Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

РОСЛИНИ ДЛЯ ЛУЖНИХ ГРУНТІВ

Більшість рослин краще ростуть на злегка кислих і нейтральних грунтах. Рослини які віддають перевагу кислим грунтам, pH грунту становить 4-6,5. Нейтральні грунти в діапазоні між 6,5 і 7,2, вище - лужний грунт. При високому pH грунту у деяких видів рослин виникає проблема із засвоєнням мікроелементів, що проявляється розладом зростання, хлорозом листя.

Якщо у вас на ділянці лужний грунт, не витрачайте кошти і сили на розлужування або заміну грунту на ділянці. Краще підберіть рослини, які віддають перевагу лужним грунтам. Існує дуже багато красивих і цінних рослин які віддають перевагу лужнтм грунтам, і прикрасять вашу ділянку на довгий час. У цьому розділі перераховані види рослин, які віддають перевагу високому pH грунту.

pH-діаграма

Грунти по їх реакції підрозділяють на:

Тип грунту pH Примітки
Верхові болота нижче 4 дуже сильно кисла
Підзоли, торф'яні болота 4-5 сильно кисла
Псевдоглейові, псевдобурозем, низові болота 5-6 помірно кисла
Буроземи, мулові болота 6-7 слабо кисла
Чорноземи, рендзини, перегнійно-карбонатні 7-8 слабо лужна
Нейтрально-сольові грунти 8-9 помірно лужна
  9-10 сильно лужна
Солонці Більше 10 дуже сильно лужна

Хвойні дерева і кущі для лужних грунтів


Abies concolor (ялиця одноколірна) і більшість сортів

Високе швидкозростаюче чудове дерево з регулярною конічною кроною. Гілки розташовані мутовчато і горизонтально, нижні гілки опущені до землі. У віці 30 років досягає близько 10-12 м. висоти, розміри дорослого дерева 20-25 (40) м. заввишки. На батьківщині в каліфорнії є екземпляри до 60 м. заввишки, 7-9 (10) м. шириною, обхват стовбура до 3 м. Річний приріст у висоту, в перші 10 років близько 35-55 см. і 15 см. в ширину, потім повільніше, живе до 500 років. Хвоя незвично довга до 8 см. завдовжки і 2,5 мм. шириною, з обох сторін сіро блакитно-зелена, розташована асиметрично, гребенчато, іноді серповидно вигнута, м'яка з запахом лимона, зберігається на дереві до 8-10 років. Шишки спочатку від зелених до пурпурних, дозрілі світло-коричневі. Коренева система поверхнева або глибока, в залежності від грунту. Світлолюбна, тіньовитривала. Оптимально розвивається на глибоких, свіжих, родючих, кислих або слабо лужних, добре дренованих піщано-глинистих грунтах, добре росте навіть на глибоких сухих піщаних грунтах. Уникає глинистих і глейових грунтів, як ніяка інша ялиця чутлива до перезволоження грунту. Переносить спеку, посуху і недостатню вологість повітря, сама посухостійка і морозостійка ялиця. Відмінна риса – витривалість до міського забруднення повітря. Вид невимогливий до грунту і навколишнього середовища, підходить для великих садів, міських посадок, парків, в одиночних і групових рихлих посадках. Зона зимостійкості 4. Має декоративні форми.


Juniperus chinensis (Ялівець китайський) і сорти

У природних умовах росте в Північно-Східному Китаї, Північній Кореї. Дводомні або однодомні невисокі вічнозелені дерева або кущи, з пірамідальной або колоновидной формою крони. Хвоя молодих пагонів голковидна, на верхніх гілках лусковидна, блакитно зелена. У жіночих екземплярів переважає лусковидна хвоя, у чоловічих голковидна. Шишкоягоди численні дрібні майже чорні з рясним восковим нальотом, дозрівають в рік цвітіння. Розмножується насінням і живцями. Добре переносить міський клімат і викиди шкідливих речовин. Маловимогливий до значення pH, родючості і вологості грунту. Морозостійкий, але в перші роки в молодих рослин можуть підмерзати кінчики пагонів, з віком морозостійкість підвищується. Ялівець китайський з успіхом використовується в одиночних і групових посадках, при вирощуванні бажано проводити дощування, так як ялівець китайський чуйний до вологості повітря.

Juniperus chinensis (ялівець китайський) 'Blaauw'

Повільноростущий кущ з воронковидной кроною і строго піднятими жорсткими пір'ястими гілками. Річний приріст у висоту 10 см. в ширину 5 см., в 10 років досягає 1.5 м. висоти, доросла рослина близько 2-2,5 м. висота і 1,5 (2) м. шириною. Хвоя луската, густа, сіро-блакитна. Світлолюбивий, виносить невелике затінення. Вимоги до грунту і вологості невисокі, невимогливий до значення pH. Стійкий до забруднення повітря. Рекомендується для маленьких присадибних ділянок, японських садів, альпінаріїв, для вирощування в контейнерах. Зона зимостійкості 5А


Juniperus conferta (ялівець прибережний)

Ялівець прибережний названий так невипадково. Ареал поширення в природних умовах прибережні райони на Сахаліні і в Японії, на рихлих піщаних грунтах його довгі сланкі гілки утворюють щільні зарості. У природі зимує під захистом високого снігового покриву. Рясно плодоносить, шишкоягоди округлі 8-12 мм., спочатку сизо-зелені потім темніють і стають темно-блакитними покриті сизуватим нальотом, як би покриті інеєм, дозрівають не одночасно і довго прикрашають кущі. Хвоя сіро-зелена блискуча, ароматна, 10-15 мм. довжиною, з колючими кінцями. Світлолюбивий, посухостійкий, сільостійкий. Не вибагливий до родючості грунту, рекомендується для посадки на бідних піщаних грунтах. У культурі відомий мало, садових різновидів поки мало.

Juniperus conferta (ялівець прибережний) 'Blue Pacific'

Розлога сланка форма ялівця прибережного. Повільноростучий, досягає в віці 10 років близько 0.4 м. висоти при діаметрі 1 м., доросла рослина до 2 м. в діаметрі. Голки довгі, зелено-блакитні, колючі. Світлолюбний, морозостійкий, до грунту і вологи невимогливий. Використовується як грунтопокровна рослина, на альпійських гірках і альпінаріях. Зона зимостійкості 5В

 

Juniperus conferta (ялівець прибережний) 'Schlanger'

Розлога повільнозростаюча форма, у віці 10 років досягає 0,2 м. висоти і 1 м. в діаметрі. Хвоя довга темно-зелена з синюватим відтінком, колюча. Морозостійкий, світлолюбний, виносить легку тінь. Невимогливий до грунту і вологи. Рекомендується для кам'янистих садів і альпінаріїв в якості грунтопокровной рослини. Зона зимостійкості 5В

 


Juniperus horizontalis (ялівець горизонтальний або розпростертий) і сорти

Ялівець горизонтальний або розпростертий - вічнозелений сланкий низькорослий кущ, ареал поширення в природних умовах атлантичний регіон Північної Америки. На глибоких і середньо глибоких в основному бідних піщаних грунтах, в скелястих гірських районах, на гравійних, вапняних схилах, часто на дюнах Великих Озер, прибережних скелях і іноді на болотах. Сланкій кущ з витонченими довгими гілками густо покритими синьо-зеленою голковидною хвоєю 3-5 мм., буріюча восени і взимку. Плодоносить рясно, численні темно-сині майже чорні шишкоягоди до 6 мм. красиво виділяються на тлі хвої. Морозостійкість висока, маловимогливий до грунту, росте на бідних від кислих до лужних грунтах. Виносить міський клімат і промислові викиди, періоди літньої посухи. Світлолюбивий, виносить невелике затінення. Ялівець горизонтальний є одним з найпоширеніших видів грунтопокровного ялівцю в декоративному озелененні, і на сьогоднішній день створено чимало цікавих декоративних форм.

Juniperus horizontalis (ялівець горизонтальний) 'Glauca'

Широкий сланкий відносно швидко зростаючий низький кущ. Утворює щільний плоский килим. Річний приріст 12-15 см. До 10 років висота рослини досягає 0,1 м. висоти при діаметрі крони до 1,5 м. Доросла рослина 10-15 см. висоти і 2-2,5 метра шириною. Пагони численні тонкі довгі густо вкриті хвоєю, хвоя луската дуже дрібна м'яка сріблясто-блакитна, взимку колір не змінюється. Дуже морозостійкий, світлолюбний, виносить невелике затінення, виносить міський клімат і промислові викиди. До грунтів не вимогливий, зростає на всіх сухих або свіжих добре дренованих навіть бідних грунтах, від кислих до лужних. Рекомендується для альпінаріїв, альпійських гірок, як грунтопокровна рослина. Зона зимостійкості 4


Juniperus × media Pfitzeriana (ялівець середній Пфітцеріана) всі сорти

Ялівець середній не є природним видом, це гібрид ялівців козацького і китайського. Ялівець середній потужний невибагливий широко розлогий кущ, з косо висхідними гілками, воронковідной формой крони, нижні гілки лежать горизонтально на землі, деякі гібридні форми можуть досягати з віком до 3,5 м. висоти і 5-7 (8) м. шириною. Cонцелюбівиє, переносять напівтінисті місця розташування. Дуже морозостійкі, добре переносять періоди літньої спеки і посухи, стійкі до міського клімату і шкідливих викидів, добре стрижуться, виносять навіть сильну обрізку.

Juniperus × media Pfitzeriana (ялівець середній) 'Gold Star'

Компактний середньо-низький кущовий сорт ялівцю. Характеризується середньою швидкістю росту, річний приріст 10-12 см. У віці 10 років досягає 0,5 м. висоти при діаметрі 1 м. Доросла рослина досягає у висоту до 1 м. і в ширину до 2.5 м. Пагони товсті сильно розгалужені від центру куща розростаються нерівномірно. Кінці пагонів пониклі. Крона формується густа асиметрична, розлога, уплощено-подушковидна. Хвоя має форму голок або луски з яскравим золотисто-жовтим - зеленувато-жовтим забарвленням. Вимоги до грунту і вологи невисокі, посухостійкий. Морозостійкість висока. Віддає перевагу сонцю до півтіні, в півтіні насиченість жовтого забарвлення знижується. Рекомендується для маленьких присадибних і кам'янистих садів. Зона зимостійкості 5А


Juniperus sabina (ялівець козацький) і сорти

У природі росте в горах Південної Європи, степовій зоні Сибіру, ​​Середньої Азії і Монголії. Зростає в кам'янистих степових світлих соснових і листяних лісах, а також в передгірї Альп на сухих рівнинах і районах з сухою травою. Дводомний широко кущистий низький сланкий або розпростертий з розлогими гілками чагарник до 1,5 м. висотою. З часто розташованими лежачими хвостообразними гілками кущ шириною до 6 м. утворює щільні зарості. Хвоя двох типів. У молодих рослин голчаста прямостояча 4-6 мм., з верху синювато зелена, м'яка. У дорослих рослин лусковидна. Характерною ознакою виду є різкий запах який видає хвоя і пагони при розтиранні, містять ефірну олію собіноль що є отруйною речовиною. Рясні шишкоягоди округлі або яйцевидно-округлі 5-7 мм. діаметром, синьо-чорні покриті сизим восковим нальотом, дозрівають восени першого року або на другий рік навесні. Зимостійкий, світлолюбний, виносить невелике затінення, стійкий до посухи, маловимогливий до грунтів, стійкий до диму і газу, добре переносить сильну обрізку. Завдяки укоріненню лежачих на поверхні землі гілок (лап) швидко розростається. У культурі вид використовується дуже давно, широко застосовується для декорування кам'янистих гірок, укосів, в одиночних і групових посадках на газонах і галявинах.

Juniperus sabina (ялівець козацький) 'Arcadia'

Густий швидко розростающийся карликовий кущ, річний приріст 12-15 см., досягає в 10-ти річному віці 0.3 м. висоти при діаметрі 1.5-2 м. Крона правильна, симетрична, щільна, в молодому віці подушковидна потім широко-розпростерта. Хвоя луската дрібна м'яка світло-зелена або зелена. Морозостійкість висока, воліє сонце до півтіні, в тінистих місцях декоративність куща не страждає. Невимогливий, посухостійкий, зростає на всіх сухих або свіжих дренованих бідних грунтах, від кислих до лужних. Виносить міський клімат. Рекомендується для невеликих садів, альпійських гірок та альпінаріїв, міського озеленення. Зона зимостійкості 5А


Juniperus virginiana (ялівець віргінський) і сорти

У природних умовах росте на гірських схилах, від неглибоких сухих бідних вапняних скельних грунтах, до затоплюваних районів і болотистих місцях. У Північній Америці, від Північної Дакоти і Міннесоти до Майна, на південь до Техасу і Північної Флориди. У природі високорослі дерева з колонновидной формою крони що досягають 15-30 м. в висоту і діаметром стовбура до 1,5 м. Пагони тонкі, хвоя лускоподібна або голчаста дуже дрібна зелена. Рясні дрібні кулясті шишкоягоди діаметром 0,6 см. темно-сині з сизим нальотом, дозрівають в перший же рік восени, довго не обсипаються. У США деревина використовується у виробництві олівців, тому і отримав іншу назву «олівцеве дерево». У культурі невибагливий, дуже зимостійкий, посухостійкий, виносить літню спеку і періоди посухи, міський клімат, викиди шкідливих речовин.

Juniperus virginiana (ялівець віргінський) 'Grey Owl'

Розлогий сильнорослий кущ з товстими сильними діагонально піднесеними або горизонтально лежачими гілками і звисаючими кінцями пагонів. Річний приріст у висоту 10 см., в ширину 20 см. У віці 10 років досягає 1 м. висоти при діаметрі 2-2.5 м. Доросла рослина до 2-3 м. заввишки і 5-8 м. шириною. Хвоя всередині рослини голчаста з боків луската зелено-сріблясто-сіра, пагони м'які. Рясно зав'язує дрібні блакитні шишкоягоди з восковим нальотом. До грунтів і вологості невимогливий, виносить однаково добре всі грунти навіть дуже несприятливі, від сухих піщаних бідних поживними речовинами до кам'янистих або глинистих. Добре росте як на кислих так і на сильно лужних грунтах. Дуже морозостійкий, світлолюбний, переносить півтінь. Виносить літню спеку і періоди посухи, викиди шкідливих речовин. Рекомендується для парків і великих садів. Зона зимостійкості 4


Larix decidua (модрина європейська)

Листопадне високе струнке хвойне дерево, вид широко поширений в природі і активно використовується в декоративному озелененні в Європі, який так і називається - модрина європейська.

Високе дерево з правильною, в основному вузько-конічною кроною і прямим стовбуром, гілки горизонтальні або підняті, тонкі, швидкоростущіе, бічні пагони пониклі. Дерево сильноросле, річний приріст у висоту 40-50 см. в ширину 25-30 см., у віці 30 років досягає 15 м. висоти. Розміри дорослої рослини від 25 до 45 м. заввишки, і від 8 до 20 м. шириною. Хвоя голчаста, зібрана впучкі 3-40 шт., довжиною 10-30 см., ніжна, влітку світло-зелена, пізно осіння яскраво-жовта або золотсто-жовта. Жіночі квітки яйцеподібні, 1-1,5 см. довжиной, вертикальні, рожево-пурпурні, чоловічі циліндричні або яйцеподібні, 0,5-1 см. довжиной, бузково-жовті, дуже декоративні, цвіте в квітні. Шишки коричневі яйцевидні, 2,5-4 см. довжиной з 40-50 лускатим насінням, края не загнуті назовні, на відміну як Larix kaempferi (модрина японська). Коренева система глибока, стрижнева, на глинистих і сирих грунтах поверхнева. Дуже морозостійка. Світлолюбива. Віддає перевагу багатим поживними речовинами свіжим або вологім грунтам, невимоглива до кислотності грунту, для оптимального розвитку крони, потребує великого простору, любить місця з рухом повітря, переносить низьку вологість повітря. Добре переносить періоди посухи завдяки глибокій кореневій системі, яка робить її ще й дуже вітростійкой. У природі росте на багатих поживними речовинами, свіжих, дренованих і добре аерованих грунтах, як на вапняних, так і на первинних породах в високогірних і субалтійскіх поясах хвойних лісів, де піднімається до 24000 м. над рівнем моря, зазвичай разом з Pinus cembra (сосна кедрова європейска). В корі багато дубильних речовин, деревина важка і міцна, еластична. Це сама міцна і довговічна деревина хвойних порід Центральної Європи, надзвичайно стійка до вологи, використовується для підводного будівництва, така ж цінна, як і дубова.

Широко використовується для озеленення міст і промислових територій. Висаджується у вигляді живоплоту, молоді рослини добре переносять стрижку і формування. Крок посадки: 0,5-1 м. Зона зимостійкості 3

 

 

 

 

 

 


Pinus heldreichii - Pinus leucodermis (сосна Гельдрейха, або боснійська, або белокорая) і сорти

Повільно зростаючий вид з вузько-конусоподібною кроною, йде до вершини прямим стовбуром, в молодих рослин гілки спочатку ростуть переважно в верх, з віком після 30 років дугоподібно підняті, гілки ростуть до землі, нижні гілки злегка звисають. Дерева в природі досягають до 20-35 м. заввишки і 4,5 до 8,5 м. шириною. У культурі 8-10 (15) м. заввишки, у віці 40 років близько 9-10 м. заввишки, річний приріст у висоту 20-25 см., в ширину 10 см. Ареал поширення в природі на дуже сухих лужних грунтах, рідше на доломітових, в гірських районах Південно-східної Європи на висоті 800-2000 м. Хвоя жорстка, довга, 6-8 см. завдовжки, парна (зібрана по 2 хвоїнки), дуже густо розташована, світло-зелена. Шишки довгасто-яйцеподібні на короткому черешку, 5-7,5 см. завдовжки, молоді недозрівші чорні, потім світлішають і стають світло-коричневими. Дуже невимоглива, добре росте навіть на самих сухих бідних грунтах, від слабокислих до сильно лужних, не виносить заболочування. Світлолюбна, морозостійка, посухостійка і жаровитривала, сама невимоглива з усіх сосен, переносить посуху тривалістю понад місяць, виносить міський клімат, стійка до забруднення середовища, вітростійка. Використовується в містах та на промислових підприємствах, в парках і великих садах. Може використовуватися для посадки в найнесприятливіших умовах. Зона зимостійкості 6А 


Pinus mugo - Pinus montana (сосна гірська або сосна стланікова) і сорти

Цей вид заслуговує на особливу увагу. Ареал поширення в природі в горах Центральної і Південної Європи в субальпійських і альпійських поясах, піднімаючись аж до альпійського пояса до висоти 2500 м. над рівнем моря. Зростає на лужних або сильно кислих, гумусних, піщаних, скелястих або торф'яних грунтах, утворюючи великі чисті насадження або сусідить з іншими гірськими чагарниками. Гірські умови наклали свій відбиток на цю рослину, дуже часто мають форму куща, іноді стелиться. Сланкі форми мають абсолютно особливий тип радіального росту, камбій у них працює починаючи з верхівки і діяльність його загасає до основи розпростертого на землі стовбура. Таким чином виникає дивний феномен - на верхівці налічується більше кілець ніж в основі. Сланкі форми гірської сосни мають здатність давати коріння на всьому протязі стовбура, так що основа стовбура може згнити а дерево (якщо його можна так назвати) продовжує жити. Всі ці особливості дозволяють гірськой сосні досягати вельма поважного віку. Висота різних різновидів коливається від 2 м. до 20 м. висоти. Хвоя темно-зелена, густа, серповидно вигнута, в пучках по 2 хвоїнки, довжиною 3-4 см. Шишок багато, зібрані по 2-3 штуки, довжиною 2-7 см. і 1,5-2 см. діаметром, дозрівають навесні третього року. Коренева система широко распростерта. Вітростійка, зимостійка, посухостійка, світлолюбна, виносить затінення. До грунтів і вологи невимоглива, добре росте на всіх помірно сухих і на сильно вологих, навіть бідних поживними речовинами грунтах, від кислих до лужних. Виносить міський клімат, промислові викиди, добре переносить стрижку. Спектр застосування гірської сосни величезний, вона годиться для створення низькорослих декоративних груп, захисних смуг на крутих кам'янистих і піщаних схилах, широко розпростерта коренева система прекрасно утримує сипучій грунт, в живих огорожах (вільно зростаючих і стрижених), в альпійських горках і альпінаріях. Має велику кількість декоративних форм. Зона зимостійкості 4


Pinus nigra (сосна чорна або сосна австріійска) і сорти

Одна з найбільш поширених сосна в озелененні міст і промислових районів. Ареал поширення в природі гірські райони Середньої і Південної Європи, зростає від Австрії, Центральної Італії до Греції та Югославії на середніх або основних помірно багатих поживними речовинами, добре дренованих супесях або глинистих грунтах, на вапняних каменях. Переважно по південних схилах, формують великі чисті насадження, піднімаючись до висоти 1500 м. над рівнем моря. Великі дерева висотою від 20 до 55 м. висоти і 8-10 (15) м. шириною, в молодості ширококолоновидна з віком з мальовничою широкорозлогою часто парасолькоподібной кроною. Дерева живуть в середньому 350-400 років. Хвоя в пучках по 2 хвоїнки, 8-16 см. завдовжки, жорстка, колюча, темно-зеленого кольору. Кора глибоко і грубо тріщинувата, сіро-чорна, з віком дуже декоративна. Коренева система сильна, глибока (дуже вітростійка). Шишки 5-9 см. завдовжки, майже симетричні, світло-коричневі, опадають порожні навесні. Морозостійка. Світлолюбна. Швидкозростаюча, річний приріст у висоту 40 см., в ширину 20 см., в 30 років близько 9-10 м. заввишки. Невимоглива, росте на всіх сухих і вологих грунтах, добре дренованих, а також на бідних субстратах, кислих або сильно лужних, добре росте навіть на сухих гарячих без гумусу вапнякових каменях, відносно погано переносить засолення. Добре виносить спеку і літню посуху, загазованість повітря і промислові викиди. Має велику кількість декоративних форм. Зона зимостійкості 5В


Pinus ponderosa (сосна жовта, або орегоонська, або важка)

Величні дерева, ареал поширення в природі західні території Північної Америки, від півдня Британської Колумбії до Центральної Мексики, на схід до Дакоти, Небраски і Техасу. Ростуть на добре дренованих гравійних або піщаних глинистих грунтах. Дерева з широкою ажурною конусоподібною кроною, прямим стовбуром, основні гілки в молодості косо підняті з віком звисають особливо в нижній частині. Середня висота дорослих дерев 30-50 м., максимальна 72 м. У культурі 15-25 м. висота і 6-8 м. ширина, швидкоростуча, річний приріст у висоту 25 см., в ширину 15 см. Хвоя зібрана по 3 в пучках на кінцях гілок, дуже довга і міцна до 25 см. завдовжки і 1,5 мм. шириною, зелена з золотистим відтінком. Шишки поодинокі або в пучках по 3-5 шт. симетричні, яйцевидні або більш довгасті, 8-15 см. завдовжки і 3,5-5 см. в діаметрі, світло-коричневі і блискучі. Коренева система глибока. Світлолюбна. Досить морозостійка. В цілому дуже невимоглива, росте навіть на бідних сухих місцях, виносить всі лужні грунти. Добре росте на основних свіжих, вологих, добре дренованих піщаних і глинистих грунтах. Не хворіє, виносить міське середовище і посуху, добре переносить забруднення повітря. Рекомендується для парків і великих садів. Зона зимостійкості 6А

 

 


Тис (Taxus) більшість видів і сортів

Рід Taxus (Тис) налічує 8 видів, види Тиса близькі між собою (частково прийнято вважати підвидами). Рослина Тис в основному це маленькі дерева, рідше кущі, з вічнозеленим голчастим листям. Від інших хвойних Тис відрізняється дуже густою кроною. Для любителів рослин тис дуже цінний як ніяка інша хвойна рослина. Тис сама тіньовитривала рослина з усіх деревних хвойних порід. Тис дуже цінний завдяки своїй можливості виносити кореневий тиск інших більших дерев. Тис дуже добре переносить стрижку, навіть сильну, що дає можливість з нього створювати різні фігури, це мистецтво називається топіарне, їм займалися ще в епоху Відродження. Його цінність відома вже кілька сотень років, його використовували в історичних насадженнях як надійна і довговічна рослина. З Тисів створюють класичні бордюри, формовані надійні і довгоживучі щільні вічнозелені живоплоти і фігурні композиції.

Taxus baccata (тис ягідний, або тис європейський, або тис звичайний)

Тис ягідний дводомне хвойне вічнозелене маленьке дерево або великий кущ. Зростає в природі під захистом світлих букових, липових, кленових, ялицевих і ясеневих лісів в субальпійській і альпійськой зонах, на свіжих - вологих рихлих гумусних лужних грунтах, у вологому кліматі, з м'якою зимою по всій Європі, доходячи на сході до західної Білорусії, в Північній Африці, Малій Азії, Кавказі, в Північній Персії. У середній Європі його висота досягає до 18 м., на Кавказі до 27 м. висоти, ширина крони може перевищувати висоту. У природних умовах росте досить швидко, в сприятливі роки річний приріст у висоту близько 25 см., в ширину близько 20 см., в культурі зростає повільніше, у віці 30 років досягає 3-4 м. висоти. Довго живучий, живе до 1000 років. Крона розлога дуже густа, яйцеподібна або неправильно округла, часто багатоверхова, часто зрощеними стовбурами, піднятими і іноді звисаючими гілками. У зростаючих на відкритому місці гілки ростуть від землі. В цілому форми росту дуже мінливі. Хвоя голчаста плоска слабо вигнута, поступово загострена, 2-2,5 см. завдовжки, на основних пагонах розташована спірально, на бічних гілочках двустрочна, з верху блискуча чорно-зелена, з низу матова жовто-зелена, живе 6-8 років. На жіночих особинах утворюються численні насіння довжиною 6-7 мм. і 3,5 мм. шириною, укладені в м'ясистий ягодоподібний яскраво-червоний прісемяннік, прісемяннік охоплює насіння до самої верхівки, звідси і назва - тис ягідний. Плодоношення починається з 25-30 років, плодоносить щорічно до глибокої старості. Численні декоративні яскраво-червоні тісові ягоди дозрівають ближче до осені, довгий час служать барвистою окрасою рослини. Коріння дуже глибокі густо-розгалужені, з великою кількістю тонких коренів. Виносить кореневий тиск інших дерев, вітростійкий. Самий тіньовитривалий з усіх європейських рослин, комфортно себе почуває там де інші види хвойних гинуть. Морозостійкий, але на несприятливих місцях (на сухих сонячних місцях розташування) може постраждати в безсніжні зими, трохи чутливий до пізніх заморозків, добре відновлюється. В цілому невимогливий до грунтів і вологи, добре росте навіть на помірно сухих бідних слабокислих грунтах, погано переносить сильно кислі грунти. Віддає перевагу свіжим або вологім багатим поживними речовинами вапняним грунтам, любить підвищену вологість повітря. Виносить міський клімат. Рекомендується для створення стрижених живоплотів і фігурних композицій. Зона зимостійкості 6В


Листяні дерева для лужних грунтів


Acer campestre (клен польовий) і сорти

Невелике листопадне дерево з яйцевидною з віком більш округлою густою кроною, або багатостовбуровий густо розгалужений кущ, нижні гілки часто звисають до землі. Ареал поширення в природі Європа (окрім Ірландії, Шотландії, Скандинавії та Центральних Альп), зростає по дубово-грабових змішаних лісах, в горах піднімається до висоти 1000 м. Швидко зростаючий, річний приріст у висоту 40-45 см., в ширину 25- 35 см., розміри дорослої рослини 5-15 м. рідше до 20-25 м. висота і 5-10 (15) м. ширина. Листки супротивні, 5-8 см. завдовжки і 5-10 см. шириною, 3-5 лопастні, темно-зелені, осіннє забарвлення яскраво-жовте до помаранчевого іноді з червоними тонами. Квіти і плоди-крилатки непоказні. Коренева система стрижнева, на родючих грунтах поверхнева, густо розгалужена з численним додатковим корінням. Місце розташування воліє сонце до півтіні. Невибагливий, зростає на сухих і вологих грунтах, надає перевагу вапняним субстратам, погано переносить застій води. Морозостійкість висока, добре переносить спеку, вітер, міський клімат, обрізку. Застосовується: штамбові форми в вуличних посадках і використовується в стрижених живоплотах висотою 2-4 м. Крок посадки: 2-3 шт. м/п. Зона зимостійкості 5А


Acer pseudoplatanus (клен ложноплатановий або явір) і сорти

Велике листопадне дерево, ареал поширення в природі гори Південної і Середньої Європи, в Карпатах, узбережжя Балтики, Кавказ, Західна Азія, росте в гірських змішаних липових і букових лісах. Високі дерева з густою яйцевидною або широкоовальной часто низько починається кроною, гілки потужні при вільному стані живописно розлогі. Швидко зростаючий, в молодості дуже швидко зростаючий, спочатку річний приріст у висоту 80 см., пізніше 40-50 см., дорослі рослини близько 30-40 см. Дерева досягають 25-30 до 40 м. висоти, і 15-20 (25) м. ширини, живе до 500 років. Пагони від сірого до оливково-зеленого кольору, зимові бруньки зелені. Характерно попеляста кора, з віком на корі з'являються відшаровующієся сріблясто-коричневі лусочки що прикрашають стовбур. Листки супротивні, 5 лопатеві, грубі, з верху матові, темно-зелені тьмяні, з низу сизувато-білуваті з сірим опушенням, не містять молочного соку, восени золотисто-жовті. Квітки дрібні жовто-зелені зібрані в звисаючі кисті, медоносні, з'являються відразу після розпускання листя, травень-червень. Плоди крилатки розташовані під майже прямим кутом. Коренева система стрижнева з високой участю горизонтальних коренів середньої глибини, верхній горизонт інтенсивно пронизує корінням. Тіньовитривалий але віддає перевагу сонячним до півтіні місцям з підвищеною вологістю повітря. В цілому до грунту і вологи не вимогливий, але краще розвивається на свіжих до вологих глибоких вапняних грунтах, не переносить застою води, але сприймає проточну грунтову воду. Вітро і сільостійкий. Чутливий до забруднення повітря, спеки, в міському середовищі кілька проблематичний. Часто зустрічається в природі, популярний в культурі, здавна використовується для придорожнього озеленення. Рекомендується для природних і пейзажних насаджень. Клен ложноплатановий один з найвідоміших в культурі, має досить великий ряд декоративних садових форм. Зона зимостійкості 4


Alnus incana (вільха сіра або вільха біла) і сорти

Велике листопадне дерево до 20 м. висоти і 4-8 (12) м. ширини, з щільною пірамідальною кроною, часто у формі великого куща, рідко з одним прямоідущім стволом, асиметричною кроною. Ареал в природі Європа до Кавказу, в Центральній Європі поширена майже всюди, в Альпах піднімається до 1600 м., зростає на вологих схилах і осипях, на затоплюваних територіях уздовж гірських струмків і річок, а також в заплавних лісах височин. Дерева із середньою швидкістю росту, річний приріст у висоту 35 см., в ширину 20 см., тривалість життя коротке в середньому близько 40-60 років, рідко доживає до 100 років. Молоді пагони сірі, не клейкі, слабо оксамитові, кора сріблясто-сіра довго залишається гладкою. Листя широкояйцеподібні, загострені, 4-10 см. завдовжки і 3,5-7 см. шириною, темно-зелені, з нижнього боку сірі оксамитові. Цвіте в березні-квітні до появи листя, цвіте раніше на один-два тижні ніж вільха чорна, квітки одностатеві, чоловічі сережки до 10 см. завдовжки, жіночі квітки дуже маленькі і непоказні, запилюється вітром. Плоди шишки завдовжки до 1,6 см., яйцевидні, сіро-коричневі, дозрівають у вересні, насіння розносяться вітром. Коренева система не глибокий стрижень, велика частина поверхнева дає численні кореневі нащадки. Невимоглива, росте від помірно сухих до вологих (мокрих) грунтах, віддає перевагу вапняному, застій води переносить не так добре як чорна вільха, переносить засолення грунту, в симбіозі з актиноміцетами пов'язує азот. Виносить невелику тінь, вітростійка. Використовується на перезволожених місцях. Зона зимостійкості 3


Corylus colurna (ліщина деревоподібна, або горіх ведмежий, або ведмежий горішник)

На відміну від всіх видів ліщини кущовой, цей вид величне листопадне дерево середніх розмірів 15-18 м. заввишки і 8-12 (16) м. шириною, рідко зустрічаються екземпляри і до 30 м. висоти. Ареал поширення в природі від Істрії, Боснії, південно-східної Європи через гірські ліси Малої Азії, Кавказ до Гімалаїв, зростає як окреме дерево і в змішаних широколистяних лісах, піднімається до висоти 1700 м. Дерево із симетричною широко-конічною кроною і прямим що йде до самої вершини стволом, з віком набуває більш кулясту форму. Зростає повільно, річний приріст 20-35 см. у висоту і 15 см. в ширину, живе до 200 років. Молоді пагони сірі до світло-жовтувато-сірих, стара кора світло-сіра до коричневої довгасто-тріщинувата. Листя широкояйцеподібні 8-12 см. завдовжки, зверху темно-зелені блискучі, знизу трохи світліші матові, восени золотисто-жовті. Цвітіння різностатеве, чоловічі тичинкові сережки зеленувато-жовті завдовжки 12 см. з'єднані по кілька штук, жіночі квітки схожі на бруньки, дуже рано зацвітає, іноді навіть в лютому, зазвичай в березні-квітні, запилюється вітром. Плоди майже кулясті їстівні горішки, трохи крупніші ніж у ліщини звичайної до 2 см. завдовжки, з дуже товстой твердой шкаралупою і маленьким смачним ядром, загорнуті в глибоко розсічену залозисту оболонку, зібрані по 3-8 шт. Плодоношення починається з 5-8 років, плодоношення нерегулярне раз в 2-3 року. Коренева система стрижнева, з головним глибоким коренем і тонким поверхневим корінням. Виносить півтінь, любить глибокі глинисті вапняні грунти, але з іншого боку невимогливий, що стосується наприклад pH, добре росте на сухих і слабокислих грунтах. Вітростійка, теплолюбна, стійка до посухи та спеки, до міських умов, до забруднення повітря, досить здорове дерево і не уражається шкідниками. Рекомендується для міської посадки, уздовж вулиць. Зона зимостійкості 5В


Crataegus lavalleei (Глід Лавальє) 'Carrierei'

Популярний гібрид глоду з шкірястим довго зберігающимся листям на рослині, виведений в 1870 р. Франція. Листопадне невелике дерево або великий кущ 7 м. висоти, іноді і вище, з кулястою а пізніше розлогою ажурною кроною, дуже старі екземпляри можуть бути майже в два рази ширше. Швидкість зростання середня, річний приріст 20-35 см. у висоту і 20-30 см. в ширину. Кора сіро-зелена або оливково-зелена пізніше сіро-коричнева, з злегка вигнутими колючками до 5 см. завдовжки. Листя еліптично-довгасті 5-15 см. завдовжки, шкірясті, блискучі, темно-зелені, зберігаються на дереві до грудня, осіннє забарвлення жовто-коричневе або помаранчеве. Цвіте в травні, біло-рожеві зібрані в парасолькові суцвіття медоноси. Плоди оранжево-червоні з цятками, 1,3-1,8 см. діаметром, дозрівають у великій кількості і тримаються на дереві в м'які зими до січня, дуже декоративні. Корні товсті дуже міцні і глибокі, широко розпростерті, сильно розгалужені, з незначною кількістю тонких коренів. Місцезнаходження сонячне до легкої тіні. Віддає перевагу середньотяжкім або легкім грунтам, від сухих до свіжих, нейтральних до лужних. Морозостійкий, стійкий до міських умов, переносить спеку і посуху, вітростійкий. Рекомендується для озеленення вулиць, посадки в парках і великих садах. Зона зимостійкості 5В


Crataegus crus-galli (Глід півнева шпора)

Ареал поширення в природі Східна Північна Америка і західна Пенсільванія, зростає по лугах і лісових узліссях, на вологих родючих добре дренованих грунтах, на схилах невисоких гір. Листопадний великий кущ (чагарник) або невелике дерево 5-7 (9) м. заввишки, з широкоокруглою кроною і коротким стволом, гілки горизонтальні широко розкидисті і щільно переплетені між собою, у старих екземплярів дуже мальовнича трохи сплющена парасольковидна форма крони і звисаючі гілки. Повільно зростаючій, річний приріст 25 см. у висоту і ширину, в природі часто розростається більше в ширину. Пагони сіро-коричневі з довгими до 8 см. трохи вигнутими вузькими колючками. Листя назад вузько-яйцевидні трохи шкірясті 7,5 см. завдовжки і 3,5 см. шириною, темно-зелені блискучі, восени жовті - помаранчеві або бронзово-червоні. Цвіте в травні/червні, великі білі квіти медоноси 1,5 см. діаметром зібрані в парасольчаті суцвіття до 10 см. завдовжки. Плоди темно-червоні округлі 1,5 см. діаметром яблучка дуже численні, зберігаються на дереві дуже довго, в м'які зими до весни, один з найбільш декоративних. Коренева система поверхнева, але скелетні корені глибокі грубо розгалужені, тонких коренів мало. Світлолюбний, виносить півтінь. Виносить всі грунти, росте як на сухих так і на вологих місцях, віддає перевагу свіжим родючім але добре дренованим грунтам, не вимогливий до значення pH. Стійкий до морозів і міських умов, до диму, вітру, до засолення дуже витривалий, випробуваний на морському узбережжі! З давніх-давен широко застосовується в декоративному озелененні, як в Північній Америки так і в Європі. Зона зимостійкості 5А


Crataegus monogyna (Глід однопестічний)

У природі ареал виду від Європи до Західної Азії, зростає поодиноко і невеликими групами в уздовж доріг, по лісових галявинах, на скелястих кручах, в змішаних листяних і хвойних лісах, в чагарниках як жива огорожа, на сухих і свіжих переважно вапняних піщано-каменистих або часто глинистих і суглинних грунтах. Листопадний великий кущ або невелике дерево 2-6 (10) м. заввишки, зустрічаються екземпляри 17-18 м. заввишки, з округлою кроною. Старі екземпляри розростаються в ширину утворюють ажурну крону з живописно розлогими гілками. Зростає швидше ніж Crataegus laevigata (Глід звичайний), річний приріст у висоту 20-30 см., в ширину 15-20 (30) см. Молоді пагони оливково-зелені або сіро-зелені гладкі, колючки нечисленні 2-2,5 см. довжиною, кора в підставі старих стовбурів відшаровується. Листя з верху темно оливково-зелені лискучі, знизу блакитно-світло-зелені, на старих гілках нижнє листя оберненояйцевидні до довгасто-яйцевидних, на вершині 3-5 надрізані або крупно зубчасті. Цвіте в травні-червні, на 14 днів пізніше ніж Crataegus laevigata (Глід звичайний), квіти білі у великій кількості, розташовані на кінцях щитковидні суцвіття, дуже хороші медоноси. Плоди темно-червоні м'ясисті з однією кісточкою 8-9 мм. в діаметрі, без смаку, йдуть на приготування компотів, при -8 °C плоди ще в доброму стані. Коріння глибокі міцні широко розпростерті. Виносить півтінь, всі не дуже бідні і легкі грунти, від сухих до свіжих, слабокислих до лужних, воліє вапняні глибокі субстрати. Морозостійкий, вітростойкій, добре переносить міські умови, стійкий до забруднення повітря, добре переносить спеку і сухість, особливо високу сухість повітря, чутливий до засолення грунту. Легко переносить механічні пошкодження, неймовірна регенеративна здатність, навіть сто річні рослини обрізані низько над землею знову добре відновлюються. Використовується як медоносна, плодова, лікарська і декоративна рослина. Рекомендується для посадки в парках і садах, для озеленення вулиць, ідеальна рослини для формованих колючих листяних живоплотів 1-2 м. заввишки. Крок посадки: 4-5 шт. на м/п. Зона зимостійкості 5А


Crataegus monogyna (Глід однопестічний) 'Stricta'

Листопадне невелике дерево або великий кущ близько 6 (9) м. заввишки і 3 м. шириною, спочатку із симетричною щільною колонновидной кроною, пізніше з більш рихлой округлой формою крони. Листя дрібні, темно-зелені блискучі, округло-яйцеподібні, 1-3 лопаті які розрізані часто до середини прожилок, на довгих пагонах розрізані глибше ніж на коротких, восени жовті, іноді темно-червоні. Грунт, коріння, місце розташування, цвітіння, плодоношення і інші особливості як у виду Crataegus monogyna. Сильний вертикальний акцент для парків і міського озеленення. Хороший сорт для обсадження вузьких вулиць і парків. Зона зимостійкості 5А


Elaeagnus angustifolia (лох вузьколистий або лох східний)

(Від грецького слова elaios = оливкове дерево, agnos = верба)

Дико зростає от Середземномор'я до Монголії, зустрічається на берегах річок, озер і морів, в пустелях і напівпустелях, в степу на дюнах, на глибоких і добре дренованих кам'янистих, гравійних і піщаних грунтах. Листопадне невелике широке дерево або великий кущ 5-7 м. заввишки, іноді вище, з віком стільки ж в ширину або ширше, з широко розлогими гілками які з віком мальовничо звисають, має дуже своєрідну нерегулярну форму. Швидкість зростання середня, річний приріст у висоту 30-35 см., в ширину 20-25 см. Молоді пагони з сріблястими лусочками, пізніше сіро-коричневі з поздовжніми тріщинами, з колючками 1-3 см. завдовжки. Листя довгасто-ланцентні 4-8 см. завдовжки і 2,5 см. шириною, при розпусканні білі, пізніше зверху зелено-сірі, з нижнього боку сріблясто-опушені, м'які, сріблясті лусочки покривають обидві сторони листа. Цвіте в травні-червні, цвітіння дуже рясне, квітки по 1-3 розташовані в пазухах листків на молодих коротких пагонах, квітка 1 см. діаметром, вузькі дзвіночки, внутрі жовті, зовні сріблясті, з приємним ароматом, медоносні. Цвісти і плодоносити починає з 3-5-ти річного віку. Плоди жовті з сріблястими лусочками, овальні або яйцевидно-кулясті кістянки, маслина подібні, близько 1 см. завдовжки, околоплодники їстівні солодкі на смак, дозрівають в серпні-жовтні. Коренева система товста помірно глибока, тонких коренів мало, на занадто родючих грунтах нестабільна. Светолюбивий, виносить всі види грунту, вологі і дуже сухі місця, вважає за краще добре дреновані і вапняні субстрати. Морозостійкий, вітростійкий, добре переносить стрижку і пересадку, посухостійкий, переносить сильне засолення, спеку, не страждає від жарких суховіїв, добре підходить для міст з сухим і спекотним кліматом, димо-газоустойчив, переносить пісковання, хороший медонос. Дуже декоративна плодова невибаглива рослина, рекомендується для всіх садів і парків, як грунтозміцьнююча рослини, для важких міських умов і рекультивації промислових районів. Зона зимостійкості 4


Fagus sylvatica (бук лісовий або бук європейський) і сорти

Бук лісовий один з найкрасивіших і найбільш поширених дерев по всій Європі, росте від низин до Альп, в горах піднімається на висоту до 2300 м. над рівнем моря, часто домінує в листяних і змішаних лісах, росте на пухких вологих або свіжих добре дренованих як бідних так і багатих вапном глибоких піщано-кам'янистих суглинках, при холодно-вологому кліматі з опадами понад 500 мм. В Україні буковий ліс росте переважно в Карпатах, в вигляді островів зустрічається по всій території України, через господарську діяльність людини букові ліси зникли на більшій частині займаної ними раніше території. Листопадне велике дерево з широкою кулястою кроною, з сильними гілками що звисають до землі, (в природі) в групових насадженнях утворює високі і прямі стовбури. Швидкорослі дерева, річний приріст у висоту 50 см., в ширину 40 см., досягають до 25-30 (50) м. висоти, в природі старі екземпляри досягають такої ж ширини. Дерева живуть 300-400 років. Молоді гілки сіро-коричневі, з віком з гладкою сріблясто-сірою корою. Листя чергові, широко-еліптичні до овальних 5-10 см. завдовжки з 5-9 прожилками, край злегка хвилястий, спочатку листя шовковисто опушені, пізніше зверху гладкі, темно-зелені, блискучі, знизу опушені на прожилках, осіннє забарвлення яскраво-жовте до червоно-коричневоого. Цвіте в травні, бук лісовий однодомна рослина з роздільностатевими квітками, чоловіче цвітіння зібрано в численні кулясті суцвіття на довгих черешках, жіноче цвітіння складається з двох квіток, перші квіти і плоди з'являються через 15-20 років, медонос і пергонос. Плоди завжди два однонасінних букових горішка, в одній покритою щетиною горизонтально або вертикально розташованой коробочці, горішки їстівні дуже поживні, із за щавлевої кислоти у великих кількостях слабо-отруйні, дозрівають в кінці вересня і обсипаються з жовтня по листопад. Коренева система потужна але неглибока, без явно вираженого стрижневого кореня, з сильно вираженими бічними основними коріннями що далеко йдуть косо вглиб грунту, і дуже великою кількістю поверхневих коренів, не одна інша з місцевих лісових порід не пронизує верхній горизонт грунту так інтенсивно своїм корінням. У старих дерев дуже характерне розташування глибини коренів 1-1,4 м., а при сильно ущільнених грунтах або високому рівні грунтових вод часто лише 30 см. в глиб, на більш легких грунтах іноді в два рази ширше ніж крона. Коріння дуже чутливі до ущільнення, обкопування, зміни рівня грунтових вод. До грунтів невимогливий, віддає перевагу свіжім або вологім родючім глинистим грунтам з певним значенням вапна, оптимальні місця розташування з вологим повітрям, добре росте на слабо кислих бідних грунтах. Дуже тіньовитривалий (росте навіть при 1/60 денного освітлення, кілька чутливий до пізніх заморозків і спеці, любить високу вологість повітря, не переносить застою води і довгих посушливих періодів, чутливий до забруднення повітря і грунту, кора старих дерев при одиночній посадці на відкритому просторі може отримувати сонячні опіки. Лісовий бук утворює дуже густу сильно тінисту крону, добре переносить стрижку і форміровку, широко використовується для формованих високих живоплотів 2-4 м. заввишки, крок посадки: 2-3 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди. У парках і великих садах як солітер. Бук лісовий одна з найпопулярніших рослин в ландшафтному озелененні, має дуже багато цікавих форм росту і культиваторів. Зона зимостійкості 5В


Fraxinus excelsior (ясен звичайний або ясен високий) і сорти

Ареал поширення в природі: Європа, Мала Азія до Закавказзя і Північної Персії, в Центральній Європі всюди, в Альпах піднімається до 1400 м. над рівнем моря, зростає в ущельних лісах, в листяних і змішаних лісах з багатим травостоєм, уздовж річок і струмків, на кам'янистих схилах, на вологих, пухких, глибоких до іноді не глибоких, багатих, вапняних до помірно кислих суглинних до глинистих грунтах. Листопадні великі в молодості швидкорослі дерева з овальною або округлою світлою кроною, окремі гілки з віком широко розлогі. Дерева досягають 25-40 м. висоти і 20-30 (35) м. ширіни, річний приріст у висоту 30-45 см., в ширину 20-30 см., в перші 10 років ростуть значно швидше, живуть до 200 років. Кора на молодих гілках від оливково-зеленого до сіро-зеленой, пізніше сіра, довго залишається гладкою, зимові брунки чорні. Листя розташовані супротивно, непарноперисті, до 40 см. завдовжки, складаються з 9-13 листочків, листочки довгасто-яйцеподібні або ланцетні, 5-12 см. завдовжки, 1,5-4-5 см. шириною, осіннє забарвлення жовте або після перших морозів опадають зеленими. Квітки одно або двостатеві, з'являються до розпускання листя на кінцях торішніх пагонів, 10 см. завдовжки, зібрані пучками, жовті або червонувато-зелені, малопомітні, запилюються вітром, цвітуть в квітні/травні. Плоди горішки, вузько-довгасті крилатки до 5 см. завдовжки зібрані в пучки, дозрівають вересень-жовтень, залишаються на дереві до весни, можуть відлітати від материнського дерева до 150 м. Коренева система в перші 10 років стрижнева, з віком відростають сильні бічні поверхневі корені, які розростаючись заходять далеко за межі крони. На них з'являються вертикальні коріння які досягають глибини 1,5 м., серед європейських деревних рослин у ясеня самі широко поширені коріння, коріння ростуть тільки з травня до початку вересня, болісно реагує на зниження рівня води, переносить невелику підсипку грунту, часто утворюються кореневі нащадки. Воліє гумусні досить свіжі-вологі глибокі родючі і пухкі добре дреновані грунти, любить вапнування, добре росте на помірно кислих, не любить ущільнення і занадто сирі грунти, уникає перезволожених місць, вважає за краще багату на кисень проточну воду. Світлолюбивий, вважає за краще легку півтінь, в молодості тіньовитривалий, досить теплолюбний, молоді дерева можуть пошкоджуватися пізніми заморозками, вітростійкий, висока регенеративна здатність. При опусканні рівня грунтових вод - всихання вершини, квітконоси часто пошкоджуються кліщами, галоутворення призводить до каліцтва і одревесневинню квітконосів, які і взимку залишаються на дереві, дичина і худоба охоче обгризають кору, в промислових районах чутливий до впливу промислової загазованості. Підходить для посадок в великих парках і вздовж доріг. Зона зимостійкості 4


Gleditsia triacanthos (гледичія трьохколючкова, або гледичия звичайна) і сорти

Листопадне велике невибагливе колюче дерево, з нерегулярною відкритою і рихлою кроною, основні гілки тільки в молодості піднімаються верх під гострим кутом, з віком горизонтально розлогі, утворюють мальовничу парасолькоподібну крону. Ареал поширення в природі Північна Америка, зростає в змішаних лісах уздовж річок на свіже-вологих родючих грунтах, іноді на сухих, бідних, піщано-кам'янистих, суглинних пагорбах. Ростуть дерева в молодості дуже швидко, річний приріст більше 70-80 см. заввишки, з часом швидкість росту сповільнюється, річний приріст близько 30 см. у висоту і 20 см. в ширину. Досягають 10-25 (30) м. висоти і 8-15 (20) м. ширини, старі екземпляри з парасолькоподібной формой можуть бути набагато ширше. Пагони злегка зигзагоподібно вигнуті, червоно-коричневі, пізніше оливково-коричневі і сірі, на гілках колючки прості і розгалужені до 8 см. завдовжки, на стовбурі до 20 см., кора на старих стовбурах сіро-коричнева, часто чорна, з довгими вузькими відшаровующімися лусочками, малюнок кори дуже декоративний. Листя парноперисте або двічі перистоскладні, з 20-30 довгасто-ланцетними листочками до 3 см. завдовжки, у двічі перистих 8-14 складних листочків, темно-зелені, осіннє забарвлення дуже раннє золотисто-жовте. Цвіте червень-липень, квітки непоказні світло-зеленого кольору, одностатеві, зібрані по 5-7 в довжині запашні медоносні суцвіття, виділяють рясно нектар. Плоди повислі, плоскі, вигнуті, спірально викручені, червонувато-коричневі, блискучі, до 40 (50) см. довжиною і 3 см. шириною шкірясті багатосім'яні стручки, залишаються на дереві до зими, дуже декоративні. Коріння дуже глибокі широко поширені, м'ясисті, мало розгалужені. Сонцелюбива, до грунтів і вологи невимоглива, росте на всіх культивованих грунтах, не боїться навіть найбідніших піщаних місць, вважає за краще рівномірно зволожені родючі грунти, від слабо кислих до лужних або сильно лужних. Добре переносить пересадку, добре переносить стрижку (підходить для колючих непрохідних живоплотів), морозостійка, стійка до міських умов, забруднення повітря, радіації, за американськими даними стійка до засолення, посухостійка, під час тривалої літньої посухи і на занадто сухих грунтах скидає листя, листя після поливу швидко відростають, дерево широкого спектру застосування, в тому числі і в зоні повеней (в США дерево узбережжя). В Америці одне з найбільш висаджуємих. Є сорт гледичія колюча але без колючок. Рекомендується для міського озеленення. Зона зимостійкості 6А


Laburnum anagyroides (бобовнік анагіролистий, звичайний, Золотий дощ)

Листопадний великий кущ або невелике дерево, з розлогой воронковидной кроной, і широко розлогими поникаючими бічними гілками. Річний приріст у висоту 25-30 см., в ширину 15-20 см., розміри дорослої рослини 5-7 м. висота і 4 м. ширина. Молоді пагони сіро-зелені, бархатисто опушені, старі гілки оливково-зелені або темно-сіро-зелені. Листя трийчаті, з верху темно-зелені, з низу сіро-зелені, опушені. Цвіте в травні - початку червня, квітки жовті, багатоквіткові, в вільних довгих 10-30 см. кистях, не пахнуть. Плоди шовковисто-опушені боби 8 см. завдовжки. Коріння м'ясисті, мало розгалужені, і не глибокі. Місцезнаходження воліє сонячне. До грунтів дуже невимогливий, пластичний, зростає як на кислих, так і насильно лужних, вапняних, від сухих до свіжих, віддає перевагу родючим багатим вапном помірно сухім грунтам. Добре переносить нетривалу посуху, стійкий до міських умов, ефективний в процесі цвітіння. Отруйні всі частини рослини, особливо насіння. Зона зимостійкості 6А


Laburnum × watereri (бобовнік Ватерера) 'Vossii'

(Laburnum alpinum × Laburnum anagyroides)

Листопадний великий кущ або невелике дерево, в хороших умовах може досягати 5-6 м. висоти. Річний приріст 25 см. у висоту і 15 см. в ширину. Пагони товщі ніж у L. anagyroides, оливково-зелені, пізніше сіро-зелені. Листя трийчаті, темно-зелені, довгасто-еліптичні, 10 см. завдовжки. Цвіте в травні - початку червня, численні золотисто-жовті ароматні звисачі суцвіття до 50 см. завдовжки, надзвичайно ефективний в процесі цвітіння. Місцезнаходження, коріння, грунт і особливості як у Laburnum anagyroides. Зона зимостійкості 6А


Juglans nigra (горіх чорний)

Листопадне велике могутнє дерево 20-25 (40) м. заввишки, з широкою сводчатой кроною, вільно ростуче дерево досягає такойже або більшої ширини, на батьківщині досягає до 50 м. висоти. Природний ареал виду східні регіони Північної Америки, в 1629 році був ввезений до Європи. Дуже швидко зростаюче, річний приріст у висоту 70-90 см. і 35-45 см. в ширину, в молодості ще швидше. Молоді пагони сірі, з віком кора чорно-коричнева глибоко-борозниста. Листорозміщення чергове, листя перисті 30-60 см. завдовжки, з 13-23 яйцевидно-ланцетними листочками 6-12 см. завдовжки, супротивно розміщеними на черешку, з верху гладкі темно зелені, трохи блискучі, з низу світліше злегка опушені, верхній листочок часто відсутній або дуже маленький, восени жовті. Цвіте одночасно з розпусканням листя в квітні/травні, чоловічі багатоквіткові сережки 5-15 см. завдовжки, жовто-зелені на дворічних пагонах; жіночі зелені квіти поодинокі або по 2-3 на кінцях однорічних пагонів, запилюється вітром. Плоди округлі горіхи, зазвичай поодинокі, рідше зібрані по 2-3, до 6,5 см. в діаметрі, з твердою товстою і шорсткою шкіркою, (околоплодніком 5-10 мм. товщиною). Горіх жорсткий з міцною товстою шкаралупою, ядро ​​їстівне, становить близько 15% від загальної ваги плоду, з шкаралупи дістається важко, дозрівають у вересні-жовтні після чого обсипаються, частина залишається на дереві всю зиму. Горіхи мають велику цінність, містять до 30% білків (майже вдвічі більше ніж горіх волоський), і до 66% високоякісної олії. Плодоношення з 7-8 років, щорічне, рясне. Коренева система потужна, глибока і широка, стрижнева до 5 м. проникає в глибину з потужним бічним корінням. Віддає перевагу глибокім свіжім в плоть до вологих родючих проникних слабокислих або багатих вапном грунтам, мириться з нетривалим затопленням, відносно посухостійкий. Краще росте на зволожених грунтах річкових долин. Віддає перевагу сонячним до легкої тіні місцям, вимагає великий простір, пригнічує ріст рослин ростущіх під ним. Досить морозостійкий, більш морозостійкий ніж горіх волоський, проте в молодості теж може страждати від заморозків, особливо від пізніх. Добре переносить спеку, вітростійкий, стійкий до міських умов, на батьківщині деревина і його плоди мають велику цінність. Цінне паркове дерево, часто використовується в посадках уздовж доріг. Зона зимостійкості 5В


Morus alba (шовковиця біла)

Ареал поширення в природі Китай, Маньчжурія і Корея, зростає на помірно багатих особливо вапняних грунтах. Листопадне дерево середніх розмірів, 8-10 (15) м. заввишки і 4-6 (8)м. шириною, з рихлою округлою кроною, іноді великий кущ. Пагони сірі або сіро-жовті, кора тріщинувата, сіра. Листя широкояйцеподібні, різно-лопатеві, 8-20 см. завдовжки, по краю пальчасто-зубчасті, світло-зелені, блискучі. Листя служать кормом для гусениць шовкопряда. Цвіте з травня по червень, квітки циліндричні звисаючі колоски, невеликі, малопомітні. Плоди відрізняються за кольором, білі, біло-рожеві кістянки до 4 см. завдовжки, дуже нагадують довгасту ожину, їстівні, солодкуваті, трохи прісні, дозрівають в червні-липні. Плодоношення з 5-7 років. Коренева система глибока і широка. Віддає перевагу місцям розташування сонячним, теплим, захищеним, не дуже вологм і родючим (тоді пагони краще визрівають), любить вапно, невимоглива, добре росте на бідних грунтах, не переносить місць із застоєм води. Молода рослина кілька чутливо до морозу, теплолюбна, добре переносить сухість. За народними прикметами, якщо на гілках шовковиці з'являються маленькі паростки значить в цьому році більше не буде морозів. Зона зимостійкості 6А


Morus nigra (шовковиця чорна)

Ареал Близький Схід, початковий ареал невідомий, оскільки чорна шовковиця висаджувалася у всіх країнах з м'яким кліматом як улюблене плодове дерево. Листопадне маленьке або середньо-велике дерево, 6-15 (20) м. заввишки і шириною, з округлою щільною густою кроною і короткими пагонами. Пагони спочатку опушені, пізніше гладкі, рівні, оливково-зелені або жовто-сіро-коричневі. Листя серцеподібні, 6-12 (20) см. завдовжки, края грубо-зубчасті, листя з верху блискучі темно-зелені, знизу світліше, опушені. Цвіте в травні-червні, квіти звисаючі колоски на черешку, невеликі, малопомітні. Плід довгасті ягоди 3 см. завдовжки, нагадує ожину, пурпурно-чорні, їстівні, соковиті, дуже смачні, дозрівають в серпні, плоди використовуються в їжу свіжими і сушеними, з них роблять варення, желе, сиропи, вино і компоти. Віддає перевагу місцям розташування сонячним, теплим, захищеним. До грунтів і вологи невимоглива, віддає перевагу легким, піщаним, вапняним грунтам. Практично не страждає від шкідників і хвороб. Теплолюбна, чутлива до морозу, більше теплолюбна ніж шовковиця біла, у відкритому грунті без захисних насаджень зимує погано, ягід в рік підмерзання не дає. Але прекрасно росте і плодоносить на всій території України. Зона зимостійкості 6В


Paulownia tomentosa = Paulownia imperialis (павловнія повстяна або імператорське дерево)

Привабливе красиво квітуче в молодості дуже швидко зростаюче з дуже великим декоративним листям листопадне дерево з Китаю. Крона широка вільна розлога до 10-15 м. заввишки і шириною. У перші 10 років зростає дуже швидко, річний приріст 0,5-1-2-3 м., в сприятливих умовах в перші роки життя річний приріст може бути і до 4 м. а діаметр стовбура збільшує до 4 см. в рік, з віком приріст тільки 0,2-0,3 м. Листя світло-зелені або зелені, опушені, знизу бархатисто-сірі, серцеподібні дуже великі 30-40 до 50 см. завдовжки, частіше 17-30 см. завдовжки, опадають пізно без осіннього забарвлення. Цвіте перед розпусканням листя квітень-травень. Квітки трубчасті ніжно-біло-фіолетові з жовтим ребристим зевом, з ванільно-мегдальним ароматом, зібрані в численні вертикальні великі 20-30 см. завдовжки конусоподібні суцвіття. Хороший нектаронос, мед вважається цінним. Коріння м'ясисті ранимі, основні коріння потужні глибокі. До грунтів невимоглива, добре росте на всіх не дуже бідних грунтах, віддає перевагу сухим-свіжим дренованим від слабо кислих до сильно лужних. На занадто родючих глибоких вологих грунтах погано визріває деревина. Теплолюбна і світлолюбна, в молодому віці виносить затінення. Павловнія повстяна південна рослина, молода рослина чутлива до низьких температур, старші екземпляри морозостійкі, з успіхом вирощуються в Київській та Московській областях. Вимагає захищеного місця розташування. Стійка до міських умов, димо-газо стійка, виносить періоди літньої посухи. Цінне швидкозростаюче садово-паркове дерево, вирощується як декоративна рослина і для деревини, зростає швидше за інших дерев і дає швидке повернення вкладених коштів. Деревина на 7 рік вже готова для використання, деревина щільна і в тей час легка, після спилювання дерево швидко відновлюється з кореня. Зона зимостійкості 7В


Platanus × acerifolia (платан кленолистий або платан іспанський)

Імовірно гібрид між Platanus orientalis і Platanus occidentalis. Також відомий під назвою Platanus × hibrida, Platanus x hispanica.

У стародавній Греції платан назвали Platanus, можливо це слово походить від грецького platys що означає широкий, що могло означати широке листя або широку крону. Листопадне монументальне швидкоросле дерево 20-30 м. заввишки, іноді і вище, і 15-25 м. шириною, поодинокі екземпляри в природі бувають ширше, з сильними основними гілками і широко-розкидистою ажурною формою крони, нижні гілки з віком трохи звисають. Швидко зростаючий, річний приріст 50 см. у висоту і 40 см. в ширину, в перші 10-15 років зростає ще швидше. На молодих гілках кора світло-коричнева, пізніше жовто-зелена або сіро-коричнева, стара кора відшаровується великими пластинами. Листя схожі на листя клена, 3-х лопатеві, 12-25 см. шириною, зелені, шкірясті, зверху протягом літа гладкі, з низу прожилки опушені, довго тримаються на дереві, восени часто тільки зеленувато-жовті. Квіти жовто-зелені головки на довгих звисаючих черешках з'являються з листям, непоказні. Плоди декоративні, звисаючі кулясті супліддя на довгих плодоніжках 15-20 см. завдовжки, частіше по 2, рідше по 3, зберігаються на дереві часто до весни. Коренева система стрижнева, скелетні корені глибокі густо розгалужені. Бічні корені сильні, поверхневі, можуть підняти дорожнє покриття, добре переносить повінь, в природних умовах росте по берегах річок на вологих грунтах. До грунтів дуже невибагливий, добре росте на дуже сухих грунтах якщо вони не дуже бідні. Віддає перевагу глибокім дренованним досить вологім трохи глинистим субстратам, від нейтральних до сильно лужних. Місцезнаходження воліє сонячне до легкої тіні. Морозостійкий, теплолюбний, димо-газо стійкий, добре переносить міський клімат, переносить промислові викиди і випромінювання, добре переносить пересадку, добре відростає після стрижки, підходить для формування. В деяких країнах страждає грибним захворюванням Gloeosporium nervisequum (при якому опадають розпускающієся листя). У південних країнах хворіє на рак платанів. Прекрасна рослина з незвичайною корою що відшаровується, підходить для великих парків і широких вулиць. Зона зимостійкості 6А


Platanus × acerifolia (платан кленолистий) 'Alphen's Clobe'

Можна зустріти під іншою назвою Platanus x hispanica 'Alphen's Clobe'

Листопадний сильно розгалужений великий кущ до 6 м. в діаметрі, часто щеплений на високий штамб невелике дерево з кулястою густою кроною, висота залежить від висоти штамба, швидкість росту помірна. Листя пальчаті схожі на кленові, 12-16 см. шириною, зелені, довго зберігаються на дереві, восени найчастіше всього лише зеленувато-жовті. Інші ознаки і особливості як у виду Platanus x acerifolia. Прекрасний сорт для озеленення садів, парків, вулиць. Зона зимостійкості 6А


Populus alba (тополя біла, або тополя срібляста) 'Nivea'

Ареал дикого виду практично вся територія Європи, Північна Африка, на Кавказі до Центральної Азії, зростає в заплавних лісах і їх галявинах, на регулярно затоплюваних, на свіжих, багатих суглинних, глинистих, піщаних і гравійних грунтах. Утворюючи ліси, гаї чи по одинокі дерева. Зростає в співтоваристві з в'язом, дубом черешчатим, вільхою та ясенем. Листопадне велике дерево 20-30 м. (іноді до 40 м.) висотою і 15-20 м. шириною, з широко-кулястой рихлой кроною, і найчастіше коротким кривим і перекошеним стволом, бічні гілки нерегулярні, нижні гілки звисають. На піщаних грунтах (дюнах) зростає часто тільки як чагарник. Швидко зростаючий, річний приріст 50-60 см. у висоту і 40 см. в ширину, в 40 років має остаточну висоту, живе близько 400-600 р. Молоді пагони оливково-зелені до зеленувато-сірих, кора біло-сіра до темно-сірої з віком глибоко довгасто-тріщинувата. Листя дуже різні, яйцевидно-округлі або яйцевидно-трикутні, края грубо-зубчасті, 6-12 см. завдовжки, зверху темно-зелені глянцеві, знизу білуваті, края хвилясті, осіннє забарвлення лимонно-жовте, велика частина листя опадає зеленими. Цвіте до або з розпускання листя в квітні-травні, чоловічі сережки товсті 3-7 см. завдовжки червоно-бурі, жіночі сережки 10-12 см. завдовжки з жовтувато-зеленими рильцями, запилюються вітром. Плід конусоподібні подовжені коробочки зібрані гронами, розкриваються і звільняють багато дрібного пухнастого насіння, дозрівають в червні. Коренева система в місцях з високим рівнем грунтових вод поверхнева, на сухих грунтах дуже глибока. Основні коріння розходяться в формі одного або декількох вінців один над одним радіально прямо від стовбура. На бідних грунтах дуже широко розростаються, можуть досягати чверті гектара, на родючих ледь досягають проекції крони, дає рясні кореневі нащадки. Віддає перевагу місцям розташування сонячним до легкої тіні, грунти свіжі-вологі багаті поживними речовинами, від слабо кислих до сильно лужних, дуже невибагливий і добре росте на сухих грунтах, на пісках тільки як чагарник. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, промислових викидів, виносить спеку, вітростійкий, виносить засолення грунту і солоний вітер. Без наслідків переносить короткочасні періоди повеней. Зона зимостійкості 4


Populus nigra (тополя чорна) 'Italica'

Листопадне високе швидкоростуче дерево 20-30 м. заввишки і близько 3-5 м. шириною, з вузькою колонновидной формою крони, і декількома основними гілками що йдуть до самої вершини, часто має лише один центральний стовбур. Бічні гілки густо розгалужені ростуть строго вертикально. Листя блискучі світло-зелені, ромбовидні, 6-8 см. завдовжки, восени жовті, залишаються довгий час зеленими. 'Italica' чоловічий клон тополі чорної, чоловічі сережки з'являються в березні квітні. Світлолюбива, невимоглива, віддає перевагу родючим вологім грунтам, лужним, любить вапнування, на занадто сухих місцях хворіє, утворюються сухо-вершини. Вітростійка, морозостійка, теплолюбна, трохи схильна до хвороб, грибним інфекціям, відмирання гілок, з віком стає ламкою. Решта особливості як у виду. Високе струнке швидкоростуче дерево, не зав'язує плодів, часто використовується для шпалер і в вітрозахисних посадках, прекрасна рослина для посадки на розділових смугах. Зона зимостійкості 4


Populus simonii (тополя Симона, або тополя китайська) 'Fastigiata'

Ареал Північний Китай, дуже часто зустрічається в Пекіні. Листопадне швидко зростаюче з вузькоконічною кроною середнє дерево, прямим стовбуром до самої вершини, гілки відносно тонкі, бічні гілки плакучі. Річний приріст близько 50 см., з часом зростає трохи повільніше. Досягає 12-15 м. висоти і 5-8 (10) м. ширини, живе мало, рідко до 50 років. Листя розпускаються дуже рано, зверху зелені, з низу світліші, іноді білуваті, осіннє забарвлення жовтувате. Чоловіча рослина, не утворює опушене насіння. Коріння поверхневі. До грунтів невибагливий, росте на сухих грунтах, віддає перевагу свіжим - вологім не заболоченим грунтам, від слабо кислих до лужних, вапняні. Світлоюбивий, при затіненні росте криво. Стійкий до міських умов, дуже добре переносить спеку. Використовується для вуличних і алейних посадок. Зона зимостійкості 4  


Prunus fruticosa 'Globosa' або Prunus x eminens 'Umbraculifera' (вишня куляста)

Prunus fruticosa 'Globosa' ареал поширення в природних умовах Центральна і Східна Європа, Сибір, зростає на сонячних схилах, на лісових галявинах і в світлих чагарниках. Листопадний повільно зростаючій густий округлий кущ, 1-2 (2,5) м. заввишки і шириною, з короткими пагонами, частіше вирощується за допомогою щеплення на високий штамб. Prunus x eminens 'Umbraculifera' виростає в невелике дерево з симетричною округлою кроною, яка нагадує штучно сформовану. Висота залежить від висоти штамба. Листя дрібні, темно-зелені, блискучі. Цвіте в квітні-травні, квіти дрібні білі зібрані по 2-4 в суцвіттях на довгому черешку на кінцях пагонів. Вишні дрібні розміром з горошину, темно-червоні, кислі. При зростанні як кущ поширюється кореневими нащадками. Світлолюбна, виносить невелике затінення, до грунтів невимоглива, воліє не надто сухі, свіжі, родючі вапняні грунти. Стійка до міських умов, дуже добре переносить спеку. Прекрасна рослина для невеликих садів і парків, обсадки вузьких вулиць. Зона зимостійкості 5В


Pyrus salicifolia (груша верболиста) 'Pendula'

Листопадне посухостійке невелике мальовниче дерево світло-сірого кольору, 8-10 м. заввишки, зі звисаючими гілками. Гілки дуже густо розгалужені з сіро-білим опушенням, пізньої осені стають гладкими. Листя вузьколанцетні або вузькоеліптичні, до 9 см. завдовжки при ширині 1-1,2 см, покриті сріблястими волосками, нагадують листя верби, дуже довго тримаються на дереві. Цвіте в квітні, квітки білі невеликі грона з 6-8 квіток, розпускаються разом з листям. Плоди дрібні, зелені і тверді круглої або грушоподібної форм 2-3 см. завдовжки, плодоношення вересень-жовтень. Під час плодоношення дерево виглядає дуже цікаво - груши на плакучій вербі. Коренева система глибока. Світлолюбна, морозостійка, виносить спеку і посуху, дуже невимоглива, добре росте на всіх дренованих грунтах, виносить сухі, але краще трохи свіжі не дуже бідні субстрати, від нейтральних до сильно лужних. Стійка до міських умов, підходить для посушливих районів з несприятливими грунтовими умовами, для закріплення пісків. Зона зимостійкості 5В


Robina x margaretta (робінія) 'Casque Rouge' або 'Pinke Cascade'

Листопадне спочатку дуже повільно зростаюче невелике дерево або великий кущ, 6 (10) м. заввишки і 5-8 м. шириною, з асиметричною сквозістой кроною, в молодості широко-воронковидне. Гілки коричневі, колючки дрібні 0,5 см. завдовжки. Листя непарноперисті, пелюсточки зібрані по 11-19 шт., довгасто-ланцетні 3,5-5 см. завдовжки і 2-2,5 см. шириною, при розпусканні коричневі, пізніше тьмяно зелені, восени жовті. Цвіте в кінці травня, початок червня, квіти пурпурно-червоні зібрані в звисаючі суцвіття 15 см. завдовжки, з ніжним ароматом. Коренева система глибока. Світлолюбна, віддає перевагу теплим місцям, виносить всі дреновані садові грунти, від слабокислих до сильно лужних, переносить посуху і міські умови. Рекомендується для міського озеленення і всіх типів садів. Зона зимостійкості 6А 


Robina hispida (робінія щетіністоволосая) 'Macrophilla'

Ареал Східна Північна Америка. Листопадне маленьке дерево, частіше невисокий кущ 1,5-2 (3) м. заввишки і шириною, з рідкою кроною, гілки мало розгалужені, утворює кореневі нащадки. Молоді пагони оливково-коричневі, пізніше коричнево-червоні, густо вкриті легко обламивающімися червоними ворсинками. Листя складні, непарноперисті, 15-20 см. завдовжки, листочки округлі 5 см. завдовжки, матово-зелені, з нижнього боку сіро-зелені. Цвіте з кінця травня до початку липня, квітки дуже декоративні, великі, зібрані в звисаючі суцвіття до 15 см. завдовжки, темно-рожеві. Плоди щетиністі стручки з насінням. Коренева система глибока, дає багато і швидко кореневі нащадки. Світлолюбна, добре росте на всіх видах грунтах, в тому числі на бідних і сухих. Морозостійка, теплолюбна, добре переносить спеку, стійка до міських умов і забруднення повітря. Зона зимостійкості 6А


Salix alba (верба біла або срібляста)

Верба біла найвища і довгоживуча з усіх Верб, живе 80-200 років. Поширення і середовище проживання в природних умовах вся Європа (за винятком Крайньої Півночі), Західна і Північна Азія, натуралізовалася в Північній Америці. Культивується в багатьох місцях як культурна рослина, часто дичавіє на місці посадок. Зростає біля берегів морів, річок, струмків і озер, в заплавних лісах, часто зростає з тополею, осикою і іншими видами на свіжих або вологих, періодично затоплюваних родючих вапняних грунтах або глинистих і мулистих грунтах. Іноді створює чисті або змішані великі протяжні зарості, що тягнуться вздовж річок або озер на багато кілометрів. Листопадне струнке велике дерево 15-20 (25) м. заввишки і 10-15 (30) м. шириною, з високо-склепінчастою шатровидной рихлой кроною і широко розлогими гілками, іноді з пірамідальной широкой кроною. В молодості швидкозростаюча, річний приріст до 15 років близько 60-80 см. у висоту, до 30 років близько 30 см., після 30 років 20 см. Молоді пагони золотисті, жовто-зеленувато-коричневі або червоно-бурі, на кінцях сріблясто-пухнасті, стара кора сіра грубо-тріщинувата. Листя вузьколанцетні або ланцетні, до 15 см. завдовжки і 1-3 см. шириною, при розпусканні білуваті, пізніше зверху темно-сіро-зелені, матові або слабо блискучі, з низу сріблясті, з обох сторін сріблясто опушені, осіннє забарвлення незначне. Цвіте в квітні-травні, жовті сережки з'являються разом з розпусканням листя мають приємний аромат, ранній медонос. Плоди довгасті грушоподібні коробочки 4-6 мм. довжиною на ніжках до 1 мм. довжиною, дозрівають в травні-червні, відкриваються на 2 стулки, з дрібним насінням схожі на палички з довгими білими волосками. Коренева система плоска далеко розпростерта, з великою кількістю тонких коренів. Світлолюбна, до грунтів дуже невимоглива, добре росте навіть на помірно сухих піщаних грунтах, переносить невелику засоленість грунту, віддає перевагу родючим вологим лужним грунтам. Вітростійка, морозостійка, трохи теплолюбна, стійка до міського клімату і шкідливих викидів, випромінювання, завдяки дуже високому вмісту повітря в ксилемі переносить тривалі періоди перезволоження грунту, має високі регенеративні здібності. Відмінно розмножується живцями, навіть кілками, відсоток вкорінення близько до 100%. Широко використовується в декоративному садівництві, особливо в парках і лісопарках розташованих на берегах великих водойм і при обсадці доріг. Зона зимостійкості 4


Salix alba 'Tristis' актуально Salix × sepulcralis 'Crysocoma' (верба біла або верба золотистоволосая)

Один з найпопулярніших в озелененні сорт верби, був отриманий шляхом схрещування морозостійкої верби Salix alba (верба біла) і плакучої верби Salix babylonica (верба вавилонська, або плакуча), вперше став доступний в 1888 р. під назвою Salix vitellina pendula nova, в 1908 році отримала назву Salix alba 'Tristis' і також відома під назвою Salix х sepulcralis 'Crysocoma'. Листопадне дерево середніх розмірів, 20 (22) м. висоти і такої ж ширини, з мальовничою плакучою кроною. Скелетні гілки вертикальні широко розкидисті з золотисто-жовтими гнучкими довгими густими прутєвидними гілками звисаючими до землі, красиво виглядає навіть в безлистому стані. Швидкозростаюча, в молодості до 20-25 років річний приріст близько 60 см. Листя ланцетні, 8-12 см. завдовжки, тьмяно зелені, при розпусканні яскраво-жовто-зелені, восени жовто-зеленого кольору. Цвіте в квітні вузькі жовті сережки, медоноси, з'являються разом з листям. Коренева система поверхнева дуже широко розпростерта, що обмежує її використання в невеликих садах. Віддає перевагу сонячним до легкої тіні місцям. Морозостійка, до грунту і вологи невимоглива, виносить навіть дуже сухі місця розташування. Дуже декоративне дерево круглий рік, займає велику площу, добре виглядає біля водоймищ і на великих газонах. Зона зимостійкості 5А

 

 

 

 


Tilia cordata (липа дрібнолиста або серцеподібна)

Ареал проживання в природних умовах Європа (в центральній Європі від рівнин до Альп, піднімається на висоту до 1550 м.), Крим, Кавказ, Західний Сибір. Широко поширилася через масові посадки навіть там де раніше ніколи не жила. Зростає по змішаних світлих лісах, в заплавних лісах і сухих дубово-грабових лісах, на помірно сухих, свіжих, пухких, гумусних, від дрібних до глибоких, від слабо кислих до лужних, суглинних і глинистих лісових грунтах. Листопадне струнке велике дерево, 18-25 (30) м. заввишки і 10-15 (20) м. шириною, з дуже правильной щільной широкояйцевидной кроной, пізніше високо склепінчастою або округлою, основні гілки в вільній посадці ростуть від самого низу спрямовані під кутом вгору, з віком відхиляються і звисають. Росте досить повільно, річний приріст 30 см. у висоту і 25 см. в ширину, живе понад 1000 років. Молоді пагони тонкі глянцеві, спочатку червоно-коричневі, з сонячної сторони світло-коричневі, кора темна борозниста. Листя неправильно-серцеподібні або округлі 3-10 см. завдовжки і шириною, темно-зелені, знизу сизі, восени лимонно-жовті, жовті до яскраво жовтих. Цвіте в червні (12-17 днів), квіти двостатеві біло-жовто-зелені солодкувато-запашні медоноси, зібрані в повислі по 5-11 шт. суцвіття, липа дрібнолиста найкраща липа-медонос. Плоди коричневі бархатисто-опушені округлі або овальні дрібні горішки з тонкою стінкою, дозрівають в серпні-вересні, зберігаються на дереві всю зиму. Цвіте і плодоносить з 20-років в лісових насадженнях, і з 8 років на відкритому місці. Коренева система в перші 7-8 років утворюється один стрижневий корінь, пізніше формується потужна нерегулярна стрижнева коренева система, участь тонких коренів ще більш інтенсивна ніж у бука, берези, в'яза, дуба, граба, вільхи чорної, ясена, і нагадує явір. Світлолюбна, виносить півтінь, невибаглива, легко пристосовується і добре росте на бідних помірно сухих грунтах. Вважає за краще не занадто сухі, свіжі, родючі, слабо кислі, лужні грунти. Вітростійка, морозостійка, теплолюбна, переносить тепле сухе повітря (спеку) і тимчасову сухість грунту, виносить міськийї клімат, добре формується і відростає після обрізки. Дуже добре переносить пересадку. Вид часто застосовується для озеленення міст і сіл, популярна рослина для формування кубовидних форм і високих формованих живоплотів. Крок посадки: 2-3 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота 2-4 м. Зона зимостійкості 4


Ulmus glabra (в'яз шорсткий, або в'яз голий, або ільм гірський, або в'яз гірський)

Інші назви Ulmus scabra Mill., Ulmus Montana

Ареал виду Північна і Центральна Європа, а також Західна Азія, росте в заплавних лісах, ярах прохолодних лісів, на схилах, від низин до Альп, переважно гірські райони, піднімається до висоти 1350 м. Листопадне величне дерево 25-35 (40) м. заввишки і 20 м. шириною, з округлою густою широко-розкидистою кроною, і прямим до вершини стволом, з сильними гілками. Росте досить швидко, річний приріст у висоту 45 см. в ширину 30 см., живе до 400 років. Молоді пагони тонкі зелено-сірі біло-опушені, пізніше світло-сірі, кора бура грубо пронизана тріщинами. Листя розташоване чергово, еліптичні або довгасто-широкояйцевидні, відносно великі 8-16 см. завдовжки, зверху темно-зелені дуже шорсткі з рідкіми жорсткими волосками, знизу по жилах шорсткі такими ж волосками, восени жовті. Цвіте до розпускання листя в березні-квітні, квітки коричнево-фіолетові зібрані в кулясті пучки. Плоди великі зеленуваті крилатки, оберненояйцевидні або елліпсовидні, в центрі з насінням, в щільних пучках, дозрівають в травні-червні, з'їдаються білками. Коренева система стрижнева глибока, 1,5-1,6 м. глибиною, з утворенням кореневої порослі. Віддає перевагу півтіні, в молодості тіньовитривалий. Грунти воліє родючі, свіжі/вологі, від слабо кислих до сильно лужних, вапняних грунтів. Морозостійкий, переносить короткочасне затоплення, зміцнює грунт кореневими нащадками, швидке перегнивання листя покращує грунт. Зона зимостійкості 5А


 Ulmus glabra 'Pendula' (в'яз шорсткий 'Пендула')

Також зустрічається під назвою: Ulmus scabra 'Pendula', Ulmus Montana 'Pendula', Ulmus Montana horizontalis, Ulmus 'Camperdownii'

Листопадне невелике дерево досягає 5 м. висоти і в два рази більшої ширини, з мальовничою шатроподібной густо розгалуженою кроною. Основні гілки довгі парасольковидні, гілки іншого порядку плакучі, звисають до землі. Листя темно-зелені, дуже великі, шорсткі, густо покривають гілки. Інші дані і характеристики як у виду Ulmus glabra. Велике дуже декоративне дерево з плакучою формою, особливо рекомендується для великих ділянок і парків. Сорт отримав золоту медаль на виставці «Зелень - Це життя», Варшава, 2004 р. Зона зимостійкості 5А



Листяні кущі для лужних грунтів


Berberis vulgaris (Барбарис звичайний)

Ареал виду центральна, південна і південно-східна Європа, Передня Азія, Закавказзя, росте по узліссях, у світлих листяних і хвойних лісах, на сухих і теплих схилах, щебенчатих грунтах ​​(в горах піднімається до 2000 м.), на краю сухих заростей, на берегових галявинах (що не затоплюються), на родючих, гумусних, глибоких, часто вапняних суглинках, глинистих і мергелевих грунтах. Листопадний колючий кущ з щільною розгалуженою кроною до 3 м. висоти і ширини, пагони спочатку вертикально зростаючі, пізніше дугоподібні широко відхилені, з віком утворює завдяки кореневим нащадкам непрохідні хащі. Молоді пагони ребристі жовтуваті або жовтувато-пурпурні, пізніше сіро-коричневі, з трьох роздільними рідше п'яти роздільними колючками 1-2 см. завдовжки. Досить швидко зростаючий, річний приріст 30-40 см. Листя оберненояйцевидні і еліптичні, 1,5-4 см. завдовжки, при розпусканні червонуваті, потім зелені, восени оранжево червоні. Листя має кислуватий присмак, молоде листя використовують замість щавлю. Цвіте в травні-червні у великій кількості протягом майже трьох тижнів, квіти двостатеві жовті зібрані в кисті по 15-25 квіток в довгих поникающих суцвіттях до 6 см. завдовжки, з приємним медовим ароматом, медоноси. Барбарисовий мед золотисто-жовтого кольору з приємним ніжним ароматом. Плоди овальні ягоди до 12 мм. довжиною, зрілі світло або чорно-червоні, дозрівають у вересні, їстівні, мають кисло-солодкий смак, містять яблучну кислоту і вітамін С. Свіжі ягоди використовуються для виготовлення соків і фруктових вин, сушені мелені використовують як приправа для м'ясних страв і супів. Для переробки ягід барбарису в промислових масштабах в основному використовують безнасінний сорт Berberis vulgaris asperma. Коренева система поверхнева добре розгалужена з великою кількістю тонких коренів, і має один глибокий основний корінь, утворює кореневі нащадки. Кора коренів отруйна! Місця розташування сонячні до півтіні. До грунтів не вимогливий але віддає перевагу сухим або свіжім багатим вапном субстратам. Проміжний господар іржі зернових, раніше посадки барбарису звичайного поблизу полів зернових культур були заборонені. Морозостійкий, теплолюбний, добре переносить періоди літньої посухи, добре стрижеться і формується. Оптимальна висота формованого живоплоту 0,3-1 м., крок посадки: 6-7 шт. м/п., в 2-3 ряди. Зона зимостійкості 4


Buxus sempervirens (самшит вічнозелений або самшит звичайний) і сорти

Ареал поширення в природі Європа до Кавказу, росте як підлісок в змішаних і листяних лісах, по теплих південних схилах, на помірно сухих нейтральних до вапняних кам'янистих суглинках і гумусних дренованих грунтах. Вічнозелене дерево, іноді кущ, в природних умовах до 15 м. заввишки, в культурі повільно зростаючій густий кущ 3-4 м. заввишки, іноді невелике дерево до 8 м. заввишки, в природних умовах живе до 500 (800) р. Пагони чотиригранні зелені, пізніше округлі сіро-коричневі. Листя шкірясті яйцеподібні або витягнуто-еліптичні, 1,5-3 см. завдовжки, блискучі, темно-зелені, з низу світліше. Цвіте в березні-квітні, медонос, квіти одностатеві, маленькі непримітні жовто-зелені суцвіття. Плоди коробочки 7-8 мм. довжиною, складаються з 3 частин, дозрівають в серпні-вересні, при дозріванні розтріскуються і розкидають насіння. Цвіте і плодоносить з 16 років. Коренева система стрижнева добре розгалужена, глибока і розпростерта. До грунтів невимогливий, може рости на сухих кам'янистих грунтах, віддає перевагу від нейтральних до сильно вапняним не надто сухім багатим дренованим грунтам. На багатих грунтах і нормальній вологості дає сильний приріст, на бідних дає короткі добреоблиствені пагони. Уникає перезволоженні грунти. Тіньовитривалий, на відкритих місцях може страждати від весняного палючого сонця. Вітростійкий, стійкий до міських умов, хвороб і шкідників, в суворі безсніжні зими може підмерзати. Всі частини рослини є отруйними. Самшит вічнозелений основна рослина для формування геометричних фігур, і для низьких стрижених живоплотів і бордюрів. Крок посадки для формованих бордюрів і живоплоту: 12-15 шт. на м/п., в 2-3 ряди, оптимальна висота 0,3-0,5 м. Зона зимостійкості 6А

 

 

 


Caragana arborescens (карагана деревоподібна) і сорти

Рід включає близько 70 видів. Ареал Сибір, Маньчжурія, Алтай, Саяни, Казахстан, Грузія і Монголія, зростає в лісовій зоні, в розріджених листяних і соснових лісах, зустрічається в підлісках, на узліссях і кам'янистих схилах. Листопадний великий вертикально зростаючий кущ, іноді невелике дерево, досягає 4-5 (6) м. висоти і 3-4 (5) м. ширини, з товстими мало розгалуженими гілками, живе до 60 років. У перші 3 роки швидкозростаюча, в 10 річному віці 3 м. висота і 2 м. ширина. Молоді пагони зелені опушені, пізніше гладкі жовто-зелені з відшаровующимися волокнами. Листя складні парноперисті 15 см. завдовжки, листочки еліптичні складаються 9-11 шт. на черешку, світло-зелені, після листопаду частина черешків залишається на рослині тверднуть і перетворюються в колючку до 1 см. завдовжки. Цвіте в травні, початку літа, квітки двостатеві, жовті, метельковидні, поодинокі або зібрані в пучки по 2-5 штук. Є цінним ранньолітнім медоносом і пильценосной рослиной. Плоди лінійно-циліндричні боби до 7 см. завдовжки, дозрівають в липні-серпні. Незрілі боби використовуються в їжу, в свіжому вигляді використовують як зелень для супів, готують салати, в квашеному і маринованому вигляді подаються як гарнір. Плодоношення з 2 років. Коренева система м'ясиста поверхнева, накопичувач азоту, збагачує грунт азотом. До грунтів маловимоглива, зростає на сухих до свіжих від кислих до лужних грунтах. Місцям віддає перевагу сонячним до півтіні. Вітростійка, добре переносить тривалі періоди літньої посухи і сільостійка, стійка до міських умов і забруднення повітря, добре переносить стрижку. У ландшафтному озелененні карагана деревоподібна застосовується для створення щільних живоплотів і захисних смуг, для меліорації як поліпшуюч грунтів і закріплювач пісків і схилів. Крок посадки для формованого живоплоту: 3-4 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота 1-2 м. Зона зимостійкості 3


Cornus mas (кизил звичайний, або дерен чоловічий)

Ареал від Європи до Малої Азії, росте в світлих гірських лісах піднімаючись до висоти 1500 м., на сонячних узліссях і в заростях інших чагарників, на сухих або свіжих рихлих родючих гумусних добре дренованих суглинках і кам'янистих грунтах. Листопадний великий кущ, з роками виростає в деревце 4-7 м. заввишки, іноді і вище, з віком стільки ж в ширину, з широкою округлою кроною і звисаючими вниз пагонами. Повільноростучий, річний приріст 20-30 см. у висоту і 25 см. в ширину. Молоді пагони сіро-зелені, з сонячної сторони коричнево червоні, кора коричнева луската, відшаровується. Листя яйцеподібні або еліптичні, 4-10 см. завдовжки, края часто хвилясті, зелені, блискучі, з нижнього боку світліші, з обох сторін опушені, восени жовті, червоно-оранжеві, не яскраві. Листя кизилу заварюють замість чаю. Цвіте в березні квітні, рясно і довго, до появи листя, дуже декоративно, квітки жовті зібрані в маленькі парасольковидні пучки. Плоди блискучі червоні овально-яйцеподібні соковиті кістянки до 2 см. завдовжки, їстівні, кисло-солодкі на смак, містять 14% цукру, терпкі, плодоношення в вересні. Плоди вживаються в сирому і сушеному вигляді, підходять для компотів, соків, варення, плодового вина, стародавні греки і римляни солили кизил як маслини. Сіянці вступають у плодоношення на 6-8 рік, при вегетативному розмноження перші плоди на 2-3 рік. Коренева система стрижнева добре розгалужена. Місцям віддає перевагу сонячним до півтіні, в сильно затінених місцях урожай дає слабкий або не плодоносять зовсім. До грунтів невимогливий, росте на всіх грунтах, від слабокислих до сильно лужних. Вітростійкий, стійкий до міських умов, стійкий до посухи, любить тепло, стійкий до спеки і літнім тривалим засухам, добре переносить обрізку, в молодості росте дуже повільно, з віком помітно швидше, в групах з іншими рослинами саджати не рекомендується (не любить конкуренцію). Має ряд плодових сортів з різним забарвленням плодів: темно-червоні, вишневі, рожеві, жовті. Кизил вирощують як плодову і декоративну рослину, дуже декоративний завдяки ранньому довгому і рясному цвітінню, густим інтенсивно-зеленим листям і рясним красивим плодам, може вирощуватися як солітер, добре переносять стрижку, використовується на сонячних і напівтінистих місцях для створення формованного живоплоту. Крок посадки: 4-5 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 1-2 м. Зона зимостійкості 5А


Cornus mas (кизил звичайний) 'Variegata'

Листопадний великий кущ, росте до 4-5 м. висоти. Крона вертикальна. Листя строкаті, зелені з білою облямівкою. Сорт плодоносить середньорясно. Інші дані і переваги як у виду Cornus mas. Цікавий сорт який поєднує властивості декоративной і плодовой рослини. Рекомендується для великих садів. Зона зимостійкості 5А

 

 


Corylus avellana (ліщина звичайна, або лісовий горіх)

Ареал виду в природі охоплює всю Європу, Західну Азію, зростає в світлих змішаних хвойних і листяних лісах, на лісових галявинах, у вигляді підліска, в заплавних лісах, як жива огорожа на обривах, по краях полів, на схилах пагорбів і в степових балках, іноді утворює чисті зарості. Найчастіше росте на глибоких родючих грунтах, з вмістом глини і перегною, від слабокислих до лужних, уникає болотисті місця, бідні і сильно кислі грунти. Листопадний великий вертикально зростаючий широкий кущ 5-7 м. заввишки, з численними рівними стовбурами, з віком приймає парасолькоподібну форму. На початку розвитку росте повільно, пізніше швидше, живе 60-80 до 100 років. Молоді пагони буро-сірі з численними чечевичками, старі пагони гладкі коричнево-сірі поперечносмугасті. Листя чергові, округло-оберненояйцеподібні, округлі до широкояйцевидних, 6-10 см. завдовжки, зазубрені, темно-зелені, восени жовті до жовто-помаранчевих. Цвіте за довго до розпускання листя в березні-квітні, в м'які зими в січні-лютому, чоловічі квітки звисаючі зелено-жовті сережки в пучках по 2-4 шт. до 8 см. завдовжки, жіночі квітки з яскраво червоними рильцями визирають з бруньок. Запилюється вітром. Плоди по 1-5 шт. майже кулясті або кілька подовжені односімянні горіхи з щільною шкаралупою, 18 мм. довжиною, 13-15 мм. діаметром, обгорнуті трубчастою зеленою плюскою. Дозрівають з вересня-жовтня, плодоношення починається з 6-10 років, врожайні роки чергуються з маловрожайними, бувають роки що взагалі не плодоносить. Через різницю в термінах цвітіння чоловічих і жіночих квіток самозапилення відбувається не завжди, для хорошого врожаю горіхів потрібно мати кущі різних сортів з різними термінами цвітіння. Горіхи використовують в їжу сирими, сушеними і підсмаженими, вживають в кондитерській і харчовій промисловості, роблять одне з кращих рослинних масел. Коренева система поверхнева, широко розпростерта з великою кількістю тонких коренів і декількома вертикальними коріннями. Іноді утворює кореневу поросль. Тіньовитривалий, дуже добре відновлюється навіть після радикальної обрізки, зростає на будь-яких видах грунтів, від сухих до вологих, від слабо кислих до лужних, віддає перевагу родючим. Широко використовується в полезахисних лісових смугах, для закріплення схилів, ярів і укосів, листя багате солями кальцію, покращує родючість грунту. Має ряд плодових і декоративних сортів. Зона зимостійкості 5А


Corylus avellana (ліщина звичайна) 'Aurea'

Листопадний кущ з випрямленими гілками, повільноростущий, досягає близько 3 м. висоти. Молоде листя жовте, пізніше жовто-зелене, з двох сторін опушене. Біло-жовті горішки заховані в жовтій лопатевій плюскі. В тінистих місцях забарвлення більш зелене. Інші дані і переваги як у виду Corylus avellana. Для одиночних посадок, в групах, в вільно зростаючих живоплотах. Зона зимостійкості 5А

 


Corylus avellana (ліщина звичайна) 'Contorta'

Листопадний високий вертикальний густий кущ з широкой парасолькоподібной формой, пагони сильно скручені, штопороподібні, з віком густо розгалужені і пониклі. Зростає повільніше ніж вид, річний приріст близько 25 см. у висоту, досягає 5-6 м. висоти, при сприятливих умовах 30 річні екземпляри досягають 5 м. в висоту і ширину. Листя різної форми, широко-округлі, скручені і згорнуті, темно-зелені, восени жовті. Дуже красиво виглядають чоловічі сережки на скручених гілках. Інші дані і переваги як у виду Corylus avellana. Краще виглядає поодиноко посадженим на видному місці. Зона зимостійкості 5А


Corylus maxima (ліщина велика) 'Purpurea'

Ареал Південно-Східна Європа і Мала Азія. Листопадний високий пряморослий кущ до 4 м. висоти і ширини, з віком широко розлогий. Листя при розпусканні світло-червоні, пізніше темно-червоні весь вегетаційний період, навіть в тіні, круглі, великі, покриті дрібними шовковими ворсинками. Суцвіття червоні чоловічі сережки з'являються до розпускання листя, III-IV. Плоди червоно-коричневі «лісові горішки», циліндричні до 2 см. діаметром, повністю приховані в трубчату червону плюску. Коренева система широко розпростерта, основні коріння сильні з безліччю тонких коренів. Світлолюбна, виносить півтінь, до грунтів невимоглива, росте на всіх грунтах, від вологих до сухих, від слабокислих до лужних, краще розвивається на родючих грунтах. Висаджується на сонці або в напівтіні по одному і в групах, або в кольорових композиціях. Зона зимостійкості 5А 


Cotinus coggygria (скумпія шкіряна або звичайна)

Інші назви: паркове дерево, скумпія шкіряста, скумпія коггігрія, сумах фарбувальний, сумах дубильний, венеціанський сумах, желтіннік, рай-дерево, алізаринове дерево, фарбувальне дерево, фізетовоє дерево, дубильне дерево, димлячий кущ. В Україні його назвали диво-дерево або іскристе дерево.

Ареал південь Західної Європи, Кавказ, Азія, росте по скелястих сухих схилах, в світлих чагарниках, зазвичай на вапняних помірно багатих грунтах. Листопадний вертикально-зростаючий крупний кущ або невелике дерево, з округлою широко розкидистою кроною, у старих рослин бічні гілки лежать на землі. Досягає 3-5 м. висоти, з віком стільки ж шириною, живе до 100 років. Молоді пагони світло-коричневі або червоні з безліч маленьких наростів, стара кора тонка, коричнево-бура, дрібно тріщинувата. Листя чергово розташовані, форма листя дуже різна, оберненояйцевидні, округлі або еліптичні, 3-10 см. завдовжки, дуже тонкі, розпускаються дуже пізно (в квітні), зверху пластинки голі, знизу пухнасті, світло-зелені, восени забарвлюються в яскраві відтінки жовтого і помаранчевого до червоного кольору. Цвіте в червні-липні, квіти дрібні, часто недорозвинені, жовтувато-зелені, зібрані в довгі складні розлогі суцвіття волоті 15-20 см. завдовжки. Квітконіжки незапліднених квіток після цвітіння витягуються і покриваються довгими шовковими злегка рожевими волосками, завдяки чому волоті стають пухнастими і дуже декоративними. Плоди дрібні сухі кістянки до 5 мм. зеленуватого кольору, дозрілі набувають коричневий відтінок і покриваються сіткою поздовжніх жилок, дозрівають в серпні. Основні коріння товсті плоско і глибоко розташовані. Світлолюбна, посухостійка, воліє помірно родючі сухі або свіжі добре дреновані сильно лужні грунти, і теплі місця. Добре переносить посуху і спеку, стійка до міських умов, пагони іноді уражаються грибними хворобами. Гарний кущ, рекомендований для великих садів і парків. Зона зимостійкості 6А


Cotinus coggygria (скумпія шкіряна) 'Golden Spirit' або 'Ancot'

Листопадний невеликий кущ з піднятими пагонами, досягає до 2,5 м. висоти і близько 1,8 м. ширини. Перший сорт скумпії з золотистим листям, восени забарвлюються в оранжевий колір. Ефективні рожеві супліддя пухнасті і ніжні. Віддає перевагу сонячним теплим місцям. Інші дані і переваги як у виду Cotinus coggygria. Ідеальний як солітер. Зона зимостійкості 6А

 

 


Cotinus coggygria (скумпія шкіряна) 'Royal Purple'

Листопадний кущ з широкоокруглой з віком розлогою кроною, оригінальним забарвленням і ефектними суцвіттями. Досягає 3 м. висоти і ширини. Листя темно-пурпурові з металевим блиском, восени яскраво-червоні. Квітки зібрані в волоті на кінцях пагонів, після цвітіння утворюються оригінальні шовково-перисті волосисті плодоніжки, сріблясто-червоні або пурпурно-червоні. Інші дані, коріння, грунт і переваги як у виду Cotinus coggygria. Потужний кольоровий акцент для використання як в міських так і на садових присадибних ділянках. Зона зимостійкості 6А  


Cotoneaster (кизильник) більшість видів і сортів

Вид Cotoneaster охоплює близько 50 видів. Представники роду ростуть в Гімалаях і горах південно-західного Китаю, в Європі і Північній Африці. Це вічнозелені або листопадні кущі, від карликових кущів до в районах з м'яким кліматом невеликих дерев. Особливою прикрасою цього роду є численні блискучі чорні або червоні плоди, які довго не опадають, створюють контраст з темно-зеленим блискучим листям, що робить цю рослину особливо декоративною взимку. У садово-парковому озелененні велика цінність кизильників полягає в різноманітті різновидів форм росту кизильника, які пропонують нескінченні можливості його застосування. Всі види кизильника невимогливі, прекрасно ростуть на всіх культурних грунтах і віддають перевагу більш-менш сонячним місцям розташування.

Cotoneaster dammeri (кизильник Даммера) 'Skogholm'

Актуально: Cotoneaster × suecicus (кизильник гібридний) 'Skogholm'. Був виведений в 1941 р. стокгольмським селекціонером в Хіндбі, Швеція.

Вічнозелений листяний швидко і сильнозростаючий кущ, 1-1,5 м. заввишки і набагато більше в ширину, з частково стелющимися частково дугоподібно-вигнутими довгими розгалуженими пагонами. Листя еліптично-довгасті 1-2 (3,5) см. завдовжки, з верху темно-зелені матово блискучі, знизу світло-зелені або білуваті, восени частина більш старого листя стає жовтими або помаранчево-червоними. Цвіте з травня по червень, квітки білі зібрані по 2-6. Плоди яскраво червоні 0,6-1 см. діаметром, зав'язуються в невеликій кількості. Коріння довгі поверхневі і глибоко йдуть, основні коріння мало розгалужені. Виносить півтінь (тінь). Прекрасно розвивається на всіх садових грунтах, від слабокислих до лужних, добре росте на бідних грунтах. Морозостійкий, вітростійкий, стійкий до міських умов, диму, висока регенеративна здатність, навіть після радикальної обрізки. Невибаглива вічнозелена листяна грунтопокровна рослина що утворює дуже довгі пагони. Зона зимостійкості 5А


Cytisus decumbens (рокитник сланкий)

Ареал південь Європи, від південної Франції до Балкан. Листопадний кущ з лежачими на землі вкорінющімися пагонами, ледь досягає 0,2 м. висоти і 0,8 м. ширини. Пагони 5-ти ребристі, зелені, в молодості опушені. Листя прості, чергово розташовані, ланцентно-довгасті, 8-20 мм. довжиною, темно-зелені. Цвіте рясно в травні, квітки світло або темно-жовті зібрані по 1-3, розташовані уздовж пагонів. Коріння поверхневі, м'ясисті, широко розпростерті, з окремими глибоко проникаючими скелетними коренями. Світлолюбивий, морозостійкий, стійкий до посухи, прекрасно переносить спеку. Грунти воліє піщані, з хорошим дренажем, від нейтральних до лужних, від сухих до свіжих. Застосовується для обсадження кам'яних підпірних стінок і в рокарії. Зона зимостійкості 5А


Elaeagnus commutata (лох сріблястий)

(Від грецького слова elaios = оливкове дерево, agnos = верба)

Дико росте в Північній Америці, в сухих лісах, від прерій до бореальних хвойних лісів, але також по берегах річок і озер і інших вологих місцях. Листопадний широкорозлогий великий кущ, 3-5 м. заввишки і шириною, з великою кількістю кореневих нащадків, з часом утворює зарості. Пагони червоно-коричневі, пружні, лускаті, без колючок. Листя яйцеподібні або еліптичні, 10 см. завдовжки, з обох сторін сріблясто-блискучі. Цвіте в травні-червні, квітки дрібні дзвіночковидні, розташовані в пазухах листків по 1-3 шт., з нутрі жовті, зовні сріблясті, сильно пахнуть, медоноси. Плоди дрібні округлі або циліндричні кістянки до 1 см. завдовжки, темно-коричнево-сріблясті, їстівні. Плодоносить з 7-10 років, плоди дозрівають до серпня-вересня, дозрілі плоди від бурого до чорного кольору, смак нагадує солодку брусницю, рідко вживаються, кісточка становить значну частину дрібного плода. Коренева система сильна, м'ясиста, глибоко і поверхнево розташована, кореневі нащадки на піщаних грунтах можуть з'являтися на відстані до 1 м. Світлолюбивий, виносить півтінь, виносить всі види грунтів, віддає перевагу сухим піщаним, вапняним. Морозостійкий, вітро і посухостійкий, стійкий до засоленості грунту, також добре переносить тимчасове затоплення, буває обтяжливим через численної порості. Прекрасний кущ для зміцнення різного роду схилів, насипів, дюн. Зона зимостійкості 3


Elaeagnus commutata (лох сріблястий) 'Zempin'

Листопадний вертикально зростаючий високий кущ до 4 (5) м. заввишки і шириною, з широко розкидистою кроною і великою кількістю кореневої порослі, зростає швидше ніж вид. Пагони світлі, вкриті сріблястими лусочками, без колючок. Листя овальне або еліптичні, 10 см. завдовжки, з обох сторін сріблясті, покриті сріблястими лусочками. Квітки дрібні дзвіночки, розташовані в пазухах листків по 1-3 шт., в нутрі жовті, зовні сріблясті, з сильним ароматом, медоноси, цвіте на 4-ри місяці пізніше ніж інші представники виду. Інші характеристики та переваги як у виду Elaeagnus commutata. Завдяки великій кількості кореневої порослі швидко озеленює територію, прекрасний чагарник для зміцнення різного роду піщаних дюн, схилів, насипів; застосовується для утримання піщаних дюн на узбережжі Балтійського моря. Зона зимостійкості 3


Elaeagnus multiflora (Лох багатоквітковий, або гумі)

Ареал Японія, Китай, зростає в світлих лісах по рівнинах гір. Листопадний великий кущ, 3-5 м. заввишки і шириною, з вигнутими пагонами. Пагони в молодості коричневі, взимку темно-коричневі, на довгих пагонах поодинокі колючки. Листя широкоеліптичні, 6-8 см. завдовжки, темно-зелені, з нижньої сторони сріблясті, покриті блискучими коричневими лусочками. Цвіте в травні, квітки дрібні, білувато-жовті по 1-2 подовжені дзвіночки, численні, дуже ароматні, хороші медоноси. Плоди темно-червоно-коричневі довгасті соковиті кістянки, 1,5-2 см. на довгих черешках, їстівні в сирому вигляді, дуже смачні, терпко-кисло-солодкі з переважанням цукру і приємним присмаком різних фруктів, містять багато вітамінів, плоди широко використовуються, сушаться, консервуються і використовуються для приготування соків і алкогольних напоїв. Врожайність висока і регулярна, період від запилення до дозрівання плодів близько 45 днів, дозрілі плоди не осипаються, при вирощуванні з насіння плодоношення настає на 5-6 рік, з відводків на 3-5 рік. Коренева система поверхнева, м'ясиста, мало розгалужена. Світлолюбивий, переносить легку тінь, краще плодоносить на відкритих місцях. До грунтів і вологи невимогливий, росте на всіх грунтах, від сухих до свіжих, від слабо кислих до лужних, також на необроблених і кам'янистих. Стійкий до посухи і міського клімату, не утворює кореневих нащадків, використовується в одиночних і групових посадках, в живих огорожах, в контейнерах. Зона зимостійкості 5А


Euonymus europaeus (бересклет європейський)

Ареал Європа, від центральної Іспанії до Волги, зростає по всій території України, Мала Азія, Кавказ, відсутній в Шотландії, Скандинавії і в півночій Росії. Зростає в багатих травою в заболочених світлих лісах, полезахисних смугах, живоплотах, і на лісових галявинах, на свіжи, більш-менш глибоких родючих багатих вапном глинистих грунтах і суглинках. Листопадний кущ або невелике дерево з рихлими гілками, 2-6 м. заввишки, 1,5 (2) - 4 (5) м. шириною, річний приріст 20-25 см. у висоту і 10-15 (20) см. в ширину. Пагони 4-х гранні або круглі, зелені, іноді зі слабкими корковими виступами або гладкі, згодом сірувато-бурі. Листя яйцеподібні або еліптичні, рідше широкояйцевидні, 6-8 см. завдовжки, темно-зелені, восени жовті або червоні. Цвіте в травні, запилюється комахами, в квітках багато нектару, квітки жовто-зелені, дрібні, непомітні. Плоди дуже декоративні і дуже отруйні, рожево-червоні або кармінно-червоні 4-х лопатеві пониклі коробочки, 1,5 см. діаметром, принасінникі помаранчеві, дозрівають з серпня до вересня. Коренева система у верхньому шарі грунту дуже густа, з великою кількістю тонких середньо глибоких коренів, не виносить багаторічники і цибулинні. Коріння містить близько 15% гутаперчі, соку схожого на каучук, який застосовується як ізолятор. Світлолюбивий, але виносить півтінь, виносить всі грунти, від помірно сухих до вологих, від нейтральних до сильно лужних, воліє вологі родючі місця, любить вапнування. Зимостійкий, був випробуваний на берегах морів і виправдав себе як вітростійка рослина, добре переносить посуху і спеку, а також повені. Листя і плоди дуже отруйні! Рослина після розпускання листя часто піддається нападу павутинної молі. Має сорт Euonymus europaeus 'Red Cascade', всі дані як у виду, але з пурпурним забарвленням листя восени. Чудово підходить для природних пейзажних груп і живоплотів. Зона зимостійкості 4


Hedera helix (плющ звичайний) 'Arborescens'

(Hedera helix f. Arborea HORT)

Вічнозелений вертикально-зростаючий нев'юнкій невеликий щільний широкий кущ 1,5-2 м. заввишки і шириною, з віком широко-розлогий кущ. Зростає повільніше ніж вид, річний приріст близько 0,2 м. в висоту і ширину. Пагони зелені товсті пружні і густо розгалужені, без коренів-присосок. Листя дуже декоративні, темно-зелені, супротивні, не лопатеві, ромбовидні або серцеподібні довгасто загострені, грубо-шкірясті, злегка хвилясті, блискучі, прожилки більш-менш паралельні. Квітки зеленувато-жовті зібрані в округлі суцвіття, хороший медонос. Одна з небагатьох рослин квітучих восени вересень-жовтень, цвіте з 8-10 років. Плоди кулясті ягоди завбільшки з горошину, спочатку червоно-фіолетові, дозрівають тільки наступної весни і стають чорно-синіми, слабо отруйні, служать їжею для птахів. Коріння тонкі поверхневі густо розгалужені. До грунтів невимогливий, росте на всіх грунтах крім чистого торфу, від сухих до вологих, віддає перевагу родючим свіжим богатим вапном грунтам, добре росте на слабокислих або кислих грунтах. Краще росте в місцях затінених або півтіні, тіні, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка і на сонячному місці. Сорт морозостійкий до -27 °C без ушкоджень. Рекомендується для невеликих садів, прекрасна рослина для вічнозелених вільно зростаючих і формованих живоплотів. Зона морозостійкості 6А


Hippophae rhamnoides (обліпиха крушиновидная або обліпиха звичайна)

Ареал вся територія Європи, Азія, росте в світлих лісах на піщаних дюнах, піщано-кам'янистих грунтах, гравійних кар'єрах і пустищах, в заплавах річок і по берегах озер. Листопадний широко зростаючий не симетричний великий кущ, рідше невелике дерево, 3-6 (10) м. заввишки і 2-3 м. шириною, з віком стає ширше, з колючими короткими пагонами і часто з дуже великою кількістю кореневих нащадків. Гілки спочатку сріблясто сірі, пізніше сіро коричневі або чорні з бурими лусочками. Листя вузькі, лінійно-ланцетні, 1-6,5 см. завдовжки і 7-8 мм. шириною, сріблясто-сірі, довго зберігаються на рослині, осіннього забарвлення немає. Обліпиха рослина дводомна, жіночі кущі плодоносять, чоловічі кущі не плодоносять, служать для запилення жіночих. Цвіте до або одночасно з розпусканням листя, в березні-квітні (травні), квітки малопомітні зеленувато-коричневі, запилюються вітром і комахами, в квітках практично відсутній нектар, для багатих врожаїв, особливо на плантаціях необхідні сорти запилювачі з різним часом цвітіння, на 4 жіночі плодові рослини потрібно один чоловічий запильник. Плоди помаранчеві гладкі блискучі кістянки з однією кісточкою, яйцеподібні або циліндричні, 6-8 см. завдовжки, на пагонах сидять дуже густо, дозрівають в серпні-вересні, зберігаються на гілках до весни. Плодоношення починається з 4-5 років, щорічне, рясне, саме «обліпиха крушиновидная» вирощується для збору плодів, вирощується в промислових масштабах, ведеться її селекція і виведено досить велика кількість сортів, великоплідні, десертні і безколючкові сорта.

Плоди дуже соковиті зі своєрідним запахом і смаком (кислі), містять багато вітамінів, відносять до полівітамінним, крім високого вмісту вітаміну С, містять B1, B2, B3, B6, C, E, К та ін., плоди в замороженому стані зберігають вітаміни 6 місяців, свіжі плоди після проморожування кілька втрачають кислоту. Вживаються в сирому вигляді, йдуть на соки, сиропи, компоти, варення, лікери та обліпихове масло. Масло з м'якоті і насіння плодів обліпихи дещо різниться за складом, з м'якоті плодів масло має яскраво-помаранчове забарвлення, з насіння жовтувате, масло з плодів обліпихи застосовується в медицині і косметології, прискорює процес загоєння ран, підсилює ріст волосся, косметологи з масла обліпихи готують живильні маски, які прискорюють епітелізацію і грануляцію тканин шкіри, всередину приймають при авітамінозі, виразковій хворобі шлунка, дванадцятипалої кишки і т. д.

Коренева система, скелетні корені глибокі, бічні поверхневі широко поширені, містять азотфіксуючі бактерії, збагачують грунт азотом, утворюють кореневі нащадки, здатні підірвати дорожнє покриття, розкрити дорожні плити. Світлолюбна, в тіні погано росте! До грунтів і вологи невимоглива, може рости на піщаних насипах, добре росте на бідних грунтах, нейтральних або сильно лужних, віддає перевагу добре дренованим піщаним вапняним грунтам. Рослина-першопроходец, морозостійка, вітростійка, посуха-і-жаро стійка, стійка до міських умов, переносить повені і засолення. Не любить гумусування і сильне мульчування, призводить до викривлення або поступового відмирання. Рекомендується для мікрорайонних ландшафтних рекультиваційних насаджень, насичує грунт азотом, для зміцнення піщаних дюн, утворює зарості завдяки сильній порослі. Тривалість життя понад 50 років. Зона зимостійкості 4    


Hippophae rhamnoides (обліпиха крушиновидная) 'Hikul' або 'Silver Star'

Листопадний невисокий густий кущ майже кулястої форми, досягає близько 1,5 м. висоти і рівного діаметра. Пагони міцні, сильно розгалужені, не колючі, дає кореневі нащадки. Листя густі вузькі до 5 см. завдовжки, зелені з сильним сріблястим блиском. Чоловічій сорт, запильник, не плодоносить. Кора, коріння, грунт, переваги як у виду Hippophae rhamnoides. Дуже декоративний сорт, рекомендований для міського озеленення, придорожніх посадок (велика стійкість до засолення), як грунтопокривна грунтозміцнюча рослина для зміцнення піщаних дюн, і для низьких живоплотів. Сорт отримав бронзову медаль, «Зелень - це життя», Варшава 2008 р. Зона зимостійкості 4  


Ligustrum ovalifolium (бирючина овальнолиста)

Ареал Японія, на островах Хонсю, Шікоку і Кіушу, зростає в заростях чагарників і світлих лісах поблизу моря. Вічнозелений до листопадного вертикально зростаючий великий кущ, 3-5 м. заввишки і до 3 м. шириною. З віком особливо в півтіні трохи рихлий і зі звисаючими пагонами. Швидкість зростання середня, річний приріст до 25 см. у висоту і 15 см. в ширину, в молодості росте швидше до 50 см. у висоту. Листя розташовані супротивно, довгасто-овальні, 3-7 см. довжиной, грубі, зелені або темно-зелені, блискучі, знизу жовто-зелені, при несприятливих умовах листопадні. Цвіте з червня до липня, сильно пахучі кремово-білі вертикальні суцвіття 10 см. завдовжки, запилюється бджолами, джмелями і метеликами. Плоди округлі величиною з горошину ягодоподібні блискучі чорні кістянки, слабо отруйні. Невимоглива до умов вирощування, виносить всі види культивованих грунтів, від слабо кислих до лужних, добре росте на багатих і сильно вапняних субстратах. Місцезнаходження воліє сонячне, виносить півтінь. Стійка до міських умов, стійка до засолення повітря і грунту, добре переносить літню спеку, добре переносить стрижку, навіть радикальну обрізку старої деревини. Неморозостійка, рекомендується для вирощування тільки в теплих регіонах, в суворі зими або в несприятливих умовах може вимерзати. Застосовується в вільно зростаючих і формованих живоплотах, має ряд декоративних сортів. Зона зимостійкості 7А


Ligustrum ovalifolium (бирючина овальнолиста) 'Argenteum'

Вічнозелений до листопадного вертикально зростаючий середніх розмірів каущ, досягає до ок. 2 м. висоти і до 1,5 м. ширини. Пагони прямі, тонкі, досить жорсткі. Листя овальне сіро-зелене з вузькою кремово-білою облямівкою, хороше забарвлення тільки на сонячному місці, в теплі зими залишаються на рослині. Цвіте нерегулярно. Невимогливий до умов вирощування, після обрізки добре відновлюється. Неморозостійкий, рекомендується для вирощування тільки в теплих регіонах, більш чутливий ніж Ligustrum ovalifolium. Інші дані і переваги як Ligustrum ovalifolium. Застосовується в вільно зростаючих і формованих живоплотах. Зона зимостійкості 7А


Ligustrum ovalifolium (бирючина круглолиста) 'Aureum'

Вічнозелений до листопадного пряморослий кущ з барвистим листям, досягає 2-3 м. висоти і 1,5-2 м. ширини. Листя дуже декоративні, блискучі, темно-зелені з широким золотисто-жовтим краєм, іноді повністю жовті, яскраве забарвлення тільки на сонячному місці, в теплі зими залишаються на гілках. Цвіте червень-липень, нерегулярно, кремово-білі квіти зібрані в волоті, ароматні, медоносні. До грунтів невибагливий, гарне росте навіть на грунтах з великим вмістом вапна. Місцезнаходження сонячне до півтіні. Стійкий до міських умов, стійкий до засолення повітря і грунту, добре переносить літню спеку, добре переносить стрижку. Неморозостійкий, рекомендується для вирощування тільки в теплих регіонах, більш чутливий ніж Ligustrum ovalifolium. Застосовується як колірний акцент, в вільно зростаючих і формованих живоплотах. Зона зимостійкості 7А


Ligustrum (бирючина гібридна) 'Vicaryi'

Вічнозелений до листопадного пряморослий кущ з яскраво-жовтим листям, досягає до 3 м. висоти і 1,5-2 м. ширини. Блискучі жовті листя в м'які зими залишаються на гілках, більш насичене яскраве забарвлення на сонячному місці. Цвіте червні-липні, квітки кремово-білі зібрані в ароматні суцвіття волоті. Плоди блискучі ягодоподібні чорні кістянки. Невибагливий, гарне росте на грунтах з великим вмістом вапна. Місцезнаходження сонячне до півтіні. Стійкий до міських умов, стійкий до засолення повітря і грунту, добре переносить літню спеку, легко переносить сильну обрізку. Відносно морозостійкий міжвидовий гібрид, в суворі зими може підмерзати, добре відновлюється. Застосовується як колірний акцент, в вільно зростаючих і формованих живоплотах, на теплих сонячних місцях. Зона зимостійкості 6А


Ligustrum vulgare (бирючина звичайна)

Ареал в природі Європа, в Україні в південних і південно-західних районах, Північна Африка і Мала Азія, мешкає в теплих світлих листяних дубово-грабових і соснових лісах, на лісових галявинах, у заростях чагарників. Зростає на теплих сонячних помірно сухих гумусних, глинистих і суглинних, а також піщаних грунтах, частіше за все на багатих вапном субстратах. Листопадний до вічнозеленого великий вертикально зростаючий кущ, 2-5 (7) м. заввишки і шириною, з широко розлогими бічними гілками і злегка несиметричною кроною, в тінистих місцях часто стелеться з вкорінюющимися пагонами. Швидкість зростання середня, річний приріст 25 см. у висоту і 20 см. в ширину, в молодості росте швидше ок. 50 см. у висоту. Листя довгасто-яйцеподібні або ланцетні, 4-6 см. завдовжки і 2 см. шириною, з витягнутим кінчиком, злегка шкірясті, верхня сторона темно-зелена матово блискуча, з низу світліші жовто-зелені, розпускаються ранньою весною, в м'які зими можуть зберігатись до весни. Цвіте рясно в червні-липні, квітки дрібні зібрані в густі суцвіття волоті 8 см. завдовжки, запашні, відвідуються великою кількістю комах. Плоди блискучі ягодоподібні чорні кістянки розміром з горошину, дозрівають в серпні і зберігаються до весни, поширюються птахами, слабо отруйні, раніше використовувалися для приготування барвників і вина. Коренева система поверхнево густо розгалужена, сітка поверхневих тонких коренів така щільна що жодна інша рослина не може прорости, утворює кореневі нащадки. Світлолюбна, тіньовитривала. До грунтів і вологи дуже невибаглива, добре росте як на сухих так і на вологих грунтах, вважає за краще вапняні субстрати. Морозостійка, як і всі види бирючини теплолюбива, посухостійка, стійка до міських умов, рослина з широкою світловою амплітудою, дуже тіньовитривала, виносить перезволоження грунту, зміцнює грунт, відносно стійка до засолення повітря і грунту, вітростійка. Основна рослина для прямо формованих живоплотів і шпалер. Крок посадки живоплоту: 8-9 шт. на м/п., в 2 або 3 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 0,5-2,5 м. Зона зимостійкості 5А


Ligustrum vulgare (бирючина звичайна) 'Atrovirens'

Вічнозелений або напіввічнозелений великий вертикально зростаючий кущ, 3-4 м. заввишки і шириною, густо розгалужений, з короткими бічними гілками, старі рослини розлогі. Річний приріст 25 см. у висоту і 20 см. в ширину, в молодості росте швидше ок. 50 см. у висоту. Листя довгасто-яйцеподібні або ланцетні, 4-6 см. завдовжки і 2 см. шириною, гостро витягнуті, блискучі, темно-зелені або чорно-зелені, взимку часто пурпурно-бурі з металевим блиском, часто зберігаються до весни. Інші характеристики, цвітіння, плоди, коріння, грунт і переваги як у виду Ligustrum vulgare. Ідеальна рослина для прямо формованих живоплотів і шпалер. Крок посадки живоплоту: 8-9 шт. на м/п., в 2 або 3 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 0,5-2,5 м. Зона зимостійкості 5А


Lonicera Ledebourii (жимолость Ледебура)

Названа на честь німецького ботаніка і мандрівника Ледебур Карл Християн Фрідріх (1785-1851).

Ареал узбережжя Каліфорнії. Листопадний широкий вертикально-зростаючий мало розгалужений кущ, 2-3 м. заввишки, іноді вище, і 1,5-2,5 м. шириною, з віком однакової висоти і ширини, з довгими вузькими прутообразними пагонами. Річний приріст у висоту 35 см. і 20 см. в ширину. Однорічні пагони коричневі блискучі з 4 ребрами, 2-х літні сірі або світло-коричневі, злегка лущаться, стара деревина світло-коричнева лущиться. Листя яйцевидно-ланцетні, 6-12 см. завдовжки, розташовані супротивно, зморшкуваті і товсті, темно-зелені, з нижнього боку світліші, слабо опушені. Цвіте в травні-червні (липні), квітки жовті, з сонячної сторони червонуваті, трубчасті 2 см. завдовжки, зібрані по парно на червонуватих приквітках, дуже привабливі. Плоди блискучі чорні кулясті ягоди, 1 см. діаметром, оточені пурпурно-червоним приквітником, дуже привабливі. Світлолюбна, виносить тінь. До грунтів невимоглива, добре росте на всіх слабокислих або лужних грунтах, від помірно сухих до вологих. Морозостійка, виносить посуху і вогкість, добре росте на морських узбережжях, стійка до міського клімату, димо-газостійка, добре переносить обрізку, з широкою світловою амплітудою, дуже тіньовитривала. Зона зимостійкості 5А


Lonicera xylosteum (жимолость звичайна або жимолость лісова)

Видова назва від грецького слова xylon = деревина, osteon = кістка, відноситься до міцної закостенівшой деревини.  

У дикому вигляді зустрічається в усіх областях Європи, на Уралі і в Західному Сибіру, ​​поширена в різнотравних листяних і хвойних лісах, в заростях, в живих огорожах, часто в букових лісах, на сонячних свіжих багатих пухких гумусних і глибоких суглинистих і глинистих як правило вапняних грунтах. Листопадний вертикально зростаючий широкий розгалужений кущ, 2-3 м. заввишки і шириною, основні пагони вертікально ростуть, бічні гілки горизонтальні, кінці гілок злегка зігнуті вниз. Дуже різноманітні за формою. Річний приріст 35 см. у висоту і 30 см. в ширину. Пагони світло-сірі, часто зігнуті зигзагоподібно, стара деревина світло-сіра або буро-сіра. Листя розташовані супротивно, яйцевидно-еліптичні, 4-7 см. завдовжки, цілокраї, зелені, з нижнього боку сіро-зелені, з обох сторін опушені м'якими волосками, восени жовті. Цвіте в травні-червні, квітки білі, після запилення жовті, розташовані попарно в пазухах листків, двічі зубчасті, 1-1,5 см. завдовжки. Дають бджолам багато нектару і пилку. Плоди парні соковиті темно-червоні ягоди, діаметром 5-7 мм., дозрівають серпень-вересень, слабо-отруйні, корм для птахів. Коренева система поверхнева, сильно розпростерта, дуже об'ємна, зміцнює грунт. Світлолюбна, виносить тінь, добре росте на всіх слабокислих або сильно лужних сухих субстратах, воліє багаті вапном гумусні глибокі суглинки. Морозостійка, переносить посуху і спеку, вітростійка, стійка до міських умов, диму і газу, переносить засолення, добре відростає після стрижки, страждає тільки від поїдання тваринами. Використовується в живоплотах, зміцненні схилів. Зона зимостійкості 3 


Lycium barbarum (дереза ​​звичайна або дереза ​​берберів)

Дереза ​​звичайна часто зустрічається під назвою Goji (годжі). Ареал Китай, в Китаї її називають 寧夏 枸杞 (Нинся гоуці) перекладається «Нінсянская дереза». Назва «годжі» російська транслітерація англійського goji. 

Дереза ​​звичайна листопадний кущ з довгими гнучкими дугоподібними колючими гілками, 2-3 м. заввишки і шириною, з віком стає ширше, утворює багато кореневих відводків. Листя ланцетні, 4-6 (10) см. завдовжки, сіро-зелені, слабоопушенні. Цвіте з травня, червня до жовтня, квітки малодекоративні пурпурні, пізніше коричневі, дрібні дзвіночки трубочки, зібрані в пазухах листків по 2 або 4. Плоди коралово-червоні яйцеподібні ягоди 1-2 см. завдовжки розташовані уздовж пагонів, дуже декоративні під час плодоношення, дуже слабо отруйні, їстівні, корисні, використовуються в народній медицині. Ягоди дерези звичайної вживаються свіжими і сушеними, в Китаї з них готують алкогольний напій. Коріння дуже жорсткі, основні коріння товсті, глибокі. Світлолюбна, виносить невелике затінення, до грунтів і вологи невимоглива, добре росте на необроблених сухих грунтах. Морозостійка, надзвичайно вітростійка, добре переносить посуху і спеку, засолення, стійка до міських умов, добре відростає після стрижки, навіть механічної, всі частини рослини слабо отруйні. Рослина інвазивна, утворює щільні важкопрохідні зарості, рекомендується для зміцнення сухих схилів, укосів, насипів, дюн. Зона зимостійкості 5А


Philadelphus (чубушник) всі види і сорти

Рід Philadelphus налічує близько 70 диких видів, в основному це листопадні кущі, які поширені від Південної Європи до Кавказу, ростуть в Гімалаях, Східній Азії, в Північній і Центральній Америці. У Центральній Америці є вічнозелені кущі чубушника. Завдяки невибагливості, рясному з приємним запахом цвітінню, дикі види чубушнику вже кілька сотень років тому увійшли в культурне садівництво. Сьогодні чубушник вважається одним з найвідоміших і улюблених декоративних рослин в наших садах і парках, за виражений солодкий аромат квіток у деяких видів чубушника, часто цей вид неправильно називають жасмином. За останні 100 років виведено досить велика кількість гібридних форм, які грають набагато більшу роль в декоративному садівництві ніж дикі види.

Всі види і гібриди чубушника красиво квітучі кущі, які підходять для одиночних і для великих групових посадок. Обов'язково для всіх видів і гібридів чубушника після відцвітання кожні 2-3 роки потрібно проводити освітлюючу обрізку від заснування. Укорочення довгих основних пагонів не рекомендується, оскільки призводить до утворення неестетичних «мітел». При слабкому цвітінні і зменшенні розмірів квітів необхідно внесення добрив в березні-квітні.

Philadelphus (чубушник) 'Belle Etoile'

Сорт Philadelphus 'Belle Etoile' з групи гібридів виведений французьким селекціонером Лемуаном в кінці 1800-х початку 1900-х р., цей гібрид відрізняється одним з кращих ароматів квіток і тривалим періодом цвітіння. Листопадний компактний невеликий кущ 1-1,5 м. заввишки і шириною, з вертикальними досить жорсткими основними пагонами, щільний і повільнозростаючій. Річний приріст у висоту і ширину 15 см. Листя гостро яйцеподібні, 3-5 см. завдовжки, зелені, розташовані супротивно. Цвіте в червні-липні, квітки поодинокі великі з приємним ароматом, з ніжним ароматом полуниці, широкі дзвіночки білі з рожево-фіолетовими плямами біля основи, з 4 гофрованих пелюсток, 5-5,5 (6) см. в діаметрі, тичинки жовті. Місцезнаходження воліє сонячне до легкої тіні, в тіні витягуються пагони і погіршується цвітіння. До грунтів невимогливий, росте на всіх культивованих грунтах, від слабо кислих до сильно лужних, воліє рівномірно зволожений субстрат. Невимогливий, легкий в вирощуванні сорт. Зона зимостійкості 6А


Prunus × cistena (слива цистена)

(Гібрид: P. cerasifera × P. pumila)

Листопадний повільно зростаючій широкий вертикальний кущ, густий і дещо не регулярно розгалужений, річний приріст близько 15 см. в ширину і висоту, зростає до 2-2,5 м. заввишки і шириною. Листя при розпусканні малинового забарвлення, потім темно-коричнево-червоні (темно-пурпурно-червоні) з металевим блиском, розташоване чергово, оберненояйцевидні або гостро еліптичні, 3-6 см. завдовжки. Цвіте в травні, квітки прості дуже численні, при розпусканні слабо-рожеві, пізніше білі з червоними тичинками. Плоди темно-червоні, їстівні. Світлолюбна, виносить півтінь. Добре росте на будь-яких садових грунтах, віддає перевагу від помірно сухих до свіжих (вологих), від нейтральних до сильно лужних, багатим суглинним субстратам. Морозостійка, трохи теплолюбива, віддає перевагу теплим місцям розташування, переносить посуху. Дуже красивий кущ, добре підходить для озеленення міст, для складання кольорових композицій і як солітер. Зона зимостійкості 6А


Prunus laurocerasus (лавровишня або лавровишня лікарська) і сорти

Лавровишня одна з найбільш декоративних вічнозелених листяних рослин, рекомендується для вирощування в південних регіонах України.

Високодекоративна рослина родом з межуючих регіонів з Чорним морем, південно-східна Європа, південно-західна Азія, росте в теплих і помірних областях. З 16 століття широко культивується в садах і парках в помірних регіонах по всьому світу. Вічнозелений досить швидко зростаючий високий ширококонусовидний густий кущ або невелике дерево, в 20 річному віці досягає від 4 до 8 м. висоти і ширини. Листя темно-зелені, зверху глянцеві, жорсткі, шкірясті, розташовані чергово, вузькоеліптичні, великі до 15 см. завдовжки. Цвіте в травні, квітки білі в вертикальних суцвіттях до 15 см. довжиною, ароматні. Плоди соковиті округлі кістянки, при дозріванні чорні. Коренева система сильна, основні коріння глибокі, на піщаних грунтах до 1,5 м. Світлолюбна, виносить тінь. До грунтів в цілому невимоглива, добре росте на сухих, вологих, гумусних родючих садових грунтах, від слабо кислих до лужних, добре розвивається на легких піщаних грунтах. Добре переносить спеку і посуху, тиск коренів інших дерев, на відміну від рододендронів та інших рослин цвіте в тіні, виносить засолення, прекрасно переносить радикальну обрізку. Мало морозостійка, в середньоєвропейській смузі часто підмерзає до висоти снігового покриву, рекомендується для південних регіонів України, на сьогоднішній день виведені більш стійкі морозостійкі сорти лавровишні. Сортові форми можна пробувати вирощувати в середній смузі. Лавровишня з її численними сортами, своєю невибагливістю, тіньовитривалістю, добре переносить стрижки та формування, здатністю переносити посуху і засолення, декоративна круглий рік, лавровишні не можуть не привернути до себе любителів рослин. Лавровишні широко використовується в вільно зростаючих і прямо формованих живоплотах, а також в посадках на схилах для зміцнення грунту. Використовується в народній медицині і флористики. Всі частини рослини отруйні, крім м'якоті плодів, м'якоть плодів майже не містить отруйну речовину амигдалин, м'якоть їстівна в'язка, насіння отруйні. Зона зимостійкості 7А


Prunus spinosa (терен, або слива колюча)

Ареал: Європа, Північна Африка, Західна Азія. Зростає по сонячних лісових галявинах, на полях, околицях доріг, зазвичай хащами, як піонерна рослина на бідних сухих до свіжих багатих гумусових грунтах. Листопадний дуже повільно зростаючий невеликий колючий чагарник, 1-3 (5) м. заввишки і завдяки кореневим нащадкам значно ширше. Скелетні гілки сильні, вертикальні, густо гіллясті, добре розгалужені, гілки спочатку червонувато-сірі, пізніше чорніють, короткі пагони покриті колючками, що утворює непрохідні колючі зарості. Листя розташоване чергово, оберненояйцевидні, еліптичні, 3-4 (5) см. завдовжки, темно-зелені матові, зубчасті, осіннє забарвлення не дуже привабливе, злегка жовтувате або іноді червонувате. Цвіте і плодоносить рясно. Цвіте до розпускання листя в кінці квітня в травні, квітки білі частіше поодинокі 1-1,5 см. шириною. Плоди округлі однокостянкі 1,5 см. в діаметром, темно-сині, чорнуваті, з блакитним нальотом, їстівні, дуже кислі, м'якоть не відділяється від кісточки, тільки підморожені жорсткі ягоди стають солодко-кислими. Коренева система плоско розпростерта, густо проростає в грунті, утворює багато кореневої порослі, не виносить повені. Світлолюбна, виносить півтінь. Дуже невимоглива рослина, росте практично на всіх грунтах, як на сухих так і на вологих, вважає за краще багаті поживними речовинами вапняні суглинки. Рекомендується для живоплотів і великих пейзажних парків. Висаджується для зміцнення грунту на схилах, ярів, по берегах річок і каналів. Зона зимостійкості 5А


Prunus tenella (мигдаль низький) 'Fire Hill'

Листопадний повзучий невеликий кущ 1-1,5 м. заввишки і в два рази більше в ширину, з тонкими пагонами і гілками, рихлий і вертикальний, з віком широкий і часто подушковидний, утворює великі зарості завдяки кореневим нащадкам. Кора сіро-коричнева або сріблясто-сіра. Листя дуже декоративні, ланцетні або назад-ланцетні, 3,5-8 (9) см. завдовжки і 2,5 (3) см. шириною, края гострозубчасті, темно-зелені блискучі. Цвіте в квітні-травні, незадовго перед розпусканням листя, квітки рожево-червоні 3 см. в діаметрі, густо і близько посаджені на торішніх гілках. Місцезнаходження воліє сонячне захищене від вітру (ніжні квіти). Коріння сильні, на легких грунтах дуже багато відводків. До грунтів невимогливий, виносить всі дреновані садові грунти, толерантний до значення pH, воліє не занадто сухі, свіжі, піщано-глинисті вапняні субстрати, з хорошим дренажем. Рекомендується весняна обрізка після цвітіння. Морозостійкий, добре переносить спеку, може сильно розростатися, стійкий до міських умов, уражається монолієй. Використовується для зміцнення схилів і альпійських гірок. Зона зимостійкості 5А


Ribes alpinum (смородина альпійська) 'Schmidt'

Ареал дикого виду вся Європа до Східного Сибіру і північно-західної Африки (Атлаські гори). У Центральній Європі від низин (рідше) до гір, в Альпах на висоті до 2000 м. зростає в багатих травою гірських мішаних лісах, часто в липових і букових, в ущільних лісах, по гірських лугах, також в заплавних лісах рівнин. Зростає на свіжих, родючих, частіше лужних, але і на помірно кислих, гумусних, рихлих, вологих, часто кам'янистих суглинках. Листопадний повільнозростаючій невеликий кущ з пружними строго вертикальними прямими головними пагонами, досягає близько 1-2 (2,5) м. заввишки і шириною, густо розгалужений, з віком крона більш округла, гілки трохи звисають. Молоді пагони світло-сіро-коричневі, кора щорічно відшаровується смужками. Листя розташоване чергово, 3-5 лопатеві, округлі, 3-5 см. завдовжки, соковито-зелені, з'являються ранньою весною і довго залишаються на кущі, осіннє забарвлення жовте. Цвіте в квітні-травні, чоловічі квітки зеленувато-жовтого кольору зібрані в густі суцвіття, складаються з 15-30 чоловічих квіток, жіночі складаються 1-5 квіток утворюють непониклі кисті. Плоди рожеві ягоди розміром 6-8 мм., їстівні, позбавлені смаку. Коріння густо розгалужені, з великою кількістю тонких коренів, помірно глибокі. Тіньовитривала, з великою амплітудою розташування, до грунтів невимоглива, росте на всіх видах грунту, на сухих, сирих, від слабо кислих до лужних, віддає перевагу свіжим вапняним і родючім, середньотяжкім і важкім. Морозостійка, виносить тиск коренів великих дерев, міську і промислову среду, добре стрижеться, не обгризається дичиною. Чудова для невисоких живоплотів і підбиття під великими деревами. Крок посадки живоплоту: 8-9 шт. на м/п., в 2 або 3 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 0,5-1 м. Зона зимостійкості 3


Salix purpurea (верба пурпурна) і сорти

Ареал виду охоплює Північну Африку, Південну і Західну Європу, в Центральній Європі на північ до лінії: Гольштайн, південне узбережжя Балтійського моря, Литва, Верхня Волга, Південний Урал, а також Південна і Середня Азії. Часто росте в заплавних заростях і лісах, на вологих схилах і по берегах річок, періодично затоплюваних, родючих, зазвичай вапняних, глинистих гравійних, мулистих і піщаних грунтах. Листопадний великий швидкозростаючий тонкогіллястий кущ, іноді невелике дерево, 3-5 (10) м. заввишки і шириною. Гілки гнучкі, гладкі, кора червоно коричнева, пізніше сіра. Листя розташоване чергово, ланцетні, 8-10 см. завдовжки, зелені, з низу блакитні або блакитно-зелені. Цвіте до розпускання листя або одночасно з ними в березні-квітні, сережки червоні, потім жовтуваті, 3-4 см. завдовжки. Основні коріння глибокі або поверхневі і густо розгалужені. Місцезнаходження воліє сонячне до півтіні. Невимоглива, добре росте на всіх помірно сухих і сирих грунтах, переносить затоплення, грунти від слабо кислих до сильно лужних, вапняних, а також на сухих і гравійних грунтах, піонерний вид. Морозостійка переносить спеку і посуху, не надто тіньовитривалиа, стійка до міських умов, висока регенеративна здатність. Придатна для живоплотів і зміцнення берегів і схилів. Має декоративні форми. Зона зимостійкості 5А


Salix repens var. nitida (верба повзуча)

(= Salix repens var. Argentea, Salix arenaria)

Листопадний густий низький кущ з підземною віссю і сланкими тонкими пружними пагонами що лежать на землі або трохи підняті, зростає повільно, досягає 0,3-0,8 м. заввишки і в два рази більше в ширину. Часто прищеплюється на невисокий штамб, на штамбі стає деревцем з звисаючою асиметричною кроною. У природі росте в заростях чагарників на приберегових дюнах в атлантичній Європі від західної Франції, Південної Скандинавії і на узбережжі Балтійського моря. Пагони тонкі світло-сіро опушені, вкорінюються. Листя опушене, розташоване чергово, широкоеліптичні, 2 см. завдовжки, цілокраї, при розпусканні блискучі сріблясті, влітку сріблясто-блакитні. Чоловічі сережки жовті 1,5 см. завдовжки, розпускаються в квітні до розпускання листя. Коренева система широко розпростерта. Світлолюбна, зростає на всіх помірно сухих або вологих, кислих і вапняних піщаних грунтах, переносить часте засипання піском, погано переносить важкі грунти. Морозостійка і сонцелюбива, легко переносить спеку, посуху, і сильний вітер, дуже добре росте на піщаних грунтах, дюнах, і переносить навіть любить засипання піском (як трава пісколюб), при цьому сильно розростається, а присипаний піском ствол забезпечує водопостачання. Дуже декоративний невибагливий кущ, прекрасна рослина для зміцнення піщаних дюн на відкритих сонячних місцях. Зона зимостійкості 4 


Staphylea pinnata (клокичка периста)

Листопадний великий кущ рідше невелике деревце до 4 (5) м. висотой і 3 м. шириною. В дикому вигляді росте по всій території Європи, зустрічається на Кавказі і в Малій Азії. Світлолюбний мезофіт, зростає в широколистяних лісах і на узліссях на родючих грунтах. Кора стовбура сіра, на гілках жовто-бура, на однорічних пагонах зелена. Листя зверху темно-зелені, знизу світліше, складні, непарноперисті з 5-7 видовжено-яйцевидних довгозагостренних листочків. Цвіте травень-червень, квітки білі зібрані в довгасту або яйцеподібну кисть, цінний медонос. Плід роздута тонкостінна коробочка з 2-3 шт. світло-коричневими дуже твердими глянцево-коричневими насіннями (горішками), характерно звучать на вітрі, дозрівають в липні-вересні, горішки їстівні, підсмажені зрілі горішки їдять як ласощі. Вид стійкий до посухи, може рости на скелястих грунтах, віддає перевагу родючим гумусним субстратам, від вологих до помірно сухих, від слабо кислих до лужних і вапняних. Морозостійка, теплолюбна, рекомендується для одиночних і групових посадок. Зона морозостійкості 5В


Syringa vulgaris (бузок звичайний) і сорти

Ареал Південно-Східна Європа. Листопадний великий густо-розгалужений кущ 4-6 м. заввишки і 3,5 м. шириною, річний приріст 20 см. у висоту і 15 см. в ширину, утворює поросль. Листя супротивно розташовані, широкоовальні або серцеподібні, 5-12 см. завдовжки, зелені з блакитним відтінком, без осіннього забарвлення. Цвіте в травні-червні, ароматні лілово-фіолетові пірамідальні вертикальні 15 см. довжиною суцвіття. Основні коріння глибокі і широко розпростерті, дуже сильно розгалужені, рясно утворюють кореневу поросль. Світлолюбивий, виносить легке затінення. Оптимально зростає на помірно сухих або свіжих добре дренованих багатих поживними речовинами теплих глинистих грунтах, від слабо кислих до сильно лужних, любить вапнування, але в цілому невимогливий, добре росте на піщаних бідних грунтах. Морозостійкий, теплолюбний, посухостійкий, стійкий до міського клімату, диму, газу, спеці, добре відростає після обрізки, вітростійкий. Для одиночних посадок, підходить для вільно зростаючих і напівформованих декоративно квітучих живоплотів. Ідеальна рослина для посадки в вітрозахисних смугах, утворює густі зарості. Зона морозостійкості 4


Tamarix parviflora (тамарикс, гребенщик мілкоквітковий)

Ареал Середземномор'їє, від східної Далматії до західної Малої Азії. Листопадний швидко зростаючий розлогий великий рихлий кущ або невелике дерево 3-4 (5) м. заввишки і 3 м. шириною, з тонкими прутовидними слабозвисаючими пагонами. Пагони тонкі червоно-коричневі, взимку майже чорні. Листя дрібні лускаті, яйцевидно-загострені, наполовину закривають гілки. Цвіте в травні-червні, квітки рожеві зібрані у вузькі суцвіття 4 см. завдовжки на пагонах минулого року. Плід багатонасінна трьох-п'ятигранна пірамідальна коробочка з дрібним насінням. Коріння глибокі і широко розпростерті, переносять повені. Дуже світлолюбивий, вимагає багато сонця. Зростає на сухих і свіжих дренованих помірно багатих поживними речовинами грунтах, від нейтральних до сильно лужних, в цілому невибагливий, добре росте навіть на бідних примітивних засолених грунтах. Морозостійкий, вітростійкий (випробовувався на узбережжі), добре переносить посуху і спеку, стійкий до міських умов, переносить повені, добре переносить стрижку, пересадка трохи проблематична. Важко уявити собі більш витончену рослину з ажурной зеленю, утворює світлі зарості, рекомендуються для групових і одиночних посадках в садах і житлових районах, для закріплення берегів річок, озер і морів. Тамарикс одна з кращих рослин для декорування і закріплення сухих сипучих засолених пісків. Зона морозостійкості 6А


Viburnum lantana (калина гордовина, або гордовина звичайна) і сорти

Ареал Європа, Північна Африка, Мала Азія і Закавказзя. В Альпах зустрічається на висоті 1900 м. Зростає на сонячних теплих лісових галявинах, у світлих теплих дубово-соснових лісах, на багатих поживними речовинами в основному на багатих вапном грунтах, кам'янисто-піщаних або чистих глинистих грунтах і суглинках. Листопадний великий густо розгалужений кущ  1,5-3,5 (5) м. заввишки і шириною, в молодості швидко зростаючий, пізніше зростає повільніше. Кора сіра, густо-повстяна. Листя супротивно розташовані, широкояйцевидні, 8-12 см. завдовжки, зморшкуваті, з верху темно-зелені, з нижнього боку сіро-зелені, шерстисті, восени жовті, іноді червоно-коричневі. Цвіте в травні, квітки з тонким приємним ароматом, кремово-білі, зібрані в напівкруглі щитковидні суцвіття 10 см. діаметром. Плоди яйцевидно-довгасті, червоніють з середини липня, на початку яскраво-червоні в міру дозрівання стають синьо-чорними, дуже декоративні. Коріння поверхневі, широко розпростерті, густо розгалужені, утворюють кореневу поросль. Світлолюбна, виносить невелике затінення. Не вимоглива до родючості грунту, росте на сухих, свіжих, бідних, піщано-кам'янистих, від слабокислих до сильно лужних і вапняних грунтах, не переносить сирих місць. Морозостійка, теплолюбна, посухостійка, добре переносить спеку і літню посуху, вітростійка, стійка до міських умов, диму і газу, добре відростає після обрізки. Невибагливий кущ росте навіть на бідних і сухих грунтах, рекомендується для великих садів, парків, міського озеленення, природних насаджень. Зона морозостійкості 4


Viburnum opulus (калина звичайна або калина червона) і сорти

Ареал практично вся Європа, Північна Африка, від Малої Азії через Кавказ до Сибіру. Росте на вологих лісових галявинах, в гаях і чагарниках, разом з чорною вільхою і черемхою, часто зустрічається в заплавних лісах, уздовж берегів річок і струмків. На грунтах від свіжих до сирих, багатих, слабокислих в основному вапняних, гумусних глинистих і суглинках. Листопадний широкорозлогий швидко зростаючий рихлий великий кущ 4 м. заввишки, іноді і вище, і 3-4 м. шириною, може утворювати стовбур, зовнішні гілки з віком трохи звисають, утворює нащадкі. Листя схожі на кленові, розташовані супротивно, 3-5 лопатеві, 8-12 см. завдовжки, світло-зелені, з нижнього боку сіро-зелені, опушені, осіннє забарвлення винно-червоне або помаранчево-червоне. Цвіте в травні-червні, квітки вершково-білі в тарілкоподібних щитковидних суцвіттях 8-10 см. діаметром, оточені кільцем великими білими стерильними квітками. Плоди яскраво-червоні глянцеві соковиті кістянки 1 см. діаметром, зібрані в сплощених кистях, залишаються на кущах всю зиму прикрашаючи зимовий ландшафт, дозрілі плоди неотруйні з терпким гіркуватим своєрідним смаком і ароматом, після перших морозів гіркоти стає менше, вживають в сирому і переробленому вигляді, використовуються в науковій і народній медицині. Коріння поверхневі, густо розгалужені, утворюють кореневі нащадки, переносять повені. Світлолюбна, виносить півтінь, потребує рух повітря інакше може сильно постраждати від попелиці. Віддає перевагу свіжим, вологим, родючім, від помірно кислих до сильно лужних, вапняним грунтам. Погано переносить періоди посухи і спеки, індикатор вологості, на занадто сухих грунтах часто уражається чорною попелицею, взимку виступає як проміжний господар для чорної попелиці буряка і бобових. Морозостійка, вітростійка, володіє високими регенеративними здібностями. Рекомендується для природних пейзажних посадок. Зона морозостійкості 4


Viburnum (калина) 'Pragense'

Гібрид виведений в 1955 році в м. Прага в результаті схрещування Viburnum rhytidophyllum (Калина зморшкуватолиста) × Viburnum utile (Калина корисна).

Вічнозелений повільноростущий кущ 2,5 (3) м. висоти і ширини, з віком стає трохи ширше, з трохи несиметричною рихлою і розлогою кроною, вертикальні пагони з віком трохи звисають в низ. Листя супротивно розташовані, еліптичні, 7-11 см. завдовжки і 2-3,5 см. шириною, зверху темно-зелені, глянцеві, борознисті, з нижнього боку біло-зелені бархатисто-опушені, черешок 1,5-2,5 см. завдовжки. Взимку листя опущені і трохи скручені, для зменшення випаровування вологи. Цвіте рясно в травні-червні, квітки в бутонах рожеві, розкриті кремово-білі, зібрані в плоских суцвіттях. Світлолюбна, виносить півтінь. До грунтів дуже невимоглива, росте на помірно сухих, свіжих, вологих, середньоплодородних, від кислих до сильно лужних грунтах. Морозостійка, при -27 °C без ушкоджень, добре виносить міський клімат, рекомендована для південних регіонів. Зона морозостійкості 6А


Viburnum rhytidophyllum (Калина зморшкуватолиста)

Ареал Китай. Вічнозелений швидко зростаючий монументальний великий кущ з жорсткими прямими гілками, 3-5 м. заввишки і шириною, в молодості 10-15 років росте більше у висоту ніж в ширину, з віком широко розлогий з дугоподібно звисаючими гілками. Молоді пагони покриті білим пушком. Листя супротивно розташовані, довгасті або яйцевидно-еліптичні, великі 8-18 (25) см. завдовжки, дуже шорсткі, зверху темно-зелені глянцеві, шовковисто матові, з нижньої сторони густо коричнево-опушені, черешок 4 см. завдовжки. Цвіте в травні-червні, квіти кремово-білі зібрані в плоскі суцвіття 20 см. діаметром. Плоди декоративні яйцеподібні глянцеві ягоди 0,7 см. завдовжки, спочатку яскраво-червоні, до осені чорніють. Коріння поверхнево розпростерті, густо розгалужені. Зростає на свіжих, вологих, родючих, гумусних, від кислих до сильно лужних грунтах, непогано росте на сухих грунтах. Світлолюбна, виносить затінення. Морозостійка, потребує захисту від вітру, стійка до міських умов, промислових викидів. Дуже декоративний невибагливий вічнозелений кущ для південних регіонів. Зона морозостійкості 6В



Ліани - в'юнкі рослини для лужних грунтів


Hedera helix L. (плющ звичайний) і сорти

Плющ звичайний поширений в Західній, Центральній і Південній Європі до Кавказу, зростає в багатих травою дубових і букових змішаних лісах, в заплавних лісах, на схилах, насипах, на скелях, на деревах і чагарниках, на не надто сирих родючих багатих вапном або помірно кислих грунтах, в горах піднімається до 1880 м. Вічнозелений сланкий або в'юнкий високо підіймающійся по деревах і стінах сильнорослий кущ, піднімається верх і міцно прикріплюється до вертикальних опор за допомогою додаткових повітряних коренів-присосок. Досягає 20 м. іноді і вище до 30 м. висоти, річний приріст 0,5-1 м. в висоту, з часом коли набереться сил починає дуже швидко розповсюджуватися, вважається агресивной рослиной. Пагони з несонячной сторони мають корені-присоски 6-10 см. завдовжки, квіткові пагони зелені без коренів, старі стовбури з сірими лусочками. Листя чергово розташовані дуже різноманітні за формою, найчастіше 3 або 5 лопатеві, темно-зелені шкірясті часто з гарними білими прожилками. Листя квіткових пагонів нерозділені на лопаті, ромбовидні або серцеподібні з довгим кінчиком, темно-зелені блискучі. Квітки зеленувато-жовті зібрані в округлі суцвіття, хороший медонос. Одна з небагатьох рослин квітучих восени вересень-жовтень, цвіте з 8-10 років. Плоди кулясті ягоди завбільшки з горошину, спочатку червоно-фіолетові, дозрівають тільки наступної весни і стають чорно-синіми, слабо отруйні, служать їжею для птахів. Коріння поділяються на робочі живлячі і повітряні. Живляча коренева система стержнева сильно розгалужена. Повітряні корені-присоски володіють великою міцністю при розтягуванні, не виносять світло, оптимальний розвиток отримують тільки в повній тіні, повітряні корені-присоски у вологому середовищі можуть укореняться, стають робочіми і живлять рослину. Краще росте в місцях затінених або півтіні, тіні, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка і на сонячному місці. До грунтів невимогливий, росте на всіх грунтах крім чистого торфу, від сухих до вологих, віддає перевагу родючим свіжим богатим вапном грунтам, добре росте на слабокислих або кислих грунтах. Страждає від заморозків особливо у фазі розпускання листя, теплолюбний, добре переносить періоди літньої посухи, стійкий до міських умов, у вологому кліматі вітростійкий, добре виносить сильний кореневий тиск, живе довго, у віці 400 років може мати ствол 1 м. діаметром. Широкі можливості застосування, рекомендується для посадки біля стін, приховування непривабливих фасадів, озеленення парканів, стовбурів великих дерев, часто використовується як грунтопокровнік під тінню великих дерев. Обплетені плющом будинки і фасади будівель несуть в собі приємну домашню атмосферу, і не тільки прикрашають будинок але і мають велике екологічне значення, так як є місцем проживання для багатьох теплолюбних комах і птахів. Плющ належить до одних з найбільш цікавих з точки зору морфології, екології, біології та географії з видів рослин нашої центрально-європейської флори. Плющам властиві різні екотипи, ця група рослин схильна до утворення мутацій листка, любителями та професіоналами виведено багато декоративних форм що розрізняються за формою і забарвленням листя. Зона морозостійкості 6А


Hedera hibernica (плющ ірландський)

(Hedera helix 'Hibernica', Hedera helix var. 'Hibernica')

Був знайдений в 1838 р. в Ірландії.

Вічнозелений кущ-ліана сланкой подушковидной форми або дерущійся за допомогою повітряних коренів-присосок на дерева і стіни, сягає до 20 (30) м. висоти. Швидко зростаючий, одна рослина може протягом 3-4 рік зайняти площу близько 9 м². Пагони зелені густо опушені сірими волосками, молоді прирости темно-коричнево-червоні. Листя шкірясті, темно-зелені з світло-сірими або світло-зеленими прожилками, розташоване чергово, 5-ти лопатеві, великі 7,5-15 см. шириною. Характерною особливістю є легкий вигин листя верх. Виносить півтінь або тінь, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка на сонячному місці. Не переносить сухих і кислих грунтів. Інші характеристики: цвітіння, плодоношення, коріння, як у Hedera helix. Не такий морозостійкий як Hedera helix, взимку може підмерзати, страждає від сонячних променів. Рекомендується для затінених місць у стін, парканів, стовбурів великих дерев, як грунтопокривна рослина. Зона морозостійкості 6А 


Lonicera acuminata (жимолость загострена)

Ареал Гімалаї. Вічнозелений в'юнкий кущ з лежачими на землі пагонами подушковидної форми, або в'ється по опорах досягаючи 3-5 м. висоти. Швидко зростаючий, приріст 1-2 м. в рік, буйно розростається і сильно розгалужується. Листя зелені розташовані супротивно, еліптичні, опушені, 6-10 см. завдовжки. Квітки дрібні трубчасто-воронкоподібні кремово-жовті в пучках по 6 шт. на кінцях пагонів, ароматні. Цвіте червень-жовтень. Плоди дрібні коралово-червоні ягоди. Місце розташування півтінь або тінь. До грунтів невимоглива, воліє вологі нейтрально-лужні субстрати. Морозостійка, не уражається попелицею. Для використання у огорож і різних опор, як грунтопокривна рослина. Зона морозостійкості 6А


Lonicera × brownii (жимолость Брауна) 'Drompore Scarlet'

Сорт виведений F. L. SKiNNER, Дропмор, Манітоба, Канада, 1950 р. селекція Lonicera hirsute (Жимолость шорстка) × Lonicera sempervirens (Жимолость вічнозелена). У Центральній Канаді де виведений цей сорт температура може опускатися до -50 °C. Довгоквітучий слабо в'юнкий листопадний дуже морозостійкий кущ, по опорах піднімається до 3 (5) м. заввишки і близько 1,5-2 м. шириною, спочатку повільно зростаючий пізніше середньо-швидко зростаючий, річний приріст до 1 м. Молоді пагони зелено-блакитні з сонячної сторони червонуваті. Листя розташовані супротивно, еліптичні, 6-8 (10) см. завдовжки, верхня пара майже круглі зрощені навколо стебла диски, темно-зелені, з нижнього боку зелено-блакитні, слабо опушені. Квітки оранжево-червоні трубчасті 4-5 см. завдовжки, кінчики пелюсток помаранчеві, віночок всередині темно жовтий або помаранчевий, приймочка і тичинки виступають над кінчиками пелюсток, квітки зібрані по кілька штук в пучки, з'являються у великій кількості з червня по жовтень. Місцерозташування півтінь, невелика тінь, якщо коріння знаходяться в прохолодному досить вологому місці то світлолюбна. Зростає на всіх видах грунтах окрім надто сухих і кислих, воліє досить родючі гумусні дреновані вологі субстрати від нейтральних до лужних. Рекомендується висаджувати у парканів і різних опор. Зона морозостійкості 5А


Lonicera caprifolium L. (жимолость каприфоль, або жимолость козяча, або жимолость запашна)

Назва L. caprifolium від латинських слів capra (коза) + folium (листя)

Ареал Центральна Європа, Кавказ, Мала Азія. Первинну батьківщину встановити важко, мешкає в світлих змішаних і заплавних лісах, росте по лісових узліссях, в чагарниках, на помірно сухих - вологих багатих вапном суглинках. Листопадний з сильно і солодко пахучими квітками в'юнкий кущ середніх розмірів, досягає 3-6 (8) м. висоти і 1-3 м. ширини, річний приріст 1 м. Листя зелені, темно-зелені, розташовані супротивно, еліптичні або широкояйцеподібні 4-10 см. завдовжки і 2-6 см. шириною, з рівними краями, самі верхні 2-3 пари листя зрозшиєся навколо стебла в навколишній диск. Квітки довгі трубочки, всередині жовто-білого кольору, зовні червонуваті, зібрані в пучки з 6 квіток, розташовані над верхнім зрощеним листям або в пазухах листків, у вечірні години приємно пахнуть, запилюються нічними метеликами. Цвіте травень-червень (липень). Плоди оранжево-червоні ягоди 8 мм. діаметром, дозрівають липень-жовтень, поширюються птахами. Світлолюбна, виносить півтінь. Грунти воліє свіжі - вологі гумусні і дреновані від нейтральних до лужних, любить вапнування. Морозостійка, рясно цвіте тільки при достатньому освітленні, коріння завжди потрібно тримати у вологому прохолодному тінистому місці. Рекомендується для вертикального озеленення, посадки у парканів у альтанок та інших опор. Зона морозостійкості 5А


Lonicera × heckrottii (жимолость Гекротта)

Cелекція Lonicera × americana (Жимолость американська) × Lonicera sempervirens (Жимолость вічнозелена), з'явилася в Америці до 1895 р.

Листопадний довго і рясно квітучий вертикальнозростаючий слабо в'юнкий кущ 2-4 м. заввишки і 1,5-3 м. шириною, річний приріст 0,3-0,5 м., з віком знизу трохи оголюється. Молоді пагони пурпурно-червоні, на сонці яскраво пурпурно-червоні. Листя розташовані супротивно, широкоеліптичні 8-10 см. завдовжки і 3-5,5 см. шириною, зелено-блакитні, верхні пари листя зростаються, під суцвіттями зрощені в майже круглі диски. Квітки трубчасті близько 4 см. завдовжки розташовані в пазухах зрощеного листя по 15-30 шт., з зовні червоно-блакитні або пурпурно-червоного забарвлення, в нутрі світло-жовті, при отцвітінні жовті. Рясно квітучий з приємним ніжним солодкуватим запахом, цвіте в червні-вересні (жовтні-листопаді). Плоди червоні ягоди завбільшки з горошину розташовані поодиноко. Місцезнаходження легка тінь-півтінь, сонячне місце розташування можливо тільки при достатній вологості грунту і прикритих коренів. У тіні не цвіте. Грунти свіжі - вологі гумусні і добре дреновані від нейтральних до лужних, в цілому невимоглива і виносить всі культивовані садові грунти. Морозостійка. Рекомендується висаджувати у опор. Зона морозостійкості 5В


Lonicera × heckrottii (жимолость Гекротта) 'Goldflame'

(Виведена в розпліднику WILLIS, до 1962 р.

Листопадний довго і рясно квітучий вертікальнозростаючий сильно в'юнкий кущ 3-6 м. заввишки і 2-4 м. шириною, зростає швидше ніж Lonicera × heckrottii річний приріст до 1 м. Молоді пагони гладкі темно-червоно-лілові, з сонячного боку темніші. Листя розташовані супротивно широкоеліптичні 4-8 см. завдовжки і 3-5,5 завширшки, темно-блакитно-зелені, з нижньої сторони блакитні з білим нальотом, верхні пари листя зросшиєя навколо стебла в майже округлі диски. Квітки трубчасті 3,7-4,5 см. завдовжки, рожево-червоні з зовні і світло-жовті всередині, при отцвітінні жовті, зібрані в пучки по 15-30 шт., з ніжним ароматом. Цвіте рясно червень-вересень (жовтень-листопад). Плоди не зав'язує. Місцерозташування легка тінь, півтінь, сонячне місце розташування можливо тільки при достатній вологості грунту і прикритих корнях. У тіні не цвіте. Грунти свіжі - вологі гумусні і добре дреновані від нейтральних до лужних, в цілому невимогливий і виносить всі культивовані садові грунти. Морозостійкий і дуже рясно квітучий сорт, рекомендується для посадки у різних опор. Зона морозостійкості 5В


Parthenocissus quinquefolia (Виноград дівочий п'ятилисточковий)

Потужна швидкозростаюча одерев'яніла невибаглива листопадна ліана, на опорах досягає до 10-15 (20) м. висоти, річний приріст 1-2 м. Дереться по опорах чіпляючись вусиками і прикріплюється присосками розташованими на кінцях вусиків, може підніматися по гладких поверхнях. Листя розташоване чергово пальчатоскладні 5-ти лопатеві 10 см. завдовжки, еліптичні або вузько оберненояйцевидні прикріплені до одного центрального черешка, темно-зелені тьмяні, знизу блакитні, осіннє забарвлення яскраве вогненно або багряно-червоне в тіні жовто помаранчеве. Квітки дрібні зеленувато-білі зібрані в верхівкові сильно розгалужене волотисте суцвіття на кінцях пагонів. Цвіте в липні-серпні. Плоди кулясті синьо-чорні з сизим нальотом ягоди 6 мм. діаметром, неїстівні, неотруйні, є їжею для птахів. До освітлення невимоглива, світлолюбна, тіньовитривала. Зростає на всіх грунтах від піщаних солоних дюн до вологих глибоких глинистих грунтів. Морозостійка, теплолюбна, довговічна, стійка до пошкоджень комахами і хворобами, стійка до міських умов. Рекомендується висаджувати у парканів, стін, альтанок і будь-яких опор. Зона морозостійкості 5А


Parthenocissus quinquefolia (Виноград дівочий п'ятилисточковий) Star Shower 'Monham'

Приваблива ліана з біло-зеленим з різними відтінками листям. Листя менше ніж у виду але густіше, восени рожево-лілове. По опорах дереться обплітаючи і чіпляючись вусиками з присосками досягає 3-6 м. висоти, річний приріст 0,5-1 м. Місце розташування сонячне до півтіні. Інші дані, цвітіння, плоди, грунт і особливості як у виду Parthenocissus quinquefolia. Рекомендується для обсадження огорож та інших різних опор. Зона морозостійкості 5А 


Parthenocissus quinquefolia (Виноград дівочий п'ятилисточковий) Redwall 'Troki'

Польський сорт з красивими великими темно-зеленими блискучими листками, восени багряні. Швидкозростаюча ліана, тягнеться верх чіпляючись вусиками з присосками досягає 20 м. висоти, приріст 1-2 м. в рік. Інші дані, цвітіння, плоди, грунт і особливості як у виду Parthenocissus quinquefolia. Рекомендується для обсадження стін, огорож, інших різних опор, між іншими рослинами. Зона морозостійкості 5А

 


Polygonum aubertii L. (Горець Ауберт, або фалопія Ауберт)

(= Fallopia aubertii, bilderdykia aubertii)

Ареал Китай Західний Сичуань і Тибет, зростає в гірських лісах. Листопадний і дуже швидко і густо зростаючий красиво квітучий в'юнкий кущ, часто з довгими звисаючими гілками. Зростає до 8-15 м. заввишки і 4-8 м. шириною, річний приріст 3-6 (8) м. в висоту. Листя розташоване чергово довгасто яйцевидні, копьевидні, 6-9 см. завдовжки, зелені, восени світло-жовті або жовто-коричневі. Квіти білі дрібні зібрані в дуже численні вертикальні суцвіття до 20 см. завдовжки, розташовані в пазухах листків, цвітуть безперервно з липня до вересня. Плоди тригранні горішки, зав'язуються рідко. Коріння м'ясисті широко поширені густо розгалужені. Світлолюбний, виносить півтінь, тінь. До грунту невимогливий, виносить всі культивовані садові грунти, буйно розвивається на свіжих - вологих родючих грунтах, від кислих до сильно лужних. Морозостійкий, в суворі зими може підмерзати але добре відновлюється, стійкий до міських умов, добре переносить тепло, легко пересаджується, добре відростає після стрижки навіть дуже сильної, рясно цвіте після омолодження. Сама швидкозростаюча ліана в нашій кліматичній зоні, в випадках надмірного розростання необхідно вкорочувати. Відмінна сильноросла невибаглива кулисна рослина для прикриття міцних парканів, некрасивих будівель, та інших потужних опор, швидко дає ефект. Зона морозостійкості 6А


Vitis coignetiae (Виноград Куанье або Виноград японський)

(= Vitis kaempferi - Виноград Кемпфера)

Ареал Північна Японія, Корея. Дуже швидкозростаюча потужна ліана з ефективним осіннім забарвленням великими листями. В'ється і чіпляється вусиками за опори досягає 12-18 м. висоти, річний приріст до 4,5 м. Стволики - лози 5-10 см. в діаметрі, пагони з іржаво-коричневим опушенням. Листя розташоване чергово дуже великі до 30 см. шириною, по контуру серцевидно-округлі або серцевидно-яйцеподібні, цільні або з слабо вираженими 3-5 лопатями, з верху зелені, з нижньої сторони з іржаво-коричневим опушенням, восени фарбуються в жовто помаранчеві або яскраво-червоні або темно-пурпурові тони. Квітки дрібні зібрані в короткі войлочно іржаво-коричнево опушенні гроновидні суцвіття 6-12 см. завдовжки. Плоди чорно-пурпурові або чорні з сизим нальотом кулясті ягоди 0,8-1 см. діаметром, їстівні, мало соковиті, з двома-чотирма насінням, на смак солодкувато-терпкі. Місце розташування воліє сонячне до півтіні, тепле місце зростання важливо для яскравого осіннього забарвлення листя. До грунтів невимоглива, росте на всіх свіжих і помірно сухих родючіх глинистих і піщаних грунтах, від слабо кислих до лужних, на бідних грунтах краще забарвлюється. Морозостійка, стійка до міських умов. Для використання в парках і в великих садах у всіх видах вертикального озеленення. Зона морозостійкості 5А



Садові багаторічні рослини для лужних грунтів


Achillea ageratifolia (деревій агератолістний)

Низька багаторічна рослина, під час цвітіння 10-20 см. заввишки, з вузьколанцетним сріблясто-білим листям, покриті білим повстяним опушенням. Утворює дуже ефективні подушки, декоративні і після цвітіння. Суцвіття кошиковидні білі 2,5 см. діаметром, цвіте червень-липень. Потребує сонячних місць і пропускних сухих грунтів що містить вапно. Використовується на альпійських гірках. Щільність посадки: 9-12 шт./м². Зона морозостійкості 3

 


Allium christophii (Цибуля Христофа) = (A. albopilosum)

Багаторічна трав'яниста рослина декоративна гігантськими кулястими блискучо-фіолетовими суцвіттями. Стебла прямостоячі циліндричні до 0,5 м. висотою, при підставі занурені в землю, приблизно рівні листю. Листя плоске, широко-довгасте, загострене, синювато-зелені або сизі, покриті білими волосками. Поодинокі квітки зірчасті близько 2 см. в діаметрі пурпурно-фіолетові або рожево-фіолетові зібрані в кулясті рихлі суцвіття 25-30 см. діаметром, розвиваються поступово. Цвіте в червні (липні), після цвітіння листя відмирає, відмирати починають вже під час цвітіння. Цибулина куляста 2-4 см. діаметром, зовнішні оболонки сірі, бумагообразні. Віддає перевагу сонячним теплим місцям і дренованим піщано-глинистим вапняним сухім - помірно сухім грунтам, болісно реагує на надлишок вологи. Розмножується шляхом посіву насіння або дочірніми цибулинами. Щільність посадки: 9-12 шт./м². Зона морозостійкості 5


Allium giganteum (цибуля гігантська)

Висока багаторічна рослина. Стебла прямостоячі циліндричні потужні до 1,5 м, висотою. Поодинокі квітки зірчасті зібрані у великі щільні кулясті рожево-фіолетові суцвіття 20 см. діаметром. Цвіте на переломі травня і червня. Листя плоскі широко-довгасті або ланцетні в два-три рази коротші стебла, сизі, гладкі, після отцвітіння відмирають і швидко зникають, відмирати починають вже під час цвітіння, краще садити в оточенні інших рослин. Цибулина яйцеподібна 2-4 см. діаметром, оболонки численні сіро-бурі шкірясті, розщеплюються. Краще росте на сонячних теплих і захищених від вітру місцях на легкому проникному вапняному і постійно помірно сухому грунті. Болісно реагує на надлишок вологи. Листя їстівні але в основному використовується як декоративна рослина, оригінальна прикраса сада. Щільність посадки: 9-12 шт./м². Зона морозостійкості 6


Alyssum saxatile (аліссум скельний або бурячок скельний) = Alyssum saxatilis

Кремезний вічнозелений багаторічник який утворює напівкулевидні кущики до 0,3 м. висотою. Стебла гіллясті в підставі дерев'янисті з продовгуватим сіроповстяним листям. Квітки дрібні золотисто-жовті, запашні, зібрані в численні щільні суцвіття. Цвіте квітень-травень, іноді повторно в кінці серпня. Любить сонце і проникний вапняний сухий грунт. Використовується в скельних садах і на невеликих ділянках з гравійним грунтом. Щільність посадки: 10-15 шт./м². Зона морозостійкості 4


Androsace sarmentosa (проломник отприсковий)

Багаторічник 0,1 м. заввишки з повзучими пагонами утворює килим з декоративного листя. Листя опушене зелено-сріблясте, зібрані в щільні розетки від яких утворюються численні бічні розетки, здатний швидко розростаться, утворює куртини до 0,6 м. в діаметрі. Квітки рожеві ароматні зібрані в зонтичні суцвіття на верхівках квітконосів до 0,2 м. висотою. Цвіте в червні-липні. Віддає перевагу сонячним місцям розташування, але переносить півтінь. Віддає перевагу добре дренованим бідним легкім піщаним сухім - свіжим з лужною реакцією грунтам. Використовується в кам'янистих садах, добре росте на сухих кам'яних схилах. Щільність посадки: 12-15 шт./м². Зона морозостійкості 3


Anemone sylvestris (анемона лісова)

Багаторічна швидкоростуча трав'яниста рослина 0,4 м. заввишки з підземними нащадками. Квітки великі 3-7 см. діаметром білі на довгому квітконосі, часто пониклі. Цвіте квітень-червень. Стебла і листя з сріблястим повстяним опущенням. Листя довгочерешкові, округлі, розсічені з трьома-п'ятьма ромбічними трироздільними сегментами. Розростається кореневими нащадками і за рахунок масового самосіву. Сильно розростається на відкритих сонячних вільних просторах на легких проникних вапняних сухих - свіжих грунтах, може пригнічувати сусідні не настільки життєздатні рослини. Використовується для посадки на великих квітниках і створення натуральних квіткових галявин. Щільність посадки: 10-15 шт./м². Зона морозостійкості 4


Aster alpinus (астра альпійська) 'Happy End'

Сорт айстри альпійської з рожевими квітками. Багаторічна трав'яниста рослина з горизонтальним кореневищем, утворює розетки з довгастого сіро-зеленого листя з яких виростають малооблиствені прямостоячі різного ступеня опушені і залізисті пагони 0,2-0,3 м. заввишки, закінчуються одиночним квітковим кошиком близько 4 см. в діаметрі. Квітки язичкові фіолетово-блакитні з жовтою серединкою. Цвіте травень-червень. Потребує родючих добре дренованих вапняних грунтів і сонячного місця, посухостійка. Для альпійських гірок і переднього плану міксбордеров. Щільність посадки: 8-12 шт./м². Зона морозостійкості 4


Aster novae-angliae (астра ново-англійська) 'Andenken an Alma Potschke'

Багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячими міцними рясно облиственими зверху розгалуженими стеблами близько 1 м. заввишки. На верхівках пагонів утворює численні яскраві квіткові рожево-кармінні кошики 2,5-5 см. діаметром. Цвіте серпень-жовтень. Віддає перевагу сонячним місцям і вапняним свіжим грунтам. Щільність посадки: 2-3 шт./м². Зона морозостійкості 4

  


Aubrieta (обрієта) 'Argenteovariegata'

Вічнозелена трав'яниста подушковидна багаторічна рослина 0,05-0,10 м. заввишки, з дрібним сіро-зеленим листям з виразною кремово-білою облямівкою. Розростається повільніше ніж інші сорти. Цвіте квітень-травень. Цвіте негусто, квітки пурпурно-фіолетові. Дуже світлолюбна. Вимагає бідні легкі добре дреновані свіжі вапняні грунти, абсолютно не переносить багаті важкі перезволожені грунти. Обрієти дуже добре виглядають з камінням, використовується в альпінаріях, на кам'янистих гірках, по краю бордюрів, стін і скель, красиво спускається каскадом по ним. Рослина відзначено AGM, Великобританія 2002 г. Щільність посадки: 12-15 шт./м². Зона морозостійкості 5


Aubrieta × cultorum (обрієта культурна)

Під цією назвою об'єднані численні гібридні сорти, розрізняються забарвленням квіток. Всі сорти потребують сонячних теплих місць і добре дренованих вапняних свіжих грунтів, абсолютно не переносять перезволожені грунти. Вічнозелені трав'янисті подушкоподібні багаторічники, розростаються досить швидко утворюючи низьку сизувату дернину близько 0,05-0,2 м. заввишки. Листя дрібне сіро-зелене. Всі сорти дуже декоративні в пору цвітіння, цвіте дуже рясно, через масу квіток листя майже не видно. Краще використовувати на альпійських гірках, по краях бордюрів, стін і скель, красиво спускається каскадом по ним. Щільність посадки: 12-15 шт./м². Зона морозостійкості 6 


Buphthalmum salicifolium (буфтальмум верболистий або телекія верболиста)

Ефектний витривалий трав'янистий багаторічник з прямостоячими пагонами, утворює вертикальний кущик 0,4-0,7 м. заввишки. На верхівках пагонів поодинокі яскраво золотисто-жовті великі квіткові ромашковидні кошики 3-6 см. діаметром. Цвіте рясно і тривало, червень-вересень. Листя ланцетні темно-зелені блискучі. До грунтів невибагливий, росте на будь-якому садовому грунті, добре росте на вапняних сухих - вологих грунтах на сонячних місцях, але може рости і в легкій півтіні. Підходить для пейзажних посадок і квітників. Щільність посадки: 5-8 шт./м². Зона морозостійкості 4


Campanula cochleariifolia (дзвіночок ложечніцелистий, або спіральнолистий)

Низький витончений гірський трав'янистий багаторічник з тонкими ниткоподібними сланкими стеблами які утворить щільний зелений килим 0,1 м. висотою, особливо ефектний в період цвітіння. Листя дрібне полуовальне, на стеблах подовжені з грубими зубчастими краями, декоративні до пізньої осені. Квітки дрібні пониклі дзвіночки блакитного кольору. Цвіте червень-серпень. Видалення відцвілих квіток стимулює повторне цвітіння. Потребує сонячне тепле місце. Краще росте на вапняному проникному але вологому грунті. Швидко розростається тонкими ниткоподібними паростками які легко проникають під каміння, його потрібно садити так щоб він не пригнічував сусідні рослини. Має ряд сортів, з білими, синіми і махровими квітками. Застосовується в альпінаріях. Щільність посадки: 12-16 шт./м². Зона морозостійкості 4


Сarlina acaulis (колючник безстебельний)

Багаторічна трав'яниста рослина, колючі листя утворюють плоску лежачю на землі розетку близько 0,4-0,5 м. діаметром і близько 0,2 м. висотою. На верхівці втечі виростає тільки одне досить велике суцвіття-кошик 5-7 см. діаметром з сріблясто-білими пелюстками. Квіткові кошики розкриваються тільки в сонячну погоду, закривається в дощ в туман або з настанням сутінків. Цвіте липень-вересень. Листя до 30 см. завдовжки перисторозсічені майже до середньої жилки і ігловідно-зубчасті щільні сірувато-сизі. Найбільш ефектна на відкритому сонячному місці і сухих проникних грунтах, не переносить перезволоження. Рекомендується для посадки в кам'янистих садах, особливо добре виглядає як одиночна рослина на тлі каменю. Щільність посадки: 5-7 шт./м². Зона морозостійкості 4


Centaurea dealbata (волошка підбілена)

Багаторічна рослина до 0,8 м. висотою. Декоративні сіро-зелені перисторозсічені листя, знизу білувато-опушені, зберігаються весь вегетаційний період. Цвіте червень-серпень а іноді й довше. Суцвіття поодинокі великі 6 см. діаметром рожеві кошики. Сонцелюбива, не вимоглива до грунтів, посухостійка. Підходить для великих квітників і натуралістичних насаджень. Щільність посадки: 5-7 шт./м². Зона морозостійкості 3

 


Centaurea montana (волошка гірська)

Цінний дикий вид, багаторічна трав'яниста рослина з прямими нерозгалуженими покриті цільними білувато-опушеними ланцетними листками стеблами, утворює щільний кущ 0,5 м. висотою. Квітки поодинокі кошики синьо-фіолетового кольору до 6 см. діаметром. Цвіте травень-червень, після віцвітіння обрізати щоб викликати повторне цвітіння. Сонцелюбива, переносить півтінь. До грунтів невимоглива. За стійкість і красу цю рослину широко вирощують в культурі, має садові форми: C. montana 'Grandiflora' квітки більші ніж у виду; C. montana 'Alba' квітки білі; C. montana 'Rosea' квітки рожеві; C. montana 'Violetta' квітки темно-фіолетові. Часто висаджують на рабатках поодиноко або по 2-3 в групі. Квітконоси використовуються на зрізання. Щільність посадки: 5-8 шт./м². Зона морозостійкості 4


Dictamnus albus (ясенець білий)

Вертикальна кущиста багаторічна рослина досягає до 1 м. висоти. Утворює групи досить нечисленних але сильних пагонів з верхівковими великими метельчатими суцвіттями, з великими запашними білими або рожевими квітками. Цвіте в червні-липні. Листя запашні темно-зелені непарноперисті з трьома - шістьма парами щільних яйцевидних загострених на кінцях листочками. Одна з народних назв ясенця білого «неопалима купина», вся рослина виділяє ефірні масла, особливо під час спеки, і якщо піднести до неї запалений сірник то можна спостерігати швидкоплинне полум'я. Віддає перевагу світлим сонячним місцям. Невибаглива, краще росте на рихлих сухих вапняних грунтах. Садиться на рабатках, в природних парках, або поодиноко на тлі газону. Щільність посадки: 4-6 шт./м². Зона морозостійкості 3


Dryas octopetala (дріада восьмипелюсткова)

Вічнозелений сланкий багаторічник 0,1 м. висотой. Листя з верху темно-зелені, з низу біло-повстяні, довгасто-яйцеподібні, шкірясті, блискучі, края хвилясті нагадують дубове листя. Згодом утворює щільні килими що покривають великі поверхні. У червні з'являються великі білі розетковидниі квітки до 4 см. в діаметрі, які змінюють пухнасті кулясті супліддя. Світлолюбний. Добре росте на свіжих проникних вапняних грунтах. Дуже морозостійкий. Щільність посадки: 9-12 шт./м². Зона морозостійкості 2


Eryngium planum (синьоголовник плосколистий)

Рясно-квітуча багаторічна рослина з одним рідше декількома тонкими розгалуженими стеблами до 1 м. заввишки. Суцвіття-головки синьо-сталеві яйцевидні з гострими шиловидно-зубчастими приквітками. Цвіте червень-вересень. Квітконоси і листя також часто мають блаките забарвлення. Листя жорсткі тонкі шкірясті по краях з колючими зубцями. Потребує сонячних місць, добре переносить посуху, чутливий до зимового замокання. Зростає на всіх типах грунту, навіть на піску, коренева система з глибоким прямим стрижневим коренем. Використовується для квітників і натуралістичних садів на сонячних місцях. Декоративна невибаглива рослина має безліч сучасних сортів. Щільність посадки: 3-5 шт./м². Зона морозостійкості 4


Gypsophila paniculata (гіпсофіла метільчата)

Багаторічна трав'яниста рослина з потужною стрижневою кореневою системою. Стебла вузлуваті сильно розгалужені від основи, утворюють об'ємний ажурний кулястий кущ до 1 м. діаметром. Листя дрібні вузькі ланцетні або лінійно-ланцетні 2-7 см. завдовжки. Вся рослина сірувато-зелена. Цвіте рясно в липні-серпні. Квітки прості білі зібрані в численні рихлі волотисті суцвіття, приваблюють бджіл. Має садові форми, розрізняються забарвленням і формою квіток: G. Paniculata 'Bristol Fairy' квітки великі махрові білі; G. Paniculata 'Flamingo' квітки махрові рожеві; G. Paniculata 'Schneeflocke' квітки прості і махрові білі. У природі гипсофила метільчата зростає на відкритих сонячних місцях в степах і на сухих лугах. У народі її називають перекотиполе, після дозрівання насіння висохле стебло переламується біля самої землі і кулястий кущ перекочується вітром розкидаючи насіння. Віддає перевагу рихлим дренованим супіщаним свіжим грунтам, переносить періодичну посуху. Дуже часто використовується для квіткових композицій, букетів. Висаджується на рабатках, поодиноко на тлі газонів. Щільність посадки: 2-3 шт./м². Зона морозостійкості 4


Hepatica nobilis (печіночніца благородна, переліска)

Дикий вічнозелений низькорослий багаторічник 0,1 м. висотою. Листя трилопатеві численні шкірясті на довгих черешках, зверху темно-зелені, з низу мають фіолетовий відтінок. Квітки поодинокі прямостоячі на довгих квітконосах, синювато-лілові, іноді рожевіють, до 2 см. в діаметрі. Цвіте квітень-травень. Місцезнаходження воліє півтінь - тінь. У культурі примхлива, добре росте тільки на вапняних і гумусних помірно вологих дренованих грунтах і вологому повітрі. Краще росте під пологом дерев і кущів серед тіньолюбних рослин в натуральних природних насадженнях. Щільність посадки: 15-20 шт./м². Зона морозостійкості 4


Lavandula angustifolia (лаванда вузьколиста) і сорти

Вічнозелений запашний сіруватий від опушення гіллястий багаторічний напівкущ 0,3-0,8 м. заввишки, з одерев'янілими і в нижній частині стеблами. Нижні одерев'янілі стебла сильно розгалужені несуть численні молоді квітконосні пагони, утворюючи пишний напівкулястий кущ. Листя довгасті щільні сидячі зелені або сріблясто-зелені, ароматні. Цвіте липень-серпень. Численні блакитно-фіолетові квітки зібрані в щільні запашні колосовидні суцвіття. Лаванда є хорошим нектароносом, мед вважається цілющим. Після закінчення цвітіння квітконоси обрізають. Дуже сонцелюбива. Зростає на добре дренованих сухих грунтах. Лаванда це дуже цінна декоративна рослина і на сьогоднішній день виведено досить багато сортів. Всі частини рослини містять ефірне (лавандове) масло, значна кількість його накопичується в суцвіттях. Вирощується в промислових масштабах для виготовлення ефірних масел, використовується як прянощі в кулінарії, як лікарська рослина, для лікувальних ванн. У декоративному озелененні рекомендується для сухих кам'янистих місць, посадки на рабатках, для створення бордюрів, композицій з багатолітниками і трояндами. Щільність посадки: 4-6 шт./м². Зона морозостійкості 6


Leontopodium alpinum (едельвейс альпійський)

Багаторічна трав'яниста рослина утворює низькі до 0,2 м. висотою кущики, вся рослина покрита сіро-білими ворсинками. Ефективні оточені декоративним сріблястим листям білі суцвіття (символ високих гір) з'являються на слабогілястих пагонах в червні-серпні. Воліє добре дренований сухий-свіжий грунт що містить кальцій і дуже сонячного місця. Підходить для альпійських гірок. Суцвіття використовуються в сухих букетах. Щільність посадки: 9-17 шт./м². Зона морозостійкості 5


Monarda × hybrida (монарда гібридна)

Під назвою Monarda × hybrida об'єднані сорти гібридного походження, між або за участю Monarda didyma (Монарда двійчаста) і Monarda fistulosa (монарда трубчаста або дудчаста). Багаторічна трав'яниста пряно-ароматична рослина з численними прямостоячими слаборозгалуженими стеблами до 1,3 м. висотою, з верхівковими великими голівчатими суцвіттями. Добре ростуть на сонці, виносять легку півтінь. До грунтів не вимогливі, проте краще ростуть на свіжих легких вапняних грунтах. Важкі болотисті грунти не придатні. Зона морозостійкості 4. Монарда традиційна багаторічна рослина для міксбордерів, в США, Великобританії, Німеччині, виведено безліч сортів з різним забарвленням квіток:

Monarda × hybrida 'Blaustrumpf' - Сильнорослий близько 1,2 м. висотою. Квітки темно-фіолетові. Цвіте липень-вересень. Гарний для зрізання. Щільність посадки: 4-7 шт./м²;

Monarda × hybrida 'Cambridge Scarlet' - Квітки багряно-червоні. Цвіте червень-серпень. Висота 0,9 м. Щільність посадки: 4-7 шт./м²;

Monarda × hybrida 'Croftway Pink' - Квітки рожеві. Цвіте червень-серпень. Висота 0,9 м. Щільність посадки: 4-7 шт./м²;

Monarda × hybrida 'Prariebrand'- Квітки яскраво-рожево-червоні. Цвіте червень-серпень. Висота 1,2 м. Щільність посадки: 4-7 шт./м²;

Monarda × hybrida 'Praerienachl'- Квітки пурпурно-лілові. Цвіте червень-серпень. Сильнорослий висота 1,3 м. Щільність посадки: 4-7 шт./м²;

Monarda × hybrida 'Schneewittchen'- Квітки білосніжні. Цвіте червень-серпень. Висота 1 м. Щільність посадки: 4-7 шт./м².


Origanum vulgare (материнка звичайна)

Густо розгалужена запашна багаторічна рослина 0,3-0,5 м. заввишки. Вся рослина має інтенсивний аромат. Листки супротивні довгасто-яйцеподібні загострені цілокраї 1-4 см. завдовжки, зверху темно-зелені, знизу сірувато-зелені. Квітки лілово-рожеві дрібні численні зібрані в щитковидні-волотисті ароматні суцвіття. Цвіте липень-вересень, хороший нектаронос. Кореневище гіллясте часто повзуче, утворює нащадкі. Потребує сонячних місць, до грунтів невимоглива, любить сухі проникні лужні грунти, на важких глинистих і кислих грунтах розвивається погано. Рекомендується для натуральних посадок. Щільність посадки: 5-9 шт./м². Має садові форми: O. Vulgare 'Aureum' листя жовто-зелене, рекомендується кілька разів за сезон обрізати так як молоді прирости яскравіші; O. Vulgare 'Соmpactum' округла компактна форма до 0,2 м. висотою, щільність посадки 6-12 шт./м². Зона морозостійкості 4


Pulsatilla vulgaris (простріл звичайний, анемона простреловидна)

Багаторічна трав'яниста рослина від 5 до 25 см. заввишки, під час плодоношення квітконос витягується до 40 см. Плоди також декоративні, многогорішок з довгим волосистим опушенням. Квітки дзвонові великі синьо-фіолетово-пурпурні, завжди поодинокі, розпускаються до появи листя або одночасно з ними. Має численні сорти від білих до червоних квіток. Цвіте квітень-травень. Вся рослина спочатку покрита шовковистим опушенням, пізніше менш або більш оголена. Сонцелюбива, добре розвивається в місцях з легким затіненням. Грунт легкий піщаний, посухостійка, сирі ділянки для посадки непридатні. Садиться на рабатках, в альпінаріях, або природних насадженнях, на сонці або в легкій тіні з легким піщаним грунтом. Щільність посадки: 9-12 шт./м². Зона морозостійкості 4


Saponaria ocymoides (мильнянка базиліколиста)

Низькорослий килимовий пишноквітучий багаторічник 0,15-0,2 м. заввишки. З травня по липень покривається масою невеликих світло-рожевих квіток близько 1 см. діаметром зібраних в пишні суцвіття. Сонцелюбива, воліє сухі вапняні грунти. Ідеальна рослина для кам'янистого саду, підпірних стінок та контейнерів. Щільність посадки: 7-12 шт./м². Зона морозостійкості 4

  


Yucca filamentosa (юка нитчатая)

Багаторічна вічнозелена значна рослина з жорсткими мечоподібними зібрані в густі розетки до 0,7 м. висотою сизо-зеленим листям. По краях листя звисають завиваючі білі тонкі нитки. З середини листової розетки з'являється прямостояча потужна квіткова волоть до 2 м. заввишки з безліччю звисаючих дзвонових кремово-білих квіток. Цвіте серпень-вересень. Сонцелюбива, до грунтів невимоглива, росте навіть на пісках. Дуже посухостійка, не любить перезволожених місць, коренева система дуже глибоко проникає в грунт. Сильно структурований солітер, ефектна в одиночних посадках і добре виглядає серед інших засухостійких рослин, а також трав. Має ряболисту форму з жовто-і-білострокатим листям. Щільність посадки: 2-3 шт./м². Зона морозостійкості 5



Якщо розділ рослини для лужних грунтів, види і сорти, умови вирощування та використання в ландшафтному дизайні, був Вам корисний і цікавий, будь ласка, поділіться ним з друзями в соціальних мережах:

 

© «Ландшафт» - Е-Каталог Декоративних Садових Рослин - Озеленення і Благоустрій Території Своїми Руками.