гравійних грунтах, піонерний вид. Морозостійка переносить спеку і посуху, не надто тіньовитривалиа, стійка до міських умов, висока регенеративна здатність. Придатна для живоплотів і зміцнення берегів і схилів. Має декоративні форми. Зона зимостійкості 5А
Salix repens var. nitida (верба повзуча)
(= Salix repens var. Argentea, Salix arenaria)
Листопадний густий низький кущ з підземною віссю і сланкими тонкими пружними пагонами що лежать на землі або трохи підняті, зростає повільно, досягає 0,3-0,8 м. заввишки і в два рази більше в ширину. Часто прищеплюється на невисокий штамб, на штамбі стає деревцем з звисаючою асиметричною кроною. У природі росте в заростях чагарників на приберегових дюнах в атлантичній Європі від західної Франції, Південної Скандинавії і на узбережжі Балтійського моря. Пагони тонкі світло-сіро опушені, вкорінюються. Листя опушене, розташоване чергово, широкоеліптичні, 2 см. завдовжки, цілокраї, при розпусканні блискучі сріблясті, влітку сріблясто-блакитні. Чоловічі сережки жовті 1,5 см. завдовжки, розпускаються в квітні до розпускання листя. Коренева система широко розпростерта. Світлолюбна, зростає на всіх помірно сухих або вологих, кислих і вапняних піщаних грунтах, переносить часте засипання піском, погано переносить важкі грунти. Морозостійка і сонцелюбива, легко переносить спеку, посуху, і сильний вітер, дуже добре росте на піщаних грунтах, дюнах, і переносить навіть любить засипання піском (як трава пісколюб), при цьому сильно розростається, а присипаний піском ствол забезпечує водопостачання. Дуже декоративний невибагливий кущ, прекрасна рослина для зміцнення піщаних дюн на відкритих сонячних місцях. Зона зимостійкості 4
Salix udensis (верба іудінска) 'Sekka'
(= Salix sachalinensis 'Sekka', Salix 'Setsuka')
Листопадний великий з кулястою кроною кущ, 3-4 м. заввишки, ширина зазвичай перевищує висоту. Кора червоно-коричнева, гілки асиметрично розгалужені, плоскі і скручені в великий завиток на кінцях, на сприятливих місцях розташування завитки до 5 см. діаметром густо усіяні сережками. Листя розташоване чергово, ланцетні, великі 10-15 см. завдовжки, блискучі зелені або темно-зелені. Квітки спочатку сріблясто-білі сережки, потім жовті, 5 см. завдовжки, розпускаються до появи листя в квітні. Коріння поверхневі, розпростерті, густо розгалужені. Світлолюбна, морозостійка. Грунти воліє від кислих до нейтральних, вологі, переважно багаті поживними речовинами, не любить сухі вапняні або солоні грунти. У природі росте на Далекому Сході і північно-східних районах Японії і Китаю, через химерну форму плоских вигнутих гілок її називають драконовим деревом. Особливо ефективно виглядає взимку завдяки незвичайним гілкам, часта обрізка сприяє утворенню нових пагонів. Зона зимостійкості 5В
Sambucus nigra (бузина чорна) і сорти
Природний ареал - Європа, Кавказ, Мала Азія, Вірменія, Західний Сибір. Природне місце проживання як підлісок, на лісових галявинах у листяних і хвойних лісах, на свіжих, вологих, родючих, глибоких, гумусових суглинних або глинистих грунтах. Охоче зростає поблизу населених пунктів, у доріг в живих огорожах, на схилах, звалищах (рудеральний чагарник). Листопадний швидкозростаючий широкий вертикально зростаючий великий кущ, іноді невелике дерево з коротким стволом і округлою до високо-склепінчастою кроною і звисаючими гілками. Розміри дорослої рослини 3-7 м. висота і 3-5 м. ширина, річний приріст близько 60 см. у висоту і 45 см. в ширину. Молоді пагони товсті світло-сірі з чечевичками, стара кора сіра тріщинувата, пробкова. Листя супротивно розташовані, непарноперисті, 30 см. завдовжки, темно-зелені, рано розпускаються, при розтиранні мають неприємний запах, листя пізно опадають без зміни забарвлення. Цвіте в червні-липні, великі вершково-білі парасольковидні 10-20 см. діаметром суцвіття, медонос. Плоди округлі чорно-фіолетові блискучі дуже соковиті кістянки, дозрівають в серпні-вересні, зрілі плоди їстівні. Коріння широко розпростерті, густо розгалужені. Світлолюбна, виносить півтінь. До грунтів в цілому невимоглива, воліє свіжі гумусні багаті азотом вапняні грунти (індикатор азоту), добре росте на піщаних сухих субстратах. Морозостійка, стійка до міських умов, висока регенеративна здатність, дуже стійка до впливу солоного повітря і вітрів, мало чутлива до хронічного впливу диму і газу, переносить посуху. Кора, листя, незрілі плоди, слабо отруйні, квіти і зрілі плоди їстівні, плоди крім вітамінів А, В і С, містять калій і інвертований цукор, йдуть на свіжовичавлений сік, зрідка варять киселі, варення, повидло. Суцвіття і плоди використовуються в лікарських цілях. У декоративному садівництві часто вирощується в садах і парках, примітна ароматними суцвіттями і ошатними плодами, виведено безліч сортів з різним листям і рожевими суцвіттями. Зона зимостійкості 5А
Sambucus racemosa (бузина червона, або б. звичайна, або б. кістістая) і сорти
Ареал: Європа, Мала Азія, Китай. Росте вздовж доріг, вулиць, на лісових галявинах, вирубках, осипах, в живих огорожах, заростях, на свіжих родючих бідних вапном суглинних грунтах. Листопадний широко розпростертий вертикальний середньої величини кущ, 2-4 м. заввишки і шириною, з прямими основними пагонами і живописно спадачими гілками. Кора світло-сіро-коричнева, гладка, з великими продовгуватими корковими бородавками, і світло-коричневими або жовто-коричневими мітками. Листя супротивно розташовані, непарноперисті, складаються з 5 (7) яйцевидно-ланцетних листочків, зверху зелені, з нижнього боку світліше, без осіннього забарвлення. Цвіте в квітні-травні одночасно з розпусканням листя, щорічно і рясно, цвітіння жовто-зелені вертикальні щільні довгасті суцвіття на кінцях коротких пагонів, 5-10 см. завдовжки, запашні. Плоди округлі багряно-червоні кістянки 0,5 см. діаметром, зібрані в кисті, дозрівають в липні-серпні, в сирому вигляді неїстівні, мають неприємний запах і смак, раніше використовувалися як проносне і блювотний засіб, кісточки отруйні, плоди охоче поїдаються птахами, з їх допомогою в основному і поширюється. Коріння плоско і широко поширюються. Виносить півтінь. Грунти воліє рихлі гумусні бідні вапном, глинисті або піщані, свіжі або вологі, в цілому дуже невимоглива і росте навіть на бідних піщаних сухих грунтах, навіть менш вимоглива ніж бузина чорна, піонерна рослина, уникає вапняні. Бузина червона здавна культивується як декоративна рослина для прикраси садів і парків, квітки і плоди використовують в народній медицині. Зона зимостійкості 4
Sorbaria sorbifolia (горобинник горобинолистий)
Ареал: Урал, Камчатка, Сахалін, Японія. Листопадний експансивний кущ зі строго вертикальними мало розгалуженими гілками, 1,5-3 м. заввишки. Швидко розростається в ширину, утворює численні густі колонії завдяки порослевим нащадкам. Пагони досить грубі і негнучкі, світло-коричневі, пізніше сірі, тонко опушені. Листя зелені, рано розпускаються, розташоване чергово, непарноперисті, 25 см. завдовжки, складаються з 13-23 частіше 17 ланцетних листочків. Квітки кремово-білі зібрані в пірамідальні густі волоті 10-20 см. завдовжки, розташовані на кінцях пагонів, цвіте в кінці червня - початку липня, цвіте протягом 30 днів. Плоди малопомітні листівки. Коріння поверхневі широко розпростерті, утворюють багато порослевих пагонів. Тіньовитривалий, виносить всі дреновані помірно сухі до вологих кислі до лужних грунти. Рано вступає в пору цвітіння, легко витримує пересадку, стрижку, умови міста, рекомендується для паркових насаджень і всередині житлових районів, в одиночних і групових посадках, в вільно зростаючих живоплотах, закріплення укосів і ярів, ефектний по берегах водойм. Зона зимостійкості 3
Stephanandra incisa (стефанандра надрізанолиста) і сорти
Листопадний повільноростущий розлогий невеликий кущ 1,5 (2) м. заввишки і шириною, з тонкими зигзагоподібно вигнутими дугоподібно звисаючими гілками. Листя розташоване чергово, світло-зелені, яйцевидні, 3-лопатеві, з витягнутим кінчиком, раннє осіннє забарвлення помаранчево-коричнево-червоне. Цвіте в червні-липні, двостатеві квіти зібрані в зеленовто-білі волотисті з ніжним ароматом суцвіття 6 см. завдовжки і 4 см. шириною. Плоди - листівки, дозрівають у вересні-жовтні. Світлолюбна, але виносить затінення (півтінь). Віддає перевагу вологим дренованим родючім субстратам, кислим і нейтральним, уникає вапняні грунти, в цілому невимоглива і добре росте навіть на помірно сухих грунтах. Морозостійка, витривала, добре відростає, пагони часто недовговічні. Зона морозостійкості 5В
Symphoricarpos albus var. Laevigatus (сніжноягодник білий)
Ареал Північна Америка. Листопадний густо розгалужений кущ до 2 м. заввишки, з тонкими трохи звисаючими пагонами, з підземними нащадками. На легких грунтах завдяки численним кореневим нащадкам швидко утворює колонії і тоді ширина перевищує висоту. Пагони сірі або сіро-коричневі. Листя з верхнього боку темно-зелені, з нижнього боку світло-зелені, супротивно розташовані, яйцевидно-округлі, з рівними краями, з лопатями тільки на довгих пагонах, довго тримаються на кущі, осіннє забарвлення жовтувате, непримітне. Цвіте рясно з червня до вересня, квітки непомітні, рожево-білі зібрані в густі суцвіття, окремі квітки дзвіночки 5-6 мм. довжиною, розташовані в пазухах листків і на кінцях пагонів, медоносні. Плоди білі округлі пористі соковиті ягоди до 1,7 см. діаметром, тримаються до весни, дуже ошатні. Коріння поверхневі, густо розгалужені і широко поширені, утворюються в залежності від легкості грунту більше або менше нащадків. Світлолюбив, виносить півтінь (тінь). Невибагливий, зростає на всіх грунтах від сухих до вологих, навіть на бідних поживними речовинами, охочіше на піщаних легких грунтах де утворює багато нащадків. Морозостійкий, вітростійкий, посухостійкий, добре переносить спеку і періоди літньої посухи, тіньовитривалий, стійкий до міського клімату, зростає під деревами, надійний, добре переносить стрижку і механічний вплив, легко пересаджується, стійкий до засолення. Рекомендується для посадки в групах, під кронами дерев, в природних або стрижених живоплотах. Зона морозостійкості 3
Viburnum opulus (калина звичайна або калина червона) і сорти
Ареал практично вся Європа, Північна Африка, від Малої Азії через Кавказ до Сибіру. Росте на вологих лісових галявинах, в гаях і чагарниках, разом з чорною вільхою і черемхою, часто зустрічається в заплавних лісах, уздовж берегів річок і струмків. На грунтах від свіжих до сирих, багатих, слабокислих в основному вапняних, гумусних глинистих і суглинках. Листопадний широкорозлогий швидко зростаючий рихлий великий кущ 4 м. заввишки, іноді і вище, і 3-4 м. шириною, може утворювати стовбур, зовнішні гілки з віком трохи звисають, утворює нащадкі. Листя схожі на кленові, розташовані супротивно, 3-5 лопатеві, 8-12 см. завдовжки, світло-зелені, з нижнього боку сіро-зелені, опушені, осіннє забарвлення винно-червоне або помаранчево-червоне. Цвіте в травні-червні, квітки вершково-білі в тарілкоподібних щитковидних суцвіттях 8-10 см. діаметром, оточені кільцем великими білими стерильними квітками. Плоди яскраво-червоні глянцеві соковиті кістянки 1 см. діаметром, зібрані в сплощених кистях, залишаються на кущах всю зиму прикрашаючи зимовий ландшафт, дозрілі плоди неотруйні з терпким гіркуватим своєрідним смаком і ароматом, після перших морозів гіркоти стає менше, вживають в сирому і переробленому вигляді, використовуються в науковій і народній медицині. Коріння поверхневі, густо розгалужені, утворюють кореневі нащадки, переносять повені. Світлолюбна, виносить півтінь, потребує рух повітря інакше може сильно постраждати від попелиці. Віддає перевагу свіжим, вологим, родючім, від помірно кислих до сильно лужних, вапняним грунтам. Погано переносить періоди посухи і спеки, індикатор вологості, на занадто сухих грунтах часто уражається чорною попелицею, взимку виступає як проміжний господар для чорної попелиці буряка і бобових. Морозостійка, вітростійка, володіє високими регенеративними здібностями. Рекомендується для природних пейзажних посадок. Зона морозостійкості 4
Вересові рослини для вологих до сирих грунтів
Andromeda polifolia L. (Андромеда, або підбіл звичайний, або підбіл багатолистий) і сорти
Ареал Північна Європа, Північна Америка, Північна Азія, типова рослина торф'яних болот. Вічнозелений повільноростущий карликовий кущ 0,15-0,4 м. заввишки. Листя шкірясті, вузькі, 3-5 см. завдовжки, загнуті по краю до низу, верхня сторона темно-зелена блискуча, нижня сторона синювата або білувато-зелена від воскового нальоту. Цвіте в травні-червні (липні), квітки світло-рожеві, яйцевидно-кувшінчаті, пониклі, на довгих квітконіжках, зібрані на кінцях пагонів в парасольковидні кисті по 3-5 штук, дуже декоративні. Плоди маленькі кулясті коробочки. Коріння поверхневі, розгалужені, слабо конкурентоспроможні. Світлолюбна, до півтіні. Грунти оптимально болотисті, мокрі, кислі, торф'яні, але також підходять досить вологі гумусові кислі грунти. Листя і квіти сильно отруйні. Дуже морозостійка, стійка до хвороб. Рекомендується для альпінаріїв і вересових садів, на постійно зволожений і кислий грунт. Зона морозостійкості 3
Empetrum nigrum L. (водяника чорна, вероніка, шікша)
Ареал Північна Європа, Північна Азія, Північна Америка. Утворює вічнозелені килими на вересових пустищах, на кам'янистих ділянках і на дюнах, в світлохвойних лісах, соснових болотах, на бідних, кислих, гумусних, піщаних і торф'яних грунтах, утворює лісовий перегній. Вічнозелений сильногіллястий з густою подушковидною кроною кущ 0,25-0,5 м. заввишки. Гілки зеленого, коричневого або червонуватого кольору. Листя розміщені почергово або в хибних мутовках по 3-5, шкірясті, ігловидні з загорнутими вниз краями, 4-5 мм. завдовжки, зелені, блискучі. Рослина дводомна, дуже маленькі червоно-пурпурні одностатеві квітки, цвіте в травні-червні. Плоди кулясті чорні блискучі завбільшки з горошину кістянки, дозрівають з серпня, зберігаються взимку, розносяться птахами. Плоди їстівні, на смак кисло-солодко-гіркі, їдять свіжими або варять варення, желе. Коріння поверхневі з декількома глибоким корінням до 0,5 м., живуть в симбіозі з кореневими грибами, переносить піскованіє. Світлолюбна, виносить півтінь і тінь. Грунти воліє досить вологі, кислі, пухкі, гумусні, бідні піщані, гравійні і торф'яні, не виносить застою води і ущільнення грунтів. Дуже морозостійка, не дивлячись що любить вологу добре переносить посуху. Зона морозостійкості 2
Empetrum nigrum (водяника чорна) 'Bernstein'
Вічнозелений густий стелющейся форми кущ 0,2-0,3 м. заввишки. Листя ігловидні блискучі, влітку жовто-зелені, взимку коричнево-жовті. Цвіте в червні, квітки рожево-пурпурові дрібні в куточках листя. Плоди чорні, блискучі, їстівні. Світлолюбива, виносить півтінь. Дуже морозостійка, добре росте як на вологому органічному так і на піщаному сухому грунті. Незамінна в вересових садах. Золота медаль на виставці Зелень - це життя, Варшава 2005 р. Зона морозостійкості 3
Kalmia angustifolia (кальмія вузьколиста)
Ареал Північна Америка, натуролізовалась в Європі, зростає як підлісках на вологих сирих кислих торф'яних і болотних грунтах. Вічнозелений широко кущистий вертикальний невеликий кущ з товстими численними мало розгалуженими гілками 0,6-1 (1,5) м. заввишки, з віком на сприятливих грунтах утворює кореневі нащадки і завдяки ним повільно розростається в ширину. Листя розташоване чергово і в мутовках на верхівках пагонів, довгасто-ланцетні, 4-8 см. завдовжки і до 2,5 см. шириною, цілокраї, матові, сіро-зелені з блакитним відтінком, з нижнього боку світло-зелені з жовтими прожилками. Квітки чашоподібної форми, бузкові, рожево-блакитні, рідше до білого кольору, розташовані в пазухах верхніх листків, квітки великі 1 см. в діаметрі зібрані по кілька штук в щільні суцвіття, розквітає в червні на початку липня. Плоди малопомітні коричневі коробочки з 5 частин, містять багато насіння. Коріння поверхневі, тонкі, густі, утворюють нащадки. Світлолюбна, виносить півтінь. Грунти воліє гумусні досить вологі кислі або слабокислі, уникає вапно. Морозостійка, має ряд культурних форм, популярний сорт 'Rubra' з бордово-червоними квітками, сорт відзначений AGM, Великобританія, в 2002 р. Зона морозостійкості 5В
Kalmia latifolia (кальмія широколиста) і сорти
Ареал схід Північної Америки, зростає як підлісок в помірно сухих, вологих, скелястих та піщаних гірських лісах. Вічнозелений вертікальноростущий широкий густорозгалужений кущ 1,5-2 (3) м. заввишки і шириною, іноді і вище, в горах Північної і Південної Кароліни має вигляд невеликого дерева до 9 м., в молодості дуже повільноростуща. Листя розташоване чергово, схожі на лаврові, еліптично-ланцетні 5-12 см. завдовжки і до 4 см. шириною, темно-зелені блискучі, з нижнього боку жовто-зелені. Квітки чашоподібної форми світло-рожевого кольору зібрані в суцвіття, розташовані на кінцях пагонів, цвіте травень-червень. Плоди коричневі коробочки з 5 частин. Коріння поверхневі волокнисті, погано переносять механічні пошкодження (наприклад при викопуванні). Світлолюбна, виносить півтінь. Грунти воліє гумусні досить вологі, але не виносить застійного зволоження, кислі або слабокислі, уникає вапно. Морозостійкий красиво квітучий кущ, званий також гірським лавром, має ряд культурних форм. Зона морозостійкості 5В
Kalmia polifolia (кальмія багатолиста) (Kalmia glauca)
Ареал північний схід Північної Америки, від Ньюфаундленду на південь до Гудзонової затоки, зростає на холодних кислих болотах. Вічнозелений густий і компактний близько 0,6 м. висотою і шириною кущ. Листя ланцетні, шкірясті, з підігнутим краєм, покриті восковим нальотом, верхня сторона блакитно-зелена, а нижня біла. Квітки рожеві, дрібні, розпускаються квітень-травень. Виключно морозостійкий. Зона морозостійкості 4
Vaccinium corymbosum L. (Чорниця щиткова, або Лохина високоросла)
Ареал Східна Північна Америка, зростає на вологих або сирих кислих грунтах, в болотах, лісах, низинах і на сирих лугах. Листопадний повільнозростаючій густорозгалужений кущ, з віком широкорозлогий з безліччю пагонів, 1-2 м. заввишки і шириною. Листя розташоване чергово, яйцевидно-ланцетні, зелені, осіннє забарвлення жовте або яскраво-помаранчево-червоне. Квітки біло рожеві округлі дзвіночки зібрані в густі пучки, цвіте в травні. Плоди округлі 1,5 см. діаметром, синьо-чорні з сизим нальотом, їстівні, солодкі з приємним смаком. Коріння поверхневі розпростерті з великою кількістю тонких коренів. Світлолюбна, виносить півтінь. Грунти свіжі або вологі (сирі), гумусні, добре росте на гумусних піщано-вересових грунтах які можуть бути і болотисті, зі значенням pH близько 4,0-5,0, виносить і pH 3,0. Потреба в азоті дуже маленька, при надмірній кількості азоту пагони відмирають. Морозостійка, любить прохолодні і вологі місця розташування. Має велику кількість культурних сортів, вирощується як декоративна і плодова рослина на присадибних ділянках і на промислових плантаціях. Зона морозостійкості 5В
Vaccinium macrocarpon AIT. (Журавлина великоплідна, або Журавлина американська)
Ареал Східна Північна Америка, зростає на сфагнових болотах, на дюнах дичає. Вічнозелений грунтопокровний кущ з сланкими довгими тонкими з віком густими пагонами, які утворюють щільний зелений килим 10-30 см. заввишки. Листя розташоване чергово, маленькі з коротким черешком, еліптично-довгасті 0,5-1,5 см. завдовжки, зверху світло-зелені або зелені слабо глянцеві, тверді і шкірясті, з нижнього боку світло-сірі (попелясті), взимку стають червоно-коричневими. Цвіте в травні-червні-липні, квітки світло-пурпурові або біло-рожеві з вигнутими пелюстками звернені рильцем донизу (пониклі) на довгих квітконіжках, цвітіння може зайняти 20-25 днів. Плоди округло-елліпсовидні 1-1,3 см. діаметром (розмір ягід в рослин які ростуть на болотах більші), вишнево-червоні з сіро-блакитним восковим нальотом, при дозріванні в серпні стають темно-червоними або чорно червоними, глянцеві. Ягоди їстівні, мають кисло-гіркий смак, містять багато вітаміну С і антиоксидантів, ягоди можна збирати до перших сильних заморозків, довго зберігатися у свіжому вигляді. Світлолюбна. Грунти воліє піщано-гумусні досить вологі сирі пухкі, від кислих до слабо кислих. Дуже морозостійка, вирощується як декоративна і плодова рослина, на присадибних ділянках та в промислових масштабах, має культурні плодові сорти 'Crowley', 'Pilgrim', ягоди діаметром 1,9 см. дуже декоративні. Зона морозостійкості 2
В'юнкі рослини для вологих до сирих грунтів
Hedera helix L. (плющ звичайний) і сорти
Плющ звичайний поширений в Західній, Центральній і Південній Європі до Кавказу, зростає в багатих травою дубових і букових змішаних лісах, в заплавних лісах, на схилах, насипах, на скелях, на деревах і чагарниках, на не надто сирих родючих багатих вапном або помірно кислих грунтах, в горах піднімається до 1880 м. Вічнозелений сланкий або в'юнкий високо підіймающійся по деревах і стінах сильнорослий кущ, піднімається верх і міцно прикріплюється до вертикальних опор за допомогою додаткових повітряних коренів-присосок. Досягає 20 м. іноді і вище до 30 м. висоти, річний приріст 0,5-1 м. в висоту, з часом коли набереться сил починає дуже швидко розповсюджуватися, вважається агресивной рослиной. Пагони з несонячной сторони мають корені-присоски 6-10 см. завдовжки, квіткові пагони зелені без коренів, старі стовбури з сірими лусочками. Листя чергово розташовані дуже різноманітні за формою, найчастіше 3 або 5 лопатеві, темно-зелені шкірясті часто з гарними білими прожилками. Листя квіткових пагонів нерозділені на лопаті, ромбовидні або серцеподібні з довгим кінчиком, темно-зелені блискучі. Квітки зеленувато-жовті зібрані в округлі суцвіття, хороший медонос. Одна з небагатьох рослин квітучих восени вересень-жовтень, цвіте з 8-10 років. Плоди кулясті ягоди завбільшки з горошину, спочатку червоно-фіолетові, дозрівають тільки наступної весни і стають чорно-синіми, слабо отруйні, служать їжею для птахів. Коріння поділяються на робочі живлячі і повітряні. Живляча коренева система стержнева сильно розгалужена. Повітряні корені-присоски володіють великою міцністю при розтягуванні, не виносять світло, оптимальний розвиток отримують тільки в повній тіні, повітряні корені-присоски у вологому середовищі можуть укореняться, стають робочіми і живлять рослину. Краще росте в місцях затінених або півтіні, тіні, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка і на сонячному місці. До грунтів невимогливий, росте на всіх грунтах крім чистого торфу, від сухих до вологих, віддає перевагу родючим свіжим богатим вапном грунтам, добре росте на слабокислих або кислих грунтах. Страждає від заморозків особливо у фазі розпускання листя, теплолюбний, добре переносить періоди літньої посухи, стійкий до міських умов, у вологому кліматі вітростійкий, добре виносить сильний кореневий тиск, живе довго, у віці 400 років може мати ствол 1 м. діаметром. Широкі можливості застосування, рекомендується для посадки біля стін, приховування непривабливих фасадів, озеленення парканів, стовбурів великих дерев, часто використовується як грунтопокровнік під тінню великих дерев. Обплетені плющом будинки і фасади будівель несуть в собі приємну домашню атмосферу, і не тільки прикрашають будинок але і мають велике екологічне значення, так як є місцем проживання для багатьох теплолюбних комах і птахів. Плющ належить до одних з найбільш цікавих з точки зору морфології, екології, біології та географії з видів рослин нашої центрально-європейської флори. Плющам властиві різні екотипи, ця група рослин схильна до утворення мутацій листка, любителями та професіоналами виведено багато декоративних форм що розрізняються за формою і забарвленням листя. Зона морозостійкості 6А
Hedera hibernica (плющ ірландський)
(Hedera helix 'Hibernica', Hedera helix var. 'Hibernica')
Був знайдений в 1838 р. в Ірландії.
Вічнозелений кущ-ліана сланкой подушковидной форми або дерущійся за допомогою повітряних коренів-присосок на дерева і стіни, сягає до 20 (30) м. висоти. Швидко зростаючий, одна рослина може протягом 3-4 рік зайняти площу близько 9 м². Пагони зелені густо опушені сірими волосками, молоді прирости темно-коричнево-червоні. Листя шкірясті, темно-зелені з світло-сірими або світло-зеленими прожилками, розташоване чергово, 5-ти лопатеві, великі 7,5-15 см. шириною. Характерною особливістю є легкий вигин листя верх. Виносить півтінь або тінь, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка на сонячному місці. Не переносить сухих і кислих грунтів. Інші характеристики: цвітіння, плодоношення, коріння, як у Hedera helix. Не такий морозостійкий як Hedera helix, взимку може підмерзати, страждає від сонячних променів. Рекомендується для затінених місць у стін, парканів, стовбурів великих дерев, як грунтопокривна рослина. Зона морозостійкості 6А
Lonicera caprifolium L. (жимолость каприфоль, або жимолость козяча, або жимолость запашна)
Назва L. caprifolium від латинських слів capra (коза) + folium (листя)
Ареал Центральна Європа, Кавказ, Мала Азія. Первинну батьківщину встановити важко, мешкає в світлих змішаних і заплавних лісах, росте по лісових узліссях, в чагарниках, на помірно сухих - вологих багатих вапном суглинках. Листопадний з сильно і солодко пахучими квітками в'юнкий кущ середніх розмірів, досягає 3-6 (8) м. висоти і 1-3 м. ширини, річний приріст 1 м. Листя зелені, темно-зелені, розташовані супротивно, еліптичні або широкояйцеподібні 4-10 см. завдовжки і 2-6 см. шириною, з рівними краями, самі верхні 2-3 пари листя зрозшиєся навколо стебла в навколишній диск. Квітки довгі трубочки, всередині жовто-білого кольору, зовні червонуваті, зібрані в пучки з 6 квіток, розташовані над верхнім зрощеним листям або в пазухах листків, у вечірні години приємно пахнуть, запилюються нічними метеликами. Цвіте травень-червень (липень). Плоди оранжево-червоні ягоди 8 мм. діаметром, дозрівають липень-жовтень, поширюються птахами. Світлолюбна, виносить півтінь. Грунти воліє свіжі - вологі гумусні і дреновані від нейтральних до лужних, любить вапнування. Морозостійка, рясно цвіте тільки при достатньому освітленні, коріння завжди потрібно тримати у вологому прохолодному тінистому місці. Рекомендується для вертикального озеленення, посадки у парканів у альтанок та інших опор. Зона морозостійкості 5А
Lonicera periclymenum L. (Жимолость в'юнка) і сорти
Ареал Центральна і Західна Європа, північна частина Африки і в Малій Азії. Зростає як підлісок в дубово-грабових, дубово-березових лісах і в вільхових насадженнях в заплавних лісах. Зростає на лісових галявинах, у заростях кущів, уздовж доріг в живоплотах. На свіжих, вологих, слабокислих або кислих гумусних і торфянисто-болотистих грунтах, охоче росте на піщаних суглинках. Листопадний в'юнкий кущ середніх розмірів, на опорах досягає 4-6 (10) м. висоти, росте досить швидко річний приріст 1-2 м. Листя розташовані супротивно яйцевидно-еліптичні або довгасто яйцевидні 4-6 (10) см. довжиною на коротких черешках, темно-зелені, з нижньої сторони блакитні, на кінцях пагонів ростуть вільно, не зрощені один з одним. Квітки трубчасті 4-5 см. завдовжки жовто-білі або рожево-білі, зібрані в суцвіття на кінцях молодих коротких пагонах, з приємним солодким ароматом особливо сильно вираженим у вечірні години. Цвіте травень-червень (липень). Плоди яскраві темно-червоні кулясті ягоди, слабо отруйні. Світлолюбна, виносить півтінь, на сухих грунтах краще півтінь. Коріння повинні бути в тіні і вологій прохолоді. Грунти воліє свіжі - вологі гумусні слабокислі або кислі. Рекомендується для використання у огорож, альтанок та інших опор, посадка недалеко від вікон і дверей через чудовий аромат. Зона морозостійкості 5В
Parthenocissus quinquefolia (виноград дівочий п'ятилисточковий) і сорти
Потужна швидкозростаюча одерев'яніла невибаглива листопадна ліана, на опорах досягає до 10-15 (20) м. висоти, річний приріст 1-2 м. Дереться по опорах чіпляючись вусиками і прикріплюється присосками розташованими на кінцях вусиків, може підніматися по гладких поверхнях. Листя розташоване чергово пальчатоскладні 5-ти лопатеві 10 см. завдовжки, еліптичні або вузько оберненояйцевидні прикріплені до одного центрального черешка, темно-зелені тьмяні, знизу блакитні, осіннє забарвлення яскраве вогненно або багряно-червоне в тіні жовто помаранчеве. Квітки дрібні зеленувато-білі зібрані в верхівкові сильно розгалужене волотисте суцвіття на кінцях пагонів. Цвіте в липні-серпні. Плоди кулясті синьо-чорні з сизим нальотом ягоди 6 мм. діаметром, неїстівні, неотруйні, є їжею для птахів. До освітлення невимоглива, світлолюбна, тіньовитривала. Зростає на всіх грунтах від піщаних солоних дюн до вологих глибоких глинистих грунтів. Морозостійка, теплолюбна, довговічна, стійка до пошкоджень комахами і хворобами, стійка до міських умов. Рекомендується висаджувати у парканів, стін, альтанок і будь-яких опор. Зона морозостійкості 5А
Polygonum aubertii L. (Горець Ауберт, або фалопія Ауберт)
(= Fallopia aubertii, bilderdykia aubertii)
Ареал Китай Західний Сичуань і Тибет, зростає в гірських лісах. Листопадний і дуже швидко і густо зростаючий красиво квітучий в'юнкий кущ, часто з довгими звисаючими гілками. Зростає до 8-15 м. заввишки і 4-8 м. шириною, річний приріст 3-6 (8) м. в висоту. Листя розташоване чергово довгасто яйцевидні, копьевидні, 6-9 см. завдовжки, зелені, восени світло-жовті або жовто-коричневі. Квіти білі дрібні зібрані в дуже численні вертикальні суцвіття до 20 см. завдовжки, розташовані в пазухах листків, цвітуть безперервно з липня до вересня. Плоди тригранні горішки, зав'язуються рідко. Коріння м'ясисті широко поширені густо розгалужені. Світлолюбний, виносить півтінь, тінь. До грунту невимогливий, виносить всі культивовані садові грунти, буйно розвивається на свіжих - вологих родючих грунтах, від кислих до сильно лужних. Морозостійкий, в суворі зими може підмерзати але добре відновлюється, стійкий до міських умов, добре переносить тепло, легко пересаджується, добре відростає після стрижки навіть дуже сильної, рясно цвіте після омолодження. Сама швидкозростаюча ліана в нашій кліматичній зоні, в випадках надмірного розростання необхідно вкорочувати. Відмінна сильноросла невибаглива кулисна рослина для прикриття міцних парканів, некрасивих будівель, та інших потужних опор, швидко дає ефект. Зона морозостійкості 6А
Schizophragma hydrangeoides (Схізофрагма японська) і сорти
Ареал Японія, Корея, зустрічається в Росії північно-східний кордон, зростає в розріджених хвойно-широколистяних лісах, піднімаючись по стовбурах і стелячись у їх підстав. Листопадний в'юнкий кущ з великими плоскими суцвіттями, відноситься до сімейства Hydrangeaceae (Гортензіевие). За опори чіпляється повітряними коріннями досягає до 6-10 м. висоти, річний приріст 0,5 м. з часом зростає швидше близько 1 м. в рік. Стволики 5-7 см. в діаметрі з численними повітряними коренями. Листя серцеподібні по краю з нерівними зубцями, до 12 см. завдовжки, темно-зелені, восени яскраво-жовті. Квітки білі в плоских щитковидних суцвіттях до 25 см. в діаметрі, суцвіття складаються з двох типів квіток, в середині дрібні фертильні (плодові) з приємним медовим ароматом, по краях розташовані великі утворюють вінок навколо суцвіття стерильні (безплідні) чашолистки, один чашолисток 3-3,5 см. завдовжки. Цвіте з 5-6 ріків з кінця червня до кінця липня (серпень). Плід коробочка з 10 реберцями, 6-8 мм. довжиною, з численними дрібним насінням, плодоносить в жовтні. Віддає перевагу напівтіністим місцям, тіньовитривала, при достатній вологості можна висаджувати і на сонячному місці, в цьому випадку цвіте в більш ранньому віці і рясніше. Молоді рослини висаджені на сонячному місці потребують затінення. Грунти воліє вологі родючі кислі, добре росте і на нейтральних. Морозостійка, погано переносить посуху. Для посадки у північних стін, великих дерев і різних опор, як грунтопокривна рослина, висаджена поодиноко без опор утворює густі чагарникові куртини до 1-2 м. заввишки. Зона морозостійкості 5А
Садові багаторічники для вологих до сирих грунтів
Astilbe chinensis (астільба китайська) 'Pumila'
Карликова грунтопокривна форма 0,15-0,25 м. заввишки з щільними прямостоячими цветоносами до 0,4 см. заввишки з короткими гілками. Листя зелені, складні, перисті, ажурні, блискучі. Квітки дрібні синьо-рожеві зібрані в пухнасті і дуже густі суцвіття. Цвіте з вересня і до заморозків. Кореневища розгалужені активно розростаються, створює прекрасні бузкові килими. Віддає перевагу вологим родючім гумусним грунтам. Легко пристосовується до умов саду, менш чутлива до посухи ніж інші сорти. Може рости як на сонячних місцях так і в тіні. Підходить для рабаток і альпінаріїв, для покриття тінистих місць. Добре виглядає на великих поверхнях. Щільність посадки: 9-12 шт./м². Зона морозостійкості 4
Astilbe japonica (астільба японська) 'Deutschland'
Багаторічник з випрямленими пагонами утворює розкидистий кущик близько 0,5 м. висотою. Квітки дрібні чисто-білі зібрані в вертикальні волотисті суцвіття зі злегка відігнутими бічними квітковими гілками. Листя перисті темно-зелені глянцеві на червонуватих черешках. Цвіте рано травень-червень. Для посадки в напівтінистих і тінистих місцях на вологіх родючіх гумусових грунтах. Підходить для квітників, для посадки біля водойм за умови відсутності замокання. Щільність посадки 6-9 шт./м². Зона морозостійкості 4
Astilbe (астільба) 'Fanal'
Один з найбільш ефективних сортів астильби Arendsa. Трав'янистий багаторічник з прямостоячими пагонами утворює кущик близько 0,6 м. висотою. Листя складні перисті на червоних черешках, молоді темно-червоні, влітку насичено зеленго кольору. Квітки темно-червоні зібрані в великі густі розгалужені волоті. Цвіте липень-серпень. Добре росте тільки в напівтінистих і тінистих місцях на добре вологому грунті. Використовується на клумбах і поблизу водойм. Щільність посадки: 5-8 шт./м². Зона морозостійкості 4
Astilbe (астільба) 'Irrlicht'
Трав'янистий багаторічник з прямостоячими пагонами утворює кущ до 0,6 м. висотою. Квітки у великих густих кистях які спочатку світло-рожеві а в міру відцвітання стають майже білі. Цвіте рано, в червні. Для рабаток в напівтінистих - тінистих місць з вологими багатими грунтами. Щільність посадки: 5-8 шт./м². Зона морозостійкості 4
Bergenia cordifolia (бадан серцелистий)
Напіввічнозелена багаторічна рослина з великими округлими грубими шкірястими темно-зеленими листями, восени червоніючі. Листя зберігаються до двох-трьох років зимуючі під сніговим покривом. У квітні-травні з'являються великі червоні пагони до 0,4 м. висотою з густими верхівковими суцвіттями, спочатку кулястої а потім парасольковидної форми. Квітки дзвонові від рожевих до лілово-рожевих. До грунтів і світла невимогливий, може рости на сонячних місцях і в повній тіні. Краще росте на вологому грунті в півтіні. Підходить для посадки в рокарії, поруч з водоймами і для задерніння. Щільність посадки: 7-9 шт./м². Зона морозостійкості 3
Сaltha palustris (калужница болотна)
Вологолюбна багаторічна рослина 0,15-0,4 м. заввишки. Листя на коротких черешках округло-серцеподібні, темно-зелені, шкірясті, щільні, блискучі, з зубчастими краями. Прикореневі листя великі іноді до 20 см. в поперечнику, на стеблах значно менші. Квітки яскраво жовті з блискучими пелюстками, розташовані по кілька штук на кінцях м'ясистих прямостоячих рідше лежачих стеблах. Цвіте квітень-травень. Коріння шнуровидне зібране пучком. Сонцелюбива, переносить легку півтінь. Краще росте на глинистих добре зволожених або болотистих грунтах на добре освітлених місцях. Не боїться навіть тимчасового затоплення тому частіше висаджують на берегах водойм в перехідній зоні. Щільність посадки: 5-8 шт./м². Має садові форми: сорт 'Alba' - висота кущика 0,2 м., квітки білі, щільність посадки 8-12 шт./м²; сорт 'Multiplex' - висота кущика 0,2 м., квітки махрові золотисто-жовті, щільність посадки 7-9 шт./м². Зона морозостійкості 3
Carex muskingumensis (осока мускінгуменская, або осока пальмолиста, пальмовидна)
Багаторічна трав'яниста кущіста холодноростуча рослина сімейства Осокові, на вигляд схожа на злак, в природі росте в низьких лісах і на вологих лугах, Великі озера Північна Америка. Утворює злегка розповзаючу кочку але не агресивна, стебла густі і тонкі досягають 0,5-0,8 м. висоти. Через своєрідне розташування листя її називають осока пальмовидна. Численне вузьке трав'янисто-зелене листя до 20 см. завдовжки відходять від стебел і розташовані майже під прямим кутом до осі стебла. Цвіте в червні-липні. На початку цвітіння колоски зелені, до осені коричнюваті, не представляють особливого інтересу. Зростає на повному сонці і в тіні на досить вологих грунтах, чім вологіший грунт тим краще переносить сонячні промені. В зиму йде зеленой і такой зберігається до середини зими, ефектно виглядають величезні зелені куртини на тлі невисокого снігового покриву. На початку весни кущ вичісують, слабка підрізка. Розмножується діленням кореневища і насінням. Декоративна і дуже оригінальна створює екзотичний ефект, навіть коли завалюється від вітру або дощу не виглядає неохайно. Вузькі листя сильно контрастують з великими листками хости або бадану, підходить для декорації нецікавих оголених стовбурів, як високий бордюр. Має садові форми: C. muskingumensis 'Little Midge' низький сорт 0,15-0,2 м. заввишки з строго вертикальними пагонами і світло-зеленими глянцевими листками; C. muskingumensis 'Oehme' 0,5 м. висотою листя з жовтою окантовкою; C. muskingumensis 'Silberstreif' 0,5 м. висотою листя з білою смугою. Щільність посадки: 4-8 шт./м². Зона морозостійкості 4
Cornus canadensis (дерен канадський)
Ареал Аляска, Північна Америка, Гренландія, Каліфорнія, Японія, зростає в світлих листяних і хвойних лісах, на вологих нейтральних до кислих грунтах з листяним або хвойним перегноєм, на болотних грунтах. Листопадний або вічнозелений (листя в теплі зими залишаються до весни, в холодні опадають) грунтопокровна багаторічна рослина, утворює ефективні килими 10-20 см. заввишки, з підземними кореневими нащадками. Листя яскраво-зелені, знизу помітно світліше, яйцеподібні 2-4 см. завдовжки, 2-3 пари прожилок, восени частково оранжево-червоні. Цвіте в червні, квітки дрібні зеленувато-червоні головки оточені білими прилистниками, до 3 см. шириною. Плоди світло-червоні ягоди завбільшки з горошину, з'єднані по кілька штук, їстівні, плодоносить з середини серпня, ягоди тримаються до пізньої осені. Коренева система дуже плоска, нитковидна з підземними нащадками. Експансивна рослина, розмножується кореневими нащадками. Віддає перевагу півтіні, при достатньому рівномірному зволоженні може рости і на відкритих місцях і в тіні. Грунти воліє вологі слабокислі перегнойні або болотисті. Використовується для посадок під кронами дерев. Зона зимостійкості 3
Eupatorium maculatum (посконник плямистий) 'Atropurpureum'
Цінний сорт посконника плямистого. Високий багаторічник до 2 м. висотою зі стрункими вертикальними пурпурно-червоними стеблами, і ланцетними нерегулярно-зубчастими густими листками на коротких черешках. Квітки червоно-пурпурні зібрані в великі добре розгалужені парасольковидні суцвіття. Цвіте в липні-вересні. Потребує родючіх вологих грунтів і сонячного місця посадки, переносить легку півтінь. Величний солітер який є справжньою окрасою саду, особливо в кінці літа коли на тлі потужного куща з'являються великі парасолькові суцвіття. Підходить для природних посадок біля водойм і для великих квітників. Медонос. Щільність посадки: 1-2 шт./м². Зона морозостійкості 4
Filipendula ulmaria (гадючник в'язолистий, комірник в'язолистий)
Велика багаторічна рослина вологих лугов, з товстим горизонтальним кореневищем що несуть численні бруньки з яких виростають тверді ребристі слаборозгалужені густо облиствені з численними пишними суцвіттями пагони до 1-1,5 (2) м. заввишки. Квітки дрібні кремово-білі в густих пухких мітелках до 20 см. завдовжки. Листя перисто-розсічені темно-зелені. Має садові форми: F. ulmaria 'Aurea' з золотисто жовто-зеленим листям; F. ulmaria 'Variegata' листя з чисто жовтою плямою вздовж головної жилки. Потребує вологій рунт і сонячних місць. Використовується для квітників, біля водойм. Щільність посадки: 4-5 шт./м². Зона морозостійкості 4
Glyceria maxima (маннік великий) 'Variegata'
Холодноростучий вертикальний злак 0,7 м. висотою, швидко зростаючий, сильно розростається завдяки нащадкам. У природі зустрічається по берегах водойм. Дуже ефективні декоративні смугасті листя жовто-білого кольору з тонкими зеленими смужками. В кінці червня початку липня з'являються широкі волоті. Зростає на сонячних і напівтінистих місцях. Краще росте в болотистих умовах, але при постійній вологості може рости на квітниках. Обрізка восени. Придатний для оформлення водойм і рабаток. Щільність посадки: 3-5 шт./м². Зона морозостійкості 3
Hosta (хоста) більшість сортів
Hosta (хоста) 'Frances Williams'
Сорт хости зібольда з дуже великими округлими сіро-синіми з вузькою нерегулярною жовто-зеленою облямівкою листям. Кущі дорослих рослин дуже ефектні, висота кущів 0,7-0,9 м., діаметр до 1 м. Сорт раноквітучий, світло-бузкові квітки з'являються в червні. Місцерозташування півтінь, тінь. Потребує дуже родючіх постійно зволожених грунтів, на бідних грунтах листя дрібніють. Стійка до умов міського середовища. Один з найбільш ефективних надійних і легковирощуваних сортів хост. Для посадки на квітниках, у води і покриття великих поверхонь в тіні. Щільність посадки: 3-4 шт./м². Зона морозостійкості 4
Iris sibirica (півники сибірські)
Багаторічна лугова рослина, кущики виростають до 1 м. висоти, листя вузькі очеретяні, зелені. Квітки блакитні, сині, фіолетові, червоні і білі, залежно від сорту, на струнких пагонах піднімаються над листям. Цвіте в травні-червні. Сонцелюбиві. Грунти воліє багаті досить зволожені. Використовується на квіткових рабатках, біля водойм. Щільність посадки: 5-9 шт./м². Зона морозостійкості 4
Ligularia dentata (язичник зубчастий)
Багаторічна кореневищна трав'яниста рослина виростає до 1,2 м. висоти. Листя на довгих черешках зібрані в прикореневу розетку, великі округло-серцеподібні по краю регулярно зубчасті, коричнево-зелені, з низу коричнево-пурпурові. Квітки кошики оранжево-жовті на розгалужених пагонах в щитковидних суцвіттях. Цвіте в серпні-вересні. Після цвітіння пагони обрізають на рівні землі. Місцерозташування воліє напівтінисте, при достатній вологості непогано почуває себе на повному сонці. Грунти любить вологі багаті, переносить тимчасове затоплення. Язичник зубчастий популярна багаторічна рослина, виведено ряд сортів що відрізняються забарвленням листя, забарвленням і розмірами квіток. Величний солітер вирощується на злегка притінених ділянках з вологоємним грунтом. Щільність посадки: 2-3 шт./м². Зона морозостійкості 4
Ligularia przewalskii (язичник Пржевальського)
Імпозантна багаторічна рослина з глибоко розрізними гостропальчастими листями і стрункими свічковидними жовтими суцвіттями 0,5-0,7 м. довжиною. Під час цвітіння досягає до 1,5 м. висоти. Цвіте в липні-серпні. Місцерозташування воліє напівтінисте, при достатній вологості непогано почуває себе на повному сонці. Грунти вологі багаті, переносить тимчасове затоплення. Рекомендується висаджувати на вологому родючому грунті в півтіні. Краще виглядає біля водойм та на великих клумбах. Щільність посадки: 2-4 шт./м². Зона морозостійкості 4
Lysimachia nummularia (вербейник монетчатий, або луговий чай)
Багаторічна трав'яниста рослина з сланкими стеблами до 0,6 м. довжиною, місцями вкорінюються у вузлах, утворює плоский килим 5 см. заввишки. Листя світло-зелені розташовані супротивно на коротких черешках, цілокраї, яйцевидно-округлі або майже круглі, зрідка злегка серцеподібні, можуть бути як тупими так і загостреними, до 2,5 см. завдовжки, шовковисті на дотик. Стебла і листя зимуючі. Квітки жовті поодинокі пазушні до 2,5 см. в діаметрі. Цвіте в травні-липні. Зростає на сонці і в півтіні. Добре росте на добре освітлених але без прямих сонячних променів з постійно вологим грунтом, виносити тривале затоплення. У сухих місцях під палючими сонячними променями листя підсихають і відмирають. У декоративному озелененні в основному використовується для декорування берегів водойм, як грунтопокровна рослини в садах на вологих ділянках, через компактність підходить для вирощування на балконах, звисаючі зверху не дуже довгі густолисті пагони виглядають дуже декоративно. Щільність посадки: 12-15 шт./м². Зона морозостійкості 4
Lysimachia nummularia (вербейник монетчатий) 'Aurea'
Ефективний сорт з золотисто-жовтим листям. Сланкі пагони досягають до 0,5 м. в довжину, утворює плоский покрив всього 5 см. заввишки. Пагони і листя зимуючі. Протягом літа з'являються яскраво-жовті квітки які губляться в листі такого ж кольору. Зростає на сонці і в півтіні, на сонячних місцях листя більш насичено-жовте, на затінених місцях листя набуває соковито-жовто-зелений колір. Добре росте на добре освітлених але без прямих сонячних променів з постійно вологими грунтами, виносити тривале затоплення. У сухих місцях під палючим сонцем листя вицвітають, підсихають, а потім відмирають. Використовується в рокарії, біля водойм, як грунтопокровна рослина на вологих грунтах, часто використовується для вирощування в підвісних кашпо і балконних контейнерах. Щільність посадки: 12-15 шт./м². Зона морозостійкості 4
Lysimachia punctata (вербейник точковий)
Трав'янистий багаторічник 0,9 м. висотою з вертикальними густооблиственими пагонами, завдяки кореневим нащадкам утворює дуже густий високий килим. Листя світло-зелені сидячі широколанцетні, має садові форми зі строкатим листям з білой і жовтой облямівкой. Квітки жовті розташовані в пазухах листків. Цвіте дуже довго, червень-серпень. Невибагливий і довговічний, швидко наростає в діаметрі витісняючи менш витривалі рослини. Зростає на сонці і в півтіні, краще розвивається на сонячних ділянках з родючим вологим грунтом, виносить тривале затоплення. Підходить на рабатки, для посадки біля води. Щільність посадки: 6-10 шт./м². Зона морозостійкості 3
Lythrum salicaria (плакун верболистий, або плакун трава)
Багаторічна трав'яниста рослина, стебла прямостоячі 0,8-1,4 м. заввишки. Листя ланцетовидні зелені, восени червоні. Квітки фіолетово-червоні дрібні зібрані в щільні колосовидні свічковидні суцвіття 30 см. і більше завдовжки. Цвіте в липні-серпні. Дуже приваблює метеликів і бджіл, хороший медонос, дає багато нектару, а також пилок. Має ряд сортів: L. salicaria 'Blush' квітки рожеві, висота 0,7 м, щільність посадки 5-7 шт./м²; L. salicaria 'Feuerkerze' квітки рожево-червоні, висота 1,3 м, щільність посадки 5-7 шт./м²; L. salicaria 'Robert' компактна форма, квітки кармінно-червоні, висота 0,6 м, щільність посадки 6-8 шт./м²; L. Salicaria 'Zigеunerblut' квітки темно-червоні, висота 1,2 м, щільність посадки 5-7 шт./м²; L. salicaria 'Rose Queen' компактна форма, квітки рожеві, висота 0,6 м, щільність посадки 6-9 шт./м². Зростає на сонці і в півтіні. Невибагливий, виносить сухі грунти. Краще розвивається на сонячних місцях на вологих і перезволожених грунтах, на сухих грунтах не доростає до типової висоти. Використовується для посадки на рабатках, особливо у води. Щільність посадки: 5-7 шт./м². Зона морозостійкості 4
Мatteuccia struthiopteris (страусник звичайний)
Граціозна велика декоративна папороть з товстим вертикальним кореневищем і підземними пагонами. Менш вимогливий ніж інші папороті, тому дуже популярний в культурі. Стерильні розкішні світло-зелені двічіперисті вайи зібрані в прикореневі розетки утворюють правильні імпозантні воронки 0,3-1 (1,5-2) м. заввишки (в Азії до 4 м. заввишки). Пізніше в центрі розетки з'являються більш короткі вертикальні жорсткі спороносні вайи, спочатку зелені пізніше темно-коричневі зберігаються всю зиму. Стерильні вайи гинуть з першими заморозками. Невибагливий, зростає в різних умовах в тіні і на сонячних ділянках на бідних і багатих грунтах, тільки грунти повинні бути свіжі або вологі. Краще росте в тіні на вологих місцях на рихлих гумусових грунтах з додаванням торфу. На сонячних місцях розвивається гірше, стає більш низьким а соковита зелень тьмяніє набуваючи блідо-зелене забарвлення. У декоративному озелененні використовується як невибаглива тіньовитривала рослина, придатний для групових і одиночних посадок, незамінний на досить вологих місцях в оформленні берега водойм і на перезволожених торф'яних грунтах. Може бути інвазівний часто утворює зарості, підходить для великих територій. Щільність посадки: 3-5 шт./м². Зона морозостійкості 3
Miscanthus sacchariflorus (міскантус цукровоквітковий)
Теплоростуча декоративна злакова рослина до 2 м. заввишки з товстими повзучими довгими кореневищами, утворює підземні пагони, швидко розростається, утворює великі дерновини. На невеликих ділянках необхідно обмежувати розростання стійкими перешкодами. Листя до 2 см. шириною, плоскі, лінійні, шкірясті, жорсткі, з червоно-коричневою смужкою уздовж головної жилки, восени забарвлюються в красивий світло-коричневий колір. Дуже ефективні з довгими бічними гілочками пухнасті волоті 15-25 см. завдовжки, бежево-сріблясті при повному розкритті майже білі. Цвіте у вересні-жовтні, декоративні всю зиму. Любить вологу і сонячне місце, може рости і на відносно сухих місцях. До складу грунту не вимогливий. Розмножується поділом кореневища. Обрізка в квітні-травні. Для посадки на великих квітниках, спеціальних садах трав, поодиноко на тлі газону. Щільність посадки: 1-3 шт./м². Зона морозостійкості 4
Miscanthus sinensis (міскантус китайський)
Популярна декоративна теплоростуча багаторічна злакова рослина, потужний, короткокорневищний, утворює великі акуратні куртини 1,5 (до 2 іноді до 3,5) м. заввишки і 0,7-1 м. шириною. Стебла прямостоячі. Листя розташовані в підставі пагонів, лінійні, вузькі, тонкі, від 0,5 до 3 см. шириною, довгі, вигнуті, жорсткі, різноманітного забарвлення з плямами або смужками. Квітки зібрані в віялоподібні шовковисті волоті 20-40 см., червонуваті або рожеві, після розкриття бежеві або біло-сріблясті. Цвіте з серпня по жовтень. Сонцелюбивий. Прокидається пізно навесні при досить високих температурах. Потребує постійно зволожений непересихаючий родючій піщаний, суглинистий або глинистий дренований грунт, не виносить пересихання. На зиму листя не обрізають, але для декоративності їх необхідно зв'язувати. Обрізка в квітні-травні. Розмножується вегетативно. Видова рослина, висаджують окремо або групами, добре виглядає в бордюрах а особливо біля водойм. Засушені суцвіття використовуються при створенні сухих букетів. Щільність посадки: 1-2 шт./м². Зона морозостійкості 5. Міскантус китайський в культурі дуже давно, вважається одним з найкрасивіших азіатських злаків, виведено безліч садових форм, більше 100 сортів що відрізняються за розміром, формою і забарвленням листя і суцвіть:
Miscanthus sinensis 'Gracillimus' - Цінний сорт, цінується за тонку текстуру вузького листя і граціозну округлу форму куща, утворює густі гнізда 1,3-1,5 м. заввишки, восени золотисто-жовтий. Цвіте пізно, може і не цвісти, суцвіття-волоті мідно-червоного забарвлення. Щільність посадки: 1-2 шт./м².
Miscanthus sinensis 'Grosse Fontane' - Утворює величезний округлої форми щільний зелений кущ до 2,4 м. заввишки з великою кількістю сріблястих суцвіть-волотей. Цвіте з липня. Щільність посадки: 1 шт./м².
Miscanthus sinensis 'Kleine Fontane' - Цвіте пишно в серпні, суцвіття-волоті ніжно-рожево-сріблясті. Висота 1,1-1,6 м. Щільність посадки: 1-2 шт./м².
Miscanthus sinensis 'Malepartus' - Кущ щільний прямостоячий 1,3-2 м. заввишки і 0,7-1 м. шириною. Листя вузькі 6-7 мм. зі світлою жилкою по центру, восени жовто оранжеві. Суцвіття-волоті на початку рожево-коричневі з часом світлішають і стають пушисто-білими. Цвіте вересень-жовтень. Щільність посадки: 1-2 шт./м².
Miscanthus sinensis 'Silberfeder' - Сильноростучий досягає 1,7-2,2 м. висоти і 1 м. ширини. Листя 2 см. шириною з білою головною жилкою. Зацвітає рано, цвіте рясно в серпні і до зими. Суцвіття-волоті великі пухнасті сріблясті. Сорт відзначений AGM, Великобританія 2001 г. Щільність посадки: 1 шт./м².
Miscanthus sinensis 'Strictus' - Сильнорослий прямостоячий щільний кущ 1,7-2 (2,5) м. заввишки і 0,7-1 м. діаметром, більш колонновідний ніж 'Zebrinus'. Листя дуже ефективні 1 см. шириною зелені з поперечними жовтими смугами. Цвіте у вересні червонувато-бронзовими суцвіттями-мітелками. Щільність посадки: 1-3 шт./м².
Miscanthus sinensis 'Zebrinus' - Сильнорослий щільний прямостоячий кущ 1,5-2 м. заввишки і 1,2 м. діаметром з досить широкими дуже ефективними зеленими з кремово-жовтими поперечними смужками листям. Суцвіття-волоті сріблястого кольору, рожевіють до кінця осені. Цвіте з початку серпня. Садять частіше поодиноко біля водойм. Сорт відзначений AGM, Великобританія 2001 г. Щільність посадки: 1 шт./м².
Onoclea sensibilis (оноклея чутлива)
Низький папороть до 0,6 м. висотою, завдяки нащадкам утворює зарості. Стерильні листя глибоко перисто-надрізані до 0,3-0,6 (1) м. довжиною світло-зелені з жовтувато-світло-коричневим нальотом, на початку росту прямостоячі на певних інтервалах зростання лягають уздовж повзучим кореневищам, відмирають з першими заморозками. Пізнього літа з'являються трохи нижче або такої ж довжини спороносні дуже вузькі перисті листя, тверді, прямостоячі, темно-коричневі в нижній частині майже чорні, сорі закручені в кульки нагадують бісер. Кореневища горизонтальні завдяки яким утворює великі куртини. У тіні може рости в досить сухих умовах, особливо добре росте в тіні або частково затінених місцях на вологому грунті. На вологих або частково підтоплюючіх місцях, на краю водойм, переносить відкрите сонце. Використовується на берегах водойм, у змішаних групах на затінених ділянках саду, декоративний з весни до перших заморозків, зарості довговічні не ушкоджуються хворобами і шкідниками. Щільність посадки: 7-12 шт./м². Зона морозостійкості 4
Molinia arundinacea (молінія очеретяна)
Елегантний теплоростучий злак з лугів світлих лісів Європи, 0,7-1,1 м. заввишки і 0,5 м. діаметром. Прокидається пізньою весною, утворює щільну купину. Листя зелені, вузькі, лінійні, з приємними золотисто-жовтими тонами восени. Прямостоячі високі тонкі стебла з коричневими суцвіттями-мітелками підносяться над густими гніздами листя, граціозно колишуться при найменшому подиху вітерця. Цвіте в липні-вересні. Кореневище повзуче. Зростає повільно, декоративності досягає на 2-3 сезон, але довговічна. Віддає перевагу сонячним до легкої півтіні місцям. Потребує свіжий-вологий перегнійний грунт. Обрізка в квітні-травні. Розмножується діленням куща. Використовується в натуралістичних садах, для оформлення берегів водойм, особливо ефектна в вечірній час коли підсвічується сонцем. Щільність посадки: 4-6 шт./м². Зона морозостійкості 4. Має ряд садових форм:
Molinia arundinacea 'Karl Foerster' - кущ широкий розлогий рихлий висотою з людину, 0,6 -1,8 (2) м. заввишки до 1 м. діаметром, листя сизувато-зелені. Квітконоси гнучкі тонкі підносяться над гніздами листя і легко колишуться при найменшому подиху вітерця. Суцвіття-мітелки коричневі. Вся рослина восени забарвлюється в приємний жовтий колір. Щільність посадки: 1-2 шт./м²;
Molinia arundinacea 'Windspiel' - високий кущ 2 м. заввишки і 1 м. діаметром з більш товстими цветоносами. Суцвіття-мітелки світло-фіолетові, восени коричневі. Листя восени яскраво-жовті. Щільність посадки: 1-2 шт./м².
Molinia caerulea (молінія блакитна)
Багаторічна теплоростуча трав'яниста рослина, утворює щільні досить великі стрункі кущики 0,6-0,9 м. заввишки і 0,4-0,5 м. в діаметрі. Утворює численні густі довгі вертикальні квітконоси. Суцвіття-мітелки складаються з вузьких довгих колосків 15-30 см. завдовжки жовто-коричневого або синювато-фіолетового відтінку. Цвіте з липня по вересень. Листя прикореневі прямі шорсткі сіруваті або сизувато-зелені, лінійні, вузькі, 0,5 см. шириною. Сонцелюбива, виносить півтінь. Потребує свіжі-вологі перегнійні кислі грунти. Тривало росте на одному місці. Обрізка в квітні. Розмножується діленням куща. Підходить для природних садів і оформлення водойм. Щільність посадки: 5-7 шт./м². Зона морозостійкості 4. Має ряд садових форм:
Molinia caerulea 'Moorhexe' - Кущ вузький щільний вертикальний 0,9 м. висотою і 0,5 м. шириною. Листя яскраво-зелені, восени коричнево-жовті. Суцвіття пурпурні. Щільність посадки: 5-7 шт./м²;
Molinia caerulea 'Variegata' - Гарний сорт утворює досить щільну куртину 0,6 м. висотою. Листя з поздовжніми смугами, жовтого, білого і зеленого кольору. В кінці літа з'являються пурпурні суцвіття. Куртини восени набувають яскраво-жовтого або помаранчевого забарвлення. Щільність посадки: 5-7 шт./м².
Panicum virgatum (просо прутовидне)
Декоративний багаторічний теплоростучий короткокорневищний злак з красивими суцвіттями і декоративним осіннім забарвленням листя, утворює щільну дернину до 2 м. заввишки і 0,6-1,5 м. шириною. Прокидається пізно навесні, дернина розростається порівняно повільно, в результаті виходять щільні вузькі або злегка рихлі кущі. Стебла жорсткі прямостоячі. Листові пластинки лінійні плоскі 1 см. шириною від сіро-блакитного до зеленого кольору, восени золотисто-жовті до темно-бордового. Суцвіття-мітелки широкі розлогі рожеві або червонуватого кольору. Цвіте в серпні-вересні. Дуже світлолюбний, до грунтів невимогливий, росте і на піщаних і на важких глинистих грунтах, витримує посуху і періодичне затоплення. Розмножується діленням куща на початку літа або насінням. Обрізка в квітні. Використовується для одиночної посадки на тлі газону, біля берегів водойм, в квітниках, для створення куртин. Щільність посадки: 1-3 шт./м². Зона морозостійкості 4
Має багато культиварів, частина з них відібрана в природі, частина отримана селекціонерами:
Panicum virgatum 'Blue Tower' - високий сорт, висота до 2,4 м, діаметр близько 1,5. Листя сизо-блакитні. Суцвіття-мітелки світло-коричневого відтінку. Цвіте у вересні-жовтні. Щільність посадки: 1-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Cloud Nine' - кущ прямостоячий, висота до 2 м, діаметр 0,4-0,6. Листя сизо-зелені, восени бронзові. Суцвіття-мітелки бежеві. Цвіте у вересні-жовтні. Щільність посадки: 2-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Dallas Blues' - кущ вазообразной форми швидко розростається, висота 1,6-2,1 м, діаметр 0,8-1,9. Листя широкі голубувато-зелені, восени бронзові. Суцвіття-мітелки зеленувато-бежеві. Цвіте з середини вересня до середини жовтня. Щільність посадки: 1-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Hanse Herms' - кущ прямостоячий, висота 0,6-1,2 м. Листя темно-зелені в серпні фарбуються в темно-червоні тони, до осені стають бордовими. Суцвіття-мітелки коричнево-червоні. Цвіте серпень-вересень. Щільність посадки: 2-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Heavy Metal' - строго вертикальний кущ, стебла прямостоячі сильні, швидко розростаються, висота 1,3-1,5 м, діаметр 0,6-1,5 м. Листя сіро-зелені з сизим нальотом, восени мідно червоні. Суцвіття-мітелки бежеві з червонуватим відтінком. Цвіте з середини серпня до початку жовтня. Дає самосів. Щільність посадки: 2-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Heiliger Hain' - стебла прямостоячі, повільно розростається, висота 1,1-1,3 м, діаметр 0,9-1 м. Листя блакитно-зелені з мідно-червоними кінчиками, восени мідно-червоні повністю. Суцвіття-мітелки сірувато-зелені з червоним відтінком. Цвіте з початку серпня до початку жовтня. Дає самосів. Щільність посадки: 1-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Northwind' - стебла строго вертикальні, швидко розростається, висота 1,6-1,8 м, діаметр 0,9-1,3 м. Листя блакитно-зелені, восени жовті. Суцвіття-мітелки сірувато-зелені. Цвіте з початку вересня до початку жовтня. Щільність посадки: 1-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Red Cloud' - вертикальний, висота 1,7 м, діаметр 0,9-1,2 м. Листя широкі голубувато-зелені до осені стають пурпурні. Суцвіття-мітелки червоні. Цвіте з серпня до жовтня. Щільність посадки: 2-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Rotstrahlbusch' - стебла прямостоячі сильні, помірно розростається, кущ компактної вертикальної форми висота до 0,8 м. Листя вузькі зелені, восени забарвлюються в червоний. Суцвіття-мітелки червонувато-бежеві. Цвіте з серпня до жовтня. Дає самосів. Щільність посадки: 2-3 шт./м²;
Panicum virgatum 'Strictum' - строго вертикальний кущ, не розвалюється, висота до 1,8 м, діаметр 1-1,5 м. Листя яскраво-зелені, восени жовті. Суцвіття-мітелки зеленувато-бежеві. Цвіте з серпня по жовтень. Щільність посадки: 1-3 шт./м².
Ranunculus acris (жовтець їдкий) 'Multiplex'
Вологолюбний кущистий широкорозгалужений рихлий вертикальний багаторічник, виростає до 0,6 м. висоти. Має розгалужені тонкі довгі квітконоси, з безліччю маленьких густомахрових кулястих жовто-золотих з блискучими пелюстками квіток. Цвіте травень-червень. Сонцелюбий, може рости і цвісти в півтіні. Потребує глинисто-перегнійних дуже вологих грунтів. Висаджують на рабатках біля водойм. Щільність посадки: 5-9 шт./м². Зона морозостійкості 3
Rodgersia aesculofolia (роджерсия кінськокаштанолиста)
Декоративно-листяна багаторічна рослина, під час цвітіння до 1,4 м. висотою, до і після цвітіння 0,7-1 м. заввишки. Листя прикореневі на довгих до 0,5 м. черешках пальчасто-розсічені з 5-7 листків, кожен довжиною до 25 см, при розпусканні буряково-бронзового забарвлення, пізніше свіжозелені, нагадують листя каштана кінського. Квітки білі дрібні зібрані у великі пірамідальні розгалужені рихлі волоті, нагадують астильбу. Цвіте червень-серпень. Може рости і на сонячному місці і в глибокій тіні. Рекомендується для тінистих місць з родючим вологим гумусовим грунтом. При достатній вологості переносить і сонце, в глибокій тіні не так рясно цвіте. Існує ряд цікавих сортів що розрізняються забарвленням листя і квіток. Щільність посадки: 1-3 шт./м². Зона морозостійкості 4
Spartina pectinata (спартіна гребенчатая або периста) 'Aureomarginata'
Теплозростаюча екзотична злакова рослина 1,2-1,5 м. висотою, з дуже сильно вигнутими звисаючими вузькими глянцевими темно-зеленими з вузькою жовтою облямівкою листям. Восени забарвлюється в яскраво-золотистий колір. Листя стійкі до негоди, навіть висохлі залишаються декоративними протягом всієї зими. Квітки дрібні зібрані в волоті на вершинах двометрових пагонів які утворюються в серпні-вересні. Відростає пізно. Сильно зростаюча трава, розростається підземними довгими міцними кореневищами, потребує обмеження. Сонцелюбива, виносить легку півтінь. До грунтів невибаглива, добре росте як на вологих заболочених місцях, так і на звичайному садовому грунті. На сухих-свіжих грунтах розростається значно слабкіше. Розмножується поділом кореня. Обрізка в квітні. Солітер, красиво виглядає поблизу водойм, можна занурювати на глибину до 10 см. Хороша для квітників. Щільність посадки: 2-4 шт./м². Зона морозостійкості 4
Trollius chinensis (купальница китайська) 'Golden Queer'
Багаторічна рослина 0,7-0,9 м. заввишки, з сильними прямими стеблами. Листя п'яти-пальчастороздільні, 12-15 см. діаметром. Квітки резетковидні дуже великі оранжево-жовтого забарвлення, цвіте липень-серпень. Краще росте на глинистих і багатих мінералами грунтах, на вологих і сонячних місцях, наприклад біля водойм. Щільність посадки 6-9 шт./м². Зона морозостійкості 3
Trollius europaeus (купальница європейська)
Кущувата багаторічна рослина до 0,6 м. заввишки, з великими лимонно-жовтими кулястими квітками, цвіте травень-червень. У природі знаходяться під охороною. Грунт повинна бути глинистий і родючій. Чим сонячніше місце, тим вище повинна бути вологість грунту, нестерпний до посухи. Чудова рослина для заболочених берегів водойм. Щільність посадки 6-9 шт./м². Зона морозостійкості 3
Якщо розділ «РОСЛИНИ ДЛЯ ПРИБРЕЖНЫХ ПОСАДОК - ДЛЯ ВОЛОГИХ ДО СИРИХ ПОЧВ», умови вирощування та використання в ландшафтному дизайні, був Вам корисний і цікавий, будь ласка, поділіться ним з друзями в соціальних мережах:
Велика Подяка за Поширення!