РОСЛИН З ДЕКОРАТИВНИМИ ДОВГО ЗБЕРІГАЮЧИМИ ПЛОДАМИ НА ГІЛКАХ

Ця група рослин з декоративними довго зберігаючими плодами на гілках, вирощуються через рясне і декоративне плодоношення. На багатьох з цих рослин їстівні плоди залишаються на гілках всю зиму, прикрашаючи зимовий ландшафт. І перш за все ця група рослин, приваблива для дрібних тварин, птахів і комах, є важливою ланкою харчових ланцюгів і елементом екосистеми. Використання таких рослин підтримує рівновагу в міні-екосистемах. І, що важливо, дозволяє нам в осінньо-зимовий період насолоджуватися видом птахів і тварин.

Хвойні дерева і кущі з декоративними довго зберігаючими шишками

Juniperus (ялівець) більшість видів і сортів

Великий рід Juniperus (Ялівець) налічує близько 70 видів, які поширені в північній півкулі від Арктики до тропічних гір. Рід ялівець представлений невеликими вічнозеленими рослинами - це невеликі або середньо-великі часто багато штамбові дерева (висотою 10-12, рідше до 30 м.), багато кущових високих, низьких і карликових плоскозростаючих грунтопокривних кущів.

Для роду ялівець характерно те, що хвоя у всіх молодих рослин голковидна, а у дорослих різних видів може бути або голкоподібна, або луската. Голковидні колючі. Лускаті дрібні притиснуті до втеч, попарно супротивні, або, рідше, в триланкових колотівках.

Ялівці світлолюбні посухостійкі морозостійкі та невибагливі до грунтових умов рослини. Їх потужне коріння проникаючи глибоко в грунт і тягнучись під землею в усі боки на десятки метрів, здатні добувати воду і поживні речовини з найбідніших грунтів. Тому ялівець росте на засолених пісках морських узбереж (ялівець прибережний), і в гірських пустелях (ялівець китайський), на мшистих болотах серед хвойних лісів Півночі (ялівець звичайний) і на вапняних грунтах в горах. Одні види ялівців заселяють гірські схили від їх підніжжя до самих вершин піднімаючись на висоту 4000 м., iнші легко переносять суворі умови полярних снігів в арктичній зоні. Багато ялівців є характерними мешканцями кам'янистих схилів і скель. Середньоазіатські ялівці що ростуть в горах комфортно почувають себе при температурах від +40 до -30°C.

Найбільш характерна біологічна особливість всіх ялівців, крім їх яскраво вираженого світлолюбства і поверхневого залягання бічних коренів, становить вкрай повільне зростання, навіть в оптимальних умовах існування. Ялівці відрізняються завидним довголіттям. Дуже часто в горах можна зустріти «почесних старців» з товстими перекрученими стовбурами і потворно вигнутими гілками - дерева у віці 800-1000 років які до сих пір дають приріст і багато шишок з доброякісним насінням.

Ялівець - рослина унікальна ще й тим, що виділяє фітонцидів в 6 разів більше ніж інші хвойні, і в 15 разів більше ніж листяні породи. Ялівці володіють унікальнійшою властивістю, очищають і оздоровлюють повітря. У ялівцевих лісах дуже легко і вільно дихається. Ялівець цілеспрямовано оздоровчо діє на організм.

Плід ялівцю - соковита шишка, це головна відмітна ознака роду. Він має кулясту або кілька подовжену форму і в зрілому вигляді виглядає як ягода, яку в побуті називають шишкоягоди або навіть ялівцевою ягодою. Шишки деяких видів ялівців дозрівають протягом трьох років з моменту запилення. До кінця першого року вони досягають свого остаточного розміру, але все ще залишаються зеленими. До кінця літа другого року вони стають м'якими, синьо-чорними або темно-бордовими з сизуватим восковим нальотом. Залежно від виду ялівцю в шишці може бути від одного до 12 насінь. Зрілі насіння коричневі, тверді, легко відокремлюються від смолистої м'якої шишки. Осипання дозрілих шишок починається в кінці літа і триває до глибокої осені. Поки насіння не звільняться від м'якоті шишок вони не проростають, але тривалий час залишаються життєздатними. М'якоттю шишок ласують бджоли, проколюючи шкірку що сприяє більш швидкому їх дозріванню.

Плоди ялівцю ягодо-образні шишки мають лікувальні властивості, але їстівні і використовуються в медичних цілях, виключно плоди "ялівцю звичайного"! Решта видів ялівцю шишкоягоди щитаються слабо отруйними або отруйними, тому краще з ними не експерементувати.

Ялівець звичайний найпоширеніший вид, плоди шишкоягоди м'ясисті, соковиті, великі, близько 6-9 мл. Шишкоягоди вживаються в сирому і сушеному вигляді, стигла шишкоягода синювато-фіолетового кольору з буро-зеленою м'якоттю, з терпким ароматним пряним смаком. При вживанні ялівцевих шишкоягод, ротова порожнина, шлунок, очищається від бактерій, поліпшується травлення, поліпшується склад крові.

Основними агентами розселення ялівців є різні види тварин. За солодкими соковитими поживними шишками полюють і пернаті, і чотириногі мешканці лісу. Насіння ялівця покриті міцною оболонкою що захищає зародок. Проковтнуте сім'я безперешкодно проходить через травний тракт, залишаючись непошкодженим здатним до проростання.

Ялівець це дуже велика і дуже різноманітна група декоративних невибагливих вічнозелених хвойних рослин. Від стелющихся грунтопокривних кущів до досить високих дерев. Дуже декоративні в невеликих групах, одиночних посадках, застосовуються для закріплення грунту на схилах, горах, берегах річок.

Juniperus communis (ялівець звичайний)

У природних умовах росте по всій Північній і Центральній Європі, західний Сибір, Північній Америці і Північній Африці. Зростає переважно на помірно сухих среднекіслих, гумусних, суглинних, глинистих, піщаних і торф'яних грунтах. У світлих лісах, на скелястих схилах, на сухих піщаних полях. Ялівець звичайний дводомні вічнозелені кущи або невисокі дерева з кущовой або колонновидной формою, часто багатостовбурові, деякі дерева іноді досягають до 15 м. висоти. Хвоя голчаста гостра зібрана по 3 в мутовки. Шишкоягоди округлі чорно-сині з блакитним нальотом. Дозрівають на другий і третій рік після цвітіння, тому на рослині одночасно присутні зелені та зрілі ягоди. Плоди шишкоягоди ялівця звичайного неотруйні, їстівні, вживаються в їжу в сирому і сушеному вигляді. Ялівець звичайний є одним з найпоширеніших видів ялівцю в декоративному садовому озелененні. Морозостійкий, не примхливий до грунтових умов і розташування, посухостійкий. Виносить невелике затінення, як підлісок, (під пологом листяних дерев насіння не утворює), краще розвивається на відкритому місці. Ялівець звичайний має дуже багато декоративних сортів, від сланких грунтопокривних кущів до досить високих колонних і розлогих плакучих мальовничих дерев.

Larix (модрина) всі види і сорти

Своєрідність сезонної поведінки модрина - скидання хвої на зиму відразу виділяє їх серед інших основних хвойних, оскільки ця особливість у інших родів хвойних відсутня. Листя (хвоїнки) у модрина м'які, плоскі, з білими рядами устиць, помітними знизу. На подовжених пагонах листя розташовуються спірально, на укорочених - пучками, 20-40 хвоїнок в кожному. Колірна гама хвої в залежності від виду включає в весняно-літній сезон всі відтінки зеленого кольору. В осінній період хвоя набуває золотисто-жовтий відтінок; скидає вона в залежності від виду в різний час. Модрина сибірська, наприклад, скидає її тільки в листопаді.

Шишки дрібні (1-10 см.), округлі або циліндричні, сидять на кінцях укорочених пагонів. Молоді шишки зелені або червонуваті, зрілі - коричневі. Вони дозрівають в той же рік восени, або на початку наступної весни. Розкриваючись і звільняючи насіння, вони залишаються на дереві ще кілька років. Насіння дрібне (3-6 мм.), жовтувато-бурі, з крилом. На другий, рідше - на третій рік вони втрачають схожість.

Модрина швидкозростаюча, невибаглива до грунту, газостійка, довговічна рослина. Непогано почуває себе навіть уздовж доріг. Коріння глибоко йдуть в грунт. Світлолюбна. Добре росте на лужних грунтах.

Larix kaempferi - Larix leptolepis (модрина японська або тонколуската)

Велике швидкоростуче дерево з Японії з широкою, пірамідальною кроною. Річний приріст у висоту близько 50 см., в ширину близько 25 см. Після 30 років досягає близько 25 м. висоти і 10-15 ширини. Крона легка, прозора з виразним стволом і горизонтально розпростертими гілками. Молоді пагони червоно-коричневі, часто з восковим нальотом, з віком сіро-коричневі. Хвоя опадає, м'яка блакитно-зелена, довга 25-30 мм., пізньої осені золотисто-жовта. Жіночі квітки яйцеподібні, жовтуваті, лусочки з пурпуровим краєм, чоловічі циліндричні або яйцеподібні, маленькі, жовтуваті. Шишки спочатку яйцевидно-округлі, близько 2-3 см. довжина, пізніше через сильно відігнуті, красиво закручені назовні лусочки, приймають резетковидну форму, тримаються на дереві до 3 років. Коріння глибокі. Світлолюбна. Морозостійкість висока. Потребує свіжих або вологих, родючих грунтів, при достатній вологості зростає і на кислих грунтах, уникає застою води, потребує великої кількості літніх опадів і підвищеної вологості під час вегетаційного періоду, погано переносить сухість, добре росте на узбережжях. В Японії росте на вулканічних гірських схилах, в прохолодних і сухих взимку гірських лісах на висоті 1200-2000 м. над рівнем моря. Рекомендована для промислового і міського озеленення, по стійкості до міського середовища перевершує інші види модрина, страждає від пізніх заморозків. Дуже хороший вид для високих живоплотів, добре стрижеться. Крок посадки: 0,8-1 м. Зона зимостійкості 5А

Picea (ялина) більшість видів і сортів

Ялина хвойні вічнозелені довгоживучі рослини, в роді 50 видів, поширених в Північно-Східній і центральній Азії, Північній Європі, Північній Америці, в Центральному та Західному Китаї. Всі 50 видів мешкають в холодній зоні північної півкулі. Практично жоден інший вид не має настільки обмежену потребу в теплі і проникає так далеко на північ, як ялина. За полярним колом ялини утворюють самі північні ліси нашої землі.

Для ялин характерна конічна крона з мутовчато розташованими на стовбурі гілками. Гілки розташовані спіралями, щорічно утворюється лише одне кільце гілок. Це дає можливість досить точно визначити вік дерева. Не всі ялини схожі на різдвяну ялинку. Серед ялин є як карлики, що ледь досягають метрової висоти, так і гіганти висотою до 50 м. Серед них є, плакучі дерева, широко-конусоподібні дерева і округло карликові приземкуваті кущі, не тільки із зеленою, але і з блакитною і золотистою хвоєю.

Ялину часто хвалять за не примхливість. Дійсно, майже всі дорослі ялини добре ростуть на холодних сирих грунтах, але деякі в молодому віці страждають від несприятливих умов. Ялина вимоглива до родючості грунту і вологості повітря, витримують невелике заболочення. При посадці слід уникати сухих замелованних грунтів - на вапняному грунті росте тільки Ялина сербська, а іншим видам потрібна нейтральний або кислий грунт. Ялина тіньовитривала, але краще розвиваються на добре освітлених ділянках.

Ялина дуже широко використовується в декоративному садівництві. Ялини добре переносять стрижку, але краще починати це робити в молодому віці. Після стрижки сильно загущується, що часто використовується для догляду за лісосмугами вздовж залізничних і шосейних доріг.

Picea abies (ялина звичайна або ялина європейська)

Вічнозелене струнке велике дерево із симетричною конусоподібною більш-менш загостреною кроною і прямим що йде до самої вершини стволом, гілки розташовані в регулярних колотівках, при вільному стані ростуть від землі, нижні гілки з віком пониклі. Лісоутворюючий вид ялини, росте в змішаних і чисто хвойних лісах, з великим географічнм розташуванням, широко поширена по європейському континенту. Зростає на свіжих або сирих, сильно кислих, торф'яних, кам'янистих і піщаних глинистих грунтах або суглинках, в холодному і вологому взимку кліматі в Північній, Центральній і Східній Європі. Розміри ялини звичайної або європейської досягають до 30-50 м. висоти і 6-8 м. шириною, довгоживуча, може жити до 200-600 років. Зростає швидко, річний приріст у висоту близько 50 см. і в ширину близько 15 см. У віці 30 років досягає до 20 м. висоти. Хвоя голчаста, 1-2 см. завдовжки, чотиригранна, темно-зелена, зберігається на гілках 6-12 років. Цвіте в квітні-травні, жіночі квітки вертикальні досить великі, яскраво пурпурові, чоловічі квітки червоні в стадії пилку жовті. Шишки висячі, циліндричні, 10-15 см. довжиною, 3-4 см. діаметром. Коренева система поверхнева широко-розпростерта і сильно розгалужена, на важких сирих грунтах тарілковидна, на добре дренованих грунтах часто глибока, завдяки чому деревам надається стійкість до вітру. Дуже морозостійка. Добре стрижеться. Світлолюбна, добре переносить тінь, вимоглива до вологості і чистоти повітря, чутлива до диму, газу і промислових викидів. Не підходить для міського озеленення. Віддає перевагу холодним з вологим повітрям місцям, з опадами в середньому 600 мм. в рік, тільки на грунтах з хорошим водопостачанням може витримувати меншу кількість опадів. Грунти воліє свіжі піщано-глинисті зі значенням pH між 4 і 5, виносить також і всі нейтральні і сильно лужні грунти. Погано переносить періоди посухи і спеки. Ялина звичайна добре переносить стрижку і формування. Рекомендується для високих формованих живоплотів, оптимальна висота 2-3 м. Крок посадки: 05-08 м/п., в 1 або 2 ряди. Формування починається з другого року після посадки. Зона зимостійкості 2

Ялина звичайна має численну кількість декоративних садових форм і сортів, зазвичай більш стійкі і менш вимогливі, що відрізняються один від одного за формою і спрямованості гілок, висотою рослини (аж до кущових різновидів), забарвленням хвої, може бути блакитна, срібляста, темно-зелена. Шишки - від бурого до червоного забарвлення.

Pinus Banksiana (сосна Банкса)

Сосна родом з Північної Америки. Відрізняється рідкою нерегулярною кроною і часто викривленим стовбуром. Виростає до 30 років 6-10 м. висоти. У природі зазвичай дерева до 20 м. висоти, дуже рідко зустрічаються висотою до 30 м. Хвоя вигнута, коротка, 2-4 см. завдовжки, жовтувато-зелена. Шишки дуже численні, невеликі, вигнуті, до 4,5 см. завдовжки, довго залишаються нерозкритими, залишаються на дереві кілька років. Здатна рости на екстремально бідних і посушливих грунтах, витримує слабку засоленість. Дуже морозостійка. Світлолюбна. Може використовуватися для посадки в несприятливих умовах. Зона зимостійкості 2

Pinus cembra (сосна кедрова європейська або кедр європейський) і сорти

Схожа на сосну кедрову сибірську, але нижче і ширше, висота (10) 15-20 (25) м. і (3) 4-5 (8) шириною, з більш довгою і тонкою хвоєю і меншими розмірами шишок. У природі живе до 1000 років. Росте на кислих гумусних помірно багатих кам'янистих грунтах в холодному континентальному кліматі, на висоті між 1300 і 2750 м., від південних районів Франції до східних районів Альп, в Високих Татрах і Карпатах. Дерево в молодості дуже повільно зростаюче, річний приріст близько 15 (25) см. в висоту, в ширину 10 см. В 30 років в середньому досягає близько 3-4 м. висоти. В молодості дерево з узькопірамідальной густою і щільною симетричною кроною, з віком більш розріджена і дуже мальовнича. Гілки жорсткі, підняті. Хвоя зелено-блакитного кольору, жорстка, зібрана в густі пучки по п'ять хвоїнок, 5-8 (12) см. завдовжки, з внутрішньої сторони з синьо-білими смугами. Шишки з'являються тільки після 60-80 років, яйцевидні, 6-8 см. завдовжки, 5 см. шириною, молоді фіолетові, дозрілі коричневі, з великим їстівним насінням (кедрові горіхи). Світлолюбна, тільки в молодості виносить тінь, вимагає вільного простору, віддає перевагу прохолодним місцям з високою вологістю повітря. Коріння глибокі і широко розпростерті, стійка до сильних вітрів. Зростає на всіх помірно сухих або свіжих дренованих грунтах, також добре розвивається і на бідних сухих субстратах від кислих до лужних, до значення pH не вимоглива. Дуже морозостійка, 70 безморозних днів в році їй достатньо для гарного розвитку. Стійка до міського клімату, хвороб і шкідників. Рекомендується для кам'янистих садів і одиночних посадок. Зона зимостійкості 4

Pinus koraiensis (сосна корейська, або корейський кедр, або сосна кедрова корейська, або маньчжурський кедр)

Сосна кедрова корейська цінне горіхоплодове дерево. У природі росте в змішаних хвойно-листяних лісах в східній Азії, в Приморському та Хабаровському краях, на південному сході Амурської області, на північному сході Китаю, в Японії в горах острова Хонсю і Північно-Східної Кореї, селитися в долинах і по берегах, піднімаючись на висоту максимум 750 м. над рівнем моря. Високе потужне дерево до 40-50 м. заввишки, крона густа, часто багатоверхова, в молодих дерев конусоподібна, до старості довгасто-циліндрична. Дерева живуть в середньому 350-400 років, але нерідко зустрічаються екземпляри 500 літні і старше. Хвоя м'яка дуже довга, до 20 см. завдовжки, зібрана в пучки по 5 хвоїнок, тримається на дереві 2-4 роки, сизувато-зелена. Шишки дуже великі, до 17 см. в довжину і в ширину до 8 см. і більше, подовжено яйцевидної форми з декоративно відігнутими кінчиками насіневих лусок з великим їстівним насінням (кедрові горіхи). Шишки дозрівають на наступний рік, при дозріванні не розкриваються, опадають разом з насінням восени або на початку зими. У природних умовах починає плодоносити з 60-120 років, в культурі при гарному освітлені з 20-30 років. Спочатку в молодому віці росте повільно, з роками темпи зростання збільшуються, в 30 років досягає до 5-8 м. заввишки. Рослина стійка до низьких температур і іржі, виносить міський клімат, стійка до забрудненого середовища. Світлолюбна, потребує родючих свіжих дренованих грунтів. Сосна корейська популярна в декоративному озелененні в регіонах з холодним кліматом, використовується для озеленення парків, міського озеленення, для великих ділянок. Зона зимостійкості 5А

Pinus peuce (сосна румелійська або балканська, або македонська)

Зростає в природі в Югославії, Албанії та Греції на первинних породах, а також на вапнякових, в гірських районах на висоті 1500-2200 м. над рівнем моря. Дерево зі стрункою конусоподібною регулярною формою крони, з розгалуженням від землі, гілки густі розташовані в мутовках, горизонтальні або підняті. Швидкоросла, річний приріст у висоту 25-30 см., в ширину 15 см. Розміри дорослих дерев 10-15 (20) м. висота і 4,5-7 м. ширина. Хвоя зібрана по 5 в пучку, довга 7-10 см. довжини, пряма і досить жорстка, зелена або сіро-зелена, з світлими устьічними смугами по обидва боки. Шишки звисаючі, циліндричні, довгі, 8-15 см. завдовжки і 2-3 см. шириною, світло-коричневі, смолисті, дозрівають на третій рік. Коренева система глибока. Світлолюбна. Невибаглива, виносить всі культивовані не надто сухі грунти, добре росте на свіжих помірно родючих, гумусних, дренованих, кислих або слаболужних грунтах. Морозостійкість висока, стійка до борошнистого червеца. Виносить міське середовище. Використовується в великих садах і парках. Зона зимостійкості 5А

Pinus pumila (сосна низька, або сосна кедрова сланка, або кедр сланкий)

Сосна кедрова сланка рослина широкої екологічної амплітуди. Ареал поширення по всій Східній Сибірі і Далекому сході, в Північно-Східному Китаї. Росте на кислих і слабо лужних бідних і важких суглинних, піщано-глинистих грунтах, на щебенчато-скелястих з незначним родючим шаром. Зростає не тільки по схилах гір а й по низинах, по моховим річковим долинам, валах морського узбережжя, на торф'яно-підзолистих грунтах, піщано-кам'янистих розсипах. Невеликі деревця з широко розлогими гілками переплітаються кронами повзуть і стеляться по землі, мають здатність утворювати додаткове коріння, стебла досягають 10-12 м. довжини, утворюючи важко прохідні зарості. Лапаті гілки покриті пучками хвої, лише верхівками тягнуться в верх. Форма крони як кущ або кущовидне дерево. У прихованих від вітру долинах деревця досягають 4-5 зрідка до 7 м. висоти. За свій оригінальний вигляд кедровий стланик отримв багато назв: лежачий ліс, північний кедрач, північні джунглі. Кедровий стланик росте повільно, доживає до 250 років. Хвоя зібрана по 5 в пучку, вигнута, тонка, довга до 10 см. сизо-зелена, функціонує 2-3 роки. Шишки невеликі, яйцевидні або округлі 4-7 мм. довжиною і близько 3 см. шириной, зібрані на кінцях гілок в більшості з'єднані по кілька штук, червоно-фіолетові буріючі в міру дозрівання. Дозрівають на другий рік, опадають разом з насінням. Насіння овальне досить крупне, довжиною до 0,9 см. темно-коричневого кольору, їстівне (кедрові горішки). Шишки з'являються з 20-30 років, врожайні роки раз в 2-4 роки. Дуже зимостійка, світлолюбна, переносить невелике затінення, виносить міський клімат. Зона зимостійкості 2

Pinus pumila (сосна кедрова сланка) 'Glauca'

Повільно зростаючий кущ з широкими сланкими скелетними і дугоподібно піднятими бічними гілками, з віком густо-кущова, утворює асиметрично-округлу форму. Річний приріст 3 см. у висоту і 7 см. в ширину. Розміри дорослої рослини 1-1,5 м. заввишки і близько 3 м. ширина. Дуже старі екземпляри досягають висоти до 3 м. Хвоя дуже декоративна, дуже густо розташована, зібрана по 5 в пучку, 4-7 до 10 см. завдовжки, зелено-блакитна. Шишки як у Pinus pumila. Дуже морозостійка. Світлолюбна, відносно тіньовитривала, любить вологе місце розташування. До грунтів не вимоглива, росте на всіх помірно сухих або свіжих помірно багатих поживними речовинами рихлих добре дренованих грунтах (чутлива до надмірної вологості грунту), на кислих або слабо лужних. Виносить міськийї клімат. Для альпійських гірок і вересових садків. Зона зимостійкості 2

Pinus sibirica (сосна сибірська, або сосна кедрова сибірська, або кедр сибірський)

Сосна кедрова сибірська морфологічно дуже близька до сосни європейської, і ймовірно є її різновидом. Сосна сибірська відноситься до великого роду сімейство соснових, і не чого спільного з кедром не має. Ареал поширення в природі віддалений від сосни європейської, простягається від витоку річки Вичегди на північний схід європейської частини Росії до витоку Алдана в Східному Сибіру. Довгоживучі дерева, тривалість життя 500 років, досягають у висоту до 35-45 м. У культурі розміри набагато скромніші і росте дуже повільно, в 30 років досягає близько 4 м. висоти. Хвоя довга до 14 см. завдовжки і до 2 мм. шириною, зібрана по 5 в пучках, темно-зелена з сизим нальотом. Шишки досить великі до 13 см. завдовжки і 5-8 см. шириною, довгасті або яйцевидної форми, спочатку фіолетові дозрілі коричневі. Дозрівають на наступний рік, опадають в вересні не розкриваючись. Насіння їстівні, смачні (кедрові горішки), великі 10-14 мм. довжини і 6-10 мм. ширини. Шишки з'являються через 60 років й пізніше. Рясне плодоношення повторюється раз в 3-10 років. Грунти воліє родючі або середньо родючі суглинні. Рекомендується для великих парків і садів. Зона зимостійкості 1

Pinus strobus (сосна Веймутова або беелая востоочная) і сорти

Високе швидко зростуче дерево, ареал поширення в природі в холодному вологому кліматі східній Північній Америці. Зростає на основних піщано-глинистих добре дренованих грунтах. Дерева з вузько-конусоподібною кроною і прямим стовбуром, в молодості узкопірамідальна з правильними горизонтальними ярусами гілок, з віком набуває дуже рихлу широкогілясту мальовничу форму. Тривалість життя дерев 500 років. На батьківщині ця сосна найбільша, досягає до 60-70 м. в висоту. У культурі набагато нижче, в середньому 25-30 м. висота і 8-10 (15) м. ширина. Росте дуже швидко, річний приріст 35-50 см. у висоту, в 30 років досягає більш 15 м. висоти. Хвоя дуже тонка, м'яка, в пучках по 5 штук, довжиною до 10 см., блакитно-зеленого кольору. Дуже своєрідні звисаючі вузькоціліндрічні дуже довгі шишки до 20 см. завдовжки і 4 см. діаметром. У перші 10-15 років утворює стрижневий корінь, наступні 30-40 років в основному домінують сильні плоско розпростерті дископодібні бічні корені. Дуже морозостійка, світлолюбна, тіньовитривала, дуже вітростійка, добре переносить стрижку. Невимоглива до місця розташування, добре росте на бідних грунтах, оптимальні для швидкого розвитку основні багаті поживними речовинами і піщано-глинисті грунти з хорошим водопостачанням, від кислих до нейтральних, не виносить застою води і жаркі місця. Під вагою снігу іноді ламаються кінці гілок, схильна до захворювання склеродієвим раком, дуже чутлива до диму і газу. Рекомендується для великих парків і садів. Сосна веймутова має безліч садових форм. Зона зимостійкості 4

Листяні дерева з довго зберігаючими декоративними плодами

Acer negundo (клен ясенелистий або американський) Одна з найбільш агресивних рослин. І сорти

Листопадне дерево або великий кущ, часто багатостовбурний з широкою рихлою кроною, з віком розлогий, гілки живописно пониклі. Родом з Північної Америки, росте по берегах озер, в заплавних лісах (тимчасово затоплюваних річкових долинах). В Європу завезений в XVII столітті, швидко поширюється крилатками і зараз можна зустріти його самосів по всій території Європи. Клен ясенелистний інвазивний вид, навіть вважають його небезпечним агресивним деревним бур'яном, невибагливий і здатний швидше інших видів рослин утворювати багатоярусні зарості ускладнюючи відновлення місцевих видів. Дерева заввишки до 15 (20) м. і 10-12 (14) шириною. Швидко зростаючий, річний приріст у висоту 45 см., в ширину 30-40 см. (значно сильніший приріст у молодих рослин). Молоді пагони зелені блискучі часто з голубим нальотом. Листки супротивні, перисто-складні, листочків найчастіше 5 до 7 або 3, світло-зелені, осіннє забарвлення яскраво-жовте іноді яскраво помаранчеве. Квітки блідо-жовті з'являються перед розпусканням листя в березні-квітні в поникающих кистях, чоловічі суцвіття дуже декоративні. Плоди грона крилаток жовто-білого кольору. Коренева система стрижнева, головний корінь глибокий з великою кількістю тонких коренів у верхньому горизонті. Місцям розташування віддає перевагу сонячним до півтіні. Дуже невибагливий до грунтів і вологи, зростає на всіх видах грунтах, як сухих так і на перезволожених з високим рівнем грунтових вод, переносить вапняні грунти. Нечутливий до забруднення повітря, стійкий до умов міського середовища, добре переносить пересадку, без проблем затоплення, з віком небезпека вітролома. Використовується в міському озелененні та на підприємствах, на підтоплюваних ділянках, як грунтозакріпляюча рослина по берегах річок і озер і болотистих ділянках. Зона зимостійкості 5А

Acer tataricum subsp. ginnala (клен татарський, надрічковий, Гиннала)

Невелике широко розлоге дерево, часто зустрічається кущовой форми, до 5 м. висоти і 4 м. ширини, рідше зустрічаються екземпляри і до 12-15 м. висоти. Ареал поширення в природі, простягається від Центральної Європи, Балкан та Греції через Східну Європу до Західної Азії. Зростає в широколистяних лісах в підліску, на схилах ярів, в горах піднімається до висоти 700-3000 м. над рівнем моря. В Україні зростає у всіх областях, як посухостійка рослина найчастіше зустрічається в степовій зоні. Швидко зростаючий, щорічний приріст 70 см. у висоту і 50 см. в ширину, пускає поросль. Молоді пагони тонкі червонуваті, старі гілки покриті сірою іноді майже чорною корою. Листя невеликі трьохпальчаті, зверху темно-зелені, знизу світліше, восени яскраво жовто-червоні. Цвіте після розпускання листя, квітки дрібні білі, запашні зібрані в грона, хороші медоноси, цвіте в травні-червні пізніше інших видів кленів. Плоди декоративні крилатки розташовані попарно під кутом один до одного, спочатку жовтувато-зелені при дозріванні поступово набувають починаючи з країв до центру яскраво рожевий - малиновий або червоний колір. Невибагливий, стійкий до посухи, досить витривалий до засолення грунтів, добре переносить стрижку і форміровку, стійкий до умов міста і забруднення повітря газами і димом. Світлолюбивий але витримує деяке затінення. Крім медоносних властивостей добре відомий як декоративна рослина, в культурі відомий з 1759 року. Клен татарський в декоративному садівництві використовується в міському озелененні, парків, лісопарків, в формованих живоплотах. Зона зимостійкості 3

Alnus (вільха) види і сорти

Alnus incana (вільха сіра або вільха біла)

Велике листопадне дерево до 20 м. висоти і 4-8 (12) м. ширини, з щільною пірамідальною кроною, часто у формі великого куща, рідко з одним прямоідущім стволом, асиметричною кроною. Ареал в природі Європа до Кавказу, в Центральній Європі поширена майже всюди, в Альпах піднімається до 1600 м., зростає на вологих схилах і осипях, на затоплюваних територіях уздовж гірських струмків і річок, а також в заплавних лісах височин. Дерева із середньою швидкістю росту, річний приріст у висоту 35 см., в ширину 20 см., тривалість життя коротке в середньому близько 40-60 років, рідко доживає до 100 років. Молоді пагони сірі, не клейкі, слабо оксамитові, кора сріблясто-сіра довго залишається гладкою. Листя широкояйцеподібні, загострені, 4-10 см. завдовжки і 3,5-7 см. шириною, темно-зелені, з нижнього боку сірі оксамитові. Цвіте в березні-квітні до появи листя, цвіте раніше на один-два тижні ніж вільха чорна, квітки одностатеві, чоловічі сережки до 10 см. завдовжки, жіночі квітки дуже маленькі і непоказні, запилюється вітром. Плоди шишки завдовжки до 1,6 см., яйцевидні, сіро-коричневі, дозрівають у вересні, насіння розносяться вітром. Коренева система не глибокий стрижень, велика частина поверхнева дає численні кореневі нащадки. Невимоглива, росте від помірно сухих до вологих (мокрих) грунтах, віддає перевагу вапняному, застій води переносить не так добре як чорна вільха, переносить засолення грунту, в симбіозі з актиноміцетами пов'язує азот. Виносить невелику тінь, вітростійка. Використовується на перезволожених місцях. Зона зимостійкості 3

Catalpa bignonioides (катальпа бігнонієвидна) і сорти

Ареал Південний схід Північної Америки, зростає на родючих вологих грунтах уздовж річок. Листопадне швидкозростаюче середніх розмірів дерево з широкоокруглой розлогою кроною, у старих екземплярів шлейфовидні гілки майже лежать на землі. Досягає 10-15 м. висоти і 6-10 м. ширини, річний приріст у висоту 30-35 см, завширшки 30 см., Старі екземпляри розростаються більше в ширину ніж у висоту. Кора світло-сіро-коричнева, тонка, довгасто-тріщинувата. Листя великі серцеподібні 10-20 см. завдовжки, супротивно розташовані, найчастіше по 3, яскраво-зелені, при розтиранні видають неприємний запах, восени жовті, опадають рано, часто опадають ще зеленими. Цвіте в червні-липні, слабо запашне численне велике волотисте суцвіття до 35 см. завдовжки, окремі квітки форми дзвіночка, білі, в середині з пурпуровими плямами і двома жовтими смужками. Плоди вузькі стручковидні коробочки до 35 см. завдовжки, залишаються на дереві аж до весни. Коренева система стрижнева, корені товсті, м'ясисті. До грунтів невимоглива, але віддає перевагу свіжим родючім грунтам, на диво добре переносить сухість, вапняні грунти. На більш сухих не дуже родючих грунтах краще визрівають паростки, менше пошкоджується морозом. Місцерозташування сонячне до півтіні, захищене від вітру. Молоді рослини чутливі до морозу, з віком зимостійкість збільшується, стійка до міського промислового середовища. Катальпа бігнонієвидна виглядає екзотично, рекомендується для невеликих садів і парків, озеленення міст. Зона зимостійкості 6В

Crataegus × lavalleei (Глід Лавальє) 'Carrierei'

Популярний гібрид глоду з шкірястим довго зберігающимся листям на рослині, виведений в 1870 р. Франція. Листопадне невелике дерево або великий кущ 7 м. висоти, іноді і вище, з кулястою а пізніше розлогою ажурною кроною, дуже старі екземпляри можуть бути майже в два рази ширше. Швидкість зростання середня, річний приріст 20-35 см. у висоту і 20-30 см. в ширину. Кора сіро-зелена або оливково-зелена пізніше сіро-коричнева, з злегка вигнутими колючками до 5 см. завдовжки. Листя еліптично-довгасті 5-15 см. завдовжки, шкірясті, блискучі, темно-зелені, зберігаються на дереві до грудня, осіннє забарвлення жовто-коричневе або помаранчеве. Цвіте в травні, біло-рожеві зібрані в парасолькові суцвіття медоноси. Плоди оранжево-червоні з цятками, 1,3-1,8 см. діаметром, дозрівають у великій кількості і тримаються на дереві в м'які зими до січня, дуже декоративні. Корні товсті дуже міцні і глибокі, широко розпростерті, сильно розгалужені, з незначною кількістю тонких коренів. Місцезнаходження сонячне до легкої тіні. Віддає перевагу середньотяжкім або легкім грунтам, від сухих до свіжих, нейтральних до лужних. Морозостійкий, стійкий до міських умов, переносить спеку і посуху, вітростійкий. Рекомендується для озеленення вулиць, посадки в парках і великих садах. Зона зимостійкості 5В

Crataegus crus-galli (Глід півнева шпора)

Ареал поширення в природі Східна Північна Америка і західна Пенсільванія, зростає по лугах і лісових узліссях, на вологих родючих добре дренованих грунтах, на схилах невисоких гір. Листопадний великий кущ (чагарник) або невелике дерево 5-7 (9) м. заввишки, з широкоокруглою кроною і коротким стволом, гілки горизонтальні широко розкидисті і щільно переплетені між собою, у старих екземплярів дуже мальовнича трохи сплющена парасольковидна форма крони і звисаючі гілки. Повільно зростаючій, річний приріст 25 см. у висоту і ширину, в природі часто розростається більше в ширину. Пагони сіро-коричневі з довгими до 8 см. трохи вигнутими вузькими колючками. Листя назад вузько-яйцевидні трохи шкірясті 7,5 см. завдовжки і 3,5 см. шириною, темно-зелені блискучі, восени жовті - помаранчеві або бронзово-червоні. Цвіте в травні/червні, великі білі квіти медоноси 1,5 см. діаметром зібрані в парасольчаті суцвіття до 10 см. завдовжки. Плоди темно-червоні округлі 1,5 см. діаметром яблучка дуже численні, зберігаються на дереві дуже довго, в м'які зими до весни, один з найбільш декоративних. Коренева система поверхнева, але скелетні корені глибокі грубо розгалужені, тонких коренів мало. Світлолюбний, виносить півтінь. Виносить всі грунти, росте як на сухих так і на вологих місцях, віддає перевагу свіжим родючім але добре дренованим грунтам, не вимогливий до значення pH. Стійкий до морозів і міських умов, до диму, вітру, до засолення дуже витривалий, випробуваний на морському узбережжі! З давніх-давен широко застосовується в декоративному озелененні, як в Північній Америки так і в Європі. Зона зимостійкості 5А

Fagus sylvatica (бук лісовий або бук європейський) і сорти

Бук лісовий один з найкрасивіших і найбільш поширених дерев по всій Європі, росте від низин до Альп, в горах піднімається на висоту до 2300 м. над рівнем моря, часто домінує в листяних і змішаних лісах, росте на пухких вологих або свіжих добре дренованих як бідних так і багатих вапном глибоких піщано-кам'янистих суглинках, при холодно-вологому кліматі з опадами понад 500 мм. В Україні буковий ліс росте переважно в Карпатах, в вигляді островів зустрічається по всій території України, через господарську діяльність людини букові ліси зникли на більшій частині займаної ними раніше території. Листопадне велике дерево з широкою кулястою кроною, з сильними гілками що звисають до землі, (в природі) в групових насадженнях утворює високі і прямі стовбури. Швидкорослі дерева, річний приріст у висоту 50 см., в ширину 40 см., досягають до 25-30 (50) м. висоти, в природі старі екземпляри досягають такої ж ширини. Дерева живуть 300-400 років. Молоді гілки сіро-коричневі, з віком з гладкою сріблясто-сірою корою. Листя чергові, широко-еліптичні до овальних 5-10 см. завдовжки з 5-9 прожилками, край злегка хвилястий, спочатку листя шовковисто опушені, пізніше зверху гладкі, темно-зелені, блискучі, знизу опушені на прожилках, осіннє забарвлення яскраво-жовте до червоно-коричневоого. Цвіте в травні, бук лісовий однодомна рослина з роздільностатевими квітками, чоловіче цвітіння зібрано в численні кулясті суцвіття на довгих черешках, жіноче цвітіння складається з двох квіток, перші квіти і плоди з'являються через 15-20 років, медонос і пергонос. Плоди завжди два однонасінних букових горішка, в одній покритою щетиною горизонтально або вертикально розташованой коробочці, горішки їстівні дуже поживні, із за щавлевої кислоти у великих кількостях слабо-отруйні, дозрівають в кінці вересня і обсипаються з жовтня по листопад. Коренева система потужна але неглибока, без явно вираженого стрижневого кореня, з сильно вираженими бічними основними коріннями що далеко йдуть косо вглиб грунту, і дуже великою кількістю поверхневих коренів, не одна інша з місцевих лісових порід не пронизує верхній горизонт грунту так інтенсивно своїм корінням. У старих дерев дуже характерне розташування глибини коренів 1-1,4 м., а при сильно ущільнених грунтах або високому рівні грунтових вод часто лише 30 см. в глиб, на більш легких грунтах іноді в два рази ширше ніж крона. Коріння дуже чутливі до ущільнення, обкопування, зміни рівня грунтових вод. До грунтів невимогливий, віддає перевагу свіжім або вологім родючім глинистим грунтам з певним значенням вапна, оптимальні місця розташування з вологим повітрям, добре росте на слабо кислих бідних грунтах. Дуже тіньовитривалий (росте навіть при 1/60 денного освітлення, кілька чутливий до пізніх заморозків і спеці, любить високу вологість повітря, не переносить застою води і довгих посушливих періодів, чутливий до забруднення повітря і грунту, кора старих дерев при одиночній посадці на відкритому просторі може отримувати сонячні опіки. Лісовий бук утворює дуже густу сильно тінисту крону, добре переносить стрижку і форміровку, широко використовується для формованих високих живоплотів 2-4 м. заввишки, крок посадки: 2-3 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди. У парках і великих садах як солітер. Бук лісовий одна з найпопулярніших рослин в ландшафтному озелененні, має дуже багато цікавих форм росту і культиваторів. Зона зимостійкості 5В

Fraxinus excelsior (ясен звичайний або ясен високий) і сорти

Ареал поширення в природі: Європа, Мала Азія до Закавказзя і Північної Персії, в Центральній Європі всюди, в Альпах піднімається до 1400 м. над рівнем моря, зростає в ущельних лісах, в листяних і змішаних лісах з багатим травостоєм, уздовж річок і струмків, на кам'янистих схилах, на вологих, пухких, глибоких до іноді не глибоких, багатих, вапняних до помірно кислих суглинних до глинистих грунтах. Листопадні великі в молодості швидкорослі дерева з овальною або округлою світлою кроною, окремі гілки з віком широко розлогі. Дерева досягають 25-40 м. висоти і 20-30 (35) м. ширіни, річний приріст у висоту 30-45 см., в ширину 20-30 см., в перші 10 років ростуть значно швидше, живуть до 200 років. Кора на молодих гілках від оливково-зеленого до сіро-зеленой, пізніше сіра, довго залишається гладкою, зимові брунки чорні. Листя розташовані супротивно, непарноперисті, до 40 см. завдовжки, складаються з 9-13 листочків, листочки довгасто-яйцеподібні або ланцетні, 5-12 см. завдовжки, 1,5-4-5 см. шириною, осіннє забарвлення жовте або після перших морозів опадають зеленими. Квітки одно або двостатеві, з'являються до розпускання листя на кінцях торішніх пагонів, 10 см. завдовжки, зібрані пучками, жовті або червонувато-зелені, малопомітні, запилюються вітром, цвітуть в квітні/травні. Плоди горішки, вузько-довгасті крилатки до 5 см. завдовжки зібрані в пучки, дозрівають вересень-жовтень, залишаються на дереві до весни, можуть відлітати від материнського дерева до 150 м. Коренева система в перші 10 років стрижнева, з віком відростають сильні бічні поверхневі корені, які розростаючись заходять далеко за межі крони. На них з'являються вертикальні коріння які досягають глибини 1,5 м., серед європейських деревних рослин у ясеня самі широко поширені коріння, коріння ростуть тільки з травня до початку вересня, болісно реагує на зниження рівня води, переносить невелику підсипку грунту, часто утворюються кореневі нащадки. Воліє гумусні досить свіжі-вологі глибокі родючі і пухкі добре дреновані грунти, любить вапнування, добре росте на помірно кислих, не любить ущільнення і занадто сирі грунти, уникає перезволожених місць, вважає за краще багату на кисень проточну воду. Світлолюбивий, вважає за краще легку півтінь, в молодості тіньовитривалий, досить теплолюбний, молоді дерева можуть пошкоджуватися пізніми заморозками, вітростійкий, висока регенеративна здатність. При опусканні рівня грунтових вод - всихання вершини, квітконоси часто пошкоджуються кліщами, галоутворення призводить до каліцтва і одревесневинню квітконосів, які і взимку залишаються на дереві, дичина і худоба охоче обгризають кору, в промислових районах чутливий до впливу промислової загазованості. Підходить для посадок в великих парках і вздовж доріг. Зона зимостійкості 4

Gleditsia triacanthos (гледичія трьохколючкова, або гледичия звичайна) і сорти

Листопадне велике невибагливе колюче дерево, з нерегулярною відкритою і рихлою кроною, основні гілки тільки в молодості піднімаються верх під гострим кутом, з віком горизонтально розлогі, утворюють мальовничу парасолькоподібну крону. Ареал поширення в природі Північна Америка, зростає в змішаних лісах уздовж річок на свіже-вологих родючих грунтах, іноді на сухих, бідних, піщано-кам'янистих, суглинних пагорбах. Ростуть дерева в молодості дуже швидко, річний приріст більше 70-80 см. заввишки, з часом швидкість росту сповільнюється, річний приріст близько 30 см. у висоту і 20 см. в ширину. Досягають 10-25 (30) м. висоти і 8-15 (20) м. ширини, старі екземпляри з парасолькоподібной формой можуть бути набагато ширше. Пагони злегка зигзагоподібно вигнуті, червоно-коричневі, пізніше оливково-коричневі і сірі, на гілках колючки прості і розгалужені до 8 см. завдовжки, на стовбурі до 20 см., кора на старих стовбурах сіро-коричнева, часто чорна, з довгими вузькими відшаровующімися лусочками, малюнок кори дуже декоративний. Листя парноперисте або двічі перистоскладні, з 20-30 довгасто-ланцетними листочками до 3 см. завдовжки, у двічі перистих 8-14 складних листочків, темно-зелені, осіннє забарвлення дуже раннє золотисто-жовте. Цвіте червень-липень, квітки непоказні світло-зеленого кольору, одностатеві, зібрані по 5-7 в довжині запашні медоносні суцвіття, виділяють рясно нектар. Плоди повислі, плоскі, вигнуті, спірально викручені, червонувато-коричневі, блискучі, до 40 (50) см. довжиною і 3 см. шириною шкірясті багатосім'яні стручки, залишаються на дереві до зими, дуже декоративні. Коріння дуже глибокі широко поширені, м'ясисті, мало розгалужені. Сонцелюбива, до грунтів і вологи невимоглива, росте на всіх культивованих грунтах, не боїться навіть найбідніших піщаних місць, вважає за краще рівномірно зволожені родючі грунти, від слабо кислих до лужних або сильно лужних. Добре переносить пересадку, добре переносить стрижку (підходить для колючих непрохідних живоплотів), морозостійка, стійка до міських умов, забруднення повітря, радіації, за американськими даними стійка до засолення, посухостійка, під час тривалої літньої посухи і на занадто сухих грунтах скидає листя, листя після поливу швидко відростають, дерево широкого спектру застосування, в тому числі і в зоні повеней (в США дерево узбережжя). В Америці одне з найбільш висаджуємих. Гледичія трьохколючкова має ряд цікавих форм, має сорт без колючок. Рекомендується для міського озеленення. Зона зимостійкості 6А

Malus (яблуня) 'Golden Hornet'

Листопадне невелике дерево або великий кущ, 4-6 м. заввишки і майже такої ж ширини, в молодості росте строго вертикально, крона густа і воронкоподібна, в старості з живописно звисаючими бічними гілками. Листя блискуче-зелені, восени червоні. Цвіте в травні, квіти білі прості, бутони рожеві. Рясно плодоносить, форма яблука типова, 2,5-3 см. завдовжки і 1,8-2,5 см. шириною. Дуже красива восени, до зими дерево покрите численними плодами, при температурі -2/-4 °C опадають. Ефектна плодоносна швидкозростаюча яблуня з вільною кроною і випрямленими гілками, стійка до парші, яблука підходять для домашніх заготовок. Зона зимостійкості 4

Malus (яблуня) 'John Downie'

Листопадне швидкоростуче невелике дерево або великий кущ, 4-6 (8) м. заввишки і 3-4 (6) м. шириною. Листя темно-зелені блискучі, широкояйцеподібні, края тонкозубчасті. Квіти білі прості, 3,5-4,5 см. діаметром, бутони рожеві. Плоди незвично великі, острояйцеподібні, 4 см. завдовжки і 2,5-3 см. шириною, з сонячної сторони яскраво червоні, з тіньовой темно-жовті до темно-помаранчевого кольору. Яблучка дуже декоративні, яскраві і привабливі, довгий час залишаються на дереві. Морозостійка, помірно уражується паршею. Рекомендується для озеленення житлових районів і невеликих садів. Зона зимостійкості 5А

Platanus × acerifolia (платан кленолистий або платан іспанський)

Імовірно гібрид між Platanus orientalis і Platanus occidentalis. Також відомий під назвою Platanus × hibrida, Platanus x hispanica.

У стародавній Греції платан назвали Platanus, можливо це слово походить від грецького platys що означає широкий, що могло означати широке листя або широку крону. Листопадне монументальне швидкоросле дерево 20-30 м. заввишки, іноді і вище, і 15-25 м. шириною, поодинокі екземпляри в природі бувають ширше, з сильними основними гілками і широко-розкидистою ажурною формою крони, нижні гілки з віком трохи звисають. Швидко зростаючий, річний приріст 50 см. у висоту і 40 см. в ширину, в перші 10-15 років зростає ще швидше. На молодих гілках кора світло-коричнева, пізніше жовто-зелена або сіро-коричнева, стара кора відшаровується великими пластинами. Листя схожі на листя клена, 3-х лопатеві, 12-25 см. шириною, зелені, шкірясті, зверху протягом літа гладкі, з низу прожилки опушені, довго тримаються на дереві, восени часто тільки зеленувато-жовті. Квіти жовто-зелені головки на довгих звисаючих черешках з'являються з листям, непоказні. Плоди декоративні, звисаючі кулясті супліддя на довгих плодоніжках 15-20 см. завдовжки, частіше по 2, рідше по 3, зберігаються на дереві часто до весни. Коренева система стрижнева, скелетні корені глибокі густо розгалужені. Бічні корені сильні, поверхневі, можуть підняти дорожнє покриття, добре переносить повінь, в природних умовах росте по берегах річок на вологих грунтах. До грунтів дуже невибагливий, добре росте на дуже сухих грунтах якщо вони не дуже бідні. Віддає перевагу глибокім дренованним досить вологім трохи глинистим субстратам, від нейтральних до сильно лужних. Місцезнаходження воліє сонячне до легкої тіні. Морозостійкий, теплолюбний, димо-газо стійкий, добре переносить міський клімат, переносить промислові викиди і випромінювання, добре переносить пересадку, добре відростає після стрижки, підходить для формування. В деяких країнах страждає грибним захворюванням Gloeosporium nervisequum (при якому опадають розпускающієся листя). У південних країнах хворіє на рак платанів. Прекрасна рослина з незвичайною корою що відшаровується, підходить для великих парків і широких вулиць. Зона зимостійкості 6А

Rhus typhina (сумах оцетовий, або сумах пухнастий, або сумах оленерогій)

Рослина сімейства Сумахових, вид роду Сумах, ареал поширення в природі Східна Північна Америка, зростає на добре дренованих багатих грунтах, також на схилах, вздовж доріг, на полях, на дуже сухих і стерильних грунтах. Листопадне невелике дерево, частіше високий широко-вертикальний многоштамбовий кущ, досягає 4-6 (10) м. висоти і ширини. Швидкість зростання середня, річний приріст 30-40 см. у висоту, з віком значно менше, утворює кореневі нащадки. Молоді пагони вилкоподібні, товсті, коричнево-опушені (схожі на оленячі роги), стара кора темно-коричнева, тонка, з молочним соком. Листя непарно перістоскладні, незвично великі 50-60 см. завдовжки, з 11-31 листочками 6-11 см. завдовжки, зелені, блискучі, з нижнього боку з блакитним відтінком, восени помаранчево-вогненно-червоні. Цвіте в червні-липні, квітки зеленуваті, полігамні або одностатеві, як правило дводомні, розташовані на кінцях гілок 15-20 см. завдовжки. Плоди багряно-червоні супліддя, взимку зберігаються на дереві, не отруйні, солодкуваті. Коренева система м'ясиста, плоска, утворює багато кореневих нащадків на великій відстані. Світлолюбивий, з дуже широкою грунтовою амплітудою, виносить майже всі грунти, росте як на сухих піщаних бідних грунтах, так і на вологих родючих субстратах, від кислих до лужних. Морозостійкий, стійкий до посухи, добре переносить тепле сухе повітря, стійкий до міських умов і промислових викидів. Невибаглива рослина з екзотичним зовнішнім видом, рекомендується для всіх видів садів. Зона зимостійкості 5В

Rhus typhina (сумах оцетовий) 'Dissecta'

Листопадне мальовниче низьке дерево з розлогою кроною і нахиленим стволом, 2,5-4 м. заввишки і в два рази ширше, з широко розлогими звисаючими гілками, часто у вигляді шлейфу лежать на землі. Зростає повільніше ніж вид Rhus typhina. Листя непарно перістоскладні, довгі 50-60 см., листочки тонкі і глибоко розрізані, як у папороті, зелені, восени набувають жовто-помаранчевого забарвлення до червоного. Жіночий сорт утворює плоди. Інші ознаки і переваги як у виду Rhus typhina. Підходить для всіх видів садів, і для вирощування в великіх контейнерах. Зона зимостійкості 5В

Robina pseudoacacia (робінія псевдоакація, або псевдоакація, або робінія звичайна, або біла акація) і сорти

Ареал дикого виду Східна Північна Америка, зростає в змішаних листяних лісах, на пустощах, занедбаних полях, на помірно родючих, вологих і сухих, рихлих піщаних, глинистих і кам'янистих грунтах. Листопадне велике дерево 20-25 м. заввишки і 12-18 (20) м. шириною, з округлою рихлою кроною, часто з кривим стовбуром, з віком набуває мальовничу парасолькоподібну форму крони. У молодості дуже швидкоростуча, річний приріст 1-1,2 м. в висоту, після 10 років 25-50 см., після 40 років близько 20 см. Молоді пагони червоно-коричневі, ребристі, сильно колючі, колючки до 3 см. завдовжки, стара кора темно-коричнева до темно-сірої, глибоко тріщинувата. Листя складні, непарноперисті 20-30 см. завдовжки, складаються з 9-19 еліпсоїдних листочків 3-4 см. завдовжки, темно-зелені з сизувато-блакитним нальотом, з нижнього боку світло-зелені, розпускаються пізно, восени жовті. Цвіте в кінці травня початку червня, квітки двостатеві, зібрані в білі звисаючі кисті 10-25 см. завдовжки на молодих пагонах, з солодким запахом, медоноси, мед відноситься до кращих сортів з тонким ароматом і довго не кристалізується. Квіти їстівні в сирому вигляді, з них роблять наливки і настойки. Плоди коричневі плоскі стручки з 4-10 насінням, часто зимують на дереві. Коренева система в молодості стрижнева, через 15-20 років потовщується, потім починає формувати бічні корені, що залягають дуже близько від поверхні і далеко простягаються. На піщаних грунтах глибина коренів досягає 2-6 м., на коренях утворюються вузлики що містять бактерії, зв'язують азот, утворює кореневі нащадки, відноситься до інвазівних видів, включена в сотню рослин найбільш небезпечних чужорідних видів у флорі Європи. Світлолюбна, невимоглива, добре росте на бідних сухих піщаних і гравійних грунтах, від слабо кислих до лужних, уникає вапняні. Віддає перевагу родючим, свіжим, помірно сухім, рихлим глинистим грунтам. Погано росте на важких сирих і бідних киснем субстратах. Коріння потребують підвищений вміст повітря в грунті, тому віддає перевагу рихлим грунтам. Морозостійка, в молодості іноді страждає від пізніх заморозків, теплолюбна, стійка до спеки і посухи, добре переносить міський клімат, промислові викиди, переносить засолення, листя і коріння збагачують грунт азотом, при пораненні коренів коренева система швидко відновлюються. Листя і кора отруйна для коней, для корів і кіз є хорошим кормом. Для людини, кора, листя, боби, насіння, отруйні. Отруйні виділення коренів і листя витісняють інші рослини. Завдяки високій декоративності і невибагливості і хорошого медоноса, широко використовується в садах і парках, в обсадка доріг для вітрозахисних смуг, і закріплення укосів залізничного полотна, для зміцнення пісків схилів ярів. Добре переносить стрижку, підходить для живоплотів. Зона зимостійкості 6А

Sorbus aucuparia (горобина звичайна) і сорти

Ареал поширення в природі майже вся Європа, Північна Африка, Азія, Кавказ, доходить до Крайньої Півночі, в горах піднімається на висоту до 2000 м. де стає вже кущом. Часто зустрічається по краях поля, на лісових галявинах, у заростях чагарників, болотах, зростає на кислих, вапняних, помірно сухих або свіжих, бідних поживними речовинами, рихлих глинистих грунтах. Листопадне маленьке або середнє дерево, 6-12 м. висоти (іноді зустрічаються екземпляри до 22 м. висоти), і 4-6 м. ширина, з овальною кроною, або багатостовбуровий малорозгалужений кущ. Гілки спочатку строго вертикальні, з віком більш рихлі і трохи звисають. Швидкозростаюча, річний приріст 40 см. у висоту і 30 см. в ширину, в молодості швидше, живе 80-100 (150) років, на поганих грунтах відносно швидко старіє. Молоді пагони сірувато-червоні, опушені, кора світло-сіро-коричнева або жовто-сіра, гладка, блискуча. Листя непарноперістоскладні до 20 см. завдовжки, складаються з 7-15 ланцетних або овально-загострених зубчастих по краю листочків, зверху темно-зелені, зазвичай матові, знизу світліші, опушені, восени жовто-оранжево-червоні. Цвіте в травні-червні білі зібрані в густі щитковидні суцвіття діаметром до 15 см., розташовані на кінцях пагонів, медонос, дає бджолам нектар і пилок, горобиновий мед червонуватий і крупнозернистий з сильним ароматом. Плоди округлі 0,8 см. діаметром, яскраво-червоні або помаранчеві, у великій кількості, дозрівають у вересні-жовтні, висять на гілках до весни. Плоди їстівні, сирі практично не вживають в їжу через гіркоту, після морозів втрачають гіркоту. Плоди горобини звичайной прекрасна сировина для лікеро-горілчаної промисловості («Горобина на коньяку»), і кондитерської промисловості (цукерки «горобина в цукрі»), виробництва безалкогольних напоїв і консервування: варення, повидло, мармелад. Плодоношення з 7-8 років. Коренева система стрижнева, глибока до 2 м., з поверхневим бічним корінням, існуюча в симбіозі з мікоризою яка полегшує добування поживних речовин. Світлолюбна, виносить півтінь. До грунтів і вологи дуже невимоглива, добре росте навіть на бідних піщаних сухих місцях. Віддає перевагу свіжим - вологім не дуже бідним пухкім слабо кислим грунтам, хоча переносить вапнування. Морозостійка, погано переносить тривалі літні посухи, середньо вітроламка, добре відростає, не чутлива до тимчасових підтоплень. Рекомендується для будь-якого саду та озеленення вулиць. Зона зимостійкості 4

Sorbus aucuparia var. 'Edulis' (горобина звичайна їстівна)

Була знайдена в 1810 році в Шпорнхау, Моравія.

Листопадне дерево середніх розмірів, 10-15 м. висоти і 6-7 м. ширини, з рівномірною пірамідальною щільною кроною, з віком округло-овальна більш рихла крона. В молодості швидкозростаюча, пізніше середньо зростаюча, річний приріст близько 40-50 см. у висоту і 30 см. в ширину. Пагони товщі ніж у виду Sorbus aucuparia, оливково-коричневі, блискучі, з світлими довгастими чечевичками, бруньки дуже потужні. Листя непарноперістоскладні, грубі, великі і темніші ніж у виду, складаються з 13-15 (17) листочків, восени яскраво-жовті або оранжево-червоні. Цвіте в травні-червні білі щитковидні суцвіття 20 см. в діаметрі. Кількість плодів більше і ягоди більші ніж у виду діаметром 1,3 см., коралово-червоні, кисло-солодкі, без гіркоти, 100 гр. стиглих плодів містить близько 60-110 мг. вітаміну С і 2,5 мг. каротину. Плоди також містять замінник цукру солодкість якого наполовину менше ніж у сахарози. Інші дані, коренева система і переваги як у виду Sorbus aucuparia. Вирощується як декоративно-плодова рослина. Зона зимостійкості 4

Tilia cordata (липа дрібнолиста або серцеподібна)

Ареал проживання в природних умовах Європа (в центральній Європі від рівнин до Альп, піднімається на висоту до 1550 м.), Крим, Кавказ, Західний Сибір. Широко поширилася через масові посадки навіть там де раніше ніколи не жила. Зростає по змішаних світлих лісах, в заплавних лісах і сухих дубово-грабових лісах, на помірно сухих, свіжих, пухких, гумусних, від дрібних до глибоких, від слабо кислих до лужних, суглинних і глинистих лісових грунтах. Листопадне струнке велике дерево, 18-25 (30) м. заввишки і 10-15 (20) м. шириною, з дуже правильной щільной широкояйцевидной кроной, пізніше високо склепінчастою або округлою, основні гілки в вільній посадці ростуть від самого низу спрямовані під кутом вгору, з віком відхиляються і звисають. Росте досить повільно, річний приріст 30 см. у висоту і 25 см. в ширину, живе понад 1000 років. Молоді пагони тонкі глянцеві, спочатку червоно-коричневі, з сонячної сторони світло-коричневі, кора темна борозниста. Листя неправильно-серцеподібні або округлі 3-10 см. завдовжки і шириною, темно-зелені, знизу сизі, восени лимонно-жовті, жовті до яскраво жовтих. Цвіте в червні (12-17 днів), квіти двостатеві біло-жовто-зелені солодкувато-запашні медоноси, зібрані в повислі по 5-11 шт. суцвіття, липа дрібнолиста найкраща липа-медонос. Плоди коричневі бархатисто-опушені округлі або овальні дрібні горішки з тонкою стінкою, дозрівають в серпні-вересні, зберігаються на дереві всю зиму. Цвіте і плодоносить з 20-років в лісових насадженнях, і з 8 років на відкритому місці. Коренева система в перші 7-8 років утворюється один стрижневий корінь, пізніше формується потужна нерегулярна стрижнева коренева система, участь тонких коренів ще більш інтенсивна ніж у бука, берези, в'яза, дуба, граба, вільхи чорної, ясена, і нагадує явір. Світлолюбна, виносить півтінь, невибаглива, легко пристосовується і добре росте на бідних помірно сухих грунтах. Вважає за краще не занадто сухі, свіжі, родючі, слабо кислі, лужні грунти. Вітростійка, морозостійка, теплолюбна, переносить тепле сухе повітря (спеку) і тимчасову сухість грунту, виносить міськийї клімат, добре формується і відростає після обрізки. Дуже добре переносить пересадку. Вид часто застосовується для озеленення міст і сіл, популярна рослина для формування кубовидних форм і високих формованих живоплотів. Крок посадки: 2-3 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота 2-4 м. Зона зимостійкості 4

Листяні кущі з довго зберігаючими декоративними плодами

Aronia melanocarpa (аронія чорноплідна)

Аронию чорноплідну часто називають "чорноплідна горобина".

Ареал східна частина Північної Америки, в Антарио, Мечіган і Флорида. Листопадний невеликий кущ 1-1,5 (2,5) м. заввишки, з віком такої ж ширини, з численними вертикальними пагонами, з віком розлогою формою, пагони вигнуті звисають в низ, утворює численну кореневу поросль. Щеплення на горобині дає штамбову форму, виходить невелике дерево. Листя розташоване чергово, еліптичні до оберненояйцевидних, 2-5,5 см. завдовжки, листовий черешок 0,5-0,8 см. завдовжки, края рівномірно і дуже тонко зазубрені, зверху глянцеві зелені, з низу світло зелені, при розпусканні зелені, слабо опушені, восени дуже красиві, від світло-червоного до вино і темно червоного забарвлення. Квітки білі близько 1 см. діаметром зібрані в парасолькоподібні суцвіття по 10-20 штук, цвіте в травні, добре відвідуються бджолами, утворюють пилок і виділяють нектар. Плоди спочатку червоні потім чорні блискучі, округлі близько 1 см. діаметром, їстівні, дозрівають на початку жовтня. Коріння поверхневі з великою кількістю тонких коренів. Сонцелюбива, переносить легку тінь. До грунтів дуже невимоглива, легко пристосовується, росте як на глибоких вологих так і на сухих піщаних бідних грунтах. Морозостійка, зона морозостійкості 4, не хворіє, добре виносить засолення, вітростійка.

Аронию чорноплідну вирощують як декоративну і плодово-лікарську рослину. Найбільшою перевагою аронії чорноплідной є корисні ягоди, вони багаті вітаміном С і антиоксидантами, містять антоціани, поліфеноли і катехіни, які допомагають при лікуванні тиску, хвороб серцево-судинної системи та раку. Плоди терпкі не дуже соковиті, використовуються в обробці, рідше в сирому вигляді. Має плодові сорти в ягодах менше танінів, м'якші і солодші. У декоративному садівництві використовуються для живоплотів, в одиночних і групових посадках. Декоративна протягом всього періоду вегетації, на навесні кущ рясно покривається білими суцвіттями, влітку завдяки темно-зеленим блискучим листям, і казково виглядає восени - яскравим полум'ям палають криваво-червоні листя серед яких виділяються чорні блискучі плоди.

Berberis (Барбарис) більшість видів і сортів

Великий рід Барбарис охоплює близько 500 видів, середніх або високих кущів, рідше невеликі дерева, з вічнозеленими, полувічнозеленими (з частково обпадаючим листям), або обпадаючим листям, квітки частіше жовті декоративні. Ареал в природі Південна Америка, південна і середня Європа, Центральна Азія, Північна Африка. Листопадні види барбарису віддають перевагу сонячним місцям, вічнозелені воліють півтінь. Всі види барбарису невибагливі до грунтів, добре розвиваються на піщаних легких грунтах, витримують конкуренцію коріння великих дерев і виносять літні періоди посухи і спеку. Кора а особливо коріння отруйні, плоди всіх видів крім Berberis vulgaris (Барбарис звичайний) слабо отруйні. Плоди барбарису звичайного підходять для освіжаючих напоїв, компотів. Барбарис дуже популярна рослина в ландшафтному озелененні, підходять для формованих і вільно зростаючих живоплотів, для контейнерів і садів на даху.

Berberis vulgaris (Барбарис звичайний)

Ареал виду центральна, південна і південно-східна Європа, Передня Азія, Закавказзя, росте по узліссях, у світлих листяних і хвойних лісах, на сухих і теплих схилах, щебенчатих грунтах (в горах піднімається до 2000 м.), на краю сухих заростей, на берегових галявинах (що не затоплюються), на родючих, гумусних, глибоких, часто вапняних суглинках, глинистих і мергелевих грунтах. Листопадний колючий кущ з щільною розгалуженою кроною до 3 м. висоти і ширини, пагони спочатку вертикально зростаючі, пізніше дугоподібні широко відхилені, з віком утворює завдяки кореневим нащадкам непрохідні хащі. Молоді пагони ребристі жовтуваті або жовтувато-пурпурні, пізніше сіро-коричневі, з трьох роздільними рідше п'яти роздільними колючками 1-2 см. завдовжки. Досить швидко зростаючий, річний приріст 30-40 см. Листя оберненояйцевидні і еліптичні, 1,5-4 см. завдовжки, при розпусканні червонуваті, потім зелені, восени оранжево червоні. Листя має кислуватий присмак, молоде листя використовують замість щавлю. Цвіте в травні-червні у великій кількості протягом майже трьох тижнів, квіти двостатеві жовті зібрані в кисті по 15-25 квіток в довгих поникающих суцвіттях до 6 см. завдовжки, з приємним медовим ароматом, медоноси. Барбарисовий мед золотисто-жовтого кольору з приємним ніжним ароматом. Плоди овальні ягоди до 12 мм. довжиною, зрілі світло або чорно-червоні, дозрівають у вересні, їстівні, мають кисло-солодкий смак, містять яблучну кислоту і вітамін С. Свіжі ягоди використовуються для виготовлення соків і фруктових вин, сушені мелені використовують як приправа для м'ясних страв і супів. Для переробки ягід барбарису в промислових масштабах в основному використовують безнасінний сорт Berberis vulgaris asperma. Коренева система поверхнева добре розгалужена з великою кількістю тонких коренів, і має один глибокий основний корінь, утворює кореневі нащадки. Кора коренів отруйна! Місця розташування сонячні до півтіні. До грунтів не вимогливий але віддає перевагу сухим або свіжім багатим вапном субстратам. Проміжний господар іржі зернових, раніше посадки барбарису звичайного поблизу полів зернових культур були заборонені. Морозостійкий, теплолюбний, добре переносить періоди літньої посухи, добре стрижеться і формується. Оптимальна висота формованого живоплоту 0,3-1 м., крок посадки: 6-7 шт. м/п., в 2-3 ряди. Зона зимостійкості 4

Cotoneaster bullatus (кизильник пухирчастий)

Ареал Західний Китай, зростає по лісових галявинах. Листопадний з широко розкидистою куполоподібною формою крони кущ, досягає близько 3 м. висоти, в ширину розростається більше ніж у висоту. Листя загострено-яйцеподібні, великі, 3-7 см. завдовжки, темно-зелені, зморшкуваті, блискучі, знизу опушені сіро-зелені, осіннє забарвлення помаранчеве до коричнево-червоного. Цвіте в травні-червні, квітки червоні зібрані в парасолькоподібні суцвіття по 3-7. Плоди кулясті яскраво-червоні 8 мм. діаметром, численні, прикрашають кущ всю осінь і зиму. Коренева система поверхнева, числена, глибоко йде, основні коріння мало розгалужені. Місце зростання воліє сонячне, виносить півтінь. Виносить всі грунти, воліє не занадто бідні свіжі грунти. Морозостійкий, вітростійкий, для одиночних і групових посадок. Зона зимостійкості 5А

Cotoneaster dammeri (кизильник Даммера) 'Coral Beauty'

Актуально: Cotoneaster × suecicus (кизильник гібридний) 'Coral Beauty'

Вічнозелений сланкий кущ 0,6 м. висотою і 1,5 м. шириною, з частиною дуговидно-вигнутими густо розгалуженими довгими річними пагонами. Листя овально-довгасті 0,5-2 см. завдовжки, з верху темно-зелені дуже блискучі, знизу світло-зелені, восени частина більш старого листя стає оранжево-червона. Цвіте з травня по червень, квітки білі, численні. Плоди яскраво помаранчево-червоні 1 см. діаметром, зав'язуються в дуже великій кількості, на гілках зберігаються до весни. Коріння довгі поверхневі і глибоко йдуть, основні коріння мало розгалужені. Виносить півтінь (тінь). Прекрасно розвивається на всіх садових грунтах, від слабокислих до лужних, воліє рівномірно зволожені вапняні родючі субстрати. Морозостійкий, вітростійкий, стійкий до міських умов. Прекрасна рясно квітуча листяна почвопокровна рослина з середньою швидкістю росту, яка утворює вічнозелені килими. Зона зимостійкості 5А

Cotoneaster divaricatus (кизильник розчепірений)

Ареал центральний і західний Китай, Хупех, Сетчуан. Листопадний густий сильно розгалужений широко розлогий кущ, 2-3 м. заввишки, з віком нерідко до 5 м. в ширину, основні пагони на старих екземплярах утворюють спочатку широко округлу крону, пізніше дугообразно відхилену парасолькоподібну форму, бічні гілки приймають віялообразну форму. Листя еліптичні 1-2,5 см. завдовжки, темно-зелені, блискучі, з нижнього боку світло-зелені злегка опушені, восени темно-помаранчеві або коричнево-помаранчеві, дуже декоративні. Цвіте в червні, квітки білі до червонуватих зібрані по 2-4 шт. Плоди темно-червоні, блискучі, овально-циліндричні, 0,9-1,1 см. завдовжки і 0,6-0,7 см. шириною, численні, довго залишаються на кущі. Коренева система поверхнева, основні коріння з великою кількістю тонких коренів. Світлолюбивий, виносить півтінь (тінь). До грунтів невибагливий, виносить всі види грунтів, від слабокислих до лужних. Морозостійкий, виносить спеку і посуху, стійкий до міських умов. Підходить для живоплотів, одиночной і груповой посадки. Зона зимостійкості 5В

Cotoneaster horizontalis (кизильник горизонтальний)

Ареал західний Китай. Листопадний невеликий розлогий кущ, досягає 1 м. висоти, іноді вище, на опорах і стінах будинків до 2 м. і майже в два рази ширше, на початку плоско розлогий, майже з горизонтальними гілками, пізніше основні пагони дугоподібно відгинаються і дуже декоративно розгалужуються, нагадують риб'ячий скелет. Листя майже округлі з витягнутим кінчиком, 1,2 см. завдовжки, блискучі, темно-зелені, шкірясті, з нижнього боку світло-зелені, восени забарвлюються в помаранчевий або яскраво-червоний колір. Цвіте на пагонах минулого року в червні, квітки біло-рожеві, цвітіння триває 20-25 днів. Плоди червоні, округлі, розміром з горошину, зав'язуються у великій кількості, довго залишаються на кущі. Коріння поверхневі, але деякі скелетні корені знаходяться в глибоких шарах грунту. Світлолюбний, виносить півтінь. Росте на всіх видах грунтів, від слабокислих до лужних. Морозостійкий, вітростійкий, стійкий до міських умов, добре переносить спеку і посуху. Рекомендується для рокаріїв, на підпірні стінки, прекрасно виглядає як грунтопокривна рослина, особливо на схилах. Зона зимостійкості 6А

Halesia Carolina (халезія каролинская або конвалієве дерево)

Ареал Східна Північна Америка, росте у вологих лісах, по берегах і вологим гірських схилах, на родючих кислих грунтах. Листопадний великий кущ або невелике дерево 6-8 м. (іноді навіть до 10 м.) висотою, з віком такої ж ширини, з широко округлою кроною, бічні гілки широко розлогі, з віком рихлі і живописно повислі. Швидкість зростання середня, річний приріст 30 см. у висоту і 25 см. в ширину. Кора спочатку сіра, пізніше сіро-коричнева або чорнувата. Листя яйцевидно-еліптичні 5-10 см. завдовжки, зверху темно-зелені або темно-жовто-зелені, матові, знизу жовто-зелені, опушені, края тонко зубчасті, пізньої осені жовті або жовто-зелені. Цвіте незадовго до розпускання листя, або одночасно, квітень-травень, квітки дуже декоративні густо покривають пагони, білі дзвіночки 1,5 см. завдовжки на довгих черешках, в невеликих пучках по 2-5 шт., на пагонах минулого року. Плоди коробочки з 4 широкими крилоподібними ребрами, 2,5-3,5 см. довжиною, коричневі, часто залишаються на рослині до наступного року. Коренева система глибока, основні коріння дуже тверді і широко поширені, велика кількість тонких коренів, область коренів краще тримати прикритими і в прохолоді. Світлолюбива, але виносить півтінь, потребує захищеного місця розташування. Грунти воліє гумусні дреновані з однаковою вологістю (свіжі-вологі), оптимальне значення pH 5-6, при його збільшенні хворіє хлорозом. Практичне правело говорить, де добре ростуть рододендрони та азалії, там добре і Халезіі. Халезія каролинская морозостійка, стійка до хвороб, прекрасно виглядає в весняний період. Рекомендована для великих садів і парків, особливо в приморських регіонах. Зона зимостійкості 6А

Halesia monticola (халезія гірська)

Ареал гірські ліси східної Північної Америки. Листопадний великий кущ або невелике дерево з ширококонусоподібною кроною, 6-12 м. заввишки і 10 м. шириною, на батьківщині до 25 м. заввишки. Швидкість зростання середня, річний приріст 25-30 см. у висоту і 20-25 см. в ширину. Молода кора світло-коричнева, на другий рік сіро-коричнева, пізніше сіро-чорна з квадратними глибоко-тріщинуватими пластинами. Листя еліптичні або довгасто-яйцевидні, 10 см. завдовжки, края зубчасті, зверху темно-зелені або темно-жовто-зелені, матові, знизу жовто-зелені, пізньої осені жовті або жовто-зелені. Цвіте дуже красиво в травні, білі дзвіночки до 2,5 см. довжиною (значно більші ніж у Halesia Carolina), бруньки рожеві. Плоди коробочки з 4 широкими крилоподібними ребрами, 5 см. завдовжки, коричневі, часто залишаються на рослині до весни, до початку цвітіння. Інші дані, коріння, грунт, місце розташування і особливості як у Halesia Carolina. Зона зимостійкості 6А

Hedera helix (плющ звичайний) 'Arborescens'

(Hedera helix f. Arborea HORT)

Вічнозелений вертикально-зростаючий нев'юнкій невеликий щільний широкий кущ 1,5-2 м. заввишки і шириною, з віком широко-розлогий кущ. Зростає повільніше ніж вид, річний приріст близько 0,2 м. в висоту і ширину. Пагони зелені товсті пружні і густо розгалужені, без коренів-присосок. Листя дуже декоративні, темно-зелені, супротивні, не лопатеві, ромбовидні або серцеподібні довгасто загострені, грубо-шкірясті, злегка хвилясті, блискучі, прожилки більш-менш паралельні. Квітки зеленувато-жовті зібрані в округлі суцвіття, хороший медонос. Одна з небагатьох рослин квітучих восени вересень-жовтень, цвіте з 8-10 років. Плоди кулясті ягоди завбільшки з горошину, спочатку червоно-фіолетові, дозрівають тільки наступної весни і стають чорно-синіми, слабо отруйні, служать їжею для птахів. Коріння тонкі поверхневі густо розгалужені. До грунтів невимогливий, росте на всіх грунтах крім чистого торфу, від сухих до вологих, віддає перевагу родючим свіжим богатим вапном грунтам, добре росте на слабокислих або кислих грунтах. Краще росте в місцях затінених або півтіні, тіні, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка і на сонячному місці. Сорт морозостійкий до -27 °C без ушкоджень. Рекомендується для невеликих садів, прекрасна рослина для вічнозелених вільно зростаючих і формованих живоплотів. Зона морозостійкості 6А

Hippophae rhamnoides (обліпиха крушиновидная або обліпиха звичайна) жіночі сорти

Ареал вся територія Європи, Азія, росте в світлих лісах на піщаних дюнах, піщано-кам'янистих грунтах, гравійних кар'єрах і пустищах, в заплавах річок і по берегах озер. Листопадний широко зростаючий не симетричний великий кущ, рідше невелике дерево, 3-6 (10) м. заввишки і 2-3 м. шириною, з віком стає ширше, з колючими короткими пагонами і часто з дуже великою кількістю кореневих нащадків. Гілки спочатку сріблясто сірі, пізніше сіро коричневі або чорні з бурими лусочками. Листя вузькі, лінійно-ланцетні, 1-6,5 см. завдовжки і 7-8 мм. шириною, сріблясто-сірі, довго зберігаються на рослині, осіннього забарвлення немає. Обліпиха рослина дводомна, жіночі кущі плодоносять, чоловічі кущі не плодоносять, служать для запилення жіночих. Цвіте до або одночасно з розпусканням листя, в березні-квітні (травні), квітки малопомітні зеленувато-коричневі, запилюються вітром і комахами, в квітках практично відсутній нектар, для багатих врожаїв, особливо на плантаціях необхідні сорти запилювачі з різним часом цвітіння, на 4 жіночі плодові рослини потрібно один чоловічий запильник. Плоди помаранчеві гладкі блискучі кістянки з однією кісточкою, яйцеподібні або циліндричні, 6-8 см. завдовжки, на пагонах сидять дуже густо, дозрівають в серпні-вересні, зберігаються на гілках до весни. Плодоношення починається з 4-5 років, щорічне, рясне, саме «обліпиха крушиновидная» вирощується для збору плодів, вирощується в промислових масштабах, ведеться її селекція і виведено досить велика кількість сортів, великоплідні, десертні і безколючкові сорта.

Плоди дуже соковиті зі своєрідним запахом і смаком (кислі), містять багато вітамінів, відносять до полівітамінним, крім високого вмісту вітаміну С, містять B1, B2, B3, B6, C, E, К та ін., плоди в замороженому стані зберігають вітаміни 6 місяців, свіжі плоди після проморожування кілька втрачають кислоту. Вживаються в сирому вигляді, йдуть на соки, сиропи, компоти, варення, лікери та обліпихове масло. Масло з м'якоті і насіння плодів обліпихи дещо різниться за складом, з м'якоті плодів масло має яскраво-помаранчове забарвлення, з насіння жовтувате, масло з плодів обліпихи застосовується в медицині і косметології, прискорює процес загоєння ран, підсилює ріст волосся, косметологи з масла обліпихи готують живильні маски, які прискорюють епітелізацію і грануляцію тканин шкіри, всередину приймають при авітамінозі, виразковій хворобі шлунка, дванадцятипалої кишки і т. д.

Коренева система, скелетні корені глибокі, бічні поверхневі широко поширені, містять азотфіксуючі бактерії, збагачують грунт азотом, утворюють кореневі нащадки, здатні підірвати дорожнє покриття, розкрити дорожні плити. Світлолюбна, в тіні погано росте! До грунтів і вологи невимоглива, може рости на піщаних насипах, добре росте на бідних грунтах, нейтральних або сильно лужних, віддає перевагу добре дренованим піщаним вапняним грунтам. Рослина-першопроходець, морозостійка, вітростійка, посуха-і-жаро стійка, стійка до міських умов, переносить повені і засолення. Не любить гумусування і сильне мульчування, призводить до викривлення або поступового відмирання. Рекомендується для мікрорайонних ландшафтних рекультиваційних насаджень, насичує грунт азотом, для зміцнення піщаних дюн, утворює зарості завдяки сильній порослі. Тривалість життя понад 50 років. Зона зимостійкості 4

Ilex × meserveae (падуб Мезерва) жіночі сорти

Один з найбільш морозостійких вічнозелених гібридів, гібрид між ilex aquifolium (падуб гостролистий або звичайний - вічнозелений кущ або невелике дерево 3-6 до 25 м. заввишки, ареал Приатлантична і Південна Європа, Північно-Західна Африка і Південно-Західна Азія), і ilex rugosa (падуб зморшкуватий - вічнозелений низький або сланкий кущ росте в Східному Сибіру і Японії). Цей вічнозелений гібрид падуба виведений Американським товариством в 1964-1972 рр., На відміну від падуба гостролистого витримує сильні морози без шкоди для рослини. При купівлі саджанців так само потрібно враховувати, «падуб Мезерва» рослина дводомна, має ряд жіночіх та чоловічіх сортів, жіночі кущі плодоносять, чоловічі кущі не плодоносять, служать для запилення жіночих.

Ilex × meserveae (падуб Мезерва) 'Blue Angel'

Вічнозелений дуже густий і повільнозростаючій кущ, досягає 3,5 м. висоти і ширини, у віці 15 років близько 1,5 м. висотою і близько 2 м. шириною. Пагони блакитно-фіолетові або коричнево-лілові. Листя щільні, еліптичні, 3,5 см. завдовжки і 2,5-3 см. шириною, на черешку 0,6-0,8 см. завдовжки, шкірясті з колючими шипами по краях, верхня сторона темно-зелена, сильно блискуча з фіолетовим блиском, взимку чорно-зелені з блакитним глянцем. Цвіте в травні, квітки білі дрібні. Ефективні плоди - округлі світло-червоні ягоди 5 мм. діаметром, дозрівають з жовтня, залишаються на рослині до весни. Світлолюбивий, виносить тінь. До грунтів невимогливий, добре росте на легко-лужних сухих грунтах, воліє не занадто бідні, добре проникні гумусні помірно сухі - вологі, від кислих до лужних грунти. Морозостійкий, вітростійкий, добре переносить сонце, добре відростає після сильної стрижки. Зона зимостійкості 6А

Ilex verticillata (падуб мутовчатий)

Ареал Північна Америка, Нова Шотландія, зростає по лісових узліссях, у вологих низинах, часто зустрічається на болотах. Листопадний дводомний кущ 3 м. заввишки і шириною, мало розгалужений, з віком більш овальний або округлий, утворює кореневі нащадки. Слабо зростаючий, річний приріст 15-20 см. у висоту і ширину. Пагони оливково-коричневі або фіолетово-коричневі, пізніше чорні з світлими лусочками, частина більш старих гілок світло-сіра через відлущування шару епідермісу. Листя дуже різні, від еліптичних до ланцетних, 4-10 см. завдовжки, темно-зелені, восени жовті або помаранчеві. Цвіте з липня до серпня, квітки дрібні біло-зелені розташовані в пазухах листків, з сильним запахом на який злітаються бджоли. Плодоносить рясно, дуже декоративно, дуже численні округлі світло-червоні ягоди 6-8 мм. діаметром уздовж молодих пагонів, залишаються на гілках до глибокої зими. Для рясного плодоношення обов'язкова посадка жіночих і чоловічих екземплярів. Світлолюбивий, виносить легку півтінь. Морозостійкий, добре росте як на сухих легких так і на сирих важких грунтах, віддає перевагу свіжим гумусним грунтам зі значенням pH 4,5 до 5,5, при більш високому значенні спостерігається хлороз. Рекомендований для великих садів і парків. Зона зимостійкості 5А

Ligustrum (бирючина) види і сорти

Міцні пагони бирючини нагадують прути, раніше використовувалися для плетіння кошиків, і швидше за все назва Ligustrum походить від латинського слова Ligare, що означає зв'язувати. Рід бирючина включає в себе близько 50 видів вічнозелених, напіввічнозелених і листопадних кущів, з супротивними цільними з рівними краями листям, і сильно ароматними білими або жовтими суцвіттями розташованими на кінцях побегов, в природних умова поширені в Європі, Північній Африці, в Азії і Австралії. Плоди чорні ягоди з 1-4 насінням, які в бирючини звичайной слабо отруйні. Бирючина з давніх часів є одним з найпопулярніших рослин в декоративному озелененні, через широкі можливості її застосування. Тіньовитривала, дуже невибаглива до грунтів і вологи, зростає як на сухих так і на вологих грунтах, хорошо переносить стрижку та формування, це дозволило їй стати одной з найпопулярніших рослин для живоплотів, шпалер і топиарного мистецтва. Бирючина взагалі вважається рослина першопроходець на не сприятливих грунтах, і як тіньовитривалий солітер.

Ligustrum vulgare (бирючина звичайна)

Ареал в природі Європа, в Україні в південних і південно-західних районах, Північна Африка і Мала Азія, мешкає в теплих світлих листяних дубово-грабових і соснових лісах, на лісових галявинах, у заростях чагарників. Зростає на теплих сонячних помірно сухих гумусних, глинистих і суглинних, а також піщаних грунтах, частіше за все на багатих вапном субстратах. Листопадний до вічнозеленого великий вертикально зростаючий кущ, 2-5 (7) м. заввишки і шириною, з широко розлогими бічними гілками і злегка несиметричною кроною, в тінистих місцях часто стелеться з вкорінюющимися пагонами. Швидкість зростання середня, річний приріст 25 см. у висоту і 20 см. в ширину, в молодості росте швидше ок. 50 см. у висоту. Листя довгасто-яйцеподібні або ланцетні, 4-6 см. завдовжки і 2 см. шириною, з витягнутим кінчиком, злегка шкірясті, верхня сторона темно-зелена матово блискуча, з низу світліші жовто-зелені, розпускаються ранньою весною, в м'які зими можуть зберігатись до весни. Цвіте рясно в червні-липні, квітки дрібні зібрані в густі суцвіття волоті 8 см. завдовжки, запашні, відвідуються великою кількістю комах. Плоди блискучі ягодоподібні чорні кістянки розміром з горошину, дозрівають в серпні і зберігаються до весни, поширюються птахами, слабо отруйні, раніше використовувалися для приготування барвників і вина. Коренева система поверхнево густо розгалужена, сітка поверхневих тонких коренів така щільна що жодна інша рослина не може прорости, утворює кореневі нащадки. Світлолюбна, тіньовитривала. До грунтів і вологи дуже невибаглива, добре росте як на сухих так і на вологих грунтах, вважає за краще вапняні субстрати. Морозостійка, як і всі види бирючини теплолюбива, посухостійка, стійка до міських умов, рослина з широкою світловою амплітудою, дуже тіньовитривала, виносить перезволоження грунту, зміцнює грунт, відносно стійка до засолення повітря і грунту, вітростійка. Основна рослина для прямо формованих живоплотів і шпалер. Крок посадки живоплоту: 8-9 шт. на м/п., в 2 або 3 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 0,5-2,5 м. Зона зимостійкості 5А

Lycium barbarum (дереза звичайна або дереза берберів)

Дереза звичайна часто зустрічається під назвою Goji (годжі). Ареал Китай, в Китаї її називають 寧夏枸杞 (Нинся гоуці) перекладається «Нінсянская дереза». Назва «годжі» російська транслітерація англійського goji.

Дереза звичайна листопадний кущ з довгими гнучкими дугоподібними колючими гілками, 2-3 м. заввишки і шириною, з віком стає ширше, утворює багато кореневих відводків. Листя ланцетні, 4-6 (10) см. завдовжки, сіро-зелені, слабоопушенні. Цвіте з травня, червня до жовтня, квітки малодекоративні пурпурні, пізніше коричневі, дрібні дзвіночки трубочки, зібрані в пазухах листків по 2 або 4. Плоди коралово-червоні яйцеподібні ягоди 1-2 см. завдовжки розташовані уздовж пагонів, дуже декоративні під час плодоношення, дуже слабо отруйні, їстівні, корисні, використовуються в народній медицині. Ягоди дерези звичайної вживаються свіжими і сушеними, в Китаї з них готують алкогольний напій. Коріння дуже жорсткі, основні коріння товсті, глибокі. Світлолюбна, виносить невелике затінення, до грунтів і вологи невимоглива, добре росте на необроблених сухих грунтах. Морозостійка, надзвичайно вітростійка, добре переносить посуху і спеку, засолення, стійка до міських умов, добре відростає після стрижки, навіть механічної, всі частини рослини слабо отруйні. Рослина інвазивна, утворює щільні важкопрохідні зарості, рекомендується для зміцнення сухих схилів, укосів, насипів, дюн. Зона зимостійкості 5А

Mespilus germanica (мушмула германська)

Ареал Південна Європа, Кавказ, Північний Іран, зростає поодиноко або заростями на сонячних лісових галявинах, уздовж доріг, в заростях чагарників. Культивується в садозахисних насадженнях в центральних районах України. Листопадний довгоживучий колючий широко вертикальний густий кущ або невелике дерево, 3-5 м. заввишки, з віком розростається в ширину, з закрученими або вигнутими гілками і часто коротким стволом. Зростає повільно. Молоді пагони зелено-чорні, опушені, пізніше сріблясто-сірі або сріблясто-чорні, трохи блискучі, довго залишаються гладкими. Листя овально-ланцетні або довгасто яйцевидні, 7-15 см. завдовжки і 5 см. шириною, зверху темно-зелені і злегка блискучі, з низу світліші, слабо опушені, восени червоно-коричневі, іноді помаранчево-жовті. Цвіте в травні-червні, квітки білі поодинокі, 3-4 (5) см. діаметром. Плоди грушоподібні 2-4 см. діаметром, червонувато-коричневі, шкірка трохи бархатиста, залишаються на рослині до весни, їстівні. Свіжі плоди тверді терпкі і кислі, придатні до вживання після заморозків або тривалого зберігання (плоди для зберігання знімаються до заморозків), вони стають солодкими і м'якими. У давньоримську і середньовічну епоху мушмула була найважливішою плодовою культурою, в 17-18 вв. інтерес до неї поступово згасав, в даний час культивується як декоративна рослина. Коренева система глибока. Світлолюбна, виносить півтінь. Добре росте на сухих не дуже бідних грунтах, віддає перевагу багатим поживними речовинами глибокім вапняним глинистим грунтам. Морозостійка, виносить дуже добре періоди літньої спеки, теплолюбна рослина, стійка до міських умов. Колекційний вид для невеликих присадибних ділянок. Зона зимостійкості 5В

Pyracantha (Пираканта) види і сорти

Рід Pyracantha налічує 7 видів, які ростуть в природних умовах на півдні Європи, в Китаї, Малой Азії. Вічнозелений високодекоративний потужний колючий густокущистий і дуже розгалужений вертикальний кущ. Залежно від виду досягає 1-4 м., в природних умовах і до 6 м. заввишки і шириною. Гілки колючі, колючки не часто але досить довгі до 2,5 см. Листя розташоване чергово, яйцеподібні або ланцетні, темно-зелені, шкірясті, блискучі. На відкритих вітряних місцях в морозні зими листя опадає або буріє, але як правило швидко відростає, деякі сорти вимагають укриття від зимового сонця і захисту від протягів. Цвіте в травні, білі квіти зібрані в густі дуже численні парасольковидні суцвіття уздовж багаторічних пагонів, хороший медонос. Плоди червоні або оранжево-жовті, жовті, кулясті, завбільшки з горошину ягодоподібні яблучка, зібрані у великих численних кистях, майже повністю покривають багаторічні пагони, прикрашають кущ з початку вересня до пізньої зими. Плоди неїстівні але не отруйні, на смак гіркі, є кормом для птахів. Коренева система сильна дуже глибока і розпростерта, помірно розгалужена. Місцезнаходження воліє сонячне до легкої тіні, півтіні, може рости і в тіні але краще плодоносить на сонці. До грунтів невимоглива, добре росте на всіх дренованих, сухих, свіжих, при значенні pH від 5,5 до 7,5 грунтах, оптимально розвивається на не надто бідних грунтах. Може досить сильно вражатись бактеріальним опіком і паршею, але є сорти стійкі до цих захворювань. Посухостійка, дуже жаростійка, добре переносить міський клімат, димо-газо стійка, добре відростає після стрижки. Піраканти дуже популярні як декоративна культура, виведено багато сортів, цінуються паріканти за невибагливість, рясне цвітіння і настільки ж рясне і барвисте плодоношення, але не досить морозостійка, молоді рослини підмерзають, рекомендується для південних регіонів України з більш м'якими зимами. У декоративному озелененні паріканти використовується в одиночних і групових посадках, для створення вільно зростаючих і формованих живоплотів і шпалер.

Pyracantha coccinea (пираканта червона) 'Kasan', 'Orange Giant'

Вічнозелений потужний колючий ширококущистий вертикальний кущ з міцними пагонами, виростає до 3 м. висоти і 2-3 м. ширини. Листя темно-зелені, шкірясті, блискучі. Білі квітки зібрані в численні щитки розташовані уздовж дорослих пагонів, в травні. Добре плодоносить, плоди від насичено-червоних до помаранчево-червоних, дозрівають в кінці літа. Особливо стійкий до низьких температур сорт. Рекомендований для ділянок і міського озеленення. Зона морозостійкості 6А

Rosa rugosa - Rosa Dagmar Hastrup (Роза ругоза, або Троянда зморшкувата, або Шипшина зморшкувата) і сорти

Потужний розлогий кущ 0,6-0,8 м. заввишки. Пагони товсті сіро-зелені мало розгалужені з численними шипами, утворює поросль, на піщаних грунтах завдяки кореневим нащадкам швидко розростається і утворює непрохідні хащі. Листя розташоване чергово непарноперисті складаються з 5-9 еліптичних листочків 5 см. завдовжки, блискучі, молоді світло-зелені пізніше темно-зелені, грубі, шорсткі, зморшкуваті, з нижнього боку світло-зелені. Квітки світло-рожеві середнього розміру 6-8 см. діаметром поодинокі або зібрані в невеликі багатоквіткові грона з ніжним ароматом. Цвіте рясно і тривало, двічі за сезон, на пагонах поточного року і на пагонах минулих років. Плоди багряно-червоні плоскоокруглі великі 2,5 см. діаметром у великій кількості, декоративні, їстівні, містять близько 3% вітаміну C. Коренева система потужна, основні коріння глибокі, бічні корені широко поширені. Світлолюбна. До грунтів невимоглива добре росте навіть на найбідніших піщаних грунтах від кислих до слабо лужних, при занадто високому значенні pH хворіє залізним хлорозом. Морозостійка, хворобостійка, стійка до спеки і посухи, стійка до міських умов, стійка до засолення грунту, переносить вплив вітрів з солоним повітрям з піском. У посадках на морських узбережжях листя не страждають від літніх солоних штормів, зміцнює грунт, не чутлива до механічних пошкоджень, добре переносить і відростає після стрижки. Троянда зморшкувата широко культивується в зоні помірного клімату, має кілька садових форм: сорт 'Alba' з білими і сорт 'Moje Hammarderg' з фіолетово-рожевими запашними квітками. Щільність посадки: 4-5 шт./м². Зона морозостійкості 4

Symphoricarpos albus var. Laevigatus (сніжноягодник білий)

Ареал Північна Америка. Листопадний густо розгалужений кущ до 2 м. заввишки, з тонкими трохи звисаючими пагонами, з підземними нащадками. На легких грунтах завдяки численним кореневим нащадкам швидко утворює колонії і тоді ширина перевищує висоту. Пагони сірі або сіро-коричневі. Листя з верхнього боку темно-зелені, з нижнього боку світло-зелені, супротивно розташовані, яйцевидно-округлі, з рівними краями, з лопатями тільки на довгих пагонах, довго тримаються на кущі, осіннє забарвлення жовтувате, непримітне. Цвіте рясно з червня до вересня, квітки непомітні, рожево-білі зібрані в густі суцвіття, окремі квітки дзвіночки 5-6 мм. довжиною, розташовані в пазухах листків і на кінцях пагонів, медоносні. Плоди білі округлі пористі соковиті ягоди до 1,7 см. діаметром, тримаються до весни, дуже ошатні. Коріння поверхневі, густо розгалужені і широко поширені, утворюються в залежності від легкості грунту більше або менше нащадків. Світлолюбив, виносить півтінь (тінь). Невибагливий, зростає на всіх грунтах від сухих до вологих, навіть на бідних поживними речовинами, охочіше на піщаних легких грунтах де утворює багато нащадків. Морозостійкий, вітростійкий, посухостійкий, добре переносить спеку і періоди літньої посухи, тіньовитривалий, стійкий до міського клімату, зростає під деревами, надійний, добре переносить стрижку і механічний вплив, легко пересаджується, стійкий до засолення. Рекомендується для посадки в групах, під кронами дерев, в природних або стрижених живоплотах. Зона морозостійкості 3

Symphoricarpos × doorenbosii (сніжноягодник Доренбоза) 'Ametyst' ®

Гібрид S. × doorenbosii вийшов в результаті селекції S. albus var. Laevigatus (сніжноягодник білий) і S. × chenaultii (сніжноягодник Хенаульта).

Листопадний густий широкорозлогий кущ зі звисаючими пагонами і декоративними плодами, досягає до 1,5 м. висоти, з віком ширина перевищує висоту. Листя темно-зелені, супротивно розташовані, округло-яйцевидно-еліптичні, 2-3 см. завдовжки, довго утримуються на кущу. Цвіте в червні, рожеві квітки дзвіночки 5-7 мм. довжиною зібрані в короткі опушені кисті, медонос. Плоди великі округлі, рожеві м'ясисті соковиті ягоди 1,5 см. діаметром зібрані в численні грона, в кінці серпня, залишаються на гілках до морозів. Світлолюбив, виносить півтінь (тінь). До грунтів невимогливий, росте на всіх сухих або вологих грунтах. Незначно поширюється за допомогою кореневих нащадків. Сорт повністю морозостійкий, стійкий до міських умов, зростає під деревами, прекрасно переносить кореневий тиск, переносить стрижку. Сорт невибагливий по відношенню до грунту і розташування, рекомендований для міського озеленення, для стрижених живоплотів і як солітер. Зона морозостійкості 5А

Symphoricarpos × doorenbosii (сніжноягодник Доренбоза) 'Mother of Pearl'

Листопадний декоративний розлогий кувщ, досягає до 2 м. висоти, з тонкими довгими витончено вигнутими пагонами. Листя темно-зелені. Квітки медоносні, дрібні, з'являються в червні. Плоди великі численні кулясті або яйцеподібні, найбільші серед всіх підвидів, бувають зеленувато-білими з червоним рум'янцем або перлинно-рожеві, зберігаються на кущі до пізньої осені. Дуже ошатний в період плодоношення, плоди що ростуть на сонці краще фарбуються. Світлолюбивий, виносить півтінь. Невибагливий, добре росте на будь-якому грунті, сухому або вологому. Морозостійкий, стійкий до міських умов, прекрасно переносить кореневий тиск дерев, переносить стрижку. Рекомендується для міського озеленення, поодиноко і в групах, в живих огорожах. Зона морозостійкості 5А

Symphoricarpos × doorenbosii (сніжноягодник Доренбоза) 'White Hedge'

Листопадний пряморослий кущ до 1,5 м. висотою. Квітки невеликі рожево-білі в подовжених гроноподібних суцвіттях, червень. Плоди круглі білі в геометрично правильних гронах, довго зберігаються на кущі. Світлолюбив, виносить півтінь. Невибагливий, добре росте на бідних грунтах. Морозостійкий, стійкий до міських умов, добре переносить кореневий тиск дерев, добре переносить стрижку. Рекомендований для живоплотів і свободноростущих груп. Зона морозостійкості 5А

Symphoricarpos orbiculatus (сніжноягодник округлий або звичайний)

Ареал Північна Америка. Листопадний повільноростущий кущ, в молодості росте строго вертикально, з віком утворює густий кущ зі звисаючими тонкими гілками, до 2 м. заввишки і шириною. Пагони світло-коричневі, у верхній частині слабо опушені. Листя супротивно розташовані, яйцевидно-округлі або еліптичні, 1,3-2,5 см. завдовжки і 0,7-1,5 см. шириною, зелені, з нижнього боку світло-сірі, оксамитові, осіннє забарвлення дуже барвисте, коричнево червоне або червоне. Цвіте в травні-липні, дзвіночкоподібні квіти жовтувато-білі або зеленувато-червоні 4 мм. довжиною зібрані в маленькі суцвіття. Плоди глянцеві дуже декоративні, сплощеннокруглі з прожилками, пурпурно-червоні, з тіньової сторони рожеві або майже білі, дрібні 4-6 мм. діаметром, розташовані ярусно уздовж пагонів, дозрівають пізно жовтень-грудень і до весни утримуються на кущі. Світлолюбив, виносить півтінь (тінь). До грунтів невимогливий, росте на всіх культивованих грунтах. Морозостійкий, тіньовитривалий, зростає під великими деревами, стійкий до міського клімату, диму, газу, і засоленню, досить добре переносить обрізку. Рекомендований для міського озеленення і живоплотів. Зона морозостійкості 5А

Viburnum opulus (калина звичайна або калина червона) і більшість сортів

Ареал практично вся Європа, Північна Африка, від Малої Азії через Кавказ до Сибіру. Росте на вологих лісових галявинах, в гаях і чагарниках, разом з чорною вільхою і черемхою, часто зустрічається в заплавних лісах, уздовж берегів річок і струмків. На грунтах від свіжих до сирих, багатих, слабокислих в основному вапняних, гумусних глинистих і суглинках. Листопадний широкорозлогий швидко зростаючий рихлий великий кущ 4 м. заввишки, іноді і вище, і 3-4 м. шириною, може утворювати стовбур, зовнішні гілки з віком трохи звисають, утворює нащадкі. Листя схожі на кленові, розташовані супротивно, 3-5 лопатеві, 8-12 см. завдовжки, світло-зелені, з нижнього боку сіро-зелені, опушені, осіннє забарвлення винно-червоне або помаранчево-червоне. Цвіте в травні-червні, квітки вершково-білі в тарілкоподібних щитковидних суцвіттях 8-10 см. діаметром, оточені кільцем великими білими стерильними квітками. Плоди яскраво-червоні глянцеві соковиті кістянки 1 см. діаметром, зібрані в сплощених кистях, залишаються на кущах всю зиму прикрашаючи зимовий ландшафт, дозрілі плоди неотруйні з терпким гіркуватим своєрідним смаком і ароматом, після перших морозів гіркоти стає менше, вживають в сирому і переробленому вигляді, використовуються в науковій і народній медицині. Коріння поверхневі, густо розгалужені, утворюють кореневі нащадки, переносять повені. Світлолюбна, виносить півтінь, потребує рух повітря інакше може сильно постраждати від попелиці. Віддає перевагу свіжим, вологим, родючім, від помірно кислих до сильно лужних, вапняним грунтам. Погано переносить періоди посухи і спеки, індикатор вологості, на занадто сухих грунтах часто уражається чорною попелицею, взимку виступає як проміжний господар для чорної попелиці буряка і бобових. Морозостійка, вітростійка, володіє високими регенеративними здібностями. Рекомендується для природних пейзажних посадок. Зона морозостійкості 4

Вересові рослини з довго зберігаючими декоративними плодами

Arctostaphylos uva-ursi (L) (мучниця звичайна або ведмеже вухо)

Ареал: широко поширена в Європі, північ Сибіру, Північна Америка, зростає зазвичай куртинами або чистими заростями в розріджених сухих соснових і листяних лісах, на гарі і вирубках, на кам'янистих осипах, приморських дюнах. Вічнозелені низькі сильногіллясті кущики з сланкими по землі вкорінюющимися і піднятими гілками, які утворюють схожі на подушки крони 0,15-0,25 м. заввишки і 1-1,5 (2) м. шириною. Молоді екземпляри розростатися швидко, щорічно збільшуючи зайняту ними площу в 3-4 і навіть 7 разів, з 15-25 років темп приросту знижується і щорічно збільшують свою площу не більше ніж в 1,5-2 рази, живе довго. Пагони червоно-коричневі, лежачі, гіллясті, укоріняються, довжиною до 1 м. Листя оберненояйцевидні, шкірясті, жорсткі, 1-3 см. завдовжки, з верху темно-зелені, з нижнього боку більш світліші, тривалість життя 2 роки, на 3-й рік лист відмирає. Квітки маленькі біло-рожеві дзвіночки зібрані в короткі пониклі верхівкові кисті, цвіте в квітні-травні. Плоди яскраво-червоні ягоди розміром з горошину, довго не опадають, їстівні, хоча мучністі, з'їдаються птахами. Віддає перевагу добре освітленим сонячним місцям до легкого затінення, не переносить конкуренції інших рослин. Є тимчасовою рослиною перших стадій відновлення сухих лісів після пожежі або вирубки, присутність визначається тим наскільки довго зберігається достатня освітленість, і наскільки повільно будуть впроваджуватися в її спільноту конкуренти. Грунти переважно від помірно сухих до свіжих, добре дреновані, піщано-глинисті, слабокислі або нейтральні, часто росте на бідних сухих сипучих грунтах, не росте на чисто торф'яних грунтах. Морозостійкість дуже висока, любить ділянки з високою вологістю повітря. У декоративному озелененні використовують як грунтопокривна рослина, в вересових і кам'янистих садах, для зміцнення насипів, укосів. Зона зимостійкості 2

Empetrum nigrum L. (водяника чорна, вероніка, шікша)

Ареал Північна Європа, Північна Азія, Північна Америка. Утворює вічнозелені килими на вересових пустищах, на кам'янистих ділянках і на дюнах, в світлохвойних лісах, соснових болотах, на бідних, кислих, гумусних, піщаних і торф'яних грунтах, утворює лісовий перегній. Вічнозелений сильногіллястий з густою подушковидною кроною кущ 0,25-0,5 м. заввишки. Гілки зеленого, коричневого або червонуватого кольору. Листя розміщені почергово або в хибних мутовках по 3-5, шкірясті, ігловидні з загорнутими вниз краями, 4-5 мм. завдовжки, зелені, блискучі. Рослина дводомна, дуже маленькі червоно-пурпурні одностатеві квітки, цвіте в травні-червні. Плоди кулясті чорні блискучі завбільшки з горошину кістянки, дозрівають з серпня, зберігаються взимку, розносяться птахами. Плоди їстівні, на смак кисло-солодко-гіркі, їдять свіжими або варять варення, желе. Коріння поверхневі з декількома глибоким корінням до 0,5 м., живуть в симбіозі з кореневими грибами, переносить піскованіє. Світлолюбна, виносить півтінь і тінь. Грунти воліє досить вологі, кислі, пухкі, гумусні, бідні піщані, гравійні і торф'яні, не виносить застою води і ущільнення грунтів. Дуже морозостійка, не дивлячись що любить вологу добре переносить посуху. Зона морозостійкості 2

Empetrum nigrum (водяника чорна) 'Bernstein'

Вічнозелений густий стелющейся форми кущ 0,2-0,3 м. заввишки. Листя ігловидні блискучі, влітку жовто-зелені, взимку коричнево-жовті. Цвіте в червні, квітки рожево-пурпурові дрібні в куточках листя. Плоди чорні, блискучі, їстівні. Світлолюбива, виносить півтінь. Дуже морозостійка, добре росте як на вологому органічному так і на піщаному сухому грунті. Незамінна в вересових садах. Золота медаль на виставці Зелень - це життя, Варшава 2005 р. Зона морозостійкості 3

Gaultheria procumbens L. (гаультерія лежача)

Вічнозелений грунтопокровний дуже низький 0,2 м. висотою але досягає великого діаметру завдяки підземним повзучим кореневим відводкам кущ. Поширюється повільно, одна рослина за 3-5 років досягає 0,4 м. в ширину. Молоді пагони шоколадно-червоні. Листя розташоване чергово, еліптичні або оберненояйцевидні, 2-4 см. завдовжки, іноді більше, темно-зелені блискучі, шкірясті, взимку бордового відтінку, дуже декоративні. Квітки світло-рожеві, кувшінчаті пониклі поодинокі рідше в маленьких суцвіттях, цвіте в липні-серпні, медонос. Плоди червоні кулясті великі 8-15 мм. в діаметрі ягоды, дуже декоративні і зберігаються до пізньої весни, ароматні, неотруйні, птахи їх не скльовують через ефірні масла. В Америці плоди використовуються для прикраси фруктових тортів. Коріння ниткоподібні густо розгалужені у верхньому гумусному шарі, утворюють кореневі відводки. Віддає перевагу тіні або півтіні, при достатній вологості грунту зростає на сонячному місці. Грунти воліє досить вологі, верхні торф'янисті, гумусні, кислі і слабокислі, уникає вапна. Морозостійка, не виносить тривалих періодів посухи, виносить кореневий тиск інших дерев та досить конкурентоспроможна, ідеальна грунтопокривна рослина. Зона морозостійкості 5В

Vaccinium macrocarpon AIT. (Журавлина великоплідна, або Журавлина американська)

Ареал Східна Північна Америка, зростає на сфагнових болотах, на дюнах дичає. Вічнозелений грунтопокровний кущ з сланкими довгими тонкими з віком густими пагонами, які утворюють щільний зелений килим 10-30 см. заввишки. Листя розташоване чергово, маленькі з коротким черешком, еліптично-довгасті 0,5-1,5 см. завдовжки, зверху світло-зелені або зелені слабо глянцеві, тверді і шкірясті, з нижнього боку світло-сірі (попелясті), взимку стають червоно-коричневими. Цвіте в травні-червні-липні, квітки світло-пурпурові або біло-рожеві з вигнутими пелюстками звернені рильцем донизу (пониклі) на довгих квітконіжках, цвітіння може зайняти 20-25 днів. Плоди округло-елліпсовидні 1-1,3 см. діаметром (розмір ягід в рослин які ростуть на болотах більші), вишнево-червоні з сіро-блакитним восковим нальотом, при дозріванні в серпні стають темно-червоними або чорно червоними, глянцеві. Ягоди їстівні, мають кисло-гіркий смак, містять багато вітаміну С і антиоксидантів, ягоди можна збирати до перших сильних заморозків, довго зберігатися у свіжому вигляді. Світлолюбна. Грунти воліє піщано-гумусні досить вологі сирі пухкі, від кислих до слабо кислих. Дуже морозостійка, вирощується як декоративна і плодова рослина, на присадибних ділянках та в промислових масштабах, має культурні плодові сорти 'Crowley', 'Pilgrim', ягоди діаметром 1,9 см. дуже декоративні. Зона морозостійкості 2

Vaccinium vitis-idaea L. (Брусниця звичайна)

Ареал від Північної Європи до Сибіру і Японії, а також в арктичній Північній Америці, відрізняється широкою екологічною амплітудою, особливо по відношенню до вологи, зустрічається як на сухих так і на заболочених місцях, росте як нижній ярус сухих хвойних лісів, на верхових або середніх болотах, в горах в заростях чагарників, на піщаних, кам'янистих, гумусних і бідних кислих грунтах. Вічнозелений повільнозростаючій низький кущ 10-30 см. заввишки з вкорінюющимися сланкими пагонами, живе близько 13 років. Листя розташоване чергово, шкірясті, маленькі, яйцеподібні, зверху зелені глянцеві, з нижнього боку світліші. Цвіте в травні-червні, пізнім літом можливе повторне цвітіння, квітки біло-рожеві дзвіночки зібрані в маленькі густі пониклі суцвіття, мають слабкий але приємний запах. Плоди дуже декоративні, округлі червоні блискучі ягоди завбільшки з горошину, яскраво-червоні ягоди різко виділяються на тлі зеленого листя, їстівні корисні, на смак терпко-солодко-кислі, можливо різноманітне застосування, дозрівають в серпні-вересні, ягоди можна збирати до перших сильних заморозків, після перших заморозків стають м'якими і водянистими, плодоносить нерегулярно. Коріння поверхневі широко поширені з великою кількістю тонких коренів, утворюють нащадки. Світлолюбна, виносить півтінь, в тінистих місцях менш цвіте і плодоносить. До грунтів не вимоглива, часто росте на бідних сухих грунтах, вважає за краще піщано-гумусні або торф'яні кислі від свіжих до сирих, потреба в азоті дуже обмежена. Морозостійка, добре переносить безсніжні морозні зими, вирощується як декоративна і плодова рослина, вирощується на присадибних ділянках та в промислових масштабах, має близько 20 культурних сортів. Зона морозостійкості 1

Vaccinium vitis-idaea (Брусниця звичайна) 'Koralle'

Була виведена в 1969 р. Х. Ван дер Смітом, Голандія.

Вічнозелений повільноростучій низький густо кущистий кущ 20-30 см. заввишки, з підземними вкорінюющимися пагонами. Листя розташоване чергово, маленькі, яйцевидно-еліптичні, 1,5-2,2 (2,5) см. завдовжки і 0,7-1,3 см. шириною, грубі, глянцеві, світло-зелені або зелені. Цвіте в травні-червні, пізнім літом можливе повторне цвітіння, квіти біло-рожеві дзвіночки зібрані в гроновидні звисаючі суцвіття. Плоди округло-яйцеподібні яскраво-червоні ягоди 1-1,2 см. завдовжки і 0,8-1 см. діаметром, дуже численні. Інші дані і переваги як у Vaccinium vitis-idaea L. Зона морозостійкості 1

В'юнкі рослини з довго зберігаючими декоративними плодами

Celastrus orbiculatus (древогубец круглолистний)

Ареал Китай, Японія і Сахалін. Листопадна сильно в'юнка витончена ліана з декоративними плодами, досягає до 12 м. висоти і до 3 м. ширини, річний приріст 1-4 м. Молоді пагони зелені пізніше коричневі, круглі. Листя чергові округло-яйцеподібні до круглих 5-10 см. завдовжки, зелені, щільні, гладкі, блискучі, восени яскраво-жовті. Рослина дводомна, іноді зустрічаються двостатеві квітки, дрібні зелено-жовті зібрані в щитковидні суцвіття в пазухах листків, цвіте в червні-липні, цвіте і плодоносить з 5 років. Плоди круглі 4-6 мм. в діаметрі 3-створчаті яскраво-жовті коробочки, після розкриття видно яскраво-червоні насіння, дозрівають у вересні, зберігаються на рослині всю зиму, дуже декоративні. Коріння довгі поверхневі сильно розгалужені. Світлолюбний, переносить півтінь. Без особливих вимог до грунту, виносить всі культивовані помірно сухі і вологі не дуже лужні грунти, віддає перевагу глибоким родючім на яких розвивається надто вже швидко і пишно. Морозостійкість хороша, стійкий до міських умов, димо-газо стійкий, красиво виглядає на стовбурах старих великих дерев, але не слід садити поруч з молодими деревами і кущами, може заглушити. Рослина дводомна, необхідно саджати поруч чоловічу і жіночу рослину. Всі частини рослини отруйні. Рекомендується в якості декоративного покриття високих огорож, непривабливих будівель і різного виду опор, може використовуватися як грунтопокривна рослина для декорування насипів і схилів. Зона морозостійкості 4

Celastrus orbiculatus (древогубец круглолистний) 'Diana'

Листопадна сильно в'юнка з численними декоративними плодами потужна ліана, досягає до 12 м. висоти, річний приріст 1-4 м. Сорт жіночий рясно плодоносить. До грунтів і світла невимоглива. Інші характеристики: листя, коріння, грунт, переваги і застосування як у виду Celastrus orbiculatus. Зона морозостійкості 4

Clematis vitalba L. (клематис виноградолистий або ломонос виноградолистий)

Ареал виду охоплює Західну і Центральну Європу, Схід, Кавказ, зростає в заплавних лісах серед кущів, часто на узліссях, на вирубках, по кам'янистих схилах гір на лісових грунтах, часто вапняних, на родючих глибоких суглинках і глинистих грунтах. Листопадна дуже швидкозростаюча сильно в'юнка ліана, на деревах піднімається до 30 м., листолаз, чіпляється за опору довгими лістьяними черешками, часто в'ється по кущах або як грунтопокривна рослина в ширину розростається на 3-8 м. Живе до 40 років. Молоді пагони ребристі зеленувато-коричневого кольору, пізніше покриваються сіро-коричневою тріщинуватой корою, на старих стовбурах відшаровується смужками. Листя зелені на довгих черешках, супротивні, непарноперисті з 3-5 яйцевидними загостреними листочками 3-10 см. завдовжки і 3-4,5 см. шириною, цільнокрайні, рідше трилопатеві. Квітки жовтувато-білі злегка ароматні в конічних або в кистях пазух, окремі квітки близько 2 см. діаметром, цвіте дуже рясно липень-вересень. Плоди надзвичайно декоративні, сріблясто-білі перисто-опушені сім'янки зібрані в гривасті головки які нагадують перуки, тримаються на гілках до весни. Коріння м'ясисті поверхневі мало розгалужені з тонкими коріннями. Світлолюбна, виносить півтінь. До грунтів невимоглива, піонерна рослина, росте на всіх нормальних грунтах від помірно сухих до свіжих, вважає за краще вапняні більш вологі суглинки. Морозостійка, переносить помірне засолення. Багаторічна морозостійка невибаглива гігантська дуже швидкозростаюча ліана, річний приріст більше 4 м. для швидкого вертикального озеленення, вмить прикрасить паркан, перголу, альтанку. Зона зимостійкості 5А

Clematis vitalba (клематис виноградолистий) Summer Snow 'Paul Farges'

Велика дуже швидкозростаюча і обільноквітуча невимоглива ліана, річний приріст 4 м., на опорах досягає 7 м. висоти, без опор стелиться по землі. Квітки в дуже великій кількості з легким ароматом, білі зірчасті 4 см. діаметром. Цвіте червень-вересень. Обрізка будь-яка. Морозостійкість висока, невимоглива до грунтів і світла, добре переносить міські умови. Інші дані як у виду Clematis vitalba. Хороша для покриття високих огорож, стін, великих дерев, ідеальна для міського озеленення. Сорт відзначений AGM, Великобританія 2002 р. Зона зимостійкості 4

Hedera L. (Плющ) види і сорти

Плющ - рід вічнозелених сланких по землі або в'юнкіх кущів з чіпляющімися вусиками, об'єднує приблизно 15 видів, належать до дуже старого сімейства Araliaceae (аралієвих) які існували ще в третинному періоді, близько 20-50 мільйонів років тому і були широко поширені в північній півкулі. Плющ належить до небагатьох вічнозелених в'юнкіх рослин які можуть зимувати в наших садах. Всі частини рослини містять слабо отруйну речовину «сапонін».

Hedera helix L. (плющ звичайний)

Плющ звичайний поширений в Західній, Центральній і Південній Європі до Кавказу, зростає в багатих травою дубових і букових змішаних лісах, в заплавних лісах, на схилах, насипах, на скелях, на деревах і чагарниках, на не надто сирих родючих багатих вапном або помірно кислих грунтах, в горах піднімається до 1880 м. Вічнозелений сланкий або в'юнкий високо підіймающійся по деревах і стінах сильнорослий кущ, піднімається верх і міцно прикріплюється до вертикальних опор за допомогою додаткових повітряних коренів-присосок. Досягає 20 м. іноді і вище до 30 м. висоти, річний приріст 0,5-1 м. в висоту, з часом коли набереться сил починає дуже швидко розповсюджуватися, вважається агресивной рослиной. Пагони з несонячной сторони мають корені-присоски 6-10 см. завдовжки, квіткові пагони зелені без коренів, старі стовбури з сірими лусочками. Листя чергово розташовані дуже різноманітні за формою, найчастіше 3 або 5 лопатеві, темно-зелені шкірясті часто з гарними білими прожилками. Листя квіткових пагонів нерозділені на лопаті, ромбовидні або серцеподібні з довгим кінчиком, темно-зелені блискучі. Квітки зеленувато-жовті зібрані в округлі суцвіття, хороший медонос. Одна з небагатьох рослин квітучих восени вересень-жовтень, цвіте з 8-10 років. Плоди кулясті ягоди завбільшки з горошину, спочатку червоно-фіолетові, дозрівають тільки наступної весни і стають чорно-синіми, слабо отруйні, служать їжею для птахів. Коріння поділяються на робочі живлячі і повітряні. Живляча коренева система стержнева сильно розгалужена. Повітряні корені-присоски володіють великою міцністю при розтягуванні, не виносять світло, оптимальний розвиток отримують тільки в повній тіні, повітряні корені-присоски у вологому середовищі можуть укореняться, стають робочіми і живлять рослину. Краще росте в місцях затінених або півтіні, тіні, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка і на сонячному місці. До грунтів невимогливий, росте на всіх грунтах крім чистого торфу, від сухих до вологих, віддає перевагу родючим свіжим богатим вапном грунтам, добре росте на слабокислих або кислих грунтах. Страждає від заморозків особливо у фазі розпускання листя, теплолюбний, добре переносить періоди літньої посухи, стійкий до міських умов, у вологому кліматі вітростійкий, добре виносить сильний кореневий тиск, живе довго, у віці 400 років може мати ствол 1 м. діаметром. Широкі можливості застосування, рекомендується для посадки біля стін, приховування непривабливих фасадів, озеленення парканів, стовбурів великих дерев, часто використовується як грунтопокровнік під тінню великих дерев. Обплетені плющом будинки і фасади будівель несуть в собі приємну домашню атмосферу, і не тільки прикрашають будинок але і мають велике екологічне значення, так як є місцем проживання для багатьох теплолюбних комах і птахів. Плющ належить до одних з найбільш цікавих з точки зору морфології, екології, біології та географії з видів рослин нашої центрально-європейської флори. Плющам властиві різні екотипи, ця група рослин схильна до утворення мутацій листка, любителями та професіоналами виведено багато декоративних форм що розрізняються за формою і забарвленням листя. Зона морозостійкості 6А

Schisandra chinensis (лимонник китайський)

Ареал Китай, Корея, Японія, росте в Росії в Приморському та Хабаровському краях, Південний Сахалін і Курили. Цінний листопадний в'юнкий кущ володіє цілющими властивостями, в'ється по опорі досягає 10-15 м. висоти, річний приріст 1 м. Стебла до 2 см. діаметром, кора буро-коричнева, на старих пагонах лущиться, на більш молодих гладка, стебла з характерним лимонним запахом який властивий і листям. Листя еліптичні або оберненояйцевидні сильно варіюють за розмірами і формою, 5-10 см. завдовжки і 3-5 см. шириною, злегка м'ясисті, іноді з неявно вираженими зубцями, навесні і влітку зверху світло-зелені, зелені, знизу бліді з незначним опушенням по жилах, на червонуватих черешках, восени забарвлюються в жовто-помаранчеві тони. Цвіте в травні-червні. Квітки білі при отцвітінні рожеві, запашні, роздільностатеві, до 2 см. в діаметрі на поникающих квітконіжках до 4 см. завдовжки розміщені по 3-5 в пазухах листя, після відцвітання квітколоже розростається з однієї квітки утворюється збірний плід, гроновидна збірна многоягода до 10 см. завдовжки усажена яскраво-червоними ягодами по 10-40 шт. в кистях, окрема ягода 6-8 мм. діаметром. Ягоди їстівні, соковиті, кислі з запахом лимона, зберігаються на рослині до стійких морозів. Місце розташування півтінь, досить тіньовитривала особливо в молодості, при достатній вологості грунту може рости на сонячному місці. Коренева система поверхнева. Грунти воліє рихлі багаті досить зволожені і добре дреновані кислі або слабокислі. Морозостійка, в культурі дуже давно, вирощується як декоративна і плодово-лікарська рослина. Лимонник китайський використовується в китайській народній медицині завдяки схизандрину (тонізуючой-зміцнюючой субстанції) які містяться в плодах. Ягоди вживаються в сирому вигляді і готують джем і прохолодні напої, можна сушити і використовувати як добавку до чаю. З сушеного листя і кори заварюють чай, за смаком нагадує зелений чай з лимоном який має протицингові властивості. Декоративна ліана використовується для прикраси стін, альтанок та інших опор, особливо красива восени прикрашена яскравими рясними ягодами на тлі жовтого листя. Зона морозостійкості 5А

Багаторічні рослини з довго зберігаючими декоративними плодами

Cornus canadensis (дерен канадський)

Ареал Аляска, Північна Америка, Гренландія, Каліфорнія, Японія, зростає в світлих листяних і хвойних лісах, на вологих нейтральних до кислих грунтах з листяним або хвойним перегноєм, на болотних грунтах. Листопадний або вічнозелений (листя в теплі зими залишаються до весни, в холодні опадають) грунтопокровна багаторічна рослина, утворює ефективні килими 10-20 см. заввишки, з підземними кореневими нащадками. Листя яскраво-зелені, знизу помітно світліше, яйцеподібні 2-4 см. завдовжки, 2-3 пари прожилок, восени частково оранжево-червоні. Цвіте в червні, квітки дрібні зеленувато-червоні головки оточені білими прилистниками, до 3 см. шириною. Плоди світло-червоні ягоди завбільшки з горошину, з'єднані по кілька штук, їстівні, плодоносить з середини серпня, ягоди тримаються до пізньої осені. Коренева система дуже плоска, нитковидна з підземними нащадками. Експансивна рослина, розмножується кореневими нащадками. Віддає перевагу півтіні, при достатньому рівномірному зволоженні може рости і на відкритих місцях і в тіні. Грунти воліє вологі слабокислі перегнойні або болотисті. Використовується для посадок під кронами дерев. Зона зимостійкості 3

Fragaria (суниця) 'Pink Panda'

Цінний сорт суниці отриманий при схрещуванні Fragaria chiloensis (суниця чилійська) з Potentilla palustris (шабельник болотний). Швидко розростаюча довгими вусами грунтопокривна багаторічна рослина, утворює густий зимозелений килим 0,15 м. заввишки. Квітки яскраво-рожеві з жовтою серединкою. Цвіте рясно з весни і до заморозків. Плоди яскраво-червоні їстівні ягоди, смачні але нечисленні, так як всі сили віддає цвітінню. Зростає як на сонці так і в тіні, любить легку півтінь, пристосовується до будь-якого грунту, віддає перевагу свіжим грунтам, досить терпима до посухи. Ідеальна грунтопокровна вічнозелена багаторічна рослина для задерніння між кущами, добре виглядає в квітниках так як розетки на вусах також цвітуть. Щільність посадки: 7-9 шт./м². Зона морозостійкості 4

Якщо розділ «РОСЛИН З ДЕКОРАТИВНИМИ ДОВГО ЗБЕРІГАЮЧИМИ ПЛОДАМИ НА ГІЛКАХ», умови вирощування та використання в ландшафтному дизайні, був Вам корисний і цікавий, будь ласка, поділіться ним з друзями в соціальних мережах:

Велика Подяка за Поширення!