Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

РОСЛИНИ ЗРОСТАЮЧІ ПРИ ШИРОКОМУ ІНТЕРВАЛІ pH ГРУНТУ, ВІД КИСЛИХ ДО ЛУЖНИХ ГРУНТАХ

Більшість рослин краще ростуть на злегка кислих і нейтральних грунтах. Рослини які віддають перевагу кислим грунтам, pH грунту становить 4-6,5. Нейтральні грунти в діапазоні між 6,5 і 7,2, вище - лужний грунт. Рослини які віддають перевагу кислим грунтам, абсолютно не переносять лужні грунти, або навпаки. Але є рослини, які добре ростуть на грунтах з будь-яким значенням pH, т. є. від кислих до лужних грунтах. У цьому розділі перераховані види рослин невимогливі до pH грунту, які добре ростуть як на кислих, так і на лужних грунтах.

pH-діаграма

Грунти по їх реакції підрозділяють на:

Тип грунту pH Примітки
Верхові болота нижче 4 дуже сильно кисла
Підзоли, торф'яні болота 4-5 сильно кисла
Псевдоглейові, псевдобурозем, низові болота 5-6 помірно кисла
Буроземи, мулові болота 6-7 слабо кисла
Чорноземи, рендзини, перегнійно-карбонатні 7-8 слабо лужна
Нейтрально-сольові грунти 8-9 помірно лужна
  9-10 сильно лужна
Солонці Більше 10 дуже сильно лужна

Хвойні дерева і кущі зростаючі при широкому інтервалі pH грунту, від кислих до лужних грунтах


Ginkgo Biloba (Гінкго білоба - Гінкго дволопатеве) і сорти

Гінкго дволопатеве оригінальне величне з ажурним листям листопадне дерево. У молодому віці має конічну форму, в подальшому ця правильність втрачається, з віком широке з розлогими довгими мало розгалуженими гілками. В молодості часто повільно зростаюче. У 30 років досягає близько 8-12 м. висоти, доросла рослина 15-20-30 (35) м. заввишки і 10-15 (20) м. шириною, річний приріст в висоту 35-40 см. і в ширину 25 см. Листя світло-зеленого кольору, віялоподібні, шкірясті, з довгими черешками. Восени яскраво золотисто-жовтого кольору. Морозостійкий, тіньовитривалий. Виносить спеку, міський клімат, сильне забруднення повітря. В Європі не хворіє. Вимоги до грунту і вологі невисокі, добре росте на всіх культивованих грунтах, від помірно сухих до вологих, від кислих до лужних. Коріння сильні стрижневі глибокі. Старі дерева утворюють на нижньому боці сильних гілок і стовбурі повітряні кореневі нарости які можуть досягати метрової довжини. Про їх призначення до сих пір мало відомо. Рекомендується для великих садів і парків, придорожніх алеях, в одиночних посадках. Зона зимостійкості 5A


Juniperus chinensis (ялівець китайський) і сорти

У природних умовах росте в Північно-Східному Китаї, Північній Кореї. Дводомні або однодомні невисокі вічнозелені дерева або кущи, з пірамідальной або колоновидной формою крони. Хвоя молодих пагонів голковидна, на верхніх гілках лусковидна, блакитно зелена. У жіночих екземплярів переважає лусковидна хвоя, у чоловічих голковидна. Шишкоягоди численні дрібні майже чорні з рясним восковим нальотом, дозрівають в рік цвітіння. Розмножується насінням і живцями. Добре переносить міський клімат і викиди шкідливих речовин. Маловимогливий до значення pH, родючості і вологості грунту. Морозостійкий, але в перші роки в молодих рослин можуть підмерзати кінчики пагонів, з віком морозостійкість підвищується. Ялівець китайський з успіхом використовується в одиночних і групових посадках, при вирощуванні бажано проводити дощування, так як ялівець китайський чуйний до вологості повітря.

Juniperus chinensis (ялівець китайський) 'Blaauw'

Повільноростущий кущ з воронковидной кроною і строго піднятими жорсткими пір'ястими гілками. Річний приріст у висоту 10 см. в ширину 5 см., в 10 років досягає 1.5 м. висоти, доросла рослина близько 2-2,5 м. висота і 1,5 (2) м. шириною. Хвоя луската, густа, сіро-блакитна. Світлолюбивий, виносить невелике затінення. Вимоги до грунту і вологості невисокі, невимогливий до значення pH. Стійкий до забруднення повітря. Рекомендується для маленьких присадибних ділянок, японських садів, альпінаріїв, для вирощування в контейнерах. Зона зимостійкості 5А


Juniperus horizontalis (ялівець горизонтальний або розпростертий) і сорти

Ялівець горизонтальний або розпростертий - вічнозелений сланкий низькорослий кущ, ареал поширення в природних умовах атлантичний регіон Північної Америки. На глибоких і середньо глибоких в основному бідних піщаних грунтах, в скелястих гірських районах, на гравійних, вапняних схилах, часто на дюнах Великих Озер, прибережних скелях і іноді на болотах. Сланкій кущ з витонченими довгими гілками густо покритими синьо-зеленою голковидною хвоєю 3-5 мм., буріюча восени і взимку. Плодоносить рясно, численні темно-сині майже чорні шишкоягоди до 6 мм. красиво виділяються на тлі хвої. Морозостійкість висока, маловимогливий до грунту, росте на бідних від кислих до лужних грунтах. Виносить міський клімат і промислові викиди, періоди літньої посухи. Світлолюбивий, виносить невелике затінення. Ялівець горизонтальний є одним з найпоширеніших видів грунтопокровного ялівцю в декоративному озелененні, і на сьогоднішній день створено чимало цікавих декоративних форм.

Juniperus horizontalis (ялівець горизонтальний) 'Andorra Compact'

Популярна карликова форма. Щільний компактний плоскоокруглий подушковидний кущ, гілки дуже густо розташовані з середини і трохи підняті, з віком бічні гілки лягають одна на одну. Зростає повільно, річний приріст не перевищує 5-10 см., у віці 10 років досягає 0.3 м. висоти і 1 м. в діаметрі. Доросла рослина близько 0,4 м. висоти і 2 м. ширини. Хвоя в основному лусковидна, зустрічається і ігловидна, дуже вузька і дрібна, влітку сіро-зелена, взимку набуває легкий фіолетовий відтінок. Світлолюбивий, виносить невелике затінення. Дуже морозостійкий. До грунтів невимогливий, росте навіть на бідних грунтах. Рекомендується для невеликих садів як грунтопокровна рослина і для садових композицій. Зона зимостійкості 4


Juniperus × media Pfitzeriana (ялівець середній Пфітцеріана) всі сорти

Ялівець середній не є природним видом, це гібрид ялівців козацького і китайського. Ялівець середній потужний невибагливий широко розлогий кущ, з косо висхідними гілками, воронковідной формой крони, нижні гілки лежать горизонтально на землі, деякі гібридні форми можуть досягати з віком до 3,5 м. висоти і 5-7 (8) м. шириною. Cонцелюбівиє, переносять напівтінисті місця розташування. Дуже морозостійкі, добре переносять періоди літньої спеки і посухи, стійкі до міського клімату і шкідливих викидів, добре стрижуться, виносять навіть сильну обрізку.

Juniperus × media Pfitzeriana (ялівець середній "Пфітцеріана")

Один з найвідоміших і широко поширених сортів, називають дідусем всіх садових форм ялівцю. Був введений в продаж в 1899 році Л. Шпетом. Ялівець середній "Пфітцеріана" швидко зростаючий великий потужний широко-розлогий кущ з воронковидно розташованими гілками, кінці пагонів витончено звисають, нижні гілки лежать горизонтально на землі. Розміри дорослої рослини 3-4 м. заввишки і 6-8 м. шириною. За 10 років виростає більше 1 м. заввишки і 3-4 м. діаметр крони. Хвоя луската частково голчаста насичено зелена. Морозостійкість висока, віддає перевагу сонцю до півтіні. Невимогливий, росте на всіх грунтах сухих і вологих, кислих і лужних. Стійкий до міського клімату і шкідливих викидів, переносить сухі напівтінисті розташування під деревами, добре стрижеться, виносить навіть сильну обрізку. Рекомендується для великих садів і парків. Зона зимостійкості 5А


Juniperus sabina (ялівець козацький) всі сорти

У природі росте в горах Південної Європи, степовій зоні Сибіру, ​​Середньої Азії і Монголії. Зростає в кам'янистих степових світлих соснових і листяних лісах, а також в передгірї Альп на сухих рівнинах і районах з сухою травою. Дводомний широко кущистий низький сланкий або розпростертий з розлогими гілками чагарник до 1,5 м. висотою. З часто розташованими лежачими хвостообразними гілками кущ шириною до 6 м. утворює щільні зарості. Хвоя двох типів. У молодих рослин голчаста прямостояча 4-6 мм., з верху синювато зелена, м'яка. У дорослих рослин лусковидна. Характерною ознакою виду є різкий запах який видає хвоя і пагони при розтиранні, містять ефірну олію собіноль що є отруйною речовиною. Рясні шишкоягоди округлі або яйцевидно-округлі 5-7 мм. діаметром, синьо-чорні покриті сизим восковим нальотом, дозрівають восени першого року або на другий рік навесні. Зимостійкий, світлолюбний, виносить невелике затінення, стійкий до посухи, маловимогливий до грунтів, стійкий до диму і газу, добре переносить сильну обрізку. Завдяки укоріненню лежачих на поверхні землі гілок (лап) швидко розростається. У культурі вид використовується дуже давно, широко застосовується для декорування кам'янистих гірок, укосів, в одиночних і групових посадках на газонах і галявинах.

Juniperus sabina (ялівець козацький) 'Arcadia'

Густий швидко розростающийся карликовий кущ, річний приріст 12-15 см., досягає в 10-ти річному віці 0.3 м. висоти при діаметрі 1.5-2 м. Крона правильна, симетрична, щільна, в молодому віці подушковидна потім широко-розпростерта. Хвоя луската дрібна м'яка світло-зелена або зелена. Морозостійкість висока, воліє сонце до півтіні, в тінистих місцях декоративність куща не страждає. Невимогливий, посухостійкий, зростає на всіх сухих або свіжих дренованих бідних грунтах, від кислих до лужних. Виносить міський клімат. Рекомендується для невеликих садів, альпійських гірок та альпінаріїв, міського озеленення. Зона зимостійкості 5А


Juniperus scopulorum (ялівець скельний) всі сорти

Ареал поширення в природних умовах в Скелястих горах США, охоплює штати Західний Техас, Північна Арізона і Орегон. Виправдовуючи свою назву він селиться на скелях, забираючись на висоту до 1500-2000 м. над рівнем моря. Стрункі дерева до 10-12 м. в висоту, але зустрічаються екземпляри і вище до 15 м. заввишки. Крона пірамідальна симетрична з чітким красивим силуетом. Хвоя голчаста або луската. Шишкоягоди темно-сині з сизуватим восковим нальотом. Садові форми цього виду користуються популярністю завдяки успадкованим від видового предка струнку симетричну крону, нарядному забарвленню хвої, високій морозостійкості і невибагливості.

Juniperus scopulorum (ялівець скельний) 'Blue Heaven'

Красива конусоподібна форма із середньою швидкістю росту, у віці 10 років досягає близько 2-2,5 м. висоти. Розмір дорослої рослини до 5 м. в висоту, в ширину до 1,5 м. Крона струнка, правильна, симетрична, приземиста, колоновидна. Гілки прямі товсті сильно розгалужені, підняті, кінці пагонів і верхівка злегка пониклі. Хвоя луската красивого чисто-блакитного забарвлення, така ж і взимку. Один з найбільш блакитних сортів ялівцю. Морозостійкість висока, невимогливий, росте на всіх сухих або свіжих субстратах, на не дуже багатих поживними речовинами. Віддає перевагу світлим місцям або легкій півтіні. Добре переносить міські умови. Рекомендується для колористичних композицій і солітерних посадок, в яскравих живих огорожах. Зона зимостійкості 5А


Juniperus squamata (ялівець лускатий) всі сорти

Густо розгалужений хвойний дводомний чагарник, в природі росте в горах Китаю, на Тайвані, Східні Гімалаї. Низькорослі сланкі чагарники до 1,3-1,5 м. заввишки, утворює неправильну подушковидну форму куща з густо розташованими гілками. Хвоя жорстка колюча 0,5-0,8 см. завдовжки зеленого кольору. Шишкоягоди чорні блискучі, дозрівають на наступний рік. Світлолюбивий, до грунтів невимогливий, росте на бідних сухих або свіжих грунтах, від кислих до лужних.

Juniperus squamata (ялівець лускатий) 'Blue Carpet'

Досить швидко зростаючий сорт, плоско-розпростертий кущ зі сланкою кроною, з довгими сильно гіллястими густими що утворюють неправильну подушковидну форму гілками. Річний приріст у висоту 3-5 см., в ширину 10-25 см. Досягає в віці 10 років близько 0.5 м. висоти при діаметрі 2-2.5 м. Доросла рослина 0,3-0,6 м. висотою і до 3 м. шириною. Хвоя голчаста густа інтенсивно сріблясто-блакитно-сталева. Морозостійкість висока. Світлолюбивий, посухостійкий. Невимогливий, росте на всіх сухих або свіжих дренованих а також бідних грунтах, від кислих до лужних. Рекомендується для кам'янистих садів і як грунтопокривна рослина. Зона зимостійкості 5А


Juniperus virginiana (ялівець віргінський) всі сорти

У природних умовах росте на гірських схилах, від неглибоких сухих бідних вапняних скельних грунтах, до затоплюваних районів і болотистих місцях. У Північній Америці, від Північної Дакоти і Міннесоти до Майна, на південь до Техасу і Північної Флориди. У природі високорослі дерева з колонновидной формою крони що досягають 15-30 м. в висоту і діаметром стовбура до 1,5 м. Пагони тонкі, хвоя лускоподібна або голчаста дуже дрібна зелена. Рясні дрібні кулясті шишкоягоди діаметром 0,6 см. темно-сині з сизим нальотом, дозрівають в перший же рік восени, довго не обсипаються. У США деревина використовується у виробництві олівців, тому і отримав іншу назву «олівцеве дерево». У культурі невибагливий, дуже зимостійкий, посухостійкий, виносить літню спеку і періоди посухи, міський клімат, викиди шкідливих речовин.

Juniperus virginiana (ялівець віргінський) 'Canaertii'

Швидко зростаючий високий стрункий сорт колоновидної або конусоподібної форми, річний приріст більше 20 см. у висоту і в ширину 8-10 см., у віці 10 років більше 3 м. висоти. Доросла рослина до 10 м. заввишки і 2-3 м. шириною. Гілки строго вертикально прилеглі, пагони короткі і щільно прилеглі зі злегка звисаючими кінцями, в молодості покриті лусочками з віком більш голчасті яскраво-зеленого забарвлення. Хвоя з гострими кінчиками але не колюча. Рясно зав'язує дрібні блакитні шишкоягоди з восковим нальотом, утворюють красивий контраст з світло-зеленою хвоєю. До грунтів і вологі невимогливий, однаково добре виносить всі грунти навіть дуже несприятливі, від сухих піщаних бідних поживними речовинами до кам'янистих або глинистих. Добре росте як на кислих так і на сильно лужних грунтах. Дуже морозостійкий, світлолюбний, переносить тінь тільки в молодості. Виносить літню спеку і періоди посухи, викиди шкідливих речовин. Рекомендується для міського озеленення, для великих садів і живоплотів. Крок посадки в ряду: 0,5-0,6 м. Зона зимостійкості 4


Larix decidua (модрина європейська)

Листопадне високе струнке хвойне дерево, вид широко поширений в природі і активно використовується в декоративному озелененні в Європі, який так і називається - модрина європейська.

Високе дерево з правильною, в основному вузько-конічною кроною і прямим стовбуром, гілки горизонтальні або підняті, тонкі, швидкоростущіе, бічні пагони пониклі. Дерево сильноросле, річний приріст у висоту 40-50 см. в ширину 25-30 см., у віці 30 років досягає 15 м. висоти. Розміри дорослої рослини від 25 до 45 м. заввишки, і від 8 до 20 м. шириною. Хвоя голчаста, зібрана впучкі 3-40 шт., довжиною 10-30 см., ніжна, влітку світло-зелена, пізно осіння яскраво-жовта або золотсто-жовта. Жіночі квітки яйцеподібні, 1-1,5 см. довжиной, вертикальні, рожево-пурпурні, чоловічі циліндричні або яйцеподібні, 0,5-1 см. довжиной, бузково-жовті, дуже декоративні, цвіте в квітні. Шишки коричневі яйцевидні, 2,5-4 см. довжиной з 40-50 лускатим насінням, края не загнуті назовні, на відміну як Larix kaempferi (модрина японська). Коренева система глибока, стрижнева, на глинистих і сирих грунтах поверхнева. Дуже морозостійка. Світлолюбива. Віддає перевагу багатим поживними речовинами свіжим або вологім грунтам, невимоглива до кислотності грунту, для оптимального розвитку крони, потребує великого простору, любить місця з рухом повітря, переносить низьку вологість повітря. Добре переносить періоди посухи завдяки глибокій кореневій системі, яка робить її ще й дуже вітростійкой. У природі росте на багатих поживними речовинами, свіжих, дренованих і добре аерованих грунтах, як на вапняних, так і на первинних породах в високогірних і субалтійскіх поясах хвойних лісів, де піднімається до 24000 м. над рівнем моря, зазвичай разом з Pinus cembra (сосна кедрова європейска). В корі багато дубильних речовин, деревина важка і міцна, еластична. Це сама міцна і довговічна деревина хвойних порід Центральної Європи, надзвичайно стійка до вологи, використовується для підводного будівництва, така ж цінна, як і дубова.

Широко використовується для озеленення міст і промислових територій. Висаджується у вигляді живоплоту, молоді рослини добре переносять стрижку і формування. Крок посадки: 0,5-1 м. Зона зимостійкості 3

 

 

 

 

 

 


Metasequoia glyptostroboides (метасеквойя китайська, або метасеквойя гліптостробоідна, або метасеквойя бороздчатошишечна)

У природі росте в тінистих вологих гірських лісах Китаю в провінціях Хубей і Сечуань, на висоті 700-1350 м., на родючих добре дренованих кислих глинистих грунтах. Листопадні стрункі швидкозростаючі дерева, з густою конусоподібною кроною, прямим стовбуром, сильно потовщеним біля основи і тонким на верху. Гілки в молодості підняті по діагоналі, у старих дерев горизонтальні, в нижній частині злегка звисають. Дуже швидко зростаючі, річний приріс в молодості може досягати більше 1 м., через 10 років 40-60 см., пізніше тільки 30-40 см. Дерева ростуть в середньому до 25-35 м. висоти, рідше зустрічаються екземпляри близько 40 м. висоти і 7-10 м. шириною. Хвоя голчаста, світло-зелена, 20 мм. довжиною, восени хвоя опадає разом з короткими пагонами. Осіннє забарвлення від жовтого до червоно-коричневого кольору. Шишки яйцевидні або округлі, 2-2,5 см. довжиною. Світлолюбна, виносить невелике затінення. Віддає перевагу свіжим або вологім, багатим, кислим або лужним грунтам, росте також на помірно сухих піщаних грунтах, але приріст помітно менший. Молоді рослини можуть пошкоджуватися морозом. Виносить міський клімат, переносить затоплення. Рекомендується висаджувати у вологих місцях, поряд зі ставками і струмками, в великих садах і парках. Зона зимостійкості 6А


Pinus Banksiana (сосна Банкса)

Сосна родом з Північної Америки. Відрізняється рідкою нерегулярною кроною і часто викривленим стовбуром. Виростає до 30 років 6-10 м. висоти. У природі зазвичай дерева до 20 м. висоти, дуже рідко зустрічаються висотою до 30 м. Хвоя вигнута, коротка, 2-4 см. завдовжки, жовтувато-зелена. Шишки дуже численні, невеликі, вигнуті, до 4,5 см. завдовжки, довго залишаються нерозкритими, залишаються на дереві кілька років. Здатна рости на екстремально бідних і посушливих грунтах, витримує слабку засоленість. Дуже морозостійка. Світлолюбна. Може використовуватися для посадки в несприятливих умовах. Зона зимостійкості 2


Pinus cembra (сосна кедрова європейська або кедр європейський) і сорти

Схожа на сосну кедрову сибірську, але нижче і ширше, висота (10) 15-20 (25) м. і (3) 4-5 (8) шириною, з більш довгою і тонкою хвоєю і меншими розмірами шишок. У природі живе до 1000 років. Росте на кислих гумусних помірно багатих кам'янистих грунтах в холодному континентальному кліматі, на висоті між 1300 і 2750 м., від південних районів Франції до східних районів Альп, в Високих Татрах і Карпатах. Дерево в молодості дуже повільно зростаюче, річний приріст близько 15 (25) см. в висоту, в ширину 10 см. В 30 років в середньому досягає близько 3-4 м. висоти. В молодості дерево з узькопірамідальной густою і щільною симетричною кроною, з віком більш розріджена і дуже мальовнича. Гілки жорсткі, підняті. Хвоя зелено-блакитного кольору, жорстка, зібрана в густі пучки по п'ять хвоїнок, 5-8 (12) см. завдовжки, з внутрішньої сторони з синьо-білими смугами. Шишки з'являються тільки після 60-80 років, яйцевидні, 6-8 см. завдовжки, 5 см. шириною, молоді фіолетові, дозрілі коричневі, з великим їстівним насінням (кедрові горіхи). Світлолюбна, тільки в молодості виносить тінь, вимагає вільного простору, віддає перевагу прохолодним місцям з високою вологістю повітря. Коріння глибокі і широко розпростерті, стійка до сильних вітрів. Зростає на всіх помірно сухих або свіжих дренованих грунтах, також добре розвивається і на бідних сухих субстратах від кислих до лужних, до значення pH не вимоглива. Дуже морозостійка, 70 безморозних днів в році їй достатньо для гарного розвитку. Стійка до міського клімату, хвороб і шкідників. Рекомендується для кам'янистих садів і одиночних посадок. Зона зимостійкості 4 

 

 

 

 

 


Pinus heldreichii - Pinus leucodermis (сосна Гельдрейха, або боснійська, або белокорая) і сорти

Повільно зростаючий вид з вузько-конусоподібною кроною, йде до вершини прямим стовбуром, в молодих рослин гілки спочатку ростуть переважно в верх, з віком після 30 років дугоподібно підняті, гілки ростуть до землі, нижні гілки злегка звисають. Дерева в природі досягають до 20-35 м. заввишки і 4,5 до 8,5 м. шириною. У культурі 8-10 (15) м. заввишки, у віці 40 років близько 9-10 м. заввишки, річний приріст у висоту 20-25 см., в ширину 10 см. Ареал поширення в природі на дуже сухих лужних грунтах, рідше на доломітових, в гірських районах Південно-східної Європи на висоті 800-2000 м. Хвоя жорстка, довга, 6-8 см. завдовжки, парна (зібрана по 2 хвоїнки), дуже густо розташована, світло-зелена. Шишки довгасто-яйцеподібні на короткому черешку, 5-7,5 см. завдовжки, молоді недозрівші чорні, потім світлішають і стають світло-коричневими. Дуже невимоглива, добре росте навіть на самих сухих бідних грунтах, від слабокислих до сильно лужних, не виносить заболочування. Світлолюбна, морозостійка, посухостійка і жаровитривала, сама невимоглива з усіх сосен, переносить посуху тривалістю понад місяць, виносить міський клімат, стійка до забруднення середовища, вітростійка. Використовується в містах та на промислових підприємствах, в парках і великих садах. Може використовуватися для посадки в найнесприятливіших умовах. Зона зимостійкості 6А 


Pinus mugo - Pinus montana (сосна гірська) і сорти

Цей вид заслуговує на особливу увагу. Ареал поширення в природі в горах Центральної і Південної Європи в субальпійських і альпійських поясах, піднімаючись аж до альпійського пояса до висоти 2500 м. над рівнем моря. Зростає на лужних або сильно кислих, гумусних, піщаних, скелястих або торф'яних грунтах, утворюючи великі чисті насадження або сусідить з іншими гірськими чагарниками. Гірські умови наклали свій відбиток на цю рослину, дуже часто мають форму куща, іноді стелиться. Сланкі форми мають абсолютно особливий тип радіального росту, камбій у них працює починаючи з верхівки і діяльність його загасає до основи розпростертого на землі стовбура. Таким чином виникає дивний феномен - на верхівці налічується більше кілець ніж в основі. Сланкі форми гірської сосни мають здатність давати коріння на всьому протязі стовбура, так що основа стовбура може згнити а дерево (якщо його можна так назвати) продовжує жити. Всі ці особливості дозволяють гірськой сосні досягати вельма поважного віку. Висота різних різновидів коливається від 2 м. до 20 м. висоти. Хвоя темно-зелена, густа, серповидно вигнута, в пучках по 2 хвоїнки, довжиною 3-4 см. Шишок багато, зібрані по 2-3 штуки, довжиною 2-7 см. і 1,5-2 см. діаметром, дозрівають навесні третього року. Коренева система широко распростерта. Вітростійка, зимостійка, посухостійка, світлолюбна, виносить затінення. До грунтів і вологи невимоглива, добре росте на всіх помірно сухих і на сильно вологих, навіть бідних поживними речовинами грунтах, від кислих до лужних. Виносить міський клімат, промислові викиди, добре переносить стрижку. Спектр застосування гірської сосни величезний, вона годиться для створення низькорослих декоративних груп, захисних смуг на крутих кам'янистих і піщаних схилах, широко розпростерта коренева система прекрасно утримує сипучій грунт, в живих огорожах (вільно зростаючих і стрижених), в альпійських горках і альпінаріях. Має велику кількість декоративних форм. Зона зимостійкості 4

Pinus mugo. subsp (сосна гірська, підвид)

Велика кущова форма гірської сосни. Повільно зростаюча, річний приріст у висоту близько 15 см., в ширину 12 см., досягає до 30 років близько 2 м. висоти, при подібному діаметрі, дуже мінлива, зустрічаються екземпляри як нижчі кулясті так і з широко-конусоподібною кроною у вигляді невисокого дерева. Доросла рослина досягає 4,5-6 м. висоти і 4-5 м. ширини. Гілки дугоподібно підводяться. Хвоя темно-зелена, жорстка, часто злегка скручена, хвоїнки в пучках по дві. Дуже морозостійка, вітростійка, світлолюбна, виносить затінення. До грунтів і вологи невимоглива, посухостійка, добре розвивається на всіх помірно сухих і на сильно вологих кислих верхових болотистих місцях, на прибережних дюнах, навіть на бідних живильними речовинами грунтах, від кислих до лужних. Добре виносить міський клімат, промислові викиди, добре переносить стрижку. Рекомендується для альпійських гірок та альпінаріїв, для зміцнення схилів і живоплотів. Зона зимостійкості 4


Pinus nigra (сосна чорна або сосна австріійска) і сорти

Одна з найбільш поширених сосна в озелененні міст і промислових районів. Ареал поширення в природі гірські райони Середньої і Південної Європи, зростає від Австрії, Центральної Італії до Греції та Югославії на середніх або основних помірно багатих поживними речовинами, добре дренованих супесях або глинистих грунтах, на вапняних каменях. Переважно по південних схилах, формують великі чисті насадження, піднімаючись до висоти 1500 м. над рівнем моря. Великі дерева висотою від 20 до 55 м. висоти і 8-10 (15) м. шириною, в молодості ширококолоновидна з віком з мальовничою широкорозлогою часто парасолькоподібной кроною. Дерева живуть в середньому 350-400 років. Хвоя в пучках по 2 хвоїнки, 8-16 см. завдовжки, жорстка, колюча, темно-зеленого кольору. Кора глибоко і грубо тріщинувата, сіро-чорна, з віком дуже декоративна. Коренева система сильна, глибока (дуже вітростійка). Шишки 5-9 см. завдовжки, майже симетричні, світло-коричневі, опадають порожні навесні. Морозостійка. Світлолюбна. Швидкозростаюча, річний приріст у висоту 40 см., в ширину 20 см., в 30 років близько 9-10 м. заввишки. Невимоглива, росте на всіх сухих і вологих грунтах, добре дренованих, а також на бідних субстратах, кислих або сильно лужних, добре росте навіть на сухих гарячих без гумусу вапнякових каменях, відносно погано переносить засолення. Добре виносить спеку і літню посуху, загазованість повітря і промислові викиди. Має велику кількість декоративних форм. Зона зимостійкості 5В


Pinus sylvestris (сосна звичайна) і сорти

Сосна звичайна утворює ліси в самих різних областях Північної півкулі, і є найважливішим компонентом ландшафту, першорядним сировинним матеріалом що дає деревину всіх видів використання, а також різноманітні хімічні продукти: смоли, скипидар, каніфоль та ін. Разом з тим вона має виняткову декоративність, невибагливість і морозостійкість. Красива крона, очищений від гілок стовбур з червонувато-оранжевою корою, ця сосна радує око в будь-якому рослинному співтоваристві. Сосна звичайна це високі стрункі дерева, в молодості рихло-конусоподібні, з віком часто з однобокою або широко-парасольковидной кроною і прямим стовбуром висотою 25-40 м., найвищі дерева ростуть на південному узбережжі Балтійського моря до 45-50 м. Сосна звичайна швидкозростаюча, річний приріст у висоту близько 30-40 см., в ширину 15 (40) см. Дерева живуть до 500 років. Хвоя розташована в пучках по 2, зазвичай трохи закручена, 4-7 см. завдовжки, сіро-зелена. Шишки невеликі яйцевидно-конічні, 2,5-7 см. завдовжки, 2-3 см. шириною, сіро-коричневі, часто поодинокі, іноді по 2-3 шт. в пучку, на загнутих в низ ніжках, дозрівають на другий рік. Коренева система стрижнева глибока, на глинистих з близькими грунтовими водами болотистих чи кам'янистих грунтах поверхнева. Дуже світлолюбива. Дуже невимоглива до грунту і вологи, добре росте на найбідніших піщаних грунтах і освоює самі кислі грунти верхових болот. Зростає на всіх сухих або сирих кислих або лужних субстратах. Оптимально зростає на основних більш пухких легких свіжих кислих грунтах. Погано розвивається на безгумусних відкритих білих пісках. Морозостійка, зона зимостійкості 2, не страждає від пізніх і ранніх заморозків, спеки та посухи, вітростійка, виносить міський клімат, але чутлива до забруднення повітря і сильного засолення. У міру зростання забрудненості повітря в містах повільно гине.

Сосна звичайна має самий великий ареал поширення з усіх європейських деревних рослин. Поширена від Європи до Східної Азії, в Євразії від Шотландії до берегів Тихого океану, від Північної Норвегії до Португалії. Зростає і в Італії, на Балканах, в Малій Азії. Зустрічається від низин до Альп на висоті 1600 м. Маючи такий великий ареал, звичайно, утворює безліч природних форм в результаті пристосування до різних умов зростання


Picea abies (ялина звичайна або ялина європейська) і сорти

Вічнозелене струнке велике дерево із симетричною конусоподібною більш-менш загостреною кроною і прямим що йде до самої вершини стволом, гілки розташовані в регулярних колотівках, при вільному стані ростуть від землі, нижні гілки з віком пониклі. Лісоутворюючий вид ялини, росте в змішаних і чисто хвойних лісах, з великим географічнм розташуванням, широко поширена по європейському континенту. Зростає на свіжих або сирих, сильно кислих, торф'яних, кам'янистих і піщаних глинистих грунтах або суглинках, в холодному і вологому взимку кліматі в Північній, Центральній і Східній Європі. Розміри ялини звичайної або європейської досягають до 30-50 м. висоти і 6-8 м. шириною, довгоживуча, може жити до 200-600 років. Зростає швидко, річний приріст у висоту близько 50 см. і в ширину близько 15 см. У віці 30 років досягає до 20 м. висоти. Хвоя голчаста, 1-2 см. завдовжки, чотиригранна, темно-зелена, зберігається на гілках 6-12 років. Цвіте в квітні-травні, жіночі квітки вертикальні досить великі, яскраво пурпурові, чоловічі квітки червоні в стадії пилку жовті. Шишки висячі, циліндричні, 10-15 см. довжиною, 3-4 см. діаметром. Коренева система поверхнева широко-розпростерта і сильно розгалужена, на важких сирих грунтах тарілковидна, на добре дренованих грунтах часто глибока, завдяки чому деревам надається стійкість до вітру. Дуже морозостійка. Добре стрижеться. Світлолюбна, добре переносить тінь, вимоглива до вологості і чистоти повітря, чутлива до диму, газу і промислових викидів. Не підходить для міського озеленення. Віддає перевагу холодним з вологим повітрям місцям, з опадами в середньому 600 мм. в рік, тільки на грунтах з хорошим водопостачанням може витримувати меншу кількість опадів. Грунти воліє свіжі піщано-глинисті зі значенням pH між 4 і 5, виносить також і всі нейтральні і сильно лужні грунти. Погано переносить періоди посухи і спеки. Ялина звичайна добре переносить стрижку і формування. Рекомендується для високих формованих живоплотів, оптимальна висота 2-3 м. Крок посадки: 05-08 м/п., в 1 або 2 ряди. Формування починається з другого року після посадки. Зона зимостійкості 2

Ялина звичайна має численну кількість декоративних садових форм і сортів, зазвичай більш стійкі і менш вимогливі, що відрізняються один від одного за формою і спрямованості гілок, висотою рослини (аж до кущових різновидів), забарвленням хвої, може бути блакитна, срібляста, темно-зелена. Шишки - від бурого до червоного забарвлення.


Picea breweriana (ялина Бревера)

Дерево з прекрасною плакучою широко-пірамідальною симетричною формою. У молодості, дерево з горизонтальними скелетними гілками, з віком, з живописно звисаючими, як довга грива. В молодості повільно зростаюче, у віці 30 років досягає 4-5 м. висоти, дорослі дерева 10-15 м. заввишки і 5-6 м. шириною, на батьківщині дерева до 25-30 м. заввишки. Хвоя довга 20-25 мм., темно-зелена, блискуча з білими смужками. Ялина морозостійка. Світлолюбна, виносить півтінь. Невимоглива, росте на всіх свіжих або вологих дренованих субстратах. У природних умовах росте на сухих грунтах в глибоких ущелинах кам'янистих гір Сіскійо в південно-західному Орегоні і північно-західній Каліфорнії на висоті 1000-2280 м. Не виносить забруднення повітря. Дерево краще висаджувати на видних місцях в парках і садах. Зона зимостійкості 5В


Picea glauca - Picea alba (ялина канадська або біла)

Батьківщина - східна частина Північної Америки. В молодості досить швидкозростаюче дерево з конусоподібною правильною кроною, у віці 30 років досягає 10-15 м. висоти. Доросла рослина 15-20 м., рідко до 40 м. заввишки. Дерево живе 400-500 років. Спочатку гілки розташовані регулярно, міцні, злегка підняті. Гілки старих екземплярів злегка пониклі, крона більш не регулярна. Хвоя коротка 1-1,8 см. довжина, блакитно-зелена або сіра, злегка викривлена, колюча. Характерно рясне плодоношення з 10 річного віку. Шишки декоративні, 3-5 см. довжина, спочатку яскраво-зелені, дозрілі світло-коричневі. Ялина посухостійка, дуже морозостійка, до грунту і вологи не вимоглива, росте на всіх піщано-гумусних, глинистих, свіжих, вологих грунтах, від кислих до лужних. Світлолюбна, виносить півтінь. Добре переносить обрізку. Рекомендується для парків, групових і одиночних посадок, алей, вічнозелених формованих живоплотів. Крок посадки: 0,8-1 м. Дерево добре протистоїть вітрам, висаджується в вітро і снігозахисних смугах. Ялина канадська має досить велику кількість популярних невеликих і мініатюрних декоративних садових форм. Зона зимостійкості 4 


Picea glauca (ялина канадська) 'Alberta Globe'

Карликова форма, повільноростущий з щільной широковидной кроною кущ, досягає в віці 10 років всього лише 0,3 м. висоти, і стільки ж в діаметрі. Розміри дорослої рослини 1 м. заввишки і близько 1 м. шириною. Пагони тонкі короткі, густо вкриті хвоєю, хвоя м'яка, свіжо-зелена, довжина 6-9 мм., дуже декоративна. На відміну від 'Conica' рідко страждає від ранньовесняного яскравого сонця. Морозостійка, світлолюбна, виносить півтінь. Не вимогливиа, зростає на всіх піщано-гумусних, глинистих, свіжих, вологих грунтах, від кислих до лужних. Рекомендується для альпінаріїв і вирощування в контейнерах. Рослина часто пошкоджується сосновим павутинним кліщем. Зона зимостійкості 5А


Picea omorica (ялина сербська або ялина балканська) і сорти

Південно-Європейський вид з Балкан, по декоративним ознакам, витонченості, стрункості крони і швидкості росту займає одне з перших місць. У природі росте на тінистих вапнякових вивітрених грунтах, в прохолодних влітку, вологих і снігових схилах Балкан, на висоті між 700-1500 м. Високі дерева біля 25-35 м., зустрічаються екземпляри і до 40 м. висоти, і 2,5-4 м. ширини. Дерева з дуже густою стрункою до старості вузько-конусоподібної або майже колоновидною кроною, горизонтальними гілками, з піднятими кінцями. При зростанні на вільному місці гілки ростуть від землі, живописно дугоподібно звисають в нижній частині стовбура. Дерева живуть приблизно 300 років. Ялина сербська швидкоросле дерево, річний приріст у висоту 35 см., в ширину 15 см., у віці 30 років досягає 12-15 м. висоти. Хвоя двоколірна, зверху блискуча темно-зелена, з низу синьо-біла, з двома білими широкими смугами. Коренева система поверхнева, але трохи більш глибока, ніж в Picea abies (ялина звичайна). Дуже невимоглива, терпима до бідних грунтів, вважає за краще грунти помірно сухі і вологі, добре росте як на вапняних так і на первинних породах. Не виносить ущільнення грунту з застоєм води! Оптимально зростає на дренованих субстратах. На ущільнених грунтах страждає від нестачі магнію, що легко усувається, внесенням навесні добрив з достатнім вмістом магнію, менш тіньовитривала, ніж Picea abies (ялина звичайна), через плоску кореневву систему небезпека вітровала! Мало уражується хворобами, виносить міський клімат. Рекомендується для одиночних посадок і вільних груп. Зона зимостійкості 5А 


Picea pungens (ялина колюча) і сорти

Ареал поширення в природі скелясті гори Північної Америки на висоті 2000-3300 м., на вологих, частково навіть сирих кам'янистих і суглинних грунтах. Дерево з широко-конусоподібной симетричной низько опущеною кроною, з дуже сильними горизонтальними мутовчато розташованими гілками. Дерева заввишки 30-40 м, рідко до 50 м. і шириною 6-8 м. У культурі розміри скромніші і зазвичай не перевищують 15-20 м. У природних умовах довгоживуча, існують старожили з максимальним відомим віком до 600 років. У культурі живе 80 до 100 років. Ялина колюча найбільш часто зустрічається в декоративному озелененні, як найстійкіша до міських умов декоративна ялина. Має велику кількість декоративних садових форм. Морозостійка, не страждає від пізніх заморозків, посухостійка, виносить посуху краще ніж інші види ялин, і певний рівень забруднення повітря. Коренева система потужна, ялина вітростійка. Швидко зростаюча, річний приріст у висоту 30 см., в ширину 15 см. Хвоя довга 2-3 см. завдовжки, дуже колюча, забарвлення варіюється від сріблясто-світло-блакитного, голубувато-зелена, рідко повністю зелена. Шишки подовжено-циліндричні 6-10 см. завдовжки, світло-коричневі. Світлолюбна. У молодому віці добре переносить стрижку. Не вимоглива, росте на всіх помірно сухих, свіжих грунтах, від кислих до лужних. Рекомендується для міського озеленення, поодиноко і групами, в великих садах і парках, для високих формованих живоплотів. Крок посадки: 0,5-0,8-1 м. Зона зимостійкості 4



Листяні дерева зростаючі при широкому інтервалі pH грунту, від кислих до лужних грунтах


Carpinus betulus (граб звичайний, або європейський, або кавказький) і сорти

Carpinus betulus (граб звичайний, або європейський, або кавказький)

Листопадне дерево середніх розмірів з конічною з віком більш кулястоюдуже густою кроною, стовбур часто кривий. У природі ареал виду Європа, Балканський півострів, Кавказ, Закавказзя, Північна Персія, Іранське нагір'я, в змішаних дубово-грабових лісах, іноді утворює і чисті насадження, зростає на помірно багатих глибоких грунтах, від помірно сухих до вологих, від кислих до лужних, від піщаних до глинистих. Дерева із середньою швидкістю росту, річний приріст у висоту 35 см., в ширину 25-30 см., дерева досягають 8-15 в рідкіх випадках 20-25 м. висоти і 7-12 (18) м. ширини, живе 150 років. Гілки довгі сіро-чорні, кора срібляста або темно-сіра довго залишається гладкою, з віком глибоко розтріскується. Листя темно-зелені, овальні або довгасто-овальні 5-10 см. завдовжки і 3-6 см. шириною, загострені, восени світло-жовті часто залишаються до весни. Рослина однодомна, чоловічі сережки жовті, завдовжки 4-7 см., з'являються до або вчасно з розпусканням листя, жіночі сережки зелені довжиною 3 см., непомітні, запилюються вітром. Плоди світло зелені супліддя, маленькі горішки в 3-х лопатевих околоцветних лусочках. Коренева система стрижнева глибиною до 1,4 м., розгалужується променями з великою кількістю тонких коренів у верхніх шарах грунту, помірно вимогливий, пристосовується до різних грунтових умов. Виносить більшість грунтів, від помірно сухих до вологих, глибоких кислих і лужних, добре росте на не надто бідних піщаних і глинистих грунтах, переносить високе стояння грунтових вод і коротке затоплення, але не виносить заболочування. Тіньовитривалий, морозостійкий, вітростійкий, теплолюбний, переносить добре періоди літньої посухи і спеку, відмінно переносить обрізку, листя покращує структуру грунту. Граб звичайний широко застосовується в декоративному озелененні, в затінених місцях, в природних насадженнях, в шпалерах і прямо стрижених живоплотах. Крок посадки: 3-4 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 1,5-4 м. Граб звичайний дуже популярна рослина в озелененні, має багато декоративних форм росту і культиваторів. Зона зимостійкості 5В


Cercidiphyllum japonicum (багрянник японський)

Ареал в природі Японія, росте по берегах річок і гірських струмків в гірських місцевостях. Листопадне середнє за розміром часто багатостовбурове дерево або високий кущ, з воронковидной з віком широко конусоподібной а потім парасолькоподібной мальовничой кроною. Досягає 8-10 м. висоти і 4-7 (8) м. ширини, річний приріст 30 см. у висоту і 15 см. в ширину, з віком нерідко розростається більше в ширину. Молоді пагони червоно-коричневі блискучі зі світлими лусочками, кора сіро-коричнева з тріщинами. Листя зазвичай супротивні, широко-округлі, городчато-палчасті края, основа сердцевидна, до 8 см., живці червоні виділяються на тлі зелених до синювато-зеленого листя, розпускаються рано з бруньки кармінно-червоним забарвленням. Осіннє забарвлення від світло-жовтого через абрикосово-помаранчевого до кармінно-шарлахово-червоного, при обпаданні сильний аромат кориці і карамелі. Рослина дводомна, чоловічі квітки поодинокі або в суцвіттях 15-20 тичинок, жіночі квітки більш декоративні з пурпурно-червоними маточками, цвіте до розпускання листя. Плід збірна листівка довжиною 15-22 мм. Коренева система стрижнева з великою кількістю тонких поверхневих коренів. Місцеросташування сонячне до легкої тіні. Віддає перевагу глибокім свіжим-вологим багатим кислим до вапняних грунтам. Осіннє забарвлення на кислих грунтах набагато інтенсивніше. Реагує на спеку з одночасною сухістю повітря скиданням листя, після поливу знову дуже швидко відростають пагони. Належить до числа найцікавіших дерев через мінливе ​​забарвлення. Рекомендується для посадки на невеликих ділянках. Багрянник японський має кілька цікавих сортів. Зона зимостійкості 5В


Corylus colurna (ліщина деревоподібна, або горіх ведмежий, або ведмежий горішник)

На відміну від всіх видів ліщини кущовой, цей вид величне листопадне дерево середніх розмірів 15-18 м. заввишки і 8-12 (16) м. шириною, рідко зустрічаються екземпляри і до 30 м. висоти. Ареал поширення в природі від Істрії, Боснії, південно-східної Європи через гірські ліси Малої Азії, Кавказ до Гімалаїв, зростає як окреме дерево і в змішаних широколистяних лісах, піднімається до висоти 1700 м. Дерево із симетричною широко-конічною кроною і прямим що йде до самої вершини стволом, з віком набуває більш кулясту форму. Зростає повільно, річний приріст 20-35 см. у висоту і 15 см. в ширину, живе до 200 років. Молоді пагони сірі до світло-жовтувато-сірих, стара кора світло-сіра до коричневої довгасто-тріщинувата. Листя широкояйцеподібні 8-12 см. завдовжки, зверху темно-зелені блискучі, знизу трохи світліші матові, восени золотисто-жовті. Цвітіння різностатеве, чоловічі тичинкові сережки зеленувато-жовті завдовжки 12 см. з'єднані по кілька штук, жіночі квітки схожі на бруньки, дуже рано зацвітає, іноді навіть в лютому, зазвичай в березні-квітні, запилюється вітром. Плоди майже кулясті їстівні горішки, трохи крупніші ніж у ліщини звичайної до 2 см. завдовжки, з дуже товстой твердой шкаралупою і маленьким смачним ядром, загорнуті в глибоко розсічену залозисту оболонку, зібрані по 3-8 шт. Плодоношення починається з 5-8 років, плодоношення нерегулярне раз в 2-3 року. Коренева система стрижнева, з головним глибоким коренем і тонким поверхневим корінням. Виносить півтінь, любить глибокі глинисті вапняні грунти, але з іншого боку невимогливий, що стосується наприклад pH, добре росте на сухих і слабокислих грунтах. Вітростійка, теплолюбна, стійка до посухи та спеки, до міських умов, до забруднення повітря, досить здорове дерево і не уражається шкідниками. Рекомендується для міської посадки, уздовж вулиць. Зона зимостійкості 5В


Crataegus crus-galli (глід півнева шпора)

Ареал поширення в природі Східна Північна Америка і західна Пенсільванія, зростає по лугах і лісових узліссях, на вологих родючих добре дренованих грунтах, на схилах невисоких гір. Листопадний великий кущ (чагарник) або невелике дерево 5-7 (9) м. заввишки, з широкоокруглою кроною і коротким стволом, гілки горизонтальні широко розкидисті і щільно переплетені між собою, у старих екземплярів дуже мальовнича трохи сплющена парасольковидна форма крони і звисаючі гілки. Повільно зростаючій, річний приріст 25 см. у висоту і ширину, в природі часто розростається більше в ширину. Пагони сіро-коричневі з довгими до 8 см. трохи вигнутими вузькими колючками. Листя назад вузько-яйцевидні трохи шкірясті 7,5 см. завдовжки і 3,5 см. шириною, темно-зелені блискучі, восени жовті - помаранчеві або бронзово-червоні. Цвіте в травні/червні, великі білі квіти медоноси 1,5 см. діаметром зібрані в парасольчаті суцвіття до 10 см. завдовжки. Плоди темно-червоні округлі 1,5 см. діаметром яблучка дуже численні, зберігаються на дереві дуже довго, в м'які зими до весни, один з найбільш декоративних. Коренева система поверхнева, але скелетні корені глибокі грубо розгалужені, тонких коренів мало. Світлолюбний, виносить півтінь. Виносить всі грунти, росте як на сухих так і на вологих місцях, віддає перевагу свіжим родючім але добре дренованим грунтам, не вимогливий до значення pH. Стійкий до морозів і міських умов, до диму, вітру, до засолення дуже витривалий, випробуваний на морському узбережжі! З давніх-давен широко застосовується в декоративному озелененні, як в Північній Америки так і в Європі. Зона зимостійкості 5А


Laburnum anagyroides (бобовнік анагіролистий, звичайний, Золотий дощ)

Листопадний великий кущ або невелике дерево, з розлогой воронковидной кроной, і широко розлогими поникаючими бічними гілками. Річний приріст у висоту 25-30 см., в ширину 15-20 см., розміри дорослої рослини 5-7 м. висота і 4 м. ширина. Молоді пагони сіро-зелені, бархатисто опушені, старі гілки оливково-зелені або темно-сіро-зелені. Листя трийчаті, з верху темно-зелені, з низу сіро-зелені, опушені. Цвіте в травні - початку червня, квітки жовті, багатоквіткові, в вільних довгих 10-30 см. кистях, не пахнуть. Плоди шовковисто-опушені боби 8 см. завдовжки. Коріння м'ясисті, мало розгалужені, і не глибокі. Місцезнаходження воліє сонячне. До грунтів дуже невимогливий, пластичний, зростає як на кислих, так і насильно лужних, вапняних, від сухих до свіжих, віддає перевагу родючим багатим вапном помірно сухім грунтам. Добре переносить нетривалу посуху, стійкий до міських умов, ефективний в процесі цвітіння. Отруйні всі частини рослини, особливо насіння. Зона зимостійкості 6А


Laburnum × watereri (бобовнік Ватерера) 'Vossii'

(Laburnum alpinum × Laburnum anagyroides)

Листопадний великий кущ або невелике дерево, в хороших умовах може досягати 5-6 м. висоти. Річний приріст 25 см. у висоту і 15 см. в ширину. Пагони товщі ніж у L. anagyroides, оливково-зелені, пізніше сіро-зелені. Листя трийчаті, темно-зелені, довгасто-еліптичні, 10 см. завдовжки. Цвіте в травні - початку червня, численні золотисто-жовті ароматні звисачі суцвіття до 50 см. завдовжки, надзвичайно ефективний в процесі цвітіння. Місцезнаходження, коріння, грунт і особливості як у Laburnum anagyroides. Зона зимостійкості 6А


Phelodendron amurense (бархат амурський, або феллодендрон амурський, або амурське коркове дерево)

Ареал виду в природних умовах заплавні і низинні ліси на північному сході Китаю, Маньчжурії і в Приамур'ї. Листопадне середніх розмірів реліктове дерево, 10-12 (15) м. заввишки, з віком такої ж ширини, часто ширше, з коротким стволом, часто багато штамбові, гілки в молодості діагонально-вертикальні (під кутом 45°) з воронкоподібною кроною, з віком дуже широкою і сильно сплюснутою. Дуже мальовниче дерево. Росте швидко, річний приріст у висоту 40 см., в ширину 35-40 см. Молоді пагони світло-коричневі або жовті, стара кора товста, тріщинувата, пробкова, з кори виготовляють технічну пробку, застосовується для виробництва ізоляційних матеріалів. Листя складні непарноперисті до 35 см. завдовжки, складаються з 9-13 листочків, листочки яйцевидні або ланцетні 5-10 см. завдовжки, темно-зелені, трохи блискучі, знизу блакитні, і до прожилок опушені, восени золотисто-жовті. Цвіте в червні, жовто-зелені опушені суцвіття 12 см. завдовжки, ароматні, хороший медонос, дає мед який вважають володіє протитуберкульозними властивостями. Плоди кулясті кістянки завбільшки з горошину, чорні, блискучі, з соковитим околоплодником, при розтиранні сильно пахнуть скипидаром, плодоношення щорічне, дозрівають в серпні-вересні, плоди неїстівні. Коренева система плоска, волокниста, широко розпростерта. Світлолюбивий, невибагливий, віддає перевагу свіжим, вологім, багатим поживними речовинами грунтам, від кислих до лужних. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, переносить сухе повітря, не хворіє, листя і плоди зі специфічним запахом скипидару, в молодості росте швидко з віком повільно, добре переносить пересадку. Дерево для посадки в парках і для приміського озеленення. Зона зимостійкості 5В


Populus balsamifera (тополя бальзамічна)

Ареал дикого виду Північна Америка, Канада, зростає в заплавних лісах, на вологих рівнинах, низовинах, по берегах річок і морів, на піщаних схилах, частіше як чисті насадження. Листопадне велике дерево 18-25 (27) м. заввишки і близько 10 м. шириною, з відносно вузькою кроною і прямим стовбуром, гілки регулярні. У молодості дуже швидко зростаючий, річний приріст 70-80 см. у висоту і 30 см. в ширину, після 10 років зростає повільніше. Молоді пагони оливково-зелені трохи блискучі, бруньки на кінцях пагонів смолисто-клейкі під час розпускання сильно пахнуть, кора сіра, глибоко тріщинувата. Листя рано розпускаються, яйцевидні або широко яйцеподібні, загострені, 5-12 см. завдовжки, 3-8 см. шириною, темно-зелені гладкі, знизу трохи опушені, восени жовті. Рослина дводомна, починає цвісти у віці 8-10 років, цвіте до розпускання листя, чоловічі сережки 5-9 см. завдовжки, жіночі 12-14 см., запилюється вітром. Плоди конусоподібні подовжені коробочки зібрані гронами, розкриваються 2-4 стулками і звільняють безліч дрібних білих пухнастих насіннь. Коренева система поверхнева сильно розгалужена. Морозостійкий, воліє повне сонце до легкої тіні, грунти свіжі або вологі, від кислих до лужних. Зона зимостійкості 3


Populus tremula (тополя тремтяча, або осика тремтяча, або осика звичайна)

Тополь тремтячий поширений в районах з помірним і холодним кліматом, широко поширений в центральній Європі, зростає в Північній Африці, Малій Азії, в Сибірі. Зустрічається в світлих змішаних лісах, на лісових галявинах, вітрозахисних смугах на полях, пустельних місцевостях, скелястих схилах і кам'яно-насипних відвалах, на помірно родючих, вапняних, слабокислих, рихлих або змішано піщано-глинистих грунтах. Листопадне середнє або велике дерево, від (8) 10 до 20 (30) м. висотою і (5) 7-10 (12) м. шириною, з рихлой асиметричной дуже мальовничой кроной, з вузьким прямим стовбуром. На піщаних бідних грунтах або в горах багатостовбуровий або у вигляді куща, часто утворює густі зарості. Швидко зростаючий, в молодості річний приріст близько 80 см. в висоту, після 15 років 30-40 см., живе до 100 років. Молоді гілки блискучі жовто-коричневі, пізніше сірі, кора довго залишається гладкою, жовта або зелено-сіра, з віком тріщинувата, чорна. Листя яйцевидно-округлі або майже круглі з гострою або тупою верхівкою, края зубчасті, 3-8 см. завдовжки і шириною, хвилясті, на довгих зверху сплюснених черешках, тому листя легко коливаються при русі повітря, зверху матово-зелені, знизу блакитні, восени жовті і оранжево-червоні. Цвіте в березні-квітні до розпускання листя, квітки одностатеві звисаючі сережки, чоловічі сережки 7-12 см. завдовжки пурпурні, жіночі на короткому черешку червоні з пурпуровими рильцями. Плоди округло-довгасті коробочки зібрані гронами, звисають, дозрівають в червні і розкриваються звільняють безліч дрібних біло-опушених насінь. До грунтів невибагливий, добре росте на сухих піщаних і болотистих грунтах, воліє помірно родючі грунти, від кислих до лужних. Коренева система залежить від структури грунту, на піщаних грунтах дуже широко простягаються, інтенсивно обплітає грунт, утворюючи багато кореневих нащадків, на родючих грунтах менш агресивна. Світлолюбивий, виносить півтінь. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, листя покращує грунт, висушує болотисті грунти. Зона зимостійкості 2


Populus tremula (тополя тремтяча) 'Erecta'

Листопадне швидкоростуче дерево середнього розміру, 10-15 м. заввишки і 3-5 м. шириною, з дуже вузькою колоновидною кроною, гілки ростуть строго вертикально уздовж стовбура. Річний приріст близько 50 см. заввишки. Листя типові для виду, тремтять і шелестять навіть при найменшому подиху вітру. Чоловічий клон. Усе інше, коренева система, переваги та особливості як у виду. Невибагливий, морозостійкий, вітростійкий сорт, цінне компактне вузькокронне дерево для посадок на тісних вузьких місцях, на вузьких розділових смугах, використовується для створення куліс і вітрозахисних смуг, використовується в ландшафтних композиціях, вертикальні акценти на площах і біля будівель. Зона зимостійкості 2


Prunus padus (черемха звичайна)

Ареал поширення в природі: Європа, Північна Азія до Кореї і Японії. Зростає на вологих полезахисних смугах, між лугами, на лісових галявинах, як підлісок в заливних лісах, болотах, у струмків і ярів, на родючих, гумусних і глибоких, часто на каменісто-глинистих і піщано-глинистих грунтах або суглінках. Листопадне невелике дерево або багатостовбуровий великий кущ, 6-10-15 (18) м. заввишки і 4-8 (10) м. шириною, з вузькояйцевидной або округлой щільной кроной, з віком трохи нерегулярними звисаючими гілками. Швидко зростаюча, в молодості річний приріст 50-70 см. заввишки, пізніше повільніше наполовину, живе до 60 років. Молоді пагони коричневі з численними чечевичками, кора чорно-сіра пахне гірким мигдалем, крім того містить каучук, дубильні речовини і смоли. Листя еліптичні, довгасті або широко назад яйцеподібні 6-10 см. завдовжки, з верху темно-зелені, матові, знизу блакитно-зелені, часто розпускаються дуже рано, восени жовті, іноді червонуваті. Цвіте в квітні-травні, квіти білі, рихлі, злегка підняті або звисаючі суцвіття 10-15 (20) см. завдовжки, з'являються після розпускання або одночасно з листям, запашні, медоноси, дають нектар і багато пилку. Плоди дрібні блискучі кулясті вишні, розміром з горох, їстівні, слідкувато-гіркуваті, сильно в'яжучі, використовуються для приготування соків, мармеладу і оцету. Дозрівають в липні-серпні, плодоношення з 5-6 років, щорічне. Коренева система сильна, густо розгалужена і дуже широко розпростерта, рідко йде в глибину, має гарну відновну здатність, утворює багато кореневих нащадків, добре переносить повені. Світлолюбна, виносить півтінь. Невимоглива, виносить короткочасну посуху, росте на майже всіх грунтах, віддає перевагу зволоженим гумусним багатим поживними речовинами субстратам, від кислих до лужних. Добре росте на свіжих піщаних місцях, де і може вирости до значних розмірів. Морозостійка, іноді страждає від пізніх заморозків, переносить міські умови, висушує вологі грунти, добре відростає. Зона зимостійкості 3


Prunus padus (черемха звичайна) 'Colorata'

Декоративне швидкозростаюче листопадне дерево середнього розміру або великий кущ, 6-10-15 м. заввишки і 4-8 (10) м. шириною, з округлою густою кроною, часто низько розгалужене. В молодості річний приріст 50-70 см. заввишки, пізніше повільніше наполовину. Листя еліптичні, в молодості червоно-коричневі, пізніше коричнево-зелені. Квіти темно-рожеві, декоративні, зібрані в пучки, з сильним запахом, медоноси, дають нектар і багато пилку, цвіте в травні. Решта особливості, коренева система, грунт, плодоношення і переваги як у виду Prunus padus. Добре виглядає біля водойм або на великих газонах. Зона зимостійкості 3


Rhus typhina (сумах оцетовий, або сумах пухнастий, або сумах оленерогій)

Рослина сімейства Сумахових, вид роду Сумах, ареал поширення в природі Східна Північна Америка, зростає на добре дренованих багатих грунтах, також на схилах, вздовж доріг, на полях, на дуже сухих і стерильних грунтах. Листопадне невелике дерево, частіше високий широко-вертикальний многоштамбовий кущ, досягає 4-6 (10) м. висоти і ширини. Швидкість зростання середня, річний приріст 30-40 см. у висоту, з віком значно менше, утворює кореневі нащадки. Молоді пагони вилкоподібні, товсті, коричнево-опушені (схожі на оленячі роги), стара кора темно-коричнева, тонка, з молочним соком. Листя непарно перістоскладні, незвично великі 50-60 см. завдовжки, з 11-31 листочками 6-11 см. завдовжки, зелені, блискучі, з нижнього боку з блакитним відтінком, восени помаранчево-вогненно-червоні. Цвіте в червні-липні, квітки зеленуваті, полігамні або одностатеві, як правило дводомні, розташовані на кінцях гілок 15-20 см. завдовжки. Плоди багряно-червоні супліддя, взимку зберігаються на дереві, не отруйні, солодкуваті. Коренева система м'ясиста, плоска, утворює багато кореневих нащадків на великій відстані. Світлолюбивий, з дуже широкою грунтовою амплітудою, виносить майже всі грунти, росте як на сухих піщаних бідних грунтах, так і на вологих родючих субстратах, від кислих до лужних. Морозостійкий, стійкий до посухи, добре переносить тепле сухе повітря, стійкий до міських умов і промислових викидів. Невибаглива рослина з екзотичним зовнішнім видом, рекомендується для всіх видів садів. Зона зимостійкості 5В


Rhus typhina (сумах оцетовий) 'Dissecta'

Листопадне мальовниче низьке дерево з розлогою кроною і нахиленим стволом, 2,5-4 м. заввишки і в два рази ширше, з широко розлогими звисаючими гілками, часто у вигляді шлейфу лежать на землі. Зростає повільніше ніж вид Rhus typhina. Листя непарно перістоскладні, довгі 50-60 см., листочки тонкі і глибоко розрізані, як у папороті, зелені, восени набувають жовто-помаранчевого забарвлення до червоного. Жіночий сорт утворює плоди. Інші ознаки і переваги як у виду Rhus typhina. Підходить для всіх видів садів, і для вирощування в великіх контейнерах. Зона зимостійкості 5В 



Листяні чагарники зростаючі при широкому інтервалі pH грунту, від кислих до лужних грунтах


Amelanchier 'Ballerina' (Ірга "Балерина")

Великоплідний сорт виведений в 1980 р. дослідною станцією «Боскооп»

Листопадний високий кущ або невелике дерево 3-6 (8) м. заввишки і шириною, з широкою розлогою кроною, гілки з віком більш-менш звисають. Листя широко еліптичні (3) 5-7 (10) см. довжиною і (1,5) 3-4 (5,5) см. шириною, темно-зелені, гладкі, матово-глянцеві, з нижнього боку світло-сірі, молоді листя при розпусканні бронзові, восени темно-пурпурові. Цвіте з кінця квітня по травень, квітки білі у формі зірки, великі від 2,5 до 3 см. діаметром, зібрані в більш-менш звисаючі суцвіття по 6-8 (12) шт. Плоди рясні, великі 1-1,25 см. в діаметрі, зрілі пурпурово-чорні, соковиті і солодкі, дозрівають на початку липня. Коренева система поверхнева сильно розгалужена. Місцям розташування віддає перевагу сонячним до півтіні. До грунтів не вимоглива, вважає за краще нормальні родючі грунти, від досить сухих до вологих, від кислих до лужних, стійка до періодів посухи і перезволоження. Морозостійка, вітростійка, стійка до міських умов, легко переносить пересадку. Рекомендується для всіх видів садів. Зона зимостійкості 5А


Amelanchier laevis (ірга гладка)

Ареал в природних умовах Східна Північна Америка. Листопадний багатостовбурний великий кущ 3-5 (6) м. заввишки і шириною, на батьківщині вище до 10 м., з рихлою декоративною розлогою кроною і пониклими гілками. Зростає повільно, річний приріст у висоту 15-20 см., в ширину 15 см. Листя від яйцевидних до еліптичних 3-7 см. завдовжки, молоде листя при розпусканні бронзово-червоне, пізніше блакитно зелені, восени від інтенсивно жовтих до помаранчево-червоного кольору. Квіти рясні білі зібрані в густі пониклі кисті до 12 см. завдовжки. Ягоди великі, стиглі темно-пурпурні з нальотом, дуже смачні. Коренева система поверхнева сильно розгалужена. Місцям розташування віддає перевагу сонячним до легкої тіні. До грунтів не вимоглива, вважає за краще нормальні родючі грунти, від помірно сухих до вологих, від кислих до лужних. Морозостійка, вітростійка, стійка до міських умов. Рекомендується для всіх видів садів. Зона зимостійкості 5В


Aronia melanocarpa (аронія чорноплідна)

Аронию чорноплідну часто називають "чорноплідна горобина".

Ареал східна частина Північної Америки, в Антарио, Мечіган і Флорида. Листопадний невеликий кущ 1-1,5 (2,5) м. заввишки, з віком такої ж ширини, з численними вертикальними пагонами, з віком розлогою формою, пагони вигнуті звисають в низ, утворює численну кореневу поросль. Щеплення на горобині дає штамбову форму, виходить невелике дерево. Листя розташоване чергово, еліптичні до оберненояйцевидних, 2-5,5 см. завдовжки, листовий черешок 0,5-0,8 см. завдовжки, края рівномірно і дуже тонко зазубрені, зверху глянцеві зелені, з низу світло зелені, при розпусканні зелені, слабо опушені, восени дуже красиві, від світло-червоного до вино і темно червоного забарвлення. Квітки білі близько 1 см. діаметром зібрані в парасолькоподібні суцвіття по 10-20 штук, цвіте в травні, добре відвідуються бджолами, утворюють пилок і виділяють нектар. Плоди спочатку червоні потім чорні блискучі, округлі близько 1 см. діаметром, їстівні, дозрівають на початку жовтня. Коріння поверхневі з великою кількістю тонких коренів. Сонцелюбива, переносить легку тінь. До грунтів дуже невимоглива, легко пристосовується, росте як на глибоких вологих так і на сухих піщаних бідних грунтах. Морозостійка, зона морозостійкості 4, не хворіє, добре виносить засолення, вітростійка.

Аронию чорноплідну вирощують як декоративну і плодово-лікарську рослину. Найбільшою перевагою аронії чорноплідной є корисні ягоди, вони багаті вітаміном С і антиоксидантами, містять антоціани, поліфеноли і катехіни, які допомагають при лікуванні тиску, хвороб серцево-судинної системи та раку. Плоди терпкі не дуже соковиті, використовуються в обробці, рідше в сирому вигляді. Має плодові сорти в ягодах менше танінів, м'якші і солодші. У декоративному садівництві використовуються для живоплотів, в одиночних і групових посадках. Декоративна протягом всього періоду вегетації, на навесні кущ рясно покривається білими суцвіттями, влітку завдяки темно-зеленим блискучим листям, і казково виглядає восени - яскравим полум'ям палають криваво-червоні листя серед яких виділяються чорні блискучі плоди.


Berberis × media (барбарис середній) 'Parkjuweel'

Культиватор, напіввічнозелений колючий густий кущ 1,5 (2,5) м. заввишки і шириною, 30 річний кущ 2,5 м. висотою і 4 м. шириною. Кущ з округлою формою крони і вертикальними гілками, з віком дугоподібно відхиленими. Гілки від червоного до сіро-коричневого кольору, шипи трьох роздільні або поодинокі 2,5 см. завдовжки, червоно-коричневі, блискучі. Листя оберненояйцевидні 2-4 (5) см. завдовжки і 1,5 см. шириною, темно-зелені, блискучі, з нижнього боку синьо-зелені, взимку часто залишаються. Цвіте з травня по червень, квітки жовті в кистях. Плоди дрібні, чорні, овальні. Коренева система стрижнева, потужний головний корінь з великою кількістю тонких коренів. Місце посадки воліє сонячне до легкої тіні. До грунтів невибагливий, віддає перевагу помірно сухім до вологих, кислі до лужних. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, диму і газу. Зона зимостійкості 6А


Berberis × ottawiensis (барбарис оттавський) 'Silver Miles'

Культиватор, листопадний високий колючий кущ до 3 м. заввишки і шириною, з сильними вертикальними скелетними гілками, з віком дугоподібно відхиленими. Гілки червоно-коричневі з трьох роздільними шипами до 2 см. завдовжки. Листя строкаті, пурпурові з срібно-сірими плямами і нерегулярно білою облямівкою. Квітки жовто-червоні зібрані в суцвіття на довгих черешках. Плоди овальні світло-червоні. Коренева система поверхнева, добре розгалужена, з великою кількістю тонких коренів. До грунтів невимогливий, добре росте на сухих кислих і лужних грунтах. Місцезнаходження воліє сонячне до півтіні. Морозостійкий, стійкий до міських умов, димо-та-газо стійкий. Рекомендується для всіх видів парків і садів, ідеальний як низький та середній живопліт. Формований живопліт, крок посадки: 5-6 шт. м/п., в 2-3 ряди, оптимальна висота 0,5-1,5 м. Зона зимостійкості 4


Berberis × ottawiensis (барбарис оттавський) 'Superba'

Культиватор, листопадний колючий високий кущ до 4 м. заввишки і шириною, з сильними вертикальними скелетними гілками, з віком дугоподібно відхиленими. Гілки червоно-коричневі з трьох роздільними шипами до 2 см. завдовжки. Листя ефективні протягом усього сезону, темно-червоні з блакитним відливом, часто з жовтими краями, восени від помаранчевих до світло червоних. Квітки жовто-червоні зібрані в суцвіття на довгих черешках. Плоди довгасті світло-червоні, зберігаються на гілках протягом всієї зими. Коренева система поверхнева добре розгалужена з великою кількістю тонких коренів. До грунтів невимогливий, добре росте на сухих кислих і лужних грунтах. Місцезнаходження воліє сонячне до півтіні. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, димо-та-газо стійкий. Рекомендується для всіх видів парків і садів, ідеальний як низький і високий живопліт. Формований живопліт, крок посадки: 5-6 шт. м/п., в 2-3 ряди, оптимальна висота 0,5-2 м. Зона зимостійкості 4


Caragana arborescens (карагана деревоподібна, карагана сибірська, або жовта акація) і сорти

Рід включає близько 70 видів. Ареал Сибір, Маньчжурія, Алтай, Саяни, Казахстан, Грузія і Монголія, зростає в лісовій зоні, в розріджених листяних і соснових лісах, зустрічається в підлісках, на узліссях і кам'янистих схилах. Листопадний великий вертикально зростаючий кущ, іноді невелике дерево, досягає 4-5 (6) м. висоти і 3-4 (5) м. ширини, з товстими мало розгалуженими гілками, живе до 60 років. У перші 3 роки швидкозростаюча, в 10 річному віці 3 м. висота і 2 м. ширина. Молоді пагони зелені опушені, пізніше гладкі жовто-зелені з відшаровующимися волокнами. Листя складні парноперисті 15 см. завдовжки, листочки еліптичні складаються 9-11 шт. на черешку, світло-зелені, після листопаду частина черешків залишається на рослині тверднуть і перетворюються в колючку до 1 см. завдовжки. Цвіте в травні, початку літа, квітки двостатеві, жовті, метельковидні, поодинокі або зібрані в пучки по 2-5 штук. Є цінним ранньолітнім медоносом і пильценосной рослиной. Плоди лінійно-циліндричні боби до 7 см. завдовжки, дозрівають в липні-серпні. Незрілі боби використовуються в їжу, в свіжому вигляді використовують як зелень для супів, готують салати, в квашеному і маринованому вигляді подаються як гарнір. Плодоношення з 2 років. Коренева система м'ясиста поверхнева, накопичувач азоту, збагачує грунт азотом. До грунтів маловимоглива, зростає на сухих до свіжих від кислих до лужних грунтах. Місцям віддає перевагу сонячним до півтіні. Вітростійка, добре переносить тривалі періоди літньої посухи і сільостійка, стійка до міських умов і забруднення повітря, добре переносить стрижку. У ландшафтному озелененні карагана деревоподібна застосовується для створення щільних живоплотів і захисних смуг, для меліорації як поліпшуюч грунтів і закріплювач пісків і схилів. Крок посадки для формованого живоплоту: 3-4 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота 1-2 м. Зона зимостійкості 3


Cornus alba (дерен білий, також свідіна біла або свіда біла) і сорти

Ареал Європейська частина колишнього СССР, Сибір до Маньчжурії, Північна Корея, Північна Монголія і Китай. Листопадний швидко зростаючий кущ середніх до великих розмірів, 3-4 (5) м. заввишки, в молодості широко-вертикальний, з віком розростається в ширину з дугоподібно пониклими до землі вкорінюючимися гілками, на вологих місцях, особливо поблизу водойм, утворює великі зарості. Молоді пагони криваво-червоні, старі червоно-коричневого або оливково-коричневого кольору, малюнок кори взимку дуже декоративний. Листя еліптичні до яйцевидних 4-8 см. завдовжки, зелені, з нижньої сторони з блакитним відливом, восени жовті або оранжево-червоні. Цвіте в травні, цвіте дуже рясно, жовто-білі великі численні щільні щитковидні суцвіття 3-5 см. Плоди білі або світло-блакитні круглі ягодоподібні кістянки завбільшки з горошину. Коренева система поверхнева, сильно розгалужена, з великою кількістю тонких коренів. Місцям віддає перевагу сонячним до пів тіні. До грунтів невимогливий, виносить сухі місця, але воліє вологі грунти, переносить вапно. Морозостійкий, дуже висока регенеративна здатність, за допомогою радикальної обрізки можна знову отримати красиві криваво-червоні пагони, але може стати обтяжливим на вологих грунтах через сильне розростання. Добре переносить палючу спеку і перепади температури, прекрасно пристосовується до умов міського середовища, часто дичавіє, розноситься птахами і легко розмножується насінням. Дерен білий один з найбільш поширених в культурі вид, широко культивується в садах і парках, в міському озелененні, частіше в вільно зростаючих і стрижених живоплотах. Густота посадки живоплоту: 4-5 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 1-1,5 м. Має ряд садових форм з різним забарвленням листя. Зона зимостійкості 3


Deutzia × Lemoine (дейція Лемуана) 'Boule de Neige'

Листопадний невеликий кущ, 1,5 м. висотою і шириною, з тонкими вертикально дугоподібно вигнутими пагонами. Листя ланцетні, 3-6 см. завдовжки, сіро-зелені, восени жовті. Цвіте в червні, квітки вершково-білі, 2,5 см. шириною, тичинки жовті, зібрані в довге волотисте суцвіття близько 10 см. завдовжки. Коренева система поверхнева, з великою кількістю тонких коренів. Світлолюбива, морозостійка, невимоглива до значення pH, воліє рівномірно зволожені родючі грунти. Зона зимостійкості 5В


Deutzia gracilis (дейція витончена)

Ареал Японія, зростає в горах на островах Хонсю, Шікоку і Кіушу. Листопадний вертикальний густий карликовий кущ, 0,6-0,8 м. заввишки, з віком розростається в ширину. Листя яйцеподібні або довгасто-ланцетні 3-6 см. завдовжки, зелені, края гострозубчасті. Цвіте в травні-червні, квіти білі дзвіночки, 1,5-2 см. діаметром, зібрані в вертикальні рясно квітучі кисті 4-9 см. завдовжки. Світлолюбива, до значення pH невимоглива, вважає за краще рівномірно зволожені грунти. Морозостійка, але молоді пагони можуть страждати від пізніх весняних заморозків. Сорт рекомендується для невеликих садів. Зона зимостійкості 5В


Deutzia scabra (дейція шорстка) 'Candidissima'

Листопадний великий кущ, 3 м. заввишки і 1,5-2 м. шириною, в молодості вертикально зростаючий, з віком стає розлогим. Кора червоно-коричнева, відшаровується. Листя яйцеподібні або ланцетні, 5-10 см. завдовжки, темно-зелені, з обох сторін шорсткі. Цвіте рясно, червень-липень, бруньки ніжно-червоні, квітки чисто-білі махрові, до 3 см. шириною, зібрані в кисті до 12 см. завдовжки. Основні коріння глибокі, з великою кількістю поверхневих тонких коренів. Морозостійка, світлолюбна, до значення pH невимоглива, віддає перевагу родючим рівномірно зволоженим грунтам. Висаджується в парках і житлових районах. Зона зимостійкості 5В 


Deutzia scabra (дейція шорстка) 'Plena'

Листопадний великий пряморослий кущ до 4 м. заввишки і 2-2,5 м. шириною. Листя темно-зелені, яйцевидні або довгасто-ланцетні, 5-10 см. завдовжки, шорсткі з двох сторін. Цвіте рясно, червень-липень, квітки сильно махрові, білі, з зовні слабо рожеві, зібрані в суцвіття до 12 см. завдовжки, окремі квітки 1,5-2 см. діаметром. Морозостійка, світлолюбна, до значення pH невимоглива, віддає перевагу родючим рівномірно зволоженим грунтам. Висаджується в парках і житлових районах, в вільно зростаючих живоплотах. Зона зимостійкості 5А


Deutzia × hybrida (дейція гібридна) 'Mont Rose'

Листопадний кущ з вільною вертикальною кроною, досягає близько 1,5 м. висоти і ширини. Листя супротивно розташовані, широкоеліптичні, 6-10 см. довжиною, края гострозубчасті, темно-зеленого кольору. Цвіте в травні-червні, цвітіння дуже рясне і тривале, квіти ніжно рожеві зібрані у великі бутони. Віддає перевагу родючим рівномірно зволоженим грунтам, до значення pH невимоглива. Світлолюбна, але виносить легке затінення. Дуже декоративний квітучий кущ для невеликих присадибних ділянок, потребує захищених місць. Зона зимостійкості 6А 


Deutzia × hybrida (дейція гібридна) 'Strawberry Fields'

Листопадний кущ c міцними витончено вигнутими пагонами, досягає до 1,5 м. висоти. Листя темно-зелені, шорсткі. Квітки великі, дуже декоративні, біло-рожевого кольору зібрані у великі суцвіття, цвіте червень-липень. Віддає перевагу рівномірно зволоженим багатим перегнійним грунтам, до значення pH невимоглива. Світлолюбна, але виносить легке затінення, чутлива до посухи і низьких температур, в суворі зими може підмерзати. Новий цінний різновид для захищених місць. Зона зимостійкості 6А 


Euonymus fortunei (бересклет Форчуна) в асортименті

Euonymus fortunei (бересклет Форчуна) 'Blondy'

Вічнозелений яскравий лежачий на землі сланкий кущ, утворює покрив не більше ніж 0,3 м. висотою, може рости під кронами дерев і підійматися по них, може підніматися на шорсткі стіни, з природного каменю і т. д. На деревах і стінах піднімається на висоту понад 2 м. Листя темно-зелені з великою біло-жовтою плямою посередині. Цвіте в червні, липні, квітки дрібні, малопомітні зелено-жовті суцвіття. Плодоносить рідко, плоди 6 мм. діаметром, рожеві або червоні, з помаранчевим принасінником, дозрівають в жовтні-листопаді. Коренева система поверхнева густо розгалужена, з окремими глибокими головними коріннями. Виносить півтінь, добре росте і в тіні. Зростає на всіх грунтах, від помірно сухих до вологих, до значення pH невимогливий, вважає за краще гумусні рівномірно зволожені родючі грунти. Морозостійкий, іноді страждає від пізніх заморозків, може отримати опіки сонячних променів, стійкий до міського клімату, легко переносить пересадку, добре переносить обрізку, але на старих сильно здеревілих рослинах слід проводити обрізку обережно, переносить конкуренцію коренів інших дерев. Рекомендується для контейнерів, як грунтопокривна рослина або ліана. Зона зимостійкості 6А


Forsythia × intermedia (форзиція проміжна) в асортименті

Гібрид між F. viridissima × F. Suspensa, форзиція темно-зелена і форзиція поникла

Forsythia × intermedia (форзиція проміжна) 'Golden Times'

Листопадний з широкою кроною середньої швидкості росту кущ, що досягає до 2 м. висоти. Листя зелені з широкою жовтою облямівкою (можуть пошкоджуватися яскравим сонцем). Цвіте рясно, березень-квітень, яскраво-жовті квітки 2,5-3,5 см. в діаметрі. Коріння м'ясисті, основні коріння широко розпростерті, мало розгалужені. Місце зростання воліє сонячне, тепле, зростає на всіх не надто сухих родючих грунтах, від кислих до лужних, віддає перевагу свіжим не дуже вапняним грунтам. Морозостійка, чутлива до літніх посушливих періодов, швидко в'яне, з іншого боку добре протистоїть кореневій конкуренції старих дерев, висока регенеративна здатність. Стійка до міських умов. Один з нечисленних сортів форзиції з декоративним листям, використовується групами і поодиноко, застосовується для природних і формованих живоплотах. Зона зимостійкості 5В


Hedera helix (плющ звичайний) 'Arborescens'

(Hedera helix f. Arborea HORT)

Вічнозелений вертикально-зростаючий нев'юнкій невеликий щільний широкий кущ 1,5-2 м. заввишки і шириною, з віком широко-розлогий кущ. Зростає повільніше ніж вид, річний приріст близько 0,2 м. в висоту і ширину. Пагони зелені товсті пружні і густо розгалужені, без коренів-присосок. Листя дуже декоративні, темно-зелені, супротивні, не лопатеві, ромбовидні або серцеподібні довгасто загострені, грубо-шкірясті, злегка хвилясті, блискучі, прожилки більш-менш паралельні. Квітки зеленувато-жовті зібрані в округлі суцвіття, хороший медонос. Одна з небагатьох рослин квітучих восени вересень-жовтень, цвіте з 8-10 років. Плоди кулясті ягоди завбільшки з горошину, спочатку червоно-фіолетові, дозрівають тільки наступної весни і стають чорно-синіми, слабо отруйні, служать їжею для птахів. Коріння тонкі поверхневі густо розгалужені. До грунтів невимогливий, росте на всіх грунтах крім чистого торфу, від сухих до вологих, віддає перевагу родючим свіжим богатим вапном грунтам, добре росте на слабокислих або кислих грунтах. Краще росте в місцях затінених або півтіні, тіні, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка і на сонячному місці. Сорт морозостійкий до -27 °C без ушкоджень. Рекомендується для невеликих садів, прекрасна рослина для вічнозелених вільно зростаючих і формованих живоплотів. Зона морозостійкості 6А


Ilex × meserveae (падуб Мезерва) в асортименті

Один з найбільш морозостійких вічнозелених гібридів, гібрид між ilex aquifolium (падуб гостролистий або звичайний - вічнозелений кущ або невелике дерево 3-6 до 25 м. заввишки, ареал Приатлантична і Південна Європа, Північно-Західна Африка і Південно-Західна Азія), і ilex rugosa (падуб зморшкуватий - вічнозелений низький або сланкий кущ росте в Східному Сибіру і Японії). Цей вічнозелений гібрид падуба виведений Американським товариством в 1964-1972 рр., На відміну від падуба гостролистого витримує сильні морози без шкоди для рослини. При купівлі саджанців так само потрібно враховувати, «падуб Мезерва» рослина дводомна, має ряд жіночіх та чоловічіх сортів, жіночі кущі плодоносять, чоловічі кущі не плодоносять, служать для запилення жіночих.

Ilex × meserveae (падуб Мезерва) 'Blue Prince'

Вічнозелений густо розгалужений широкопірамідальний швидко зростаючий кущ, 3-4 м. заввишки і шириною. В молодості річний приріст 40-50 см. у висоту, з віком 30 см., у віці 15 років близько 2,7 м. висота. Пагони ребристі, коричнево-фіолетові, молоді червонуваті. Листя еліптичні або загострено-яйцеподібні 4-5 см. завдовжки і 3-3,5 см. шириною, щільні, злегка махрові або зовсім гладкі, зелені, темно-зелені, блискучі, з колючими зубцями по краях. Чоловіча рослина (плоди не зав'язує, що є навіть плюсом, можна висаджувати в садах де грають маленькі діти), цвіте в травені, квітки білі густі бутони на пагонах, мають багато пилку, цінний запильник для інших підвидів. Світлолюбивий, виносить тінь, до грунту і вологості невимогливий, краще розвивається на рівномірно зволожених пухких поживних грунтах. Дуже морозостійкий, за американськими спостереженнями морози до -27 °C не нанесли листю ніякої шкоди. Вітростійкий, добре переносить пряме сонце, добре переносить сильну стрижку, прекрасна рослина для щільних високих вічнозелених листяних прямо стрижених живоплотів. Крок посадки живоплоту: 8-9 шт. на м/п., в 2 або 3 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 0,5-2 м. Зона зимостійкості 6А


Physocarpus opulifolius (пузиреплодник калинолистий) і сорти

Ареал Північна Америка, росте по берегах річок, струмків, і на скелястих схилах. Листопадний витривалий швидко зростаючий кущ, досягає 3-5 м. заввишки і ширини, з безліччю прямих основних пагонів, з віком гілки пониклі. Річний приріст у висоту і ширину 30-40 см. Пагони світло-коричневі, часто зигзагоподібно вигнуті, трохи ребристі, з віком гілки коричневі з поздовжньо відшаровующейся корою. Листя зелені, знизу світліші, розташовані чергово, яйцевидно-округлі, трійчасті, 5-10 см. завдовжки, схожі на листя калини, восени жовті або коричнево-жовті. Цвіте в червні-липні, квітки біло-рожеві в парасольковидних суцвіттях до 5 см. в діаметрі. Плоди червонуваті пузиревидно роздуті багатолистівки, зібрані з 3-5-ти шкірястих роздутих листівок, дозрівають на початку осені, ця морфологічна риса і зумовила родову назву виду. Цвісти і плодоносити починає з 4-х років. Місцезнаходження воліє сонячне до тінистого, сорти з золотистим і пурпуровим листям вирощуються на сонячних місцях, в тіні забарвлення листя не яскраве. До грунтів невибагливий, росте на сухих і вологих грунтах, від кислих до лужних. Морозостійкий, витривалий, стійкий до вітру, добре переносить міські умови, дуже стійкий до диму і промислових викидів, легко пересаджується, висока регенеративна здатність. Має ряд декоративних форм, використовується в одиночних і групових посадках, прекрасна рослина для середніх і високих живоплотів (свободнозростаючих і формованих), і міських насаджень. Часто використовується в захисних посадках уздовж автомобільних і залізничних доріг. Зона зимостійкості 4


Prunus tenella (мигдаль низький) 'Fire Hill'

Листопадний повзучий невеликий кущ 1-1,5 м. заввишки і в два рази більше в ширину, з тонкими пагонами і гілками, рихлий і вертикальний, з віком широкий і часто подушковидний, утворює великі зарості завдяки кореневим нащадкам. Кора сіро-коричнева або сріблясто-сіра. Листя дуже декоративні, ланцетні або назад-ланцетні, 3,5-8 (9) см. завдовжки і 2,5 (3) см. шириною, края гострозубчасті, темно-зелені блискучі. Цвіте в квітні-травні, незадовго перед розпусканням листя, квітки рожево-червоні 3 см. в діаметрі, густо і близько посаджені на торішніх гілках. Місцезнаходження воліє сонячне захищене від вітру (ніжні квіти). Коріння сильні, на легких грунтах дуже багато відводків. До грунтів невимогливий, виносить всі дреновані садові грунти, толерантний до значення pH, воліє не занадто сухі, свіжі, піщано-глинисті вапняні субстрати, з хорошим дренажем. Рекомендується весняна обрізка після цвітіння. Морозостійкий, добре переносить спеку, може сильно розростатися, стійкий до міських умов, уражається монолієй. Використовується для зміцнення схилів і альпійських гірок. Зона зимостійкості 5А


Salix repens var. nitida (верба повзуча)

(= Salix repens var. Argentea, Salix arenaria)

Листопадний густий низький кущ з підземною віссю і сланкими тонкими пружними пагонами що лежать на землі або трохи підняті, зростає повільно, досягає 0,3-0,8 м. заввишки і в два рази більше в ширину. Часто прищеплюється на невисокий штамб, на штамбі стає деревцем з звисаючою асиметричною кроною. У природі росте в заростях чагарників на приберегових дюнах в атлантичній Європі від західної Франції, Південної Скандинавії і на узбережжі Балтійського моря. Пагони тонкі світло-сіро опушені, вкорінюються. Листя опушене, розташоване чергово, широкоеліптичні, 2 см. завдовжки, цілокраї, при розпусканні блискучі сріблясті, влітку сріблясто-блакитні. Чоловічі сережки жовті 1,5 см. завдовжки, розпускаються в квітні до розпускання листя. Коренева система широко розпростерта. Світлолюбна, зростає на всіх помірно сухих або вологих, кислих і вапняних піщаних грунтах, переносить часте засипання піском, погано переносить важкі грунти. Морозостійка і сонцелюбива, легко переносить спеку, посуху, і сильний вітер, дуже добре росте на піщаних грунтах, дюнах, і переносить навіть любить засипання піском (як трава пісколюб), при цьому сильно розростається, а присипаний піском ствол забезпечує водопостачання. Дуже декоративний невибагливий кущ, прекрасна рослина для зміцнення піщаних дюн на відкритих сонячних місцях. Зона зимостійкості 4 


Sorbaria sorbifolia (горобинник горобинолистий)

Ареал: Урал, Камчатка, Сахалін, Японія. Листопадний експансивний кущ зі строго вертикальними мало розгалуженими гілками, 1,5-3 м. заввишки. Швидко розростається в ширину, утворює численні густі колонії завдяки порослевим нащадкам. Пагони досить грубі і негнучкі, світло-коричневі, пізніше сірі, тонко опушені. Листя зелені, рано розпускаються, розташоване чергово, непарноперисті, 25 см. завдовжки, складаються з 13-23 частіше 17 ланцетних листочків. Квітки кремово-білі зібрані в пірамідальні густі волоті 10-20 см. завдовжки, розташовані на кінцях пагонів, цвіте в кінці червня - початку липня, цвіте протягом 30 днів. Плоди малопомітні листівки. Коріння поверхневі широко розпростерті, утворюють багато порослевих пагонів. Тіньовитривалий, виносить всі дреновані помірно сухі до вологих кислі до лужних грунти. Рано вступає в пору цвітіння, легко витримує пересадку, стрижку, умови міста, рекомендується для паркових насаджень і всередині житлових районів, в одиночних і групових посадках, в вільно зростаючих живоплотах, закріплення укосів і ярів, ефектний по берегах водойм. Зона зимостійкості 3


Sorbaria sorbifolia (горобинник горобинолистий) 'Sem'

Листопадний компактний кущ досягає 1 м. висоти. Листя перисті, рано розпускаються, молоді рожево-оранжевого кольору, пізніше колір змінюється на жовтий. Квітки білі в густих мітелках на кінцях пагонів, цвіте в кінці червня - початку липня. Світлолюбивий, до грунтів невимогливий, але краще розвивається на добре дренованих і вологих грунтах. Інші характеристики і переваги як у виду Sorbaria sorbifolia. Рекомендується для паркового і заміського озеленення. Срібна медаль Plantarium, Boskoop, Голандія, 2003 р. Бронзова медаль, Зелень - це життя, Варшава, 2006 р. Зона зимостійкості 3 


Spiraea decumbens (спірея сланка)

Ареал від Словенії до Південного Тіролю. Листопадний карликовий кущ 0,25 м. заввишки і 0,5 м. шириною, з густими піднятими тонкими скелетними пагонами, і сланкими по землі бічними гілками. Листя дрібне розташоване чергово, еліптичні, 3 см. завдовжки, края двічі зубчасті, світло-зелені. Цвіте в червні на кінцях молодих пагонів, білі щитковидні суцвіття 5 см. діаметром. Світлолюбна, виносить півтінь. Віддає перевагу свіжим або помірно вологім не дуже бідним дренованим грунтам, від кислих до лужних, в цілому невимоглива, добре розвивається на всіх нормальних садових грунтах. Зростає повільно, утворюючи щільний килим завдяки укоріненим пагонам. Морозостійка, переносить машинну обрізку, добре відростає. Щільний сланкий красиво квітучий кущ, рекомендується використовувати в альпінаріях а також в якості грунтопокровной рослини. Зона морозостійкості 6А


Spiraea nipponica (спірея ніпонська)

Ареал Японія. Листопадний швидко зростаючий широко воронковидний кущ 1,5-2,5 (3) висотою і шириною, з вертикальними скелетними гілками, бічні гілки і вершини дугоподібно звисають. Пагони коричневі або темно-коричневі, ребристі, більш старі пагони біля основи світліше і з темними смугами. Листя розташоване чергово, еліптичні або оберненояйцевидні, 2-4 (5) см. завдовжки, темно-зелені, з нижнього боку блакитно-зелені. Цвіте в травні-червні на торішніх пагонах, квітки білі 0,5 см. діаметром зібрані в щільні великі кулясті суцвіття 7 см. діаметром, густо розташовані по всій довжині гілок, дуже декоративно. Світлолюбна, виносить півтінь (тінь). Виносить всі садові грунти, від свіжих до вологих, від кислих до лужних, краще розвивається на родючих і вологих. Морозостійка, переносить міське середовище, красивий пізньо-весняний акцент для міського озеленення, присадибних ділянок та парків. Зона морозостійкості 6А


Spiraea × vanhouttei (спірея Вангутта) і сорти

S. × vanhouttei гібрид між Spiraea contoniensis (спірея кантонская) і Spiraea trilobata (спірея трьохлопастная). Була виведена в 1826 році в розпліднику Billard в Fontenay - aux Roses, в Франції, і названа на честь бельгійського садівника і селекціонера Ліу ван Гута.

Листопадний швидко зростаючий розлогий широкий кущ 2,5 (3) м. заввишки, з віком гілки дугоподібно звисають. Пагони глянцеві червоно-коричневі або коричнево чорні. Листя розташоване чергово, ромбовидно-яйцеподібні, 3-5 лопатеві, 2-4 см. завдовжки, темно-зелені, з нижнього боку блакитнувато-зелені, восени жовті. Цвіте красиво і рясно в травні-червні, квіти білі в густих численних парасольковидних суцвіттях повністю покривають торішні пагони. Буває повторне цвітіння в липні-серпні, але не настільки рясне як в перший раз. Цвісти починає з трьох років. Світлолюбна, виносить невелике затінення. До грунтів невимоглива, добре росте на всіх видах сухих і бідних від кислих до лужних садових грунтах, виносить вапнування, віддає перевагу родючим від свіжих до вологих. Одна з найбільш декоративних спірей, морозостійка, невимоглива і надійна, переносить забруднення повітря, відносно добре переносить періоди літньої спеки, виносить легке затінення, добре стрижеться. Рекомендується для паркових насаджень і садів, ефектна в одиночних посадках, невеликих групах, при оформленні квітників великих розмірів, в живих вільно зростаючих і стрижених живоплотах (крок посадки: 3-4 шт. на м/п., в 1 або 2 ряди, оптимальна висота формованої огорожі 1-1,5 м.). Поєднується з хвойними рослинами з соснамиялинамиялицями, особливо декоративна на березі струмків і водойм. Зона морозостійкості 5В


Viburnum opulus (калина звичайна або калина червона) і сорти

Ареал практично вся Європа, Північна Африка, від Малої Азії через Кавказ до Сибіру. Росте на вологих лісових галявинах, в гаях і чагарниках, разом з чорною вільхою і черемхою, часто зустрічається в заплавних лісах, уздовж берегів річок і струмків. На грунтах від свіжих до сирих, багатих, слабокислих в основному вапняних, гумусних глинистих і суглинках. Листопадний широкорозлогий швидко зростаючий рихлий великий кущ 4 м. заввишки, іноді і вище, і 3-4 м. шириною, може утворювати стовбур, зовнішні гілки з віком трохи звисають, утворює нащадкі. Листя схожі на кленові, розташовані супротивно, 3-5 лопатеві, 8-12 см. завдовжки, світло-зелені, з нижнього боку сіро-зелені, опушені, осіннє забарвлення винно-червоне або помаранчево-червоне. Цвіте в травні-червні, квітки вершково-білі в тарілкоподібних щитковидних суцвіттях 8-10 см. діаметром, оточені кільцем великими білими стерильними квітками. Плоди яскраво-червоні глянцеві соковиті кістянки 1 см. діаметром, зібрані в сплощених кистях, залишаються на кущах всю зиму прикрашаючи зимовий ландшафт, дозрілі плоди неотруйні з терпким гіркуватим своєрідним смаком і ароматом, після перших морозів гіркоти стає менше, вживають в сирому і переробленому вигляді, використовуються в науковій і народній медицині. Коріння поверхневі, густо розгалужені, утворюють кореневі нащадки, переносять повені. Світлолюбна, виносить півтінь, потребує рух повітря інакше може сильно постраждати від попелиці. Віддає перевагу свіжим, вологим, родючім, від помірно кислих до сильно лужних, вапняним грунтам. Погано переносить періоди посухи і спеки, індикатор вологості, на занадто сухих грунтах часто уражається чорною попелицею, взимку виступає як проміжний господар для чорної попелиці буряка і бобових. Морозостійка, вітростійка, володіє високими регенеративними здібностями. Рекомендується для природних пейзажних посадок. Зона морозостійкості 4


Viburnum plicatum (калина складчаста) і сорти

Ареал Китай, Японія, Корея і Тайвань. Листопадний розлогий кущ з горизонтально розташованими гілками, близько 3 м. заввишки і близько 4 м. шириною. Листя супротивно розташовані, широкояйцевидні, складчасті з глибоким жилкованням. Суцвіття в плоских щитках, в центрі дрібні родючі жовтувато-білі квіти оточені кільцем чисто-білими стерильними великими квітками, схожі на суцвіття калини звичайної але вони розташовані по всій довжині гілок, дуже ошатна в період цвітіння. Плоди округло-яйцеподібні синьо-чорні кістянки 8-10 мм. довжиною. Світлолюбна, виносить легку півтінь. Грунти свіжі до вологих, достатньо родючі, гумусні, кислі до лужних, погано переносить пересихання грунту. Морозостійка, погано переносить спеку і сухість повітря. Калина Складчаста популярна рослина в декоративному озелененні як на батьківщині так і в інших країнах з помірним кліматом, має багато декоративних форм. Зона морозостійкості 6А


Viburnum plicatum f. tomentosum (калина складчаста повстяна)

Ареал Китай, Японія. Листопадний швидко зростаючий щільний широкоокруглой кущ 2-3 м. заввишки і шириною, в 10 років 2 м. заввишки і шириною. Яруси гілок дуже щільні, в низу майже горизонтальні, зверху від злегка піднімающихся до майже вертикальних. Пагони в молодості опушені, сірі. Листя супротивно розташовані, загостреннояйцевидні або широкоеліптичні, 7-10 см. завдовжки, на черешках 2 см., края грубо розрізні з помітними прожилками, з верхньої сторони зелені або темно-зелені, осіннє забарвлення фіолетово-коричневе. Цвіте в травні-червні, квітки білі, декоративні, зібрані в плоскі щитковидні суцвіття 10 см. діаметром, оточені кільцем великих стерильних квіток, розташовані по всій довжині гілок, дуже декоративне поєднання з листям. Світлолюбна, виносить легку півтінь. Віддає перевагу свіжим, вологім, родючім, від кислих до лужних грунтам. Морозостійка, погано переносить сухість грунту і повітря. Зона морозостійкості 6А


Viburnum (калина) 'Pragense'

Гібрид виведений в 1955 році в м. Прага в результаті схрещування Viburnum rhytidophyllum (Калина зморшкуватолиста) × Viburnum utile (Калина корисна).

Вічнозелений повільноростущий кущ 2,5 (3) м. висоти і ширини, з віком стає трохи ширше, з трохи несиметричною рихлою і розлогою кроною, вертикальні пагони з віком трохи звисають в низ. Листя супротивно розташовані, еліптичні, 7-11 см. завдовжки і 2-3,5 см. шириною, зверху темно-зелені, глянцеві, борознисті, з нижнього боку біло-зелені бархатисто-опушені, черешок 1,5-2,5 см. завдовжки. Взимку листя опущені і трохи скручені, для зменшення випаровування вологи. Цвіте рясно в травні-червні, квітки в бутонах рожеві, розкриті кремово-білі, зібрані в плоских суцвіттях. Світлолюбна, виносить півтінь. До грунтів дуже невимоглива, росте на помірно сухих, свіжих, вологих, середньоплодородних, від кислих до сильно лужних грунтах. Морозостійка, при -27 °C без ушкоджень, добре виносить міський клімат, рекомендована для південних регіонів. Зона морозостійкості 6А


Viburnum rhytidophyllum (Калина зморшкуватолиста)

Ареал Китай. Вічнозелений швидко зростаючий монументальний великий кущ з жорсткими прямими гілками, 3-5 м. заввишки і шириною, в молодості 10-15 років росте більше у висоту ніж в ширину, з віком широко розлогий з дугоподібно звисаючими гілками. Молоді пагони покриті білим пушком. Листя супротивно розташовані, довгасті або яйцевидно-еліптичні, великі 8-18 (25) см. завдовжки, дуже шорсткі, зверху темно-зелені глянцеві, шовковисто матові, з нижньої сторони густо коричнево-опушені, черешок 4 см. завдовжки. Цвіте в травні-червні, квіти кремово-білі зібрані в плоскі суцвіття 20 см. діаметром. Плоди декоративні яйцеподібні глянцеві ягоди 0,7 см. завдовжки, спочатку яскраво-червоні, до осені чорніють. Коріння поверхнево розпростерті, густо розгалужені. Зростає на свіжих, вологих, родючих, гумусних, від кислих до сильно лужних грунтах, непогано росте на сухих грунтах. Світлолюбна, виносить затінення. Морозостійка, потребує захисту від вітру, стійка до міських умов, промислових викидів. Дуже декоративний невибагливий вічнозелений кущ для південних регіонів. Зона морозостійкості 6В


Vinca minor (барвінок малий) і сорти

Ареал Південна і центральна Європа, Мала Азія, росте по узліссях, переважно в широколистяних зрідка в соснових лісах, по степових схилах, в чагарниках. Вічнозелений повільноростущий кущ з тонким горизонтальним кореневищем і вертикальними квітконосними пагонами 0,1-0,3 (0,4-0,6) м. заввишки, крім квітконосних пагонів має безплідні довгі вкорінюющиєся пагони, утворюють килим більше 0,5 м. шириною. Листя супротивно розташовані, еліптичні, зверху темно-зелені, знизу сіро-зелені, шкірясті, глянсові, 2-5 см. завдовжки і 2,5 см. шириною. Цвіте в травні, повторне цвітіння у вересні, квітки поодинокі з 5 пелюстками, 2-3 см. діаметром, темно-сині або лілово-сині. Плоди зав'язуються рідко, плід складається з двох зелених листівок 7-8 см. завдовжки з нечисленним коричневим насінням. Світлолюбивий, виносить тінь. Виносить всі культивовані грунти, віддає перевагу помірно сухім, вологім, гумусним, родючім, дуже пухкім, від слабокислих до лужних, в цілому до кислотності грунту невимогливий. Морозостійкий, стійкий до міського клімату, дуже чутливий до ущільнення грунту. Один з найцінніших грунтопокровніков, покриває грунт під кронами густих дерев, рекомендується використання в парках і садах, озеленення надгробків. Вирощування в якості ампельной рослини в підвісних кашпо, горщиках, контейнерах, на балконах, над вхідними дверима, довгі звисаючі або спускающієся по підпірній стінки пагони красиво поєднуються з каменями. Зона морозостійкості 5В



Рослини сімейства вересових зростаючі при широкому інтервалі pH грунту, від кислих до лужних грунтах


Erica carnea (ерика трав'яна) і сорти

Ареал Центральна і Південна Європа, зростає в сонячних соснових лісах разом з карликовими вересами, формує специфічну рослинність так званих вересових пустошей, на помірно сухих до свіжих, скелястих розсипах, піщаних, легких суглинних і глинистих грунтах. Вічнозелений сильно гіллястий утворює щільний подушковидний килим кущ, 0,15-0,35 (0,6) м. заввишки і 0,5 м. шириною. Росте повільно. Листя темно-зелені блискучі, голчасті, зібрані в мутовки по 4, розташоване чергово. Квітки рожеві дзвонові численні зібрані в суцвіття 3-10 см. завдовжки, на кінцях пагонів. Квітки закладаються влітку і зимують без укриття бруньок, часто зацвітають пізньої осені, саме цвітіння триває з лютого по квітень, початок цвітіння залежить від району зростання, в південних регіонах раніше, в північних пізніше. Плоди оберненояйцевидні маленькі коробочки з численним насінням. Коріння тонкі, інтенсивна коренева система в верхніх горизонтах, симбіоз з мікоризою, чутлива до ущільнення грунту. Світлолюбна, але добре росте і в легкому затіненні. Грунти воліє помірно сухі до свіжих, піщані, гумусні, торф'яні глинисті, або легкі суглинки з хорошим дренажем води, від кислих до лужних, не переносить заболочування і ущільнення грунту. В цілому ерика до грунтів невимоглива, ерика один з небагатьох видів вересових кальцефілів. Морозостійка, вологолюбна (але не дуже вологі грунти), переносить короткочасні періоди посухи, стійка до хвороб і шкідників. У культурі з 1763 р., виведено безліч різних сортів з більш пишним і яскравим цвітінням, є складовою частиною вересових садів і альпійських гірок. Зона морозостійкості 5В


Erica × darleyensis (ерика дарленська)

rica × darleyensis це гібрид між Erica carnea (ерика трав'яна) та Erica erigena (ерика Еріугена) яка мешкає на південному заході Франції і Північної Іспанії. Гібрид Erica × darleyensis успадкував від Erica carnea стійкість до хвороб, від Erica erigena зростання і на жаль меншу морозостійкість, при вирощуванні в центральних регіонах України вимагає захищених і теплих місць, легкого укриття на зиму. Особлива цінність Erica × darleyensis - це тривалість цвітіння від листопада до середини травня, і часто випускання кольорових листків.

Erica × darleyensis (ерика дарленська) 'Kramer's Rote'

Вічнозелений ширококустістий швидко розростающийся кущ 0,4-0,5 м. заввишки. Листя ігловидні темно-зелені. Квітки рожево-червоні. Цвіте листопад-травень. Місце розташування воліє сонячне до легкої тіні, захищене. Грунти помірно сухі до свіжих, гумусні, піщані, бідні поживними речовинами, від кислих до лужних. Не дуже морозостійка, потрібно легке укриття на зиму. Швидко розростається, гарна грунтопокривна рослина. Зона морозостійкості 6В

 

Erica × darleyensis (ерика дарленська) 'White Perfection'

Вічнозелений низький з кулястою кроною кущ 0,35-0,4 м. заввишки і до 0,5 м. шириною. Листя зелені, при розпусканні жовті. Квіти сніжно-білі, цвіте листопад-травень. Інші дані і переваги як у Erica х darleyensis 'Kramer's Rote. Зона морозостійкості 6В

 

 

 



Ліани - в'юнкі рослини зростаючі при широкому інтервалі pH грунту, від кислих до лужних грунтах


Actinidia arguta (актинідія гостра, або актинідія аргута) і сорти

Ареал Японія, Корея, Китай і Амурський регіон. Листопадна сильно в'юнка деревоподібна ліана, найбільша з роду актинідій, в культурі на опорах досягає 7-8 м. висоти (приріст 2-3 м. в рік), на батьківщині до 30 м. при діаметрі стовбура біля кореневої шийки близько 15 см., виглядають як потужні канати які до самої вершини обвивають найближчі дерева. Кора світло-коричнева поздовжньо відшаровується, молоді неодеревянілі прирости покриті червоними волосками. Листорозміщення чергове, листя великі до 16 см. завдовжки і 13 см. шириною, еліпсовой або широкояйцевидной форми, темно-зелені щільні блискучі, листові черешки червоні, восени рано фарбуються в жовтий колір. Рослина дводомна, для плодоношення необхідно висаджувати і чоловічу і жіночу рослину. Квітки ароматні зеленувато-білі, чоловічі квітки до 2 см. в діаметрі зібрані в зонтичні суцвіття, пильники темно-пурпурові близько 50 штук в квітці, жіночі до 1,6 см. в діаметрі в пазухах листків поодинокі або по три квітки. Цвіте в червні. Плоди багатосім'яні м'ясисті соковиті ягоди 2-2,5 см. завдовжки від кулястої до циліндричної форми, темно-зелені, їстівні, солодкі, з дуже високим вмістом вітаміну С, дозрівають у вересні. Коренева система стрижнева з глибоким сильно розгалуженим головним коренем. Місцезнаходження воліє сонячне, тепле. Грунти кислі до лужних, добре дреновані, поживні, рівномірно зволожені. Морозостійка, може страждати від пізніх заморозків, стійка до міських умов, диму і газу, необхідна опора. Має культурні форми в тому числі і самоплодний сорт Actinidia arguta 'Issai', сорт 'Issai' недостатньо морозостійкий підходить для вирощування тільки в південних регіонах України, і при наявності запилювачів плоди крупніші. Зона морозостійкості 5В


Campsis radicans (кампсис вкорінюючийся) і сорти

Ареал Північна Америка, росте у вологих лісах і болотах, уздовж річок. Листопадна лазящая за допомогою повітряних коренів-присосок злегка в'юнка ліана з сильним ростом, досягає 10-15 м. в висоту, річний приріст до 4 м. Листя яскраво-зелені перисті до 25 см. завдовжки, складаються з 9-11 листочків. Квітки великі трубчасто-воронкоподібні дзвіночки довжиною до 7 см., помаранчеві до світло-помаранчевих, вигнуті края яскраво-червоні, зібрані в верхівкові кисті по 10-15 квіток. Квітки розкриваються послідовно і тому цвіте довго і рясно з липня по вересень. Плід стручковидна плоска двухкамерна коробочка 7-10 см. завдовжки. Коріння м'ясисті поверхневі. Місцезнаходження воліє сонячне тепле захищене. Переносить всі нормальні родючі грунти, від помірно сухих до свіжих, адаптується до будь-якого значення pH, воліє прохолодно-вологе середовище для коренів, старі добре вкорінені рослини переносять літню посуху. Стійка до умов міського середовища, загазованості і задимлення. Мало морозостійка, морозостійкість до -20 °C, має трохи більш морозостійкі сорти. Красива потужна тривало квітуча ліана з великими оригінальними квітками і великим пір'ястим листям, не вимагає спеціальних опор для підняття вгору, використовується для озеленення стін, огорож, альтанок. Зона морозостійкості 6В


Clematis alpine L. (Клематис альпійський або Княжик альпійський)

Ареал: Альпи, Апенніни, Карпати. Зростає в світлих хвойних і листяних лісах, в багатих чагарниками, в заростях рододендронів, на сухих до свіжих, бідних, вапняних до кислих, багатих гумусових-глинистих, скелястих, кам'янистих, грунтах. Листопадна деревоподібна слабо в'юнка ліана, часто стелеться, на опорі досягає до 3 м. висоти, до опори прикріплюється листяними черешками. Листки супротивні, непарноперисті, трійчасті або двічі трійчасті на довгих черешках, листочки ланцетні до яйцевидних глибоко зазубрені, світло-зелені, зверху голі з низу опушені. Квітки великі на довгих квітконіжках близько 12 см. завдовжки, пониклі дзвіночки або широко розкриті складаються з 4 світлих фіолетово-синіх чашолистків 3-4 см. завдовжки. Рясно цвіте в травні-червні. Плоди дрібні опушені сріблясті сім'янки. Коріння поверхневі м'ясисті з великою кількістю тонких коренів. Місце розташування воліє захищене, легку тінь до півтіні, в прохолодних з вологим повітрям місцях переносить і повне сонце, коріння потребують захисту, необхідно притіняти. Грунти воліє гумусні свіжі добре дреновані, від кислих до лужних. Морозостійкий, в молодості росте повільно, не хворіє і не пошкоджується шкідниками, не вимагає обрізки. Широко застосовується в декоративному озелененні, виведені різновиди з темно-синіми, рожевими і білими квітками, і досить багато гібридних сортів з напівмахровими і махровими квітками. Зона зимостійкості 5В


Hedera helix L. (плющ звичайний) і сорти

Плющ звичайний поширений в Західній, Центральній і Південній Європі до Кавказу, зростає в багатих травою дубових і букових змішаних лісах, в заплавних лісах, на схилах, насипах, на скелях, на деревах і чагарниках, на не надто сирих родючих багатих вапном або помірно кислих грунтах, в горах піднімається до 1880 м. Вічнозелений сланкий або в'юнкий високо підіймающійся по деревах і стінах сильнорослий кущ, піднімається верх і міцно прикріплюється до вертикальних опор за допомогою додаткових повітряних коренів-присосок. Досягає 20 м. іноді і вище до 30 м. висоти, річний приріст 0,5-1 м. в висоту, з часом коли набереться сил починає дуже швидко розповсюджуватися, вважається агресивной рослиной. Пагони з несонячной сторони мають корені-присоски 6-10 см. завдовжки, квіткові пагони зелені без коренів, старі стовбури з сірими лусочками. Листя чергово розташовані дуже різноманітні за формою, найчастіше 3 або 5 лопатеві, темно-зелені шкірясті часто з гарними білими прожилками. Листя квіткових пагонів нерозділені на лопаті, ромбовидні або серцеподібні з довгим кінчиком, темно-зелені блискучі. Квітки зеленувато-жовті зібрані в округлі суцвіття, хороший медонос. Одна з небагатьох рослин квітучих восени вересень-жовтень, цвіте з 8-10 років. Плоди кулясті ягоди завбільшки з горошину, спочатку червоно-фіолетові, дозрівають тільки наступної весни і стають чорно-синіми, слабо отруйні, служать їжею для птахів. Коріння поділяються на робочі живлячі і повітряні. Живляча коренева система стержнева сильно розгалужена. Повітряні корені-присоски володіють великою міцністю при розтягуванні, не виносять світло, оптимальний розвиток отримують тільки в повній тіні, повітряні корені-присоски у вологому середовищі можуть укореняться, стають робочіми і живлять рослину. Краще росте в місцях затінених або півтіні, тіні, в умовах з м'яким кліматом або при укритті на зиму від сонячних променів можлива посадка і на сонячному місці. До грунтів невимогливий, росте на всіх грунтах крім чистого торфу, від сухих до вологих, віддає перевагу родючим свіжим богатим вапном грунтам, добре росте на слабокислих або кислих грунтах. Страждає від заморозків особливо у фазі розпускання листя, теплолюбний, добре переносить періоди літньої посухи, стійкий до міських умов, у вологому кліматі вітростійкий, добре виносить сильний кореневий тиск, живе довго, у віці 400 років може мати ствол 1 м. діаметром. Широкі можливості застосування, рекомендується для посадки біля стін, приховування непривабливих фасадів, озеленення парканів, стовбурів великих дерев, часто використовується як грунтопокровнік під тінню великих дерев. Обплетені плющом будинки і фасади будівель несуть в собі приємну домашню атмосферу, і не тільки прикрашають будинок але і мають велике екологічне значення, так як є місцем проживання для багатьох теплолюбних комах і птахів. Плющ належить до одних з найбільш цікавих з точки зору морфології, екології, біології та географії з видів рослин нашої центрально-європейської флори. Плющам властиві різні екотипи, ця група рослин схильна до утворення мутацій листка, любителями та професіоналами виведено багато декоративних форм що розрізняються за формою і забарвленням листя. Зона морозостійкості 6А


Parthenocissus quinquefolia (Виноград дівочий п'ятилисточковий) і сорти

Потужна швидкозростаюча одерев'яніла невибаглива листопадна ліана, на опорах досягає до 10-15 (20) м. висоти, річний приріст 1-2 м. Дереться по опорах чіпляючись вусиками і прикріплюється присосками розташованими на кінцях вусиків, може підніматися по гладких поверхнях. Листя розташоване чергово пальчатоскладні 5-ти лопатеві 10 см. завдовжки, еліптичні або вузько оберненояйцевидні прикріплені до одного центрального черешка, темно-зелені тьмяні, знизу блакитні, осіннє забарвлення яскраве вогненно або багряно-червоне в тіні жовто помаранчеве. Квітки дрібні зеленувато-білі зібрані в верхівкові сильно розгалужене волотисте суцвіття на кінцях пагонів. Цвіте в липні-серпні. Плоди кулясті синьо-чорні з сизим нальотом ягоди 6 мм. діаметром, неїстівні, неотруйні, є їжею для птахів. До освітлення невимоглива, світлолюбна, тіньовитривала. Зростає на всіх грунтах від піщаних солоних дюн до вологих глибоких глинистих грунтів. Морозостійка, теплолюбна, довговічна, стійка до пошкоджень комахами і хворобами, стійка до міських умов. Рекомендується висаджувати у парканів, стін, альтанок і будь-яких опор. Зона морозостійкості 5А


Polygonum aubertii L. (Горець Ауберт, або фалопія Ауберт)

(= Fallopia aubertii, bilderdykia aubertii)

Ареал Китай Західний Сичуань і Тибет, зростає в гірських лісах. Листопадний і дуже швидко і густо зростаючий красиво квітучий в'юнкий кущ, часто з довгими звисаючими гілками. Зростає до 8-15 м. заввишки і 4-8 м. шириною, річний приріст 3-6 (8) м. в висоту. Листя розташоване чергово довгасто яйцевидні, копьевидні, 6-9 см. завдовжки, зелені, восени світло-жовті або жовто-коричневі. Квіти білі дрібні зібрані в дуже численні вертикальні суцвіття до 20 см. завдовжки, розташовані в пазухах листків, цвітуть безперервно з липня до вересня. Плоди тригранні горішки, зав'язуються рідко. Коріння м'ясисті широко поширені густо розгалужені. Світлолюбний, виносить півтінь, тінь. До грунту невимогливий, виносить всі культивовані садові грунти, буйно розвивається на свіжих - вологих родючих грунтах, від кислих до сильно лужних. Морозостійкий, в суворі зими може підмерзати але добре відновлюється, стійкий до міських умов, добре переносить тепло, легко пересаджується, добре відростає після стрижки навіть дуже сильної, рясно цвіте після омолодження. Сама швидкозростаюча ліана в нашій кліматичній зоні, в випадках надмірного розростання необхідно вкорочувати. Відмінна сильноросла невибаглива кулисна рослина для прикриття міцних парканів, некрасивих будівель, та інших потужних опор, швидко дає ефект. Зона морозостійкості 6А



Якщо розділ «РОСЛИНИ ЗРОСТАЮЧІ ПРИ ШИРОКОМУ ІНТЕРВАЛІ pH ГРУНТУ, ВІД КИСЛИХ ДО ЛУЖНИХ ГРУНТАХ», був Вам цікавий і корисний, будь ласка, поділіться ним з друзями в соціальних мережах: