Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

РОСЛИНИ ВИТРИМУЮЧИ ТРИВАЛі ЗАТОПЛЕННЯ

Безліч видів рослин можуть рости на вологому грунті, але мало з них переносять тривале підтоплення, що обмежує доступ повітря до коріння.


Хвойні рослини витримуючи тривале затоплення


Metasequoia glyptostroboides (метасеквойя китайська, або метасеквойя гліптостробоідна, або метасеквойя бороздчатошишечна)

У природі росте в тінистих вологих гірських лісах Китаю в провінціях Хубей і Сечуань, на висоті 700-1350 м., на родючих добре дренованих кислих глинистих грунтах. Листопадні стрункі швидкозростаючі дерева, з густою конусоподібною кроною, прямим стовбуром, сильно потовщеним біля основи і тонким на верху. Гілки в молодості підняті по діагоналі, у старих дерев горизонтальні, в нижній частині злегка звисають. Дуже швидко зростаючі, річний приріс в молодості може досягати більше 1 м., через 10 років 40-60 см., пізніше тільки 30-40 см. Дерева ростуть в середньому до 25-35 м. висоти, рідше зустрічаються екземпляри близько 40 м. висоти і 7-10 м. шириною. Хвоя голчаста, світло-зелена, 20 мм. довжиною, восени хвоя опадає разом з короткими пагонами. Осіннє забарвлення від жовтого до червоно-коричневого кольору. Шишки яйцевидні або округлі, 2-2,5 см. довжиною. Світлолюбна, виносить невелике затінення. Віддає перевагу свіжим або вологім, багатим, кислим або лужним грунтам, росте також на помірно сухих піщаних грунтах, але приріст помітно менший. Молоді рослини можуть пошкоджуватися морозом. Виносить міський клімат, переносить затоплення. Рекомендується висаджувати у вологих місцях, поряд зі ставками і струмками, в великих садах і парках. Зона зимостійкості 6А



Листяні дерева і кущі витримуючи тривале затоплення


Acer negundo (клен ясенелистий або американський) і сорти

Листопадне дерево або великий кущ, часто багатостовбурний з широкою рихлою кроною, з віком розлогий, гілки живописно пониклі. Родом з Північної Америки, росте по берегах озер, в заплавних лісах (тимчасово затоплюваних річкових долинах). В Європу завезений в XVII столітті, швидко поширюється крилатками і зараз можна зустріти його самосів по всій території Європи. Клен ясенелистний інвазивний вид, навіть вважають його небезпечним агресивним деревним бур'яном, невибагливий і здатний швидше інших видів рослин утворювати багатоярусні зарості ускладнюючи відновлення місцевих видів. Дерева заввишки до 15 (20) м. і 10-12 (14) шириною. Швидко зростаючий, річний приріст у висоту 45 см., в ширину 30-40 см. (значно сильніший приріст у молодих рослин). Молоді пагони зелені блискучі часто з голубим нальотом. Листки супротивні, перисто-складні, листочків найчастіше 5 до 7 або 3, світло-зелені, осіннє забарвлення яскраво-жовте іноді яскраво помаранчеве. Квітки блідо-жовті з'являються перед розпусканням листя в березні-квітні в поникающих кистях, чоловічі суцвіття дуже декоративні. Плоди грона крилаток жовто-білого кольору. Коренева система стрижнева, головний корінь глибокий з великою кількістю тонких коренів у верхньому горизонті. Місцям розташування віддає перевагу сонячним до півтіні. Дуже невибагливий до грунтів і вологи, зростає на всіх видах грунтах, як сухих так і на перезволожених з високим рівнем грунтових вод, переносить вапняні грунти. Нечутливий до забруднення повітря, стійкий до умов міського середовища, добре переносить пересадку, без проблем затоплення, з віком небезпека вітролома. Використовується в міському озелененні та на підприємствах, на підтоплюваних ділянках, як грунтозакріпляюча рослина по берегах річок і озер і болотистих ділянках. Має ряд декоративних садових форм. Зона зимостійкості 5А


Acer rubrum (клен червоний) і сорти

Листопадне дерево середніх розмірів з конічною або округлою кроною, зі зімкнутою кроною, у віці гілки пониклі. Ареал поширення в природі, одне з найбільш часто зустрічающихся дерев в східній частині Північної Америки, по берегах річок, на болотах, на вологих до мокрих грунтах, а також на сухих гірських хребтах в змішаних лісах. Дерева заввишки 10-15 м. рідше до 20 м. висоти і 5-10 (14) м. шириною, на вільному місці розлогі. Швидко зростаючий, щорічний приріст у висоту 40 см., в ширину 15-20 см. Молоді пагони червонуваті, стара кора сіра. Листя з 3-5 зубчастими лопатями неправильної форми, 6-10 см. завдовжки, глянцеві темно-зелені, нижня сторона блакитно-біла, осіннє забарвлення від жовтого - помаранчевого до яскраво червоного. Квітки різностатеві, чоловічі та жіночі квітки розташовані на одному дереві. Жіночі квітки більш декоративні, темно-червоні зібрані в кисть, з'являються перед розпусканням листя з березня по квітень, чоловічі квітки жовті тичинки. На молодих деревах можуть бути присутні квітки тільки однієї статі. Плоди парні крилатки розташовані під гострим кутом. Корінь стрижневий з великой участю тонких коренів у верхньому горизонті. Світлолюбивий, переносить півтінь, віддає перевагу свіжим до вологих (мокрих) але переносить і більш сухі грунти, багаті, кисло-нейтральні. Уникає важкі глинисті і глейові грунти. На вапняних або надмірно сухих грунтах незадовільне осіннє забарвлення, не вітростійкий, не переносить морських вітрів, на ущільнених грунтах незадовільне зростання, переносить тимчасове затоплення, страждає від спеки. Переносить забруднення повітря і міський клімат. Сік червоного клена як і клена сріблястого і цукрового використовують для приготування кленового сиропу, але рідше. Використовується в садах і парках, в міському озелененні: автостоянок, вулиць, скверів. Клен червоний має ряд декоративних садових форм. Зона зимостійкості 4


Acer saccharinum (клен сріблястий, або клен цукристий, або волосистоплідний) і сорти

Листопадне велике дерево з густою округло-спадаючою кроною, 15-20 (35) м. заввишки і 12-20 (25) м. шириною, головні пагони розлогі, гілки другого порядку живописно пониклі. Ареал поширення в природі підтоплювані грунти, низовини, болота, заплавні ліси Північної Америки і на прилеглих територіях Канади. Сильно швидкорослі дерева, річний приріст у висоту 50 см., в ширину 35 см. Пагони гладкі червоно-коричневі, кора сріблясто-сіра довгасто-тріщинувата. Листя 10-15 см. завдовжки глибоко розсічені 5-ти лопатеві, влітку зверху світло-зелені блискучі, знизу сріблясто-білі, восени від яскраво-жовтого - помаранчевого до винно-червоного кольору. Цвіте в березні до розпускання листя, квітки дрібні зеленувато-жовті або червоні, медоносні. Плоди крилатки складається з двох однакових крилець розташовані під тупим кутом. Коренева система стрижнева з великою кількістю тонких коренів у верхньому горизонті, кілька агресивна. Місцям розташування віддає перевагу сонячним до півтіні. Зростає на всіх культивованих грунтах від кислих до слаболужних, помірно сухих до вологих, але воліє досить глибокі субстрати, на вапняних грунтах схильний до хлорозу. Переносить короткі посухи, стійкий до умов міського середовища, до диму. Гілки пошкоджуються вітроломм і крижаним дощем, сокодвижение починається вже в січні-лютому, візьміть до уваги для термінів обрізки! Клен сріблястий часто використовується в якості декоративних рослин в парках, приміських насадженнях, алейне дерево, прекрасно виглядає як солітер на великих просторах. Має великий ряд декоративних підвидів і садових форм. Зона зимостійкості 4


Alnus glutinosa (вільха чорна, або вільха клейка, або вільха європейська) і сорти

Листопадне велике дерево з прямим стовбуром і розлогою пірамідальною рихлою а з віком більш декоративною кроною, зазвичай основний стовбур йде до самої вершини, але часто зустрічаються і багатостовбурові форми. Ареал поширення в природі майже вся Європа, Західна Азія, Персія і Північна Африка, дерево яке формує ландшафт низовин, річок, заплавних лісів, перехідних болот. Дерева заввишки 10-25 рідше до 35 м. і 8-14 м. шириною, щорічний приріст дерев близько 30-40 см. у висоту і 20 см. в ширину, живе до 150 років. Молоді прирости зелено-коричневі, при розпусканні клейкі, гладкі, з віком кора стає темно-сірой, майже чорной, поздовжньо-тріщинувата. Листя темно-зелені до пізньої осені, 4-10 см. завдовжки, від оберненояйцевидних до круглих, з тупими кінцями або з невеликою виїмкою, під час розпускання клейкі після сухі. Цвіте ранньою весною до появи листя, в квітні-травні, квітки одностатеві, чоловічі сережки коричневі довгі звисаючі, жіночі квітки непоказні, запилюються вітром. Плід яйцеподібні шишки до 1,8 см. завдовжки. Дозрівають у вересні-жовтні, насіння маленькі горішки з прозорим крилом розносяться вітром. Коренева система стрижнева «дзвоноподібна», інтенсивна стрижнева з багатьма вертикальним дуже глибоким корінням, глибше ніж у всіх місцевих деревних порід, горизонтальні корені слаборозвинені. Світлолюбна але виносить півтінь. Невимоглива, воліє родючі свіжі до вологих (мокрі) слабо кислі грунти. Піонерна порода першого класу, заселяє разом з Salix caprea (Іва козяча) стерильні піски, добре переносить затоплення, вітростійка, сприяє родючості грунту, в симбіозі з актиноміцетами пов'язує азот, листя перегниває дуже швидко утворює хороший гумус. Морозостійкість витривалість і невибагливість роблять вільху важливим об'єктом для широкого використання, вільха чорна незамінна при облесінні мокрих місць, зміцнення трясовини і багнистих узбереж. Зона зимостійкості 3


Alnus glutinosa (вільха чорна) 'Imperialis'

Повільно зростаюче невелике 6-10 м. заввишки з рихлою кроною листопадне дерево, з дуже струнким прямим стовбуром або великий кущ (кілька основних пагонів). Листя ніжне, глибоко-розрізані більш ніж до середини листа, з кожного боку 3 або 5 лопаті неправильної форми, ажурні, надають рослині витончений вид. Решта особливості та переваги як у виду Alnus glutinosa. Погано переносить посуху, рекомендується висаджувати біля водоймищ. Зона зимостійкості 3


Alnus incana (вільха сіра або вільха біла) і сорти

Велике листопадне дерево до 20 м. висоти і 4-8 (12) м. ширини, з щільною пірамідальною кроною, часто у формі великого куща, рідко з одним прямоідущім стволом, асиметричною кроною. Ареал в природі Європа до Кавказу, в Центральній Європі поширена майже всюди, в Альпах піднімається до 1600 м., зростає на вологих схилах і осипях, на затоплюваних територіях уздовж гірських струмків і річок, а також в заплавних лісах височин. Дерева із середньою швидкістю росту, річний приріст у висоту 35 см., в ширину 20 см., тривалість життя коротке в середньому близько 40-60 років, рідко доживає до 100 років. Молоді пагони сірі, не клейкі, слабо оксамитові, кора сріблясто-сіра довго залишається гладкою. Листя широкояйцеподібні, загострені, 4-10 см. завдовжки і 3,5-7 см. шириною, темно-зелені, з нижнього боку сірі оксамитові. Цвіте в березні-квітні до появи листя, цвіте раніше на один-два тижні ніж вільха чорна, квітки одностатеві, чоловічі сережки до 10 см. завдовжки, жіночі квітки дуже маленькі і непоказні, запилюється вітром. Плоди шишки завдовжки до 1,6 см., яйцевидні, сіро-коричневі, дозрівають у вересні, насіння розносяться вітром. Коренева система не глибокий стрижень, велика частина поверхнева дає численні кореневі нащадки. Невимоглива, росте від помірно сухих до вологих (мокрих) грунтах, віддає перевагу вапняному, застій води переносить не так добре як чорна вільха, переносить засолення грунту, в симбіозі з актиноміцетами пов'язує азот. Виносить невелику тінь, вітростійка. Використовується на перезволожених місцях. Зона зимостійкості 3


Catalpa bignonioides (катальпа бігнонієвидна)

Ареал Південний схід Північної Америки, зростає на родючих вологих грунтах уздовж річок. Листопадне швидкозростаюче середніх розмірів дерево з широкоокруглой розлогою кроною, у старих екземплярів шлейфовидні гілки майже лежать на землі. Досягає 10-15 м. висоти і 6-10 м. ширини, річний приріст у висоту 30-35 см, завширшки 30 см., Старі екземпляри розростаються більше в ширину ніж у висоту. Кора світло-сіро-коричнева, тонка, довгасто-тріщинувата. Листя великі серцеподібні 10-20 см. завдовжки, супротивно розташовані, найчастіше по 3, яскраво-зелені, при розтиранні видають неприємний запах, восени жовті, опадають рано, часто опадають ще зеленими. Цвіте в червні-липні, слабо запашне численне велике волотисте суцвіття до 35 см. завдовжки, окремі квітки форми дзвіночка, білі, в середині з пурпуровими плямами і двома жовтими смужками. Плоди вузькі стручковидні коробочки до 35 см. завдовжки, залишаються на дереві аж до весни. Коренева система стрижнева, корені товсті, м'ясисті. До грунтів невимоглива, але віддає перевагу свіжим родючім грунтам, на диво добре переносить сухість, вапняні грунти. На більш сухих не дуже родючих грунтах краще визрівають паростки, менше пошкоджується морозом. Місцерозташування сонячне до півтіні, захищене від вітру. Молоді рослини чутливі до морозу, з віком зимостійкість збільшується, стійка до міського промислового середовища. Катальпа бігнонієвидна виглядає екзотично, рекомендується для невеликих садів і парків, озеленення міст. Зона зимостійкості 6В


Cornus alba (дерен білий, також свідіна біла або свіда біла) і більшість сортів

Ареал Європейська частина колишнього СССР, Сибір до Маньчжурії, Північна Корея, Північна Монголія і Китай. Листопадний швидко зростаючий кущ середніх до великих розмірів, 3-4 (5) м. заввишки, в молодості широко-вертикальний, з віком розростається в ширину з дугоподібно пониклими до землі вкорінюючимися гілками, на вологих місцях, особливо поблизу водойм, утворює великі зарості. Молоді пагони криваво-червоні, старі червоно-коричневого або оливково-коричневого кольору, малюнок кори взимку дуже декоративний. Листя еліптичні до яйцевидних 4-8 см. завдовжки, зелені, з нижньої сторони з блакитним відливом, восени жовті або оранжево-червоні. Цвіте в травні, цвіте дуже рясно, жовто-білі великі численні щільні щитковидні суцвіття 3-5 см. Плоди білі або світло-блакитні круглі ягодоподібні кістянки завбільшки з горошину. Коренева система поверхнева, сильно розгалужена, з великою кількістю тонких коренів. Місцям віддає перевагу сонячним до пів тіні. До грунтів невимогливий, виносить сухі місця, але воліє вологі грунти, переносить вапно. Морозостійкий, дуже висока регенеративна здатність, за допомогою радикальної обрізки можна знову отримати красиві криваво-червоні пагони, але може стати обтяжливим на вологих грунтах через сильне розростання. Добре переносить палючу спеку і перепади температури, прекрасно пристосовується до умов міського середовища, часто дичавіє, розноситься птахами і легко розмножується насінням. Дерен білий один з найбільш поширених в культурі вид, широко культивується в садах і парках, в міському озелененні, частіше в вільно зростаючих і стрижених живоплотах. Густота посадки живоплоту: 4-5 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 1-1,5 м. Має ряд садових форм з різним забарвленням листя. Зона зимостійкості 3


Ilex verticillata (падуб мутовчатий)

Ареал Північна Америка, Нова Шотландія, зростає по лісових узліссях, у вологих низинах, часто зустрічається на болотах. Листопадний дводомний кущ 3 м. заввишки і шириною, мало розгалужений, з віком більш овальний або округлий, утворює кореневі нащадки. Слабо зростаючий, річний приріст 15-20 см. у висоту і ширину. Пагони оливково-коричневі або фіолетово-коричневі, пізніше чорні з світлими лусочками, частина більш старих гілок світло-сіра через відлущування шару епідермісу. Листя дуже різні, від еліптичних до ланцетних, 4-10 см. завдовжки, темно-зелені, восени жовті або помаранчеві. Цвіте з липня до серпня, квітки дрібні біло-зелені розташовані в пазухах листків, з сильним запахом на який злітаються бджоли. Плодоносить рясно, дуже декоративно, дуже численні округлі світло-червоні ягоди 6-8 мм. діаметром уздовж молодих пагонів, залишаються на гілках до глибокої зими. Для рясного плодоношення обов'язкова посадка жіночих і чоловічих екземплярів. Світлолюбивий, виносить легку півтінь. Морозостійкий, добре росте як на сухих легких так і на сирих важких грунтах, віддає перевагу свіжим гумусним грунтам зі значенням pH 4,5 до 5,5, при більш високому значенні спостерігається хлороз. Рекомендований для великих садів і парків. Зона зимостійкості 5А


Platanus × acerifolia (платан кленолистий або платан іспанський)

Імовірно гібрид між Platanus orientalis і Platanus occidentalis. Також відомий під назвою Platanus × hibrida, Platanus x hispanica.

У стародавній Греції платан назвали Platanus, можливо це слово походить від грецького platys що означає широкий, що могло означати широке листя або широку крону. Листопадне монументальне швидкоросле дерево 20-30 м. заввишки, іноді і вище, і 15-25 м. шириною, поодинокі екземпляри в природі бувають ширше, з сильними основними гілками і широко-розкидистою ажурною формою крони, нижні гілки з віком трохи звисають. Швидко зростаючий, річний приріст 50 см. у висоту і 40 см. в ширину, в перші 10-15 років зростає ще швидше. На молодих гілках кора світло-коричнева, пізніше жовто-зелена або сіро-коричнева, стара кора відшаровується великими пластинами. Листя схожі на листя клена, 3-х лопатеві, 12-25 см. шириною, зелені, шкірясті, зверху протягом літа гладкі, з низу прожилки опушені, довго тримаються на дереві, восени часто тільки зеленувато-жовті. Квіти жовто-зелені головки на довгих звисаючих черешках з'являються з листям, непоказні. Плоди декоративні, звисаючі кулясті супліддя на довгих плодоніжках 15-20 см. завдовжки, частіше по 2, рідше по 3, зберігаються на дереві часто до весни. Коренева система стрижнева, скелетні корені глибокі густо розгалужені. Бічні корені сильні, поверхневі, можуть підняти дорожнє покриття, добре переносить повінь, в природних умовах росте по берегах річок на вологих грунтах. До грунтів дуже невибагливий, добре росте на дуже сухих грунтах якщо вони не дуже бідні. Віддає перевагу глибокім дренованним досить вологім трохи глинистим субстратам, від нейтральних до сильно лужних. Місцезнаходження воліє сонячне до легкої тіні. Морозостійкий, теплолюбний, димо-газо стійкий, добре переносить міський клімат, переносить промислові викиди і випромінювання, добре переносить пересадку, добре відростає після стрижки, підходить для формування. В деяких країнах страждає грибним захворюванням Gloeosporium nervisequum (при якому опадають розпускающієся листя). У південних країнах хворіє на рак платанів. Прекрасна рослина з незвичайною корою що відшаровується, підходить для великих парків і широких вулиць. Зона зимостійкості 6А


Populus alba (тополя біла, або тополя срібляста) 'Nivea'

Ареал дикого виду практично вся територія Європи, Північна Африка, на Кавказі до Центральної Азії, зростає в заплавних лісах і їх галявинах, на регулярно затоплюваних, на свіжих, багатих суглинних, глинистих, піщаних і гравійних грунтах. Утворюючи ліси, гаї чи по одинокі дерева. Зростає в співтоваристві з в'язом, дубом черешчатим, вільхою та ясенем. Листопадне велике дерево 20-30 м. (іноді до 40 м.) висотою і 15-20 м. шириною, з широко-кулястой рихлой кроною, і найчастіше коротким кривим і перекошеним стволом, бічні гілки нерегулярні, нижні гілки звисають. На піщаних грунтах (дюнах) зростає часто тільки як чагарник. Швидко зростаючий, річний приріст 50-60 см. у висоту і 40 см. в ширину, в 40 років має остаточну висоту, живе близько 400-600 р. Молоді пагони оливково-зелені до зеленувато-сірих, кора біло-сіра до темно-сірої з віком глибоко довгасто-тріщинувата. Листя дуже різні, яйцевидно-округлі або яйцевидно-трикутні, края грубо-зубчасті, 6-12 см. завдовжки, зверху темно-зелені глянцеві, знизу білуваті, края хвилясті, осіннє забарвлення лимонно-жовте, велика частина листя опадає зеленими. Цвіте до або з розпускання листя в квітні-травні, чоловічі сережки товсті 3-7 см. завдовжки червоно-бурі, жіночі сережки 10-12 см. завдовжки з жовтувато-зеленими рильцями, запилюються вітром. Плід конусоподібні подовжені коробочки зібрані гронами, розкриваються і звільняють багато дрібного пухнастого насіння, дозрівають в червні. Коренева система в місцях з високим рівнем грунтових вод поверхнева, на сухих грунтах дуже глибока. Основні коріння розходяться в формі одного або декількох вінців один над одним радіально прямо від стовбура. На бідних грунтах дуже широко розростаються, можуть досягати чверті гектара, на родючих ледь досягають проекції крони, дає рясні кореневі нащадки. Віддає перевагу місцям розташування сонячним до легкої тіні, грунти свіжі-вологі багаті поживними речовинами, від слабо кислих до сильно лужних, дуже невибагливий і добре росте на сухих грунтах, на пісках тільки як чагарник. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, промислових викидів, виносить спеку, вітростійкий, виносить засолення грунту і солоний вітер. Без наслідків переносить короткочасні періоди повеней. Зона зимостійкості 4


Populus balsamifera (тополя бальзамічна)

Ареал дикого виду Північна Америка, Канада, зростає в заплавних лісах, на вологих рівнинах, низовинах, по берегах річок і морів, на піщаних схилах, частіше як чисті насадження. Листопадне велике дерево 18-25 (27) м. заввишки і близько 10 м. шириною, з відносно вузькою кроною і прямим стовбуром, гілки регулярні. У молодості дуже швидко зростаючий, річний приріст 70-80 см. у висоту і 30 см. в ширину, після 10 років зростає повільніше. Молоді пагони оливково-зелені трохи блискучі, бруньки на кінцях пагонів смолисто-клейкі під час розпускання сильно пахнуть, кора сіра, глибоко тріщинувата. Листя рано розпускаються, яйцевидні або широко яйцеподібні, загострені, 5-12 см. завдовжки, 3-8 см. шириною, темно-зелені гладкі, знизу трохи опушені, восени жовті. Рослина дводомна, починає цвісти у віці 8-10 років, цвіте до розпускання листя, чоловічі сережки 5-9 см. завдовжки, жіночі 12-14 см., запилюється вітром. Плоди конусоподібні подовжені коробочки зібрані гронами, розкриваються 2-4 стулками і звільняють безліч дрібних білих пухнастих насіннь. Коренева система поверхнева сильно розгалужена. Морозостійкий, воліє повне сонце до легкої тіні, грунти свіжі або вологі, від кислих до лужних. Зона зимостійкості 3


Populus nigra (тополя чорна, або осокір)

Ареал дикого виду Центральна, Південна і Східна Європа, зустрічається рідко в Азії, Персії, Північній Африці. Росте в низинах уздовж річок, на сирих, заливних лугах, періодично затоплюваних грунтах, на глибоких родючих глинистих і піщаних, кам'янистих грунтах. Листопадне велике дерево 20-25 (30) м. заввишки і 15-20 (30) м. шириною, з широкою рихлою кроною, і прямим але не до самої верхівки йде стволом, гілки розташовані нерегулярно і широко розлогі. Швидко зростаючий, річний приріст 70 (80) см. у висоту і 50 (60) в ширину, тривалість життя 200-300 (іноді до 400) років. Молоді гілки жовто-коричневі блискучі, сучкуваті, бруньки на кінцях пагонів до 12 мм. довжиною, бічні бруньки 6 мм., кінці загнуті назовні, червоно-коричневі, навесні клейкі, кора темно-сіра майже чорна, товста, тріщинувата. Листя дуже різні, від яйцевидних до ромбовидних, трикутних і довгасто-загострених, 5-10 см. завдовжки і 4-8 см. шириною, зелені, осіннє забарвлення жовте. Цвіте в березні-квітні, квітки дводомні звисаючі сережки, чоловічі червоно-пурпурні 5-8 см. завдовжки, жіночі сережки жовто-зелені 10 см. завдовжки. Плоди конусоподібні подовжені коробочки зібрані гронами, дозрівають в травні-червні, розкриваються і звільняють безліч дрібних білих пухнастих насінь. Коренева система поверхнева, на сухих місцях глибоко і широко розпростерта, утворює нащадкі, єдиний з тополь виносить засипання щебенем, переносить тимчасові повені. Віддає перевагу сонячним до легкої тіні місцям. До грунтів невимогливий, росте на сухих місцях (дюнах), утворює форму з прямим стовбуром на вологих глибоких родючих грунтах з кислою реакцією, любить вапнування, уникає болотисті кислі грунти. Вітростійкий, морозостійкий, теплолюбний, утворює багато тіні. Зона зимостійкості 4


Populus nigra (тополя чорна) 'Italica'

Листопадне високе швидкоростуче дерево 20-30 м. заввишки і близько 3-5 м. шириною, з вузькою колонновидной формою крони, і декількома основними гілками що йдуть до самої вершини, часто має лише один центральний стовбур. Бічні гілки густо розгалужені ростуть строго вертикально. Листя блискучі світло-зелені, ромбовидні, 6-8 см. завдовжки, восени жовті, залишаються довгий час зеленими. 'Italica' чоловічий клон тополі чорної, чоловічі сережки з'являються в березні квітні. Світлолюбива, невимоглива, віддає перевагу родючим вологім грунтам, лужним, любить вапнування, на занадто сухих місцях хворіє, утворюються сухо-вершини. Вітростійка, морозостійка, теплолюбна, трохи схильна до хвороб, грибним інфекціям, відмирання гілок, з віком стає ламкою. Решта особливості як у виду. Високе струнке швидкоростуче дерево, не зав'язує плодів, часто використовується для шпалер і в вітрозахисних посадках, прекрасна рослина для посадки на розділових смугах. Зона зимостійкості 4


Populus tremula (тополя тремтяча, або осика тремтяча, або осика звичайна)

Тополь тремтячий поширений в районах з помірним і холодним кліматом, широко поширений в центральній Європі, зростає в Північній Африці, Малій Азії, в Сибірі. Зустрічається в світлих змішаних лісах, на лісових галявинах, вітрозахисних смугах на полях, пустельних місцевостях, скелястих схилах і кам'яно-насипних відвалах, на помірно родючих, вапняних, слабокислих, рихлих або змішано піщано-глинистих грунтах. Листопадне середнє або велике дерево, від (8) 10 до 20 (30) м. висотою і (5) 7-10 (12) м. шириною, з рихлой асиметричной дуже мальовничой кроной, з вузьким прямим стовбуром. На піщаних бідних грунтах або в горах багатостовбуровий або у вигляді куща, часто утворює густі зарості. Швидко зростаючий, в молодості річний приріст близько 80 см. в висоту, після 15 років 30-40 см., живе до 100 років. Молоді гілки блискучі жовто-коричневі, пізніше сірі, кора довго залишається гладкою, жовта або зелено-сіра, з віком тріщинувата, чорна. Листя яйцевидно-округлі або майже круглі з гострою або тупою верхівкою, края зубчасті, 3-8 см. завдовжки і шириною, хвилясті, на довгих зверху сплюснених черешках, тому листя легко коливаються при русі повітря, зверху матово-зелені, знизу блакитні, восени жовті і оранжево-червоні. Цвіте в березні-квітні до розпускання листя, квітки одностатеві звисаючі сережки, чоловічі сережки 7-12 см. завдовжки пурпурні, жіночі на короткому черешку червоні з пурпуровими рильцями. Плоди округло-довгасті коробочки зібрані гронами, звисають, дозрівають в червні і розкриваються звільняють безліч дрібних біло-опушених насінь. До грунтів невибагливий, добре росте на сухих піщаних і болотистих грунтах, воліє помірно родючі грунти, від кислих до лужних. Коренева система залежить від структури грунту, на піщаних грунтах дуже широко простягаються, інтенсивно обплітає грунт, утворюючи багато кореневих нащадків, на родючих грунтах менш агресивна. Світлолюбивий, виносить півтінь. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, листя покращує грунт, висушує болотисті грунти. Зона зимостійкості 2


Populus tremula (тополя тремтяча) 'Erecta'

Листопадне швидкоростуче дерево середнього розміру, 10-15 м. заввишки і 3-5 м. шириною, з дуже вузькою колоновидною кроною, гілки ростуть строго вертикально уздовж стовбура. Річний приріст близько 50 см. заввишки. Листя типові для виду, тремтять і шелестять навіть при найменшому подиху вітру. Чоловічий клон. Усе інше, коренева система, переваги та особливості як у виду. Невибагливий, морозостійкий, вітростійкий сорт, цінне компактне вузькокронне дерево для посадок на тісних вузьких місцях, на вузьких розділових смугах, використовується для створення куліс і вітрозахисних смуг, використовується в ландшафтних композиціях, вертикальні акценти на площах і біля будівель. Зона зимостійкості 2


Prunus padus (черемха звичайна)

Ареал поширення в природі: Європа, Північна Азія до Кореї і Японії. Зростає на вологих полезахисних смугах, між лугами, на лісових галявинах, як підлісок в заливних лісах, болотах, у струмків і ярів, на родючих, гумусних і глибоких, часто на каменісто-глинистих і піщано-глинистих грунтах або суглінках. Листопадне невелике дерево або багатостовбуровий великий кущ, 6-10-15 (18) м. заввишки і 4-8 (10) м. шириною, з вузькояйцевидной або округлой щільной кроной, з віком трохи нерегулярними звисаючими гілками. Швидко зростаюча, в молодості річний приріст 50-70 см. заввишки, пізніше повільніше наполовину, живе до 60 років. Молоді пагони коричневі з численними чечевичками, кора чорно-сіра пахне гірким мигдалем, крім того містить каучук, дубильні речовини і смоли. Листя еліптичні, довгасті або широко назад яйцеподібні 6-10 см. завдовжки, з верху темно-зелені, матові, знизу блакитно-зелені, часто розпускаються дуже рано, восени жовті, іноді червонуваті. Цвіте в квітні-травні, квіти білі, рихлі, злегка підняті або звисаючі суцвіття 10-15 (20) см. завдовжки, з'являються після розпускання або одночасно з листям, запашні, медоноси, дають нектар і багато пилку. Плоди дрібні блискучі кулясті вишні, розміром з горох, їстівні, слідкувато-гіркуваті, сильно в'яжучі, використовуються для приготування соків, мармеладу і оцету. Дозрівають в липні-серпні, плодоношення з 5-6 років, щорічне. Коренева система сильна, густо розгалужена і дуже широко розпростерта, рідко йде в глибину, має гарну відновну здатність, утворює багато кореневих нащадків, добре переносить повені. Світлолюбна, виносить півтінь. Невимоглива, виносить короткочасну посуху, росте на майже всіх грунтах, віддає перевагу зволоженим гумусним багатим поживними речовинами субстратам, від кислих до лужних. Добре росте на свіжих піщаних місцях, де і може вирости до значних розмірів. Морозостійка, іноді страждає від пізніх заморозків, переносить міські умови, висушує вологі грунти, добре відростає. Зона зимостійкості 3


Salix alba (верба біла або срібляста)

Верба біла найвища і довгоживуча з усіх Верб, живе 80-200 років. Поширення і середовище проживання в природних умовах вся Європа (за винятком Крайньої Півночі), Західна і Північна Азія, натуралізовалася в Північній Америці. Культивується в багатьох місцях як культурна рослина, часто дичавіє на місці посадок. Зростає біля берегів морів, річок, струмків і озер, в заплавних лісах, часто зростає з тополею, осикою і іншими видами на свіжих або вологих, періодично затоплюваних родючих вапняних грунтах або глинистих і мулистих грунтах. Іноді створює чисті або змішані великі протяжні зарості, що тягнуться вздовж річок або озер на багато кілометрів. Листопадне струнке велике дерево 15-20 (25) м. заввишки і 10-15 (30) м. шириною, з високо-склепінчастою шатровидной рихлой кроною і широко розлогими гілками, іноді з пірамідальной широкой кроною. В молодості швидкозростаюча, річний приріст до 15 років близько 60-80 см. у висоту, до 30 років близько 30 см., після 30 років 20 см. Молоді пагони золотисті, жовто-зеленувато-коричневі або червоно-бурі, на кінцях сріблясто-пухнасті, стара кора сіра грубо-тріщинувата. Листя вузьколанцетні або ланцетні, до 15 см. завдовжки і 1-3 см. шириною, при розпусканні білуваті, пізніше зверху темно-сіро-зелені, матові або слабо блискучі, з низу сріблясті, з обох сторін сріблясто опушені, осіннє забарвлення незначне. Цвіте в квітні-травні, жовті сережки з'являються разом з розпусканням листя мають приємний аромат, ранній медонос. Плоди довгасті грушоподібні коробочки 4-6 мм. довжиною на ніжках до 1 мм. довжиною, дозрівають в травні-червні, відкриваються на 2 стулки, з дрібним насінням схожі на палички з довгими білими волосками. Коренева система плоска далеко розпростерта, з великою кількістю тонких коренів. Світлолюбна, до грунтів дуже невимоглива, добре росте навіть на помірно сухих піщаних грунтах, переносить невелику засоленість грунту, віддає перевагу родючим вологим лужним грунтам. Вітростійка, морозостійка, трохи теплолюбна, стійка до міського клімату і шкідливих викидів, випромінювання, завдяки дуже високому вмісту повітря в ксилемі переносить тривалі періоди перезволоження грунту, має високі регенеративні здібності. Відмінно розмножується живцями, навіть кілками, відсоток вкорінення близько до 100%. Широко використовується в декоративному садівництві, особливо в парках і лісопарках розташованих на берегах великих водойм і при обсадці доріг. Зона зимостійкості 4


 Salix alba 'Tristis' актуально Salix × sepulcralis 'Chrysocoma' (верба біла або верба золотистоволосая)

Один з найпопулярніших в озелененні сорт верби, був отриманий шляхом схрещування морозостійкої верби Salix alba (верба біла) і плакучої верби Salix babylonica (верба вавилонська, або плакуча), вперше став доступний в 1888 р. під назвою Salix vitellina pendula nova, в 1908 році отримала назву Salix alba 'Tristis' і також відома під назвою Salix х sepulcralis 'Crysocoma'. Листопадне дерево середніх розмірів, 20 (22) м. висоти і такої ж ширини, з мальовничою плакучою кроною. Скелетні гілки вертикальні широко розкидисті з золотисто-жовтими гнучкими довгими густими прутєвидними гілками звисаючими до землі, красиво виглядає навіть в безлистому стані. Швидкозростаюча, в молодості до 20-25 років річний приріст близько 60 см. Листя ланцетні, 8-12 см. завдовжки, тьмяно зелені, при розпусканні яскраво-жовто-зелені, восени жовто-зеленого кольору. Цвіте в квітні вузькі жовті сережки, медоноси, з'являються разом з листям. Коренева система поверхнева дуже широко розпростерта, що обмежує її використання в невеликих садах. Віддає перевагу сонячним до легкої тіні місцям. Морозостійка, до грунту і вологи невимоглива, виносить навіть дуже сухі місця розташування. Дуже декоративне дерево круглий рік, займає велику площу, добре виглядає біля водоймищ і на великих газонах. Зона зимостійкості 5А

 

 

 

 


Ulmus glabra (в'яз шорсткий, або в'яз голий, або ільм гірський, або в'яз гірський)

Інші назви Ulmus scabra Mill., Ulmus Montana

Ареал виду Північна і Центральна Європа, а також Західна Азія, росте в заплавних лісах, ярах прохолодних лісів, на схилах, від низин до Альп, переважно гірські райони, піднімається до висоти 1350 м. Листопадне величне дерево 25-35 (40) м. заввишки і 20 м. шириною, з округлою густою широко-розкидистою кроною, і прямим до вершини стволом, з сильними гілками. Росте досить швидко, річний приріст у висоту 45 см. в ширину 30 см., живе до 400 років. Молоді пагони тонкі зелено-сірі біло-опушені, пізніше світло-сірі, кора бура грубо пронизана тріщинами. Листя розташоване чергово, еліптичні або довгасто-широкояйцевидні, відносно великі 8-16 см. завдовжки, зверху темно-зелені дуже шорсткі з рідкіми жорсткими волосками, знизу по жилах шорсткі такими ж волосками, восени жовті. Цвіте до розпускання листя в березні-квітні, квітки коричнево-фіолетові зібрані в кулясті пучки. Плоди великі зеленуваті крилатки, оберненояйцевидні або елліпсовидні, в центрі з насінням, в щільних пучках, дозрівають в травні-червні, з'їдаються білками. Коренева система стрижнева глибока, 1,5-1,6 м. глибиною, з утворенням кореневої порослі. Віддає перевагу півтіні, в молодості тіньовитривалий. Грунти воліє родючі, свіжі/вологі, від слабо кислих до сильно лужних, вапняних грунтів. Морозостійкий, переносить короткочасне затоплення, зміцнює грунт кореневими нащадками, швидке перегнивання листя покращує грунт. Зона зимостійкості 5А


Viburnum opulus (калина звичайна або калина червона)

Ареал практично вся Європа, Північна Африка, від Малої Азії через Кавказ до Сибіру. Росте на вологих лісових галявинах, в гаях і чагарниках, разом з чорною вільхою і черемхою, часто зустрічається в заплавних лісах, уздовж берегів річок і струмків. На грунтах від свіжих до сирих, багатих, слабокислих в основному вапняних, гумусних глинистих і суглинках. Листопадний широкорозлогий швидко зростаючий рихлий великий кущ 4 м. заввишки, іноді і вище, і 3-4 м. шириною, може утворювати стовбур, зовнішні гілки з віком трохи звисають, утворює нащадкі. Листя схожі на кленові, розташовані супротивно, 3-5 лопатеві, 8-12 см. завдовжки, світло-зелені, з нижнього боку сіро-зелені, опушені, осіннє забарвлення винно-червоне або помаранчево-червоне. Цвіте в травні-червні, квітки вершково-білі в тарілкоподібних щитковидних суцвіттях 8-10 см. діаметром, оточені кільцем великими білими стерильними квітками. Плоди яскраво-червоні глянцеві соковиті кістянки 1 см. діаметром, зібрані в сплощених кистях, залишаються на кущах всю зиму прикрашаючи зимовий ландшафт, дозрілі плоди неотруйні з терпким гіркуватим своєрідним смаком і ароматом, після перших морозів гіркоти стає менше, вживають в сирому і переробленому вигляді, використовуються в науковій і народній медицині. Коріння поверхневі, густо розгалужені, утворюють кореневі нащадки, переносять повені. Світлолюбна, виносить півтінь, потребує рух повітря інакше може сильно постраждати від попелиці. Віддає перевагу свіжим, вологим, родючім, від помірно кислих до сильно лужних, вапняним грунтам. Погано переносить періоди посухи і спеки, індикатор вологості, на занадто сухих грунтах часто уражається чорною попелицею, взимку виступає як проміжний господар для чорної попелиці буряка і бобових. Морозостійка, вітростійка, володіє високими регенеративними здібностями. Рекомендується для природних пейзажних посадок. Зона морозостійкості 4



Вересові рослини витримуючи тривале затоплення


Andromeda polifolia L. (Андромеда, або підбіл звичайний, або підбіл багатолистий)

Ареал Північна Європа, Північна Америка, Північна Азія, типова рослина торф'яних болот. Вічнозелений повільноростущий карликовий кущ 0,15-0,4 м. заввишки. Листя шкірясті, вузькі, 3-5 см. завдовжки, загнуті по краю до низу, верхня сторона темно-зелена блискуча, нижня сторона синювата або білувато-зелена від воскового нальоту. Цвіте в травні-червні (липні), квітки світло-рожеві, яйцевидно-кувшінчаті, пониклі, на довгих квітконіжках, зібрані на кінцях пагонів в парасольковидні кисті по 3-5 штук, дуже декоративні. Плоди маленькі кулясті коробочки. Коріння поверхневі, розгалужені, слабо конкурентоспроможні. Світлолюбна, до півтіні. Грунти оптимально болотисті, мокрі, кислі, торф'яні, але також підходять досить вологі гумусові кислі грунти. Листя і квіти сильно отруйні. Дуже морозостійка, стійка до хвороб. Рекомендується для альпінаріїв і вересових садів, на постійно зволожений і кислий грунт. Зона морозостійкості 3



В'юнкі рослини витримуючи тривале затоплення


Lonicera caprifolium L. (жимолость каприфоль, або жимолость козяча, або жимолость запашна)

Назва L. caprifolium від латинських слів capra (коза) + folium (листя)

Ареал Центральна Європа, Кавказ, Мала Азія. Первинну батьківщину встановити важко, мешкає в світлих змішаних і заплавних лісах, росте по лісових узліссях, в чагарниках, на помірно сухих - вологих багатих вапном суглинках. Листопадний з сильно і солодко пахучими квітками в'юнкий кущ середніх розмірів, досягає 3-6 (8) м. висоти і 1-3 м. ширини, річний приріст 1 м. Листя зелені, темно-зелені, розташовані супротивно, еліптичні або широкояйцеподібні 4-10 см. завдовжки і 2-6 см. шириною, з рівними краями, самі верхні 2-3 пари листя зрозшиєся навколо стебла в навколишній диск. Квітки довгі трубочки, всередині жовто-білого кольору, зовні червонуваті, зібрані в пучки з 6 квіток, розташовані над верхнім зрощеним листям або в пазухах листків, у вечірні години приємно пахнуть, запилюються нічними метеликами. Цвіте травень-червень (липень). Плоди оранжево-червоні ягоди 8 мм. діаметром, дозрівають липень-жовтень, поширюються птахами. Світлолюбна, виносить півтінь. Грунти воліє свіжі - вологі гумусні і дреновані від нейтральних до лужних, любить вапнування. Морозостійка, рясно цвіте тільки при достатньому освітленні, коріння завжди потрібно тримати у вологому прохолодному тінистому місці. Рекомендується для вертикального озеленення, посадки у парканів у альтанок та інших опор. Зона морозостійкості 5А


Lonicera periclymenum L. (Жимолость в'юнка) і сорти

Ареал Центральна і Західна Європа, північна частина Африки і в Малій Азії. Зростає як підлісок в дубово-грабових, дубово-березових лісах і в вільхових насадженнях в заплавних лісах. Зростає на лісових галявинах, у заростях кущів, уздовж доріг в живоплотах. На свіжих, вологих, слабокислих або кислих гумусних і торфянисто-болотистих грунтах, охоче росте на піщаних суглинках. Листопадний в'юнкий кущ середніх розмірів, на опорах досягає 4-6 (10) м. висоти, росте досить швидко річний приріст 1-2 м. Листя розташовані супротивно яйцевидно-еліптичні або довгасто яйцевидні 4-6 (10) см. довжиною на коротких черешках, темно-зелені, з нижньої сторони блакитні, на кінцях пагонів ростуть вільно, не зрощені один з одним. Квітки трубчасті 4-5 см. завдовжки жовто-білі або рожево-білі, зібрані в суцвіття на кінцях молодих коротких пагонах, з приємним солодким ароматом особливо сильно вираженим у вечірні години. Цвіте травень-червень (липень). Плоди яскраві темно-червоні кулясті ягоди, слабо отруйні. Світлолюбна, виносить півтінь, на сухих грунтах краще півтінь. Коріння повинні бути в тіні і вологій прохолоді. Грунти воліє свіжі - вологі гумусні слабокислі або кислі. Рекомендується для використання у огорож, альтанок та інших опор, посадка недалеко від вікон і дверей через чудовий аромат. Зона морозостійкості 5В



Садові багаторічники витримуючи тривале затоплення


Сaltha palustris (калужница болотна)

Вологолюбна багаторічна рослина 0,15-0,4 м. заввишки. Листя на коротких черешках округло-серцеподібні, темно-зелені, шкірясті, щільні, блискучі, з зубчастими краями. Прикореневі листя великі іноді до 20 см. в поперечнику, на стеблах значно менші. Квітки яскраво жовті з блискучими пелюстками, розташовані по кілька штук на кінцях м'ясистих прямостоячих рідше лежачих стеблах. Цвіте квітень-травень. Коріння шнуровидне зібране пучком. Сонцелюбива, переносить легку півтінь. Краще росте на глинистих добре зволожених або болотистих грунтах на добре освітлених місцях. Не боїться навіть тимчасового затоплення тому частіше висаджують на берегах водойм в перехідній зоні. Щільність посадки: 5-8 шт./м². Має садові форми: сорт 'Alba' - висота кущика 0,2 м., квітки білі, щільність посадки 8-12 шт./м²; сорт 'Multiplex' - висота кущика 0,2 м., квітки махрові золотисто-жовті, щільність посадки 7-9 шт./м². Зона морозостійкості 3


Glyceria maxima (маннік великий) 'Variegata'

Холодноростучий вертикальний злак 0,7 м. висотою, швидко зростаючий, сильно розростається завдяки нащадкам. У природі зустрічається по берегах водойм. Дуже ефективні декоративні смугасті листя жовто-білого кольору з тонкими зеленими смужками. В кінці червня початку липня з'являються широкі волоті. Зростає на сонячних і напівтінистих місцях. Краще росте в болотистих умовах, але при постійній вологості може рости на квітниках. Обрізка восени. Придатний для оформлення водойм і рабаток. Щільність посадки: 3-5 шт./м². Зона морозостійкості 3


Lysimachia nummularia (вербейник монетчатий, або луговий чай)

Багаторічна трав'яниста рослина з сланкими стеблами до 0,6 м. довжиною, місцями вкорінюються у вузлах, утворює плоский килим 5 см. заввишки. Листя світло-зелені розташовані супротивно на коротких черешках, цілокраї, яйцевидно-округлі або майже круглі, зрідка злегка серцеподібні, можуть бути як тупими так і загостреними, до 2,5 см. завдовжки, шовковисті на дотик. Стебла і листя зимуючі. Квітки жовті поодинокі пазушні до 2,5 см. в діаметрі. Цвіте в травні-липні. Зростає на сонці і в півтіні. Добре росте на добре освітлених але без прямих сонячних променів з постійно вологим грунтом, виносити тривале затоплення. У сухих місцях під палючими сонячними променями листя підсихають і відмирають. У декоративному озелененні в основному використовується для декорування берегів водойм, як грунтопокровна рослини в садах на вологих ділянках, через компактність підходить для вирощування на балконах, звисаючі зверху не дуже довгі густолисті пагони виглядають дуже декоративно. Щільність посадки: 12-15 шт./м². Зона морозостійкості 4


Lysimachia nummularia (вербейник монетчатий) 'Aurea'

Ефективний сорт з золотисто-жовтим листям. Сланкі пагони досягають до 0,5 м. в довжину, утворює плоский покрив всього 5 см. заввишки. Пагони і листя зимуючі. Протягом літа з'являються яскраво-жовті квітки які губляться в листі такого ж кольору. Зростає на сонці і в півтіні, на сонячних місцях листя більш насичено-жовте, на затінених місцях листя набуває соковито-жовто-зелений колір. Добре росте на добре освітлених але без прямих сонячних променів з постійно вологими грунтами, виносити тривале затоплення. У сухих місцях під палючим сонцем листя вицвітають, підсихають, а потім відмирають. Використовується в рокарії, біля водойм, як грунтопокровна рослина на вологих грунтах, часто використовується для вирощування в підвісних кашпо і балконних контейнерах. Щільність посадки: 12-15 шт./м². Зона морозостійкості 4


Lysimachia punctata (вербейник точковий)

Трав'янистий багаторічник 0,9 м. висотою з вертикальними густооблиственими пагонами, завдяки кореневим нащадкам утворює дуже густий високий килим. Листя світло-зелені сидячі широколанцетні, має садові форми зі строкатим листям з білой і жовтой облямівкой. Квітки жовті розташовані в пазухах листків. Цвіте дуже довго, червень-серпень. Невибагливий і довговічний, швидко наростає в діаметрі витісняючи менш витривалі рослини. Зростає на сонці і в півтіні, краще розвивається на сонячних ділянках з родючим вологим грунтом, виносить тривале затоплення. Підходить на рабатки, для посадки біля води. Щільність посадки: 6-10 шт./м². Зона морозостійкості 3



Якщо розділ «РОСЛИНИ ВИТРИМУЮЧИ ТРИВАЛі ЗАТОПЛЕННЯ», був Вам корисний і цікавий, будь ласка, поділіться ним з друзями в соціальних мережах:

Велика Подяка за Поширення!